ВПЛИВ ПЕПТИДОГЛІКАНУ ЗОЛОТИСТОГО СТАФІЛОКОКА НА СПОНТАННУ СКОРОТЛИВУ АКТИВНІСТЬ МІОМЕТРІЯ ВАГІТНИХ ЩУРІВ

Автор(и)

  • L. S. Nasibian Інститут фізіології імені О. О. Богомольця Національної академії наук України, Київ
  • I. B. Philippov Інститут фізіології імені О. О. Богомольця Національної академії наук України, Київ
  • Ya. M. Shuba Інститут фізіології імені О. О. Богомольця Національної академії наук України, Київ

DOI:

https://doi.org/10.11603/1811-2471.2020.v.i3.11594

Ключові слова:

міометрій, пептидоглікан, золотистий стафілокок, внутрішньоклітинний кальцій, скорочення міометрія

Анотація

Пептидоглікан Золотистого стафілокока – структурний елемент бактеріальної клітинної стінки, який вивільнюється протягом життєдіяльності мікроорганізму та розноситься кровотоком по організму. Осідаючи на тропних клітинах він реалізує патогенні та імуногенні властивості. Золотистий стафілокок досить часто висівається із сечостатевої системи жінок. Відомо, що взаємодія пептидоглікану з ендотеліальними та децидуальними клітинами матки під час вагітності ініціює такі ускладнення, як прееклампсія, стимуляція скоротливості активності матки, передчасне переривання вагітності. Однак досі достеменно не вивчені механізми дії пептидоглікану на міометрій.

Мета – визначити, чи впливає пептидоглікан на спонтанну скоротливість міометрія вагітних щурів за умов відсутності ендометрія, вивчити характер спонтанних скорочень міометрія вагітних щурів під дією пептидоглікану та механізми виявлених ефектів.

Матеріал і методи. Досліди проводили на гладеньком’язових смужках міометрія вагітних щурів лінії Вістар. Скоротливість міометрія вивчали методом тензометрії.

Результати. Результати експериментів показали, що, пептидоглікан модулює всі основні параметри спонтанних маткових скорочень за умов відсутності ендометрія. Він збільшував амплітуду та тривалість скорочень у середньому на 18,5 % та 16 %, відповідно. Водночас частота спонтанних скорочень зменшилась у середньому на 10,5 %. Ряд параметрів скорочень міометрія свідчить про збільшення їх інтенсивності під дією пептидоглікану. Крім того, змінювалось співвідношення фаз скорочень міометрія: під дією пептидоглікану спонтанні скорочення міометрія мали відносно коротку, але високоамплітудну фазу скорочення, досить тривалий тонічний компонент та повільне розслаблення. Вказані фази скорочення міометрія на тлі дії пептидоглікану збільшились у середньому на 11,26 %, 69,23 % та 44,34 % відповідно. На тлі блокаторів потенціал керованих кальцієвих каналів L-типу та ІП3-рецепторів пептидоглікан не стимулював скорочення міометрія.

Висновки. Пептидоглікан має стимулювальну дію на спонтанну скоротливість міометрія шляхом впливу безпосередньо на міометрій. Модулювальний вплив пептидоглікану на скоротливість міометрія вагітних щурів пов’язаний зі збільшенням внутрішньоклітинного рівня кальцію в гладеньких міоцитах матки, що досягається завдяки посиленню трансмембранного входу кальцію та вивільненню із саркоплазматичного ретикулуму.

Посилання

Wheeler, R., Chevalier, G., Eberl, G., & Gomperts Boneca, I. (2014). The biology of bacterial peptidoglycans and their impact on host immunity and physiology. Cell. Microbiol., 16 (7), 1014-1023. DOI: https://doi.org/10.1111/cmi.12304

Ruiz, N. (2016). Lipid flippases for bacterial peptidoglycan biosynthesis. Int. J. Med. Microbiol., 13 (8), 21-31.

Bertsche, U., Mayer, C., Götz, F., & Gust, A.A. (2015). Peptidoglycan perception-sensing bacteria by their common envelope structure. Int. J. Med. Microbiol., 305 (2), 217-223. DOI: https://doi.org/10.1016/j.ijmm.2014.12.019

Doster, R.S., Kirk, L.A., Tetz, L.M., Rogers, L.M., Aronoff, D.M., & Gaddy, J.A. (2017). Staphylococcus aureus infection of human gestational membranes induces bacterial biofilm formation and host production of cytokines. J. Infect. Dis., 215 (4), 653-657.

Allport, V.C., Pieber, D., Slater, D.M., Newton, R., White, J.O., & Bennett, P.R. (2001). Human labour is associated with nuclear factor-kappa B activity which mediates cyclo-oxygenase-2 expression and is involved with the ‘functional progesterone withdrawal. Mol. Hum. Reprod., 7 (6), 581-586. DOI: https://doi.org/10.1093/molehr/7.6.581

Olson, D.M. (2003). The role of prostaglandins in the initiation of parturition. Best Pract. Res. Clin. Obstet. Gynaecol., 17 (5), 717-730. DOI: https://doi.org/10.1016/S1521-6934(03)00069-5

Matthew, T., Sorbara, D., & Philpott, J. (2011). Peptidoglycan: a critical activator of the mammalian immune system during infection and homeostasis. Immunol. Rev., 243 (1), 40-60.

Romero, R., Erez, O., & Espinoza, J. (2005). Intrauterine infection, preterm labor, and cytokines. Reprod. Sci., 12, 463-465. Retrieved from: https://doi.org/10.1016/j.jsgi.2005.09.001. DOI: https://doi.org/10.1016/j.jsgi.2005.09.001

El-Sahwi, S., Gaafar, A.A., & Toppozada, H.K. (1967). A new unit for evaluation of uterine activity. Am. J. Obstet. Gynecol., 98, 900-903. DOI: https://doi.org/10.1016/0002-9378(67)90074-9

Gullam, J.E., Blanks, A.M., Thornton, S., & Shmygol, A. (2009). Phase-plot analysis of the oxytocin effect on human myometrial contractility. Eur. J. Obstet. Gynecol. Reprod. Biol., 144 (1), 20-24. DOI: https://doi.org/10.1016/j.ejogrb.2009.02.020

Laptev, B.I., Bogomaz, S.A., Kulagin, Ye.M., Afanasyev, S.A., Prokopyev, V.D. (1991). Sposob opredeleniya kardiotropnoy activnosti veschestv. [Method for determining the cardiotropic activity of substances]. USSR Patent № 1635133 А1 [in Russian].

Philippov, I.B., Davidovskaya, T.,L., Kholodna, L.S., Posur, V.P. (1996). Rol peptidoglikana Staphylococcus aureus na sokrashcheniye gladkikh myshts [The role of Staphylococcus aureus peptidoglycan on the smooth muscle contractions]. Neyrophysiologia – Neurophysyology, 28 (1), 30-36 [in Russian].

Csapo, A., & Sauvage, J. (2006). The evolution of uterine activity during human pregnancy. Acta Obstet. Scand., 47 (2), 181-212.

##submission.downloads##

Опубліковано

2020-09-29

Як цитувати

Nasibian, L. S., Philippov, I. B., & Shuba, Y. M. (2020). ВПЛИВ ПЕПТИДОГЛІКАНУ ЗОЛОТИСТОГО СТАФІЛОКОКА НА СПОНТАННУ СКОРОТЛИВУ АКТИВНІСТЬ МІОМЕТРІЯ ВАГІТНИХ ЩУРІВ . Здобутки клінічної і експериментальної медицини, (3), 138–144. https://doi.org/10.11603/1811-2471.2020.v.i3.11594

Номер

Розділ

Оригінальні дослідження