АЛЕРГІЧНА РЕАКЦІЯ, СПРИЧИНЕНА ПРИЙОМОМ АНТИБІОТИКА, У ПАЦІЄНТКИ З ПОЛІМОРБІДНОЮ ПАТОЛОГІЄЮ. КЛІНІЧНИЙ ВИПАДОК

Автор(и)

  • G. E. Kuodza Ужгородський національний університет
  • P. O. Kolesnyk Ужгородський національний університет

DOI:

https://doi.org/10.11603/1811-2471.2020.v.i2.11348

Ключові слова:

алергічна реакція на антибіотики, фторхінолони, первинна допомога, супутні захворювання, макулопапульозна екзантема

Анотація

Алергічні реакції, спричинені лікарськими засобами, зокрема антибіотиками, трапляються нечасто. Пеніцилін – це клас антибіотиків, який, як правило, асоціюється з алергічними реакціями, спричиненими лікарськими засобами (10 %). Наступними за частотою алергічних реакцій є фторхінолони (2 %), що описано у статті. Алергічні реакції на фторхінолони можуть бути негайного типу, що вимагають термінової медичної допомоги, або сповільненого типу. Серед антибіотиків цього класу моксифлоксацин описаний як препарат, який, ймовірно, може спричинити виникнення алергічної реакції. Деякі дерматологічні прояви таких реакцій включають макулопапульозну екзантему, кропив’янку, синдром Стівена–Джонсона, локальну реакцію на введення медикаменту з еозинофілією та системними проявами (DRESS). Встановлення діагнозу вимагає ретельного збору анамнезу та фізикального обстеження, проведення шкірних тестів, тестування in vitro та провокаційними тестами на медикаменти. Ведення пацієнтів вимагає негайного припинення дії провокуючого агента та прийом антигістамінних препаратів або кортикостероїдів, залежно від ситуації.

У статті описано клінічний випадок 75-річної жінки, яка мала алергічну реакцію після прийому ципрофлоксацину, з характеристикою її подальшого ведення з врахуванням поліморбідної патології. Цей випадок ілюструє нагальну необхідність у дотриманні четвертинної профілактики в первинній медичній практиці з метою уникнення шкоди пацієнтам шляхом вибору найкращої і безпечної терапії.

Посилання

Doña, I., Moreno, E., Pérez-Sánchez, N., Andreu, I., Hernández Fernandez de Rojas, D., & Torres, M.J. (2017). Update on quinolone allergy. Curr. Allergy Asthma Rep., 17 (8), 56.

Salas, M., Barrionuevo, E., Fernandez, T.D., Ruiz, A., Andreu, I., Torres, M.J., & Mayorga, C. (2016). Hypersensitivity reactions to fluoroquinolones. Curr. Treat. Opt. Allergy., 3, 129-146. DOI: 10.1007/s40521-016-0079-z

Blumenthal, K.G., Peter, J.G., Trubiano, J.A., & Phillips, E.J. (2019). Antibiotic allergy. Lancet, 393 (10167), 183-198.

Blume, J., & Ali, L. (2020). Drug Eruptions Treatment & Management: Medical Care. Retrieved from: https://emedicine.medscape.com/article/1049474-treatment

Zuberbier, T., Aberer, W., Asero, R., Latiff, A.H.A., Baker, D., Ballmer-Weber, B., & Maurer, M. (2018). The EAACI/GA²LEN/EDF/WAO guideline for the definition, classification, diagnosis and management of urticaria. Retrieved from: https://onlinelibrary.wiley.com/doi/full/10.1111/all.13397

##submission.downloads##

Опубліковано

2020-08-20

Як цитувати

Kuodza, G. E., & Kolesnyk, P. O. (2020). АЛЕРГІЧНА РЕАКЦІЯ, СПРИЧИНЕНА ПРИЙОМОМ АНТИБІОТИКА, У ПАЦІЄНТКИ З ПОЛІМОРБІДНОЮ ПАТОЛОГІЄЮ. КЛІНІЧНИЙ ВИПАДОК. Здобутки клінічної і експериментальної медицини, (2), 211–214. https://doi.org/10.11603/1811-2471.2020.v.i2.11348

Номер

Розділ

Короткі повідомлення