СУДОВО-МЕДИЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА УШКОДЖЕНЬ ОРГАНІВ СЛУХУ

Анотація

Пошкодження органів слуху є однією з найчастіших патологій, що становить 5,7 % серед усіх травм ЛОР органів. Судово-медичні аспекти пошкоджень органів слуху вивчені недостатньо. Не розроблені критерії щодо визначення ступеня тяжкості, давності й оцінки механізму травми при пошкодженнях органів слуху.

Мета – вивчення структури і критеріїв оцінки ступеня тяжкості механічних пошкоджень органів слуху.

Матеріал і методи. Вивчено матеріали справи, медичні документи, результати додаткових досліджень і висновків (актів) судово-медичних експертиз 92 випадків, пов'язаних з механічними травмами органів слуху. При підозрі на ушкодження середнього чи внутрішнього вуха проведені консультація ЛОР-спеціалістів та додаткові методи дослідження з метою визначення ступеня тяжкості втрати функції слуху і наявності супутніх ушкоджень суміжних органів. Для оцінки органів слуху та суміжних структур в межах скроневої кістки, а також структур внутрішнього вуха, проводили рентгенографію черепа в бічній проекції, аудіологічні дослідження і МРТ. При поєднаних пошкодженнях для оцінки стану скроневої кістки і кісткових структур внутрішнього вуха проводили КТ або МСКТ скроневої кістки в спіральному режимі в аксіальній проекції.

Результати. При розподілі травм в залежності від статі постраждалих виявлено, що пошкодження органів слуху відзначаються переважно у осіб чоловічої статі, складаючи 97 %. Найчастіше пошкодження відзначалися у віці 18–35 років (72,3 %). При з'ясуванні обставин травми виявлено, що в 68 (73,9 %) випадках пошкодження були отримані в результаті побутової та вуличної травми, в 24 (26,1 %) випадках – при автомобільній травмі всередині салону. Серед пошкоджень органів слуху (92) переважали пошкодження зовнішнього відділу вуха (81), а пошкодження середнього і внутрішнього вуха відзначені значно рідше. Встановлено, що від впливу тупих твердих предметів в основному ушкоджувалися зовнішнє і середнє вухо. Пошкодження внутрішнього вуха (лабіринту) і піраміди скроневої кістки спостерігалися при тяжких поєднаних черепно-мозкових травмах.

Висновки. Травми органів слуху частіше спостерігаються в осіб чоловічої статі. Серед основних причин травматичних пошкоджень можна виділити побутову та вуличну травми. Критеріями оцінки ступеня тяжкості ушкоджень зовнішнього вуха можуть бути тривалість розладу здоров'я, а середнього вуха – обсяг стійкої втрати загальної працездатності з урахуванням наявності поєднаних травм. Травматичні пошкодження БП відновилися у 100 % обстежених. Обґрунтування ступеня тяжкості ушкоджень можливе при проведенні комплексних досліджень: клінічних, аудіологічних, рентгенологічних, КТ або МСКТ досліджень.