КОМПЛАЄНС ХВОРИХ НА ГЛАУКОМУ ЯК МЕДИКО-СОЦІАЛЬНА ПРОБЛЕМА
DOI:
https://doi.org/10.11603/1811-2471.2020.v.i2.11328Ключові слова:
первинна глаукома, комплаєнс, профілактика сліпоти, лікар загальної практики-сімейний лікар (ЛЗП–СЛ)Анотація
Мета – вивчити комплаєнс хворих на глаукому та проаналізувати причини його недостатності.
Матеріал і методи. За спеціальною програмою на базі трьох офтальмологічних відділень стаціонарів трьох центральних районних лікарень Івано-Франківської області обстежили 515 хворих на глаукому у віці понад 55 років. Серед них було 261 жінка і 254 чоловіків (50,7 % та 49,3 %), 249 мешканців міст і 266 сільських жителів (48,3 % і 51,7 %).
Застосовано соціологічний, бібліосемантичний і медико-статистичний методи.
Результати. Встановлено, що про необхідність постійного прийому ліків знають усі 100 % опитаних хворих на глаукому. Проте більш як третина (36,0 %) респондентів не завжди дотримуються рекомендацій офтальмологів і нерегулярно приймають призначені ліки. Однією із основних причин є те, що 20,4 % респондентів боїться побічних ефектів ліків від глаукоми і ще 54,7 % мають сумніви у їх безпеці. Зрозуміло, що така ситуація є наслідком недостатньої поінформованості пацієнтів щодо терапії, яка їм призначена. 96,9 % опитаних сказали, що отримують відомості про хворобу від медичних працівників. Серед претензій до медичного обслуговування лише 5,4 % складали скарги на медперсонал, а дві третини (67,6 %) з числа респондентів, невдоволених медичною допомогою, скаржилися на високу вартість ліків і медичних послуг. 69,0 % опитаних заявляли, що іноді чи постійно мають труднощі із оплатою ліків через нестачу коштів.
Висновки. Значна частка хворих на глаукому не дотримуються рекомендацій лікаря та режиму прийому ліків. Причинами низького комплаєнсу є недостатня поінформованість пацієнтів про переваги і ризики лікування, підвищене відчуття тривоги та депресії, самотність, переважно низький рівень матеріального благополуччя і освіти респондентів.
Посилання
Rykov, S.A. (2014). Diagnostika i lechenye glaukomy. Dopolnenye k lektsiyam [Diagnosis and treatment of glaucoma. Lecture supplement]. Kyiv: ASAVA [in Russian].
Egorov E.A. (2013). Glaukoma. Natsyonalnoe rukovodstvo [Glaucoma. National leadership]. Moscow: “GEOTAR-Media” [in Rssian].
Kazanova, S.Yu. (2018). Analiz pry verzhennosti lecheniyu patsiyentov s khronicheskymi zabolevaniyami [Treatment adherence analysis for patients with chronic diseases]. Natsionalnyy zhurnal glaukoma – National Journal Glaucoma, 17 (3), 97-110. Retrieved from: https://doi.org/10.25700/NJG.2018.03.11 [in Russian].
(2003). World Health Organization. Adherence to long-term therapies: evidence for action. Geneva.
Frech, S. (2018). Pharmacoepidemiological assessment of adherence and influencing co-factors among primary open-angle glaucoma patients – An observational cohort study. Plos ONE, 13 (1), e0191185. DOI: 10.1371/journal.pone.0191185.
Lutz, W., Sanderson, W., & Scherbov, S. (2008). The coming acceleration of global population ageing. Nature, 451 (7179), 716-719. DOI: 10.1038/ nature06516.
Lyndenbraten, A.L., Alekseev, I.B., & Aliverdyeva, M.Ya. (2017). Effektivnost skryninga glaukomy v ramkakh dyspanserizatsii lits s khronicheskymy neinfektsyonnymi zabolevaniyami [The effectiveness of glaucoma screening as part of the clinical examination of people with chronic noncommunicable diseases]. Problemy sotsyalnoy gigiyeny, zdravookhraneniya i istorii meditsyny – Problems of Social Hygiene, Healthcare and the History of Medicine, 25 (4) [in Russian].
Tham, Y.C., Li, X., Wong, T.Y., Quigley, H., Aung, T., & Cheng, C.Y. (2014). Global prevalence of glaucoma and projections of glaucoma burden through 2040: a systematic review and meta-analysis. Ophthalmology, 121 (11), 2081-2090. DOI:10.1016/j.ophtha.2014.05.013.
