ДІАГНОСТИЧНІ КРИТЕРІЇ НЕДИФЕРЕНЦІЙОВАНОЇ ДИСПЛАЗІЇ СПОЛУЧНОЇ ТКАНИНИ У ХВОРИХ ІЗ АРТЕРІАЛЬНОЮ ГІПЕРТЕНЗІЄЮ
DOI:
https://doi.org/10.11603/1811-2471.2020.v.i2.11303Ключові слова:
артеріальна гіпертензія, недиференційована дисплазія сполучної тканини, методи дослідження (визначення рівнів ІЛ-1, ІЛ-6, ФНП-, вільного та загального оксипроліну крові)Анотація
Мета – покращити ефективність діагностики хворих на артеріальну гіпертензію (АГ), поєднану з недиференційованою дисплазією сполучної тканини (НДСТ), на основі вивчення клінічного перебігу, вираженості зовнішніх і внутрішніх симптомів НДСТ із визначенням рівнів ІЛ-1, ІЛ-6, ФНП-a, вільного та загального оксипроліну крові.
Матеріал і методи. Проведено обстеження 90 хворих (52 жінок та 38 чоловіків) з АГ ІІ стадії 1–3 ступенів з проявами НДСТ, які перебували на стаціонарному лікуванні в кардіологічному відділенні Комунального некомерційного підприємства Клінічної лікарні швидкої медичної допомоги м. Львова. Середній вік хворих становив (61,14±2,58) років. Пацієнти були поділені на 3 групи залежно від стадії та ступеня АГ. До першої групи (n=16) увійшли хворі з АГ 1 ступеня, до другої (n=35) – з АГ 2 ступеня та до третьої (n=39) – з АГ 3 ступеня. Контрольну групу склали 20 хворих з АГ без проявів ДСТ.
Хворим проведено клінічні (огляд, пальпація, перкусія, аускультація), лабораторні (визначення рівнів ІЛ-1, ІЛ-6, ФНП-a, вільного та загального оксипроліну крові), інструментальні дослідження (ЕКГ, ехоКГ, ДМАТ, УЗД внутрішніх органів та судин нижніх кінцівок, УЗ дуплексне обстеження сонних і хребтових артерій, рентгенологічне дослідження кістково-суглобової системи), консультації офтальмолога, невропатолога, травматолога, стоматолога.
Результати. В результаті проведеного дослідження в обстежених І групи хворих (n=16) НДСТ легкого ступеня виявлено в 13 (81%), середнього ступеня – в 3 осіб (19 %). У ІІ групі хворих (n=35) НДСТ середнього ступеня тяжкості виявлено в 30 (86 %), тяжкого ступеня – в 5 пацієнтів (14 %). У ІІІ групі хворих (n=39) НДСТ середнього ступеня тяжкості виявлено в 32 пацієнтів (82 %), тяжкого ступеня – в 7 пацієнтів (18 %). При дослідженні рівня ФНП-a виявлено його підвищення, порівняно з групою контролю, а саме у І групі хворих перевищував в 37,4 раза, у ІІ – в 39,6 раза, у ІІІ групі – в 46,2 раза (р<0,001). ІЛ-1b у порівнянні з показниками контрольної групи підвищився в 2,6 раза (р<0,05) у І групі хворих, у 3,1 раза (р<0,01) у ІІ групі та найбільше, у 3,7 раза (р<0,001), у ІІІ групі хворих. ІЛ-6 у І групі хворих перевищив показники контрольної групи в 4,3 раза (р<0,001), у ІІ групі – в 4,8 раза (р<0,001), у ІІІ групі – в 5,7 раза (р<0,001). При дослідженні рівня вільного оксипроліну виявлено його підвищення, порівняно з групою контролю, а саме, у І групі хворих у 6,12 раза, у ІІ – 6,81 раза, у ІІІ групі – в 7,56 раза (р<0,01). При дослідженні рівня загального оксипроліну виявлено його підвищення, порівняно з групою контролю, а саме у І групі хворих в 6,98 раза, у ІІ – в 7,79 раза, у ІІІ групі – в 9,42 раза (р<0,01), що свідчить про підвищення фібриногенезу, більш виражені деструктивні й запальні процеси в сполучній тканині.
Висновки. У хворих на АГ ІІ стадії 1–3 ступенів з проявами НДСТ виявлено підвищення рівнів ІЛ-1, ІЛ-6 і ФНП-a, які є не лише чутливими маркерами запалення, а й відіграють важливу роль у патогенезі та прогресуванні процесів судинного ураження, виникненні та дестабілізації атеросклеротичних бляшок і тромботичної оклюзії судин. Визначення оксипроліну крові в хворих на АГ, поєднану з НДСТ, підтверджує наявність ДСТ, а саме розпад колагену більш виражений у хворих з тяжким ступенем дисплазії.
Посилання
(2016). Vserossiyskoye nauchnoye obshchestvo terapevtov. Natsionalnyye rekomendatsii rossiyskogo nauchnogo meditsinskogo obshchestva terapevtov po diagnostike, lecheniyu i reabilitatsii patsiyentov s displaziyami soyedinitelnoy tkani [National recommendations of the Russian scientific medical society of therapists for the diagnosis, treatment and rehabilitation of patients with connective tissue dysplasia]. Medical Journal of the North Caucasus, 11 (1), 2-76 [in Russian].
Nechaeva, G.I., & Martynov, A.I. (2017). Displaziya soyedinitelnoy tkani: serdechno-sosudistyye izmeneniya, sovremennyye podkhody k diagnostike i lecheniyu [Dysplasia of connective tissue: cardiovascular changes, modern approaches to diagnosis and treatment]. Moscow: Publishing House Medical Information Agency [in Russian].
Kadurina, T.I., & Gorbunova, V.N. (2009). Displaziya soyedinitelnoy tkani [Dysplasia of connective tissue]. Saint-Petersburg: ALBI [in Russian].
(2013). Razrabotany komitetom ekspertov Rossiyskogo kardiologicheskogo obshchestva. Nasledstvennyye narusheniya soyedinitelnoy tkani v kardiologii. Diagnostika i lecheniye. Rossiyskiye rekomendatsii (1-y peresmotr) [Hereditary connective tissue disorders in cardiology. Diagnosis and treatment. Russian Recommendations (1st revision)]. Russkiy kardiol. Zhirn. – Russian Cardiology Journal, 1, 2 [in Russian].
Zaremba, Ye.H., Rak, N.O., & Zaremba-Fedchishin, O.V. (2017). Osoblyvosti perebihu arterialnoi hipertenzii poiednanoi z dysplaziieiu spoluchnoi tkanyny v praktytsi simeinoho likaria [Features of the course of arterial hypertension combined with connective tissue dysplasia in the practice of a family doctor]. Hromadske zdorovia – Public Health, 3-4 (6), 20-27 [in Ukrainian].
Geister, B.P., Egan, B.M., & Cohen, J.T. (2012). Cost-effectiveness and clinical effectiveness of catheter-based renal denervation for resistant hypertension. J. American College Cardiologists., 60 (14), 1550-1551.
Yakovlev, V.M., Nechaeva, G.I., Martynov, A.I., & Viktorova, I.A. (2016.) Displaziya soyedinitelnoy tkani v praktike vrachey pervichnogo zvena zdravookhraneniya [Dysplasia of connective tissue in the practice of primary care physicians]. Moscow: KST Interforum [in Russian].
Zaremba, Ye.H., Rak, N.O., & Shevchun-Pudlik, O.M. (2017). Vozrastnyye razlichiya proyavleniy nedifferentsirovannoy displazii soyedinitelnoy tkani u patsiyentov s arterialnoy gipertenziyey: prognoz [Age differences in manifestations of undifferentiated connective tissue dysplasia in patients with hypertension: a prognosis]. Med. Delo – Medical Business, 5 (57), 26-28 [in Russian].
Sklyarov, E.Y., & Bochar, O.M. (2016). Riven interleykinu-6 u patsiientiv z esentsiinoiu hipertenziieiu u poiednanni z ozhyrinniam pry pryznachenni telmisartanu abo olmesartanu v kompleksnii terapii z atorvastatynom [The level of interleukin-6 in patients with essential hypertension in combination with obesity when given telmisartan or olmesartan in complex therapy with atorvastatin]. Bukovyn. med. Visn. – Bukovyna Medical Bulletin, 2, 162-165 [in Ukrainian].
Stadnik, S.M., Lafarenko, V.A., & Pylypiuk, V.A. (2016). Rol systemnoho zapalennia u morfohenezi urazhennia arterialnoi systemy [The role of systemic inflammation in the morphogenesis of lesions of the arterial system]. Liky Ukrainy – Medicines of Ukraine, 3, 11-15 [in Ukrainian].
Kravchun, P.G., Shelest, O.M., Kovaleva, Yu.O., & Shelest, B.A. (2014). Tsytokinovyi profil v dynamitsi likuvannia arterialnoi hipertenzii [Cytokine profile in the dynamics of treatment of hypertension]. Hipertenziia – Hypertension, 2, 152-155 [in Ukrainian].
