МЕНЕДЖМЕНТ ФУНКЦІОНАЛЬНОЇ ДИСПЕПСІЇ ЗГІДНО З СУЧАСНИМИ НАСТАНОВАМИ І РЕКОМЕНДАЦІЯМИ
DOI:
https://doi.org/10.11603/1811-2471.2020.v.i2.11299Ключові слова:
функціональна диспепсія, гастрит, Helicobacter pylori, рекомендації, сімейний лікарАнотація
Диспепсія є частою причиною звернення за медичною допомогою, це захворювання погіршує якість життя, знижує працездатність хворих, потребує значних економічних ресурсів. Більшість таких пацієнтів звертаються за медичною допомогою до сімейного лікаря.
Мета – проаналізувати нові настанови і рекомендації та сформувати сучасний алгоритм діагностики й лікування функціональної диспепсії (ФД) на етапі первинної медичної допомоги.
Матеріал і методи. У дослідженні застосовано інформаціологічний, бібліосистематичний та аналітичний методи в міжнародних медичних інформаційних електронних базах даних.
Результати. Терміном «недосліджена диспепсія» позначають усі випадки звернення пацієнта за медичною допомогою, якщо ніяких обстежень ще не було проведено. Для встановлення діагнозу ФД необхідно провести ряд додаткових досліджень, щоб виключити органічну природу захворювання. Диспепсія є клінічним діагнозом, а хронічний гастрит – морфологічним. Згідно з сучасними рекомендаціями, завданням сімейного лікаря є визначення показань до ендоскопічного обстеження і проведення діагностики інфекції Helicobacter pylori. Тактика «test and treat» щодо інфекції Helicobacter pylori при недослідженій диспепсії дає позитивний клінічний ефект, особливо в довгостроковій перспективі, а також відновлює слизову оболонку шлунка та має канцеропревентивну дію. Доведену ефективність у лікуванні різних форм функціональної диспепсії мають інгібітори протонної помпи (ІПП), які рекомендовано призначати курсом 4–8 тижнів з наступним прийомом за потреби. При відсутності ефекту від терапії першої лінії ІПП рекомендується призначення сучасних прокінетиків коротким курсом, трициклічних антидепресантів протягом 6 місяців, а також психологічної терапії. При неможливості досягнення позитивного ефекту при ФД можуть використовуватись, але не мають достатньої доказової бази, такі методи лікування як акупунктура, фітотерапія, призначення пробіотиків та вітамінних комплексів.
Висновки. При зверненні пацієнта з диспепсією завданням сімейного лікаря є визначення показань до ендоскопічного обстеження і проведення діагностики інфекції Helicobacter pylori та, при позитивному результаті, – ерадикації Helicobacter pylori. Доведену ефективність у лікуванні різних форм функціональної диспепсії мають ІПП, прокінетики, трициклічні антидепресанти, психологічна терапія.
Посилання
Andreev, D.N. (2018). Algoritm lecheniya bolnykh funktsionalnoy dispepsiyey s pozitsiy sovremennykh klinicheskikh rekomendatsiy [Treatment algorithm for patients with functional dyspepsia from the perspective of current clinical guidelines]. Meditsinskiy sovet – Medical Council, 3, 22-25 [in Russian].
Babinets, L.S., Borovyk, I.O., Halabitska, I.M., Datsko, T.V, & Butynskyi, Yu.I. (2019). Vidnovlennia slyzovoi obolonky shlunka pry khronichnomu erozyvnomu Helicobacter pylori-asotsiiovanomu hastryti [Restoration of the gastric mucosa in chronic erosive Helicobacter pylori-associated gastritis]. Suchasna hastroenterolohiia – Modern Gastroenterology, 3, 13-18 [in Ukrainian].
Palii, I.H. (2013). Funktsionalna dyspepsiia: suchasni uiavlennia pro mekhanizmy vynyknennia i taktyku vedennia patsiientiv [Functional dyspepsia: current ideas about the mechanisms of occurrence and tactics of patient management]. Praktykuiuchyi likar – The Praсtitioner, 3, 25-30 [in Ukrainian].
Tkach, S.M. (2014). Funktsionalnaya dispepsiya i khronicheskiy gastrit: skhodstvo i razlichiya [Functional dyspepsia and chronic gastritis: similarities and differences]. Hastroenterolohiia – Gastroenterology, 3, 103-108 [in Russian].
Tkach, S.M. (2016). "Funktsyonalnaya dispepsiya v svete Rymskykh kriteryev IV" [Functional dyspepsia and chronic gastritis: similarities and differences]. Hastroenterolohiia – Gastroenterology, 62, 4, 65-71 [in Russian].
Barton, P.M., Moayyedi, P., Talley, N.J., Vakil, N.B., & Delaney, B.C. (2008). A second-order simulation model of the cost-effectiveness of managing dyspepsia in the United States. Medical Decision Making, 28 (1), 44-55.
Black, C.J., Houghton, L.A., & Ford, A.C. (2018). Insights into the evaluation and management of dyspepsia: recent developments and new guidelines. Therapeutic Advances in Gastroenterology, 11, 1756284818805597. DOI: 10.1177/1756284818805597.
Brun, R., & Kuo, B. (2010). Review: Functional dyspepsia. Therapeutic Advances in Gastroenterology, 11, 145-164, 1756284818805597. DOI: 10.1177/1756284818805597
Marshall, M. (Ed.). (1994). Controversies in health care policies: challenges to practice. London.
Doggrell, S.A., & Hancox, J.C. (2014). Cardiac safety concerns for domperidone, an antiemetic and prokinetic, and galactogogue medicine. Expert Opin. Drug Saf, 13, 131-138.
Ford, A.C., Luthra, P., Tack, J., Boeckxstaens, G.E., Moayyedi, P., & Talley, N.J. (2017). Efficacy of psychotropic drugs in functional dyspepsia: systematic review and meta-analysis. Gut., 66, 411-420.
Ford, A.C., Quigley, E.M., & Lacy, B.E. (2014). Effect of antidepressants and psychological therapies, including hypnotherapy, in irritable bowel syndrome: systematic review and meta-analysis. Am. J. Gastroenterol., 109, 1350-1365.
Ford, A.C., Bercik, P., Morgan, D.G., Bolino, C., Pintos-Sanchez, M.I., & Moayyedi, P. (2014). The Rome III criteria for the diagnosis of functional dyspepsia in secondary care are not superior to previous definitions. Gastroenterology, 146 (4), 932-940.
Grudell, A.B., Camilleri, M., & Burton, D.D. (2006). Effect of a proton pump inhibitor on postprandial gastric volume, emptying and symptoms in healthy human subjects: a pilot study. Aliment Pharmacol. Ther, 24, 1037-1043.
Harmon, R.C., & Peura, D.A. (2010). Review: Evaluation and management of dyspepsia. Therapeutic Advances in Gastroenterology, 3 (2), 87-98.
Hu, Y., Bai, Y., & Hua, Z. (2017). Effect of Chinese patent medicine Si-Mo-Tang oral liquid for functional dyspepsia: a systematic review and meta-analysis of randomized controlled trials. PLoS One, 12, e0171878.
Kang, S.J., Park, B., & Shin, C.M. (2019). Helicobacter pylori Eradication Therapy for Functional Dyspepsia: A Meta-Analysis by Region and H. pylori Prevalence. Journal of Clinical Medicine, 8 (9), 1324.
Kashyap, B., Kaur, I.R., Garg, P.K., Das, D., & Goel, S. (2012). ‘Test and treat’ policy in dyspepsia: time for a reappraisal. Tropical Doctor, 42 (2), 109-111.
Lacy, B.E., Weiser, K.T., Kennedy, A.T., Crowell, M.D., & Talley, N.J. (2013). Functional dyspepsia: the economic impact to patients. Alimentary Pharmacology & Therapeutics, 38, 170-177.
Lan, L, Zeng, F., Liu, G.J., Ying, L., Wu, X., Liu, M., & Liang, F.R. (2014). Acupuncture for functional dyspepsia. Cochrane Database of Systematic Reviews, 10, CD008487.
Madisch, A., Andresen, V., Enck, P., Labenz, J., Frieling, T., & Schemann, M. (2018). The Diagnosis and Treatment of Functional Dyspepsia. Dtsch. Arztebl. Int., 115 (13), 222-232.
Malfertheiner, P., Megraud, F., & O’Morain, C.A. (2017). Management of Helicobacter pylori infection-the Maastricht V / Florence Consensus Report. Gut., 66, 6-30.
Moayyedi, P., Lacy, B.E., Andrews, C.N., Enns, R.A., Howden, C.W., & Vakil, N. (2017). Corrigendum: ACG and CAG Clinical Guideline: Management of Dyspepsia. The American Journal of Gastroenterology, 112 (9), 1484.
Pellicano, R., Ribaldone, D.G., Saracco, G.M., Leone, N., De Angelis, C., Arrigoni, A., ..., & Astegiano, M. (2014). Benefit of supplements in functional dyspepsia after treatment of Helicobacter pylori. Minerva Gastroenterologica e Dietologica, 60 (4), 263-268.
Pilichiewicz, A.N., Horowitz, M., & Russo, A. (2007). Effects of Iberogast on proximal gastric volume, antropyloroduodenal motility and gastric emptying in healthy men. Am. J. Gastroenterol., 102, 1276-1283.
Pittayanon, R., Yuan, Y., Bollegala, N.P., Khanna, R., Leontiadis, G.I., & Moayyedi, P. (2018). Prokinetics for functional dyspepsia. Cochrane Database Syst. Rev., 10 (10), CD009431.
Pittayanon, R., Yuan, Y., Bollegala, N.P., Khanna, R., Lacy, B.E., Andrews, C.N., ..., & Moayyedi, P. (2019). Prokinetics for functional dyspepsia: A systematic review and meta-analysis of randomized control trials. Am. J. Gastroenterol., 114 (2), 233.
Serin, E., Gümürdülü, Y., Özer, B., Kayaselçuk, F., Yilmaz, U., & Koçak, R. (2002). Impact of Helicobacter pylori on the development of vitamin B12 deficiency in the absence of gastric atrophy. Helicobacter, 7, 337-341.
Singh, H., Bala, R., & Kaur, K. (2015). Efficacy and tolerability of levosulipride, domperidone and metoclopramide in patients with non-ulcer functional dyspepsia: a comparative analysis. J. Clin. Diagn. Res., 9, Fc09-Fc12.
Sugano, K., Tack, J., & Kuipers, E.J. (2015). Kyoto global consensus report on Helicobacter pylori gastritis. Gut., 64, 1353-1367.
Tack, J., Pokrotnieks, J., & Urbonas, G. (2018). Long-term safety and efficacy of acotiamide in functional dyspepsia (postprandial distress syndrome)-results from the European phase 3 open-label safety trial. Neurogastroenterol. Motil., 30, e13284.
Talley, N.J., & Ford, A.C. (2015). Functional dyspepsia. N. Engl. J. Med., 373, 1853-1863.
von Arnim, U., Peitz, U., & Vinson, B. (2007). STW 5, a phytopharmacon for patients with functional dyspepsia: results of a multicenter, placebo-controlled double-blind study. Am. J. Gastroenterol., 102, 1268-1275.
Waldum, H.L., Martinsen, T.C., Hauso, Ø., & Qvigstad, G. (2010). Oral proton-pump inhibitors and step-down therapy for nonulcer dyspepsia: is this the right approach? Therapeutic Advances in Gastroenterology, 3 (2), 73-76.
Yamawaki, H., Futagami, S., Wakabayashi, M., Sakasegawa, N., Agawa, S., Higuchi, K., ..., & Iwakiri, K. (2018). Management of functional dyspepsia: state of the art and emerging therapies. Therapeutic Advances in Chronic Disease, 9 (1), 23-32.
Zhang, J., Wu, H.M., Wang, X., Xie, J., Li, X., Ma, J., ..., & Tang, X. (2020). Efficacy of prebiotics and probiotics for functional dyspepsia: A systematic review and meta-analysis. Medicine (Baltimore), 99 (7), e19107.
