УЛЬТРАСТРУКТУРНІ ЗМІНИ СУДИН ГЕМОМІКРОЦИРКУЛЯТОРНОГО РУСЛА ЗАДНІХ КІНЦІВОК ЩУРІВ ПРИ ГОСТРІЙ ІШЕМІЇ, ВИКЛИКАНІЙ НАКЛАДАННЯМ АРТЕРІАЛЬНОГО ТУРНІКЕТА
DOI:
https://doi.org/10.11603/1811-2471.2019.v.i4.10812Ключові слова:
гостра ішемія, реперфузія, гемомікроциркуляторне русло, електронна мікроскопіяАнотація
Артеріальні турнікети широко використовуються як у військовій, так і в цивільній медицині (при пораненні кінцівок, артро- та ангіопластиках). Відновлення кровопостачання кінцівки після зняття турнікета може викликати ішемічно-реперфузійні ураження як первинно ішемізованих тканин, так і у віддалених тканинах та органах. Проте на сьогоднішній день ультраструктурні зміни тканин на місцевому рівні при ішемії-реперфузії потребують більш глибокого вивчення.
Мета роботи – дослідити стан гемомікроциркуляторного русла задніх кінцівок щурів при гострій ішемії та наступній реперфузії, викликаній накладанням артеріального турнікета.
Матеріал і методи. Проведено електронномікроскопічне дослідження судин гемомікроциркуляторного русла скелетних м’язів задніх кінцівок 12 щурів за умов експериментальної гострої ішемії. Контрольну групу склали 3 інтактних тварини. Гостру ішемію викликали шляхом накладання гумових джгутів SWAT шириною 5–6 мм на задні кінцівки тварин, на рівні пахвинної складки, протягом 2 год під тіопентал-натрієвим знеболюванням, а реперфузію моделювали шляхом зняття турнікета. Дослідження зразків м’язової тканини проводили на кафедрі гістології та ембріології Тернопільського національного медичного університету імені І. Я. Горбачевського за допомогою електронного мікроскопа ПЕМ–125К.
Результати. При електронній мікроскопії скелетних м’язів задніх кінцівок щурів у судинах гемомікроциркуляторного русла виявлено деструктивно змінені гемокапіляри з неоднаковою товщиною стінки, виражений набряк ендотеліоцитів із пролабуванням їх у просвіт гемокапілярів, десквамацію окремих ендотеліоцитів, потовщення базальної мембрани, розширені набряком периваскулярні простори, скупчення лімфоцитів у паравазальному просторі, появу білкових та еритроцитарних екстравазатів довкола гемокапілярів. Нерідко в просвіті судин поблизу ендотеліоцитів візуалізувалися тромбоцити, що свідчить про розвиток у гемокапілярах пристінкового мікротромбозу. Ультраструктурні зміни спостерігались вже через 2 години після зняття турнікета і були найбільше вираженими через 1 добу. У пізньому реперфузійному періоді відбувався зворотний розвиток патологічних змін, проте навіть через 14 діб реперфузії повного відновлення ультраструктури гемомікроциркуляторного русла все ще не відбувалося.
Висновки. Ультраструктурні порушення в судинах гемомікроциркуляторного русла ішемізованої м’язової тканини задніх кінцівок щурів досягали максимальної вираженості через 1 добу після зняття турнікета, що підтверджує розвиток у експериментальних тварин ішемічно-реперфузійного синдрому. У пізньому реперфузійному періоді відбувався зворотний розвиток патологічних змін.
Посилання
Drew B., Bennett, B., & Littlejohn, L. (2015). Application of current hemorrhage control techniques for backcountry care: Part one, tourniquets and hemorrhage control adjuncts. Wilderness and Environm. Med., 26, 236-245.
Burianov, O.A., Strafun, S.S., & Shlapak, I.P. (2015). Vohnepalni poranennia kintsivok: metodychni rekomendatsii [Inflammatory limb injuries: guidelines]. Kyiv [in Ukrainian].
Jiang, F., Zhong, H., Hong, Y., & Zhao, G. (2015). Use of a tourniquet in total knee arthroplasty: a systematic review and meta-analysis of randomized controlled trials. J. Orthop. Scien., 20 (1), 110-123.
Henyk, S.M., & Symchych, A.V. (2016). Reperfuziinyi syndrom pislia revaskuliaryzatsii ishemii nyzhnikh kintsivok [Reperfusion syndrome after lower limb ischemia revascularization]. Sertse i sudyny – Heart and Vessels, 3, 104-108 [in Ukrainian].
Kutepov, D.E., Zhigalova, M.S., & Pasechnik, I.N. (2018). Patogenez sindroma ishemii-reperfuzii [Pathogenesis of ischemia-reperfusion syndrome]. Kazanskiy med. zhurn. – Kazan Medical Journal, 99 (4), 640-644 [in Russian].
Tennant, D., & Howell, N.J. (2014). The role of HIFs in ischemia-reperfusion injury. Hypoxia, 2, 107-111.
Grebenchikov, O.A., Dikhvantsev, V.V. & Plotnikov, E.Yu. (2014). Molekulyarnye mekhanizmy i adresnaya terapiya sindroma ishemii-reperfuzii [Molecular mechanisms of development and targeted therapy of ischemia-reperfusion syndrome]. Aktualnye voprosy anezteziologii i reanimatologii – Urgent Issues of Anesthesiology and Resuscitation, 3, 59-67 [in Russian].
Sarkisov, D.S., Paltsev, M.A., & Khitrov, N.K. (1997). Obshchaya patologiya cheloveka [General human pathology]. Moscow: Meditsina [in Russian].
