ФОРМУВАННЯ АЛГОРИТМУ АМБУЛАТОРНОГО ВЕДЕННЯ ПАЦІЄНТА З ІНФЕКЦІЄЮ СЕЧОВИВІДНИХ ШЛЯХІВ З УРАХУВАННЯМ ПОТРЕБ ПРОФІЛАКТИКИ МОЖЛИВИХ УСКЛАДНЕНЬ
DOI:
https://doi.org/10.11603/1811-2471.2019.v.i4.10788Ключові слова:
неускладнена й ускладнена інфекція сечовивідних шляхів, антимікробна терапія, ведення пацієнтів, консультування, тимчасова втрата працездатностіАнотація
Висока розповсюдженість інфекцій сечовивідних шляхів (ІСШ), частий рецидивний характер, можливі ускладнення, зниження якості життя пацієнтів і значне медико-соціальне значення обумовлює важливість знання лікарями первинної медичної допомоги (ПМД) раціонального алгоритму ведення пацієнтів з вказаною патологією.
Мета – проаналізувати основні актуальні у клінічній практиці положення Європейського клінічного протоколу (Хорватія) з ведення пацієнтів з інфекціями сечовивідної системи, створеного на засадах доказовості, на прикладі профільного пацієнта.
Основна частина. Симптомна ІСШ лікується протимікробними препаратами. Безсимптомну інфекцію аналогічно лікують лише в випадках вагітності, еректильної дисфункції, в пацієнтів, які мають імунокомпроментацію або перенесли трансплантацію нирки. Однак є випадки ускладненої ІСШ. Антибіотик вибирають на основі досвіду з урахуванням національних рекомендацій, даних щодо бактеріальної резистентності, характеристик препарату (спектр його дії, ефективність, побічні ефекти, взаємодія з іншими лікарськими засобами, які приймає пацієнт, спосіб і частота введення, можлива алергія тощо) і положень медичного страхування, яке встановлює обмеження у призначенні антибіотиків.
Висновки. Неускладнені інфекції сечовивідних шляхів є одними з найчастіших бактеріальних інфекцій, через які пацієнти відвідують свого сімейного лікаря. Важливими симптомами та ознаками є полакіурія та дизурія, відчуття неповного спорожнення сечового міхура і поява крові у сечі. Можливі ускладнення: хронізація процесу, еректильна дисфункція тощо.
Найчастішим збудником інфекції є кишкова паличка. Ймовірність встановлення правильного діагнозу на основі лише клінічної картини і анамнезу висока, якщо клініка є типовою. Тому доцільно емпірично лікувати пацієнтів із цими характерними симптомами без будь-яких лабораторних аналізів сечі, дотримуючись вказівок ISKRA.
Посилання
Mostovyi, Yu.M. (Ed.). (2019). Suchasni klasyfikatsii ta standarty likuvannia zakhvoriuvan vnutrishnikh orhaniv. Nevidkladni stany v terapii. Analizy: normatyvni pokaznyky, traktuvannia zmin [Modern classifications and standards of treatment of diseases of internal organs. Emergency conditions in therapy. Analyzes: regulatory indicators, interpretation of changes]. Kyiv: Tsentr DZK [in Ukrainian].
Bajc, I., Petek, Šter M., Živčec-Kalan, G., Klančič, D., & Kersnik, J. (2018). Treatment of patients with uncomplicated urinary tract infection in family medicine. Zdrav. Var., 47, 179-186.
Gupta, K., Hooton, T.M., Naber, K.G., Wullt, B., Colgan, R., Miller, L.G., et al. (2011). International clinical practice guidelines for the treatment of acute uncomplicated cystitis and pyelonephritis in women: A 2010 update by the Infectious disease society of America and the European society for microbiology and infectious diseases. Clin. Infect. Dis., 52 (5), 103-120. DOI: https://doi.org/10.1093/cid/ciq257
Medina-Bombardó, D., & Jover-Palmer, A. (2011). Does clinical examination aid in the diagnosis of urinary tract infection in women? A systematic review and meta-analysis. BMC Fam. Pract., 12, 111. DOI: https://doi.org/10.1186/1471-2296-12-111
Katić, M., & Švab, I. (2017). Family medicine. Medicinska naklada, Zagreb., 512, 53-68.
Skerk, V., Andrasević, A.T., Andrasević, S., Susić, E., Dzepina, A.M., Madarić, V., et al. (2009). Intersectoral Coordination Mechanism for the Control of Antimicrobial Resistance (ISKRA). ISKRA guidelines on antimicrobial treatment and prophylaxis of urinary tract infection. Croatian national guidelines. Lijec Vjesn, 131, 105-118.
Skerk, V., Jaksić, J., Lakos, A.K., Matrapazovski, M., Maleković, G., Andrasević, A.T., et al. (2009). Research of urinary tract infection in family medicine physicians’ offices – empiric antimicrobial therapy of urinary tract infection. Croatian experience. Coll Antropol., 33, 625-631.
Tušek-Bunc, K., Bajc, I., Švab, I., & Rotar-Pavlič, D. (2012). Uncomplicated Urinary Tract Infection. Družinska medicina (Family Medicine). Ljubljana: Združenje zdravnikov družinske medicine (Association of Family Physicians), 53-60.
