ФАРМАКОТЕРАПІЯ КОГНІТИВНОГО ДЕФІЦИТУ ПРИ ЕПІЛЕПСІЇ
DOI:
https://doi.org/10.11603/1811-2471.2019.v.i4.10787Ключові слова:
когнітивні та психоемоційні розлади, епілепсія, антиепілептичні препарати, якість життя, соціальна адаптаціяАнотація
В останні роки значна увага дослідників присвячена проблемі когнітивного функціонування пацієнтів при різних неврологічних захворюваннях. Проблема наростання когнітивного дефіциту розглядається в тісному зв’язку з прогресуванням патологічного процесу, в тому числі й при епілепсії у дорослих.
Основна частина. На підставі ретельного і глибокого аналізу літератури в статті розглядаються проблеми когнітивних розладів при епілепсії і можливості фармакотерапії, націленої на запобігання виникненню когнітивних і психоемоційних розладів. У дорослих і літніх людей тривалий анамнез епілепсії та інші фактори можуть призводити до інтелектуально-мнестичних порушень, аж до деменції, виражених психічних розладів, які є більш ригідними до терапії та психологічної корекції. Ці проблеми можуть бути пов’язаними з неадекватним і несвоєчасним підбором антиепілептичних препаратів, тому фармакологічно і клінічно обґрунтований вибір АЕП у пацієнтів з епілепсією при наявності когнітивних, а часто і афективних розладів, є серйозним завданням і вимагає окремого розгляду.
Висновок. Епілепсія характеризується епілептичними нападами та когнітивним дефіцитом, особливо у дорослих і літніх хворих. Між когнітивними порушеннями і локалізацією пароксизмального вогнища є чіткий взаємозв’язок. Запобігання появі когнітивних і когнітивно-афективних розладів сьогодні є найважливішим завданням фармакотерапії епілепсії.
Посилання
Burchinskyy, S.G. (2012). Kognitivnyye narusheniya pri epilepsii i problema vybora antikonvulsanta: vozmozhnosti lamotridzhina [Cognitive impairment in epilepsy and the problem of choosing an anticonvulsant: the possibilities of lamotrigine]. Mezhd. nevrol. zhurn. – Int. Neurol. Journal, 1 (47), 113-116 [in Russian].
Voronkova, K.V., Petrukhin, A.S., Pylaeva, O.A., & Kholin, A.A. (2008). Ratsionalnaya antiepilepticheskaya farmakoterapiya [Rational antiepileptic pharmacotherapy]. Moscow: Binom [in Russian].
Kalinin, V.V. (2003). Psikhiatricheskiye problemy epileptologii i neyropsikhiatriya [Psychiatric problems of epileptology and neuropsychiatry]. Sots. i klin. psikhiat. – Soc. and Clin. Psychiatrics, 3, 5-11 [in Russian].
Kalinin, V.V. (2008). Psikhicheskiye rasstroystva pri epilepsii i ikh korrektsiya preparatom lamotridzhin [Mental disorders in epilepsy and their correction with lamotrigine]. Zhurn. nevrol. psikhiat. – Journal of Neurol. Psychiatrist., 108 (2), Epilepsy, 85-90 [in Russian].
Kalinin, V.V. (2006). Psikhicheskiye rasstroystva pri epilepsii. Posobiye dlya vrachey. [Mental disorders in epilepsy. Manual for doctors]. Moscow: OOO “Pechatnyy gorod” [in Russian].
Guseva, E.I., Hecht, A.B., & Kalinin, V.V. (Eds.). (2011). Depressii pri epilepsii [Depression in epilepsy]. [in Russian].
Kalinin, V.V., Zheleznova, E.V., & Zemlyanaya, A.A. (2006). Kognitivnyye narusheniya pri epilepsii [Cognitive impairment in epilepsy]. Zhurn. nevrol. psikhiat. – Journal. of Neurol. Psychiatr., 106 (1), Epilepsy, 64-70 [in Russian].
Karlov, V.A. (2004). Strategiya i taktika terapii epilepsii segodnya [Strategy and tactics of epilepsy therapy today]. Zhurn. nevrol. psikhiat. – Journ. of Neurol. Psychiatrist., 104 (8), 28-34 [in Russian].
Martsenkovskiy, I.A., Martynyuk, V.Yu., & Shvezhkina, V.B. (2009). Vliyaniye protivosudorozhnoy terapii na kognitivnoye funktsionirovaniye bolnykh epilepsiyey [The effect of anticonvulsant therapy on the cognitive functioning of patients with epilepsy]. Zdorovia Ukrainy – Health of Ukraine, 15 (1), 43-45 [in Russian].
Usyukina, M.V., & Frolova, A.V. (2011). Dementsiya pri epilepsii [Dementia in epilepsy]. Zhurn. nevrol. psikhiat. – Journal of Neurol. Psychiatrist., 111 (5/2), Epilepsy, 72-76 [in Russian].
Shomakhova, M.M., Lebedeva, A.V., & Ershov, A.V. (2011). Prediktory narusheniy kognitivnykh funktsiy pri epilepsii [Predictors of cognitive impairment in epilepsy]. Zhurn. nevrol. psikhiat. – Journal of Neurol. Psychiatrist., 111 (5/2), Epilepsy, 65-71 [in Russian].
Bergin, P., Тhomson, P., & Baxendale, S. (2000). Remote memory in epilepsy. Epilepsy, 41, 231-239.
Blake, R.V., Wroe, S.J., & Breen, E.K. (2000). Accelerated forgetting in patients with epilepsy: evidence for impairment in memory consolidation. Brain, 123, 472-483.
Deppe, M., Kellinghaus, C., & Duning, T. (2008). Nerve fiber impairment of anterior thalamocortical circuitry in juvenile myoclonic epilepsy. Neurology, 71, 1981-1985.
Devisky, O., & D’Esposito, M. (2004). Neurology of cognitive and behavioural disorders. Oxford: Univ. Press.
Hattiangady, B., Rao, M.S., Shetty, G.A., & Shetty, A.K. (2005). Brain–derived neurotrophic factor, phosphorylated cyclic AMP response element binding protein and neuropeptide Y decline as early as middle age in the dentate gyrus and CA1 and CA3 subfields of the hippocampus. Exp. Neurol., 195, 353-371.
Rowan, A.J., Ramsay, R.E., & Hauser, W.A. (Eds.). (1997). Epidemiology of seizures and epilepsy in the elderly. Seizures and epilepsy in the elderly. Butterworth–Heinemann; Boston.
Hermann, B.P., Seidenberg, M., & Lee, E.J. (2007). Epigenetic modulation of seizure-induced neurogenesis and cognitive decline. J. Neurosci., 13, 12-20.
Iqbal, N., Caswell, H.L., & Hare, D.J. (2009). Neuropsychological profiles of patients with juvenile myoclonic epilepsy and their siblings: a preliminary controlled experimental video–EEG case series. Epilepsy Behav., 14, 516-521.
Khani, Y.A., Andermann, F., & Andermann, E. (2005). Antimyoclonic efficacy of piracetam in idiopathic generalized epilepsy. Epilepsia, 46, 1145-1146.
Kim, S., Hwang, Y., & Lee, H. (2007). Cognitive impairment in juvenile myoclonic epilepsy. J Clin. Neurol., 3, 86-92.
Knapp, L.T., & Klann, E. (2005). Potentiation of hippocampal synaptic transmission by superoxide requires the oxidative activation of protein kinase C. Neurosci., 22, 674-683.
Leppik, I.E., Brodie, M.J., Saetre, E.R., Rowan, A.J., Ramsay, R.E., Macias, F., & Jacobs, M.P. (2006). Outcomes research: clinical trials in the elderly. Epilepsy Res., 68 (1), S71-S76.
Pascalicchio, T.F., de Araujo Filho, G.M., & da Silva Noffs, M.H. (2007). Neuropsychological profile of patients with juvenile myoclonic epilepsy: a controlled study of 50 patients. Epilepsy Behav., 10, 263-267.
Perrine, K., & Kiolbasa, T. (1999) Cognitive deficit in epilepsy and contribution in psychopathology. Neurology, 53 (2), 39-48.
Risse, C.I. (2006). Cognitive outcomes in patients with frontal lobe epilepsy. Epilepsy, 47 (2), 870-879.
Roebling, R., Scheerer, N., & Uttner, I. (2009). Evaluation of cognition, structural, and functional MRI in juvenile myoclonic epilepsy. Epilepsy, 50, 2456-2465.
Schmidt, J. (1990). Comparative studies on the anticonvulsant effectiveness of nootropic drugs in kindled rats. Biomed. Biochim. Acta., 49 (5), 413-419.
Shetty, A.K., Hattiangady, B., & Shetty, G.A. (2005). Stem/progenitor cell proliferationfactors FGF–2, IGF–1, and VEGF exhibit early decline during the course of aging in the hippocampus: role of astrocytes. Glia, 51, 173-186.
Shetty, A.K., Hattiangady, B., & Rao, M.S. (2009). Vulnerability of hippocampal GABA–ergic inter–neurons to kainate–induced excitotoxic injury during old age. Cell Mol. Med., 13, 2408-2423.
Shetty, A.K., Rao, M.S., Hattiangady, B., Zaman, V., & Shetty, G.A. (2004). Hippocampal neurotrophin levels after injury: Relationship to the age of the hippocampus at the time of injury. Neurosci. Res., 78, 520-532.
Trimble, M., & Schmitz, B. (2002). Seizures, affective disorders and Anticonvulsant Drugs. Clarus Press Ltd, Guildford, UK, 199.
