СУЧАСНІ ПОГЛЯДИ НА ПАТОГЕНЕЗ ЕКСТРАГЕНІТАЛЬНОГО ЕНДОМЕТРІОЗУ (Огляд літератури)

  • A. M. Barbe Вищий державний навчальний заклад України «Буковинський державний медичний університет»
  • A. M. Berbets Вищий державний навчальний заклад України «Буковинський державний медичний університет»
  • K. M. Barbe Вищий державний навчальний заклад України «Буковинський державний медичний університет»
  • O. M. Yuzko Вищий державний навчальний заклад України «Буковинський державний медичний університет»
Ключові слова: екстрагенітальний ендометріоз, теорії патогенезу, VEGF, MMP, теорія Семпсона, ангіогенез, імунна дисфункція, ретроградна менструація

Анотація

РЕЗЮМЕ. Ендометріоз – це хронічний доброякісний гормонозалежний стан, при якому за межами слизової оболонки матки відбувається розростання тканини, за морфологічними та функціональними властивостями ідентичної ендометрію. Наведені дані огляду літератури присвячені сучасним поглядам на патогенез екстрагенітального ендометріозу. В статті висвітлені теорії щодо етіології та патогенезу цієї патології, а також описані можливі механізми, які потенційно можна розглядати як ключ до патогенетичної терапії.

Ендометріоз виявляють у 50 % жінок з дисменореєю, у 50–80 % пацієнток із хронічним тазовим болем та у 25–40 % жінок із безпліддям, а в структурі гінекологічної захворюваності ендометріоз посідає третє місце після запальних процесів та міоми матки.

Враховуючи не надто високу ефективність лікування та значний відсоток рецидивування захворювання питання актуалізації поглядів на патогенетичні механізми з метою оптимізації лікувальної тактики ендометріозу й досі залишається актуальним.

Мета – провести аналіз літератури з метою виявлення сучасних поглядів щодо патогенезу екстрагеніатльного ендометріозу та можливі точки прикладання при розробці таргетної терапії.

Висновки. Найширше прийнятою теорією патогенезу ендометріозу є теорія ретроградної менструації Семпсона. Ця теорія припускає, що життєздатні фрагменти ендометріальної тканини дисемінуються в перитонеальну порожнину або в органи малого таза. Найімовірнішим еволюціонуванням даної теорії слід вважати теорію ангіогенезу на тлі імунної дисфункції, яка сприяє первинній імплантації ендометріоїдних ектопій та їх подальшому розвитку.

Сучасні дані літератури ставлять на чільне місце в становленні та розвитку уражень роль ангіогенезу, водночас має місце імунна дисфункція, яка, ймовірно, призводить до переважання ангіогенних факторів локально.

Посилання

Guidice, L.C. (2010). Endometriosis. Lancet, 362, 2389-2398.

Leyland, N., Casper, R., Laberge, P., & Singh, S.S. (2010). Endometriosis: diagnosis and management, SOGC Clinical and practical guideline. 7 (32), 1-28.

ESHRE. (2018). ESHRE guideline. (ESHRE) Retrieved, from: https://www.eshre.eu/Guidelines-and-Legal/Guidelines/Endometriosis-guideline.aspx

Missmer, S.A., Hankonson, S.E., Spiegelman, D., Barbieri, R. L., Marshall, L. M., & Hunter, D.J. (2004). Incidence of laparoscopically confirmed endometriosis by demographic, anthropometric, and lifestyle factors. (160), 784–96.

Endometriosis: Does It Cause Infertility? (2012). Retrieved from American Society or Reproductive Medicine: http://www.socrei.org/uploadedFiles/ASRM_Content/Resources/Patient_Resources/Fact_Sheets_and_Info_Booklets/EndoDoesItCauseInfertility.pdf

Kennedy, S., Bergqvist, A., Chapron, C., D'Ho­og­he, T., & Dunselman, G. (2005). ESHRE guideline for the diagnosis and treatment of endometriosis. Human Reproduction, 20 (10), 2698-2704.

Cheong, Y.C., Smotra, G., & Williams, A.C. (2014). Non-surgical interventions for the management of chronic pelvic pain. Cochrane Database Systematic Review, 3.

Kettel, W.C., & Stein, R.J. (1951). The viability of the cast-off menstrual endometrium. American Journal of Obstetrics & Gynecology, 61 (2), 440-442.

Sampson, J. A. (1927). Peritoneal endometriosis due to the menstrual dissemination of endometrial tissue into the peritoneal cavity. American Journal of Obstetrics & Gynecology, 14, 422-469.

Barbieri Bacci, R.L. (1998). Stenosis of the external cervical os: an association with endometriosis in women with chronic pelvic pain. Fertility and Ste­rility, 70 (3), 571-573.

Sanfilipo, J.S., Wakim, N.G., Schikler, K.N., & Yussman, M.A. (1996). Endometriosis in association with uterine anomaly. American Journal of Obsterics & Gynecology, 154 (1), 39-43.

D'Hooghe, T.M., Bambra, C.S., Suleman, M.A., Dunselman, G.A., & Evers, H.L. (1994). Development of a model of retrograde menstruation in baboons (Papio anubis). Fertility and Sterility, 62 (3), 635-638.

D'Hooghe, T.M., Bambra, C.S., Raeymaekers, B.M., de Jonge, I., & Lauweryns, J.M. (1995). Intrapelvic injection of menstrual endometrium causes endometriosis in baboons (Papio cynocephalus and Papio anubis). American Journal of Obstetrics & Gynecology, 173 (1), 125-134.

Burney, R.O., & Guidice, L.C. (2012). Pathogenesis and pathophysiology of endometriosis. Fertility and Sterility, 98 (3), 511-519.

Tosti, C., Pinzauti, S., Santulli, P., Chapron, C., & Pet­raglia, F. (2015). Pathogenetic mechanisms of deep infiltrating endometriosis. Reproductive Sciences, 22 (9), 1053-1059.

Du, H., & Taylor, H. S. (2007). Contribution of bone marrow-derived stem cells to endometrium and endometriosis. Stem Cells, 25 (8), 2082-2086.

Bulun, S.E. (2009). Endometriosis. The New England Journal of Medicine, 360, 268-279.

Dai, Q., Shah, A.A., & Garde, R.V. (2014). A truncated progesterone receptor (PR-M) localizes to the mitochondrion and controls cellular respiration. Molecular Endocri­nology, 27 (5), 741-753.

Sharpe-Timms, K.L. (2001). Endometrial anomalies in women with endometriosis. Annals of the New York Academy of Sciences, 943, 131-147.

Singh, A.K., Chakravarty, B., & Charropad­hyay, R. (2014). Altered circulating levels of matrix metalloproteinases 2 and 9 and their inhibitors and effect of progesterone supplementation in women with endometriosis undergoing in vitro fertilization. Fertility and Sterility, 100 (1), 127-134.

Attar, E., & Bulun, S. E. (2006). Aromatase and other steroidogenic genes in endometriosis: Translational aspects. Human Reproduction Update, 12 (1), 49-56.

Babayev, S.N., Park, C.W., Keller, P.W., Carr, B.R., & Word, R.A. (2017). Androgens upregulate endometrial epithelial progesterone receptor expression: potential implications for endometriosis. Reproductive Sciences, 24 (10), 1454-1461.

Li, X., & O`Malley, B.W. (2003). Unfolding the action of progesterone receptors. The Journal of Biological Chemistry, 278 (41), 39261-39264.

Zubrzycka A., Zubrzycki M., Janecka A., Zub­rzyckа M. (2015). New horizons in the etiopathogenesis and non-invasive diagnosis of endometriosis. Current Molecular Medicine, 15 (8), 697-713.

Bulun, S.E., Cheng, Y.H., & Yin, P. (2006). Progesterone resistance in endometriosis: link to failure to metabolize estradiol. Molecular and Cellular Endocrinology, 248 (1-2), 94-103.

Ozhan, E., Kokcu, A., Yanik, K., & Gunaydin, M. (2014). Investigation of diagnostic potentials of nine different biomarkers in endometriosis. European Journal of Obstetrics & Gynecology, 178, 128-133.

Agrawal, S., Tapmeier, T., Rahmioglu, N., Kirtley, S., & Zondervan, K.T. (2018). The miRNA mirage: how close are we to finding a non-invasive diagnostic biomarker in endometriosis? a systematic review. Inernational Journal of Molecular Sciences, 19 (2), 599-605.

Shifren, J.L., Tseng, J.F., & Zaloudek, C.J. (1996). Ovarian steroid regulation of vascular endothelial growth factor in the human endometrium: implications for angiogenesis during the menstrual cycle and in the pathogenesis of endometriosis. The Journal of Clinical Endocrinology and Metabolism, 81 (8), 3112-3118.

Reis, F.M., Petraglia, F., & Taylor, R.N. (2013). Endometriosis: hormone regulation and clinical consequences of chemotaxis and apoptosis. Human Reprod Update, 19 (4), 406-418.

Mohamed, M.L., El Behery, M.M., & Mansour S.A. (2013). Comparative study between VEGF-A and CA-125 in diagnosis and follow-up of advanced endometriosis after conservative laparoscopic surgery. Archives of Gynecology and Obstetrics, 287 (1), 77-82.

Kianpour, M., Nematbakhsh, M., & Ahmadi, S.M. (2015). Serum and peritoneal fluid levels of vascular endothelial growth factor in women with endometriosis. International Journal of Fertility and Ste­rility, 7(2), 96-99.

Ferrara, N. (1999). Vascular endothelial growth factor: molecular and biological aspects. Curent Topics of Microbiology and Immunology, 237, 1-30.

Virani, S., Edwards, A. K., Thomas, R., Childs, T., & Tayade, C. (2013). Blocking of stromal cell-derived factor-1 reduces neoangiogenesis in human endometriosis lesions in a mouse model. American Journal of Reproductive Immunology, 70 (5), 386-397.

Hyun Ahn, S., Singh, V., & Tayade, C. (2017). Biomarkers in endometriosis: challenges and opportunities. Fertility and Sterility, 107 (3), 523-532.

Hoeben, A., Landuyt, B., Highley, M.S., Wildiers, H., van Oosterom, A. T., & de Bruijn, E. A. (2004). Vascular endothelial growth factor and angiogenesis. Pharmacological Reviews, 56 (4), 549-580.

Fassbender, A., Burney, R.O., Dorien, F.O., D'Hooghe, T., & Giudice, L. (2015). Update on biomarkers for the detection of endometriosis. BioMed Research International, 15, 501-515.

Sahin, M., Sahin, E., & Gumuslu, S. (2009). Cyclooxy­genase-2 in cancer and angiogenesis. Angiology, 60, 242-253.

Ribatti, D., Vacca, A., Nico, B., Roncali, L., & Dammanacco, F. (2001). Postnatal vasculogenesis. Mechanisms of Development, 100 (2), 157-163.

Lin, Y.J., Lai, M.D., Lei, H.Y., & Wing, L.Y. (2006). Neutrophils and macrophages promote angiogenesis in the early stage of endometriosis in a mouse model. Endocrinology, 147 (3), 1278-1286.

Chen, G.Y., & Nunez, G. (2010). Sterile inflammation: sensing and reacting to damage. Nature Reviews Immunlogy, 10, 826-837.

Bacci, M., Capobianco, A., & Monno, A. (2009). Macrophages are alternatively activated in patients with endometriosis and required for growth and vascularization of lesions in a mouse model of disease. American Journal of Pathology, 175 (2), 547-556.

Králíčková, M., & Vetvicka, V. (2015). Immunological aspects of endometriosis: a review. Annals of Translational Medicine, 3(11), 153-160.

Riccio, L.D., Santulli, P., Abrão, M.S., Marcellin, L., & Batteux, F. (2018). Immunology of endometriosis. Best Practice & Research Clinical Obstetrics & Gynaecology, 50, 39-49.

Опубліковано
2019-10-18
Як цитувати
Barbe, A. M., Berbets, A. M., Barbe, K. M., & Yuzko, O. M. (2019). СУЧАСНІ ПОГЛЯДИ НА ПАТОГЕНЕЗ ЕКСТРАГЕНІТАЛЬНОГО ЕНДОМЕТРІОЗУ (Огляд літератури). Здобутки клінічної і експериментальної медицини, (3), 13-20. https://doi.org/10.11603/1811-2471.2019.v.i3.10494
Номер
Розділ
Огляд літератури