ХРОНІЧНІ ЦЕРЕБРОВАСКУЛЯРНІ ЗАХВОРЮВАННЯ, ОБУМОВЛЕНІ ГІПОТЕНЗІЄЮ, У ПАЦІЄНТІВ МОЛОДОГО ВІКУ
DOI:
https://doi.org/10.11603/1811-2471.2019.v.i3.10442Ключові слова:
хронічні цереброваскулярні хвороби, артеріальна гіпотензія, дисциркуляторна енцефалопатіяАнотація
РЕЗЮМЕ. У структурі цереброваскулярних захворювань значну питому вагу займають хронічні форми судинних уражень головного мозку, які традиційно трактуються як дисциркуляторна енцефалопатія (ДЕ). Останніми роками спостерігається тенденція до зростання цієї патології у осіб середнього та молодого віку.
Мета – дослідити клініко-неврологічні особливості хронічних цереброваскулярних захворювань, зумовлених артеріальною гіпотензією (АГ), у пацієнтів молодого віку.
Матеріали та методи. У дослідження включено 130 пацієнтів з АГ. Усі пройшли комплексне обстеження (стандартний клінічний огляд зі збором скарг та анамнезу, об’єктивного та неврологічного статусу, біохімічний та загальний аналіз крові та сечі, рівень глюкози крові, коагулограма, ліпідограма, креатинін, сечовина крові та інші), ЕКГ, УЗД серця, добовий моніторинг АТ, нейрофізіологічні ЕЕГ).
Результати. У хворих з ДЕ I, зумовленою АГ, переважали невротичний та астенічнй синдроми, при ДЕ II – вестибулярний, цефалгічний та когнітивних порушень. Динамічне спостереження показало посилення цефалгічного, вестибулярного, інсомнічного синдромів і синдрому когнітивных порушень та зменшення проявів астенічного та цефалгічного синдромів при тривалості хвороби більше 5 років. Вогнищеві неврологічні симптоми частіше спостерігалися у пацієнтів з ДЕ II. Клінічні синдроми були тісно пов’язані з характером добового ритму АТ. Так, вестибулярний синдром переважав у III та IV групах хворих, когнітивні порушення – у II та IV, дискоординаційний та невротичний – у II, III та IV, астенічний – в IV.
Висновки. Наші дослідження висвітлюють проблеми діагностики та лікування цереброваскулярної патології у молодих паціентів, що надзвичайно важливо, оскільки патологія розвивається повільно і пацієнти часто звертаються за медичною допомогою у період, коли можливості лікування уже обмежені.
Посилання
Vorobyeva, O.V., & Tamarova, E.S. (2010). Effektivnost vintropila v terapii nachalnykh proyavleniy tserebrovaskulyarnoy patologii [Vinpotropil efficacy in therapy of primary signs of cerebrovascular pathology]. Zhurn. nevrologii i psikhiatrii – Journal of Neurology and Psychiatry, 110 (9), 39-42 [in Russian].
Zakharov, V.V. (2010). Umerennye kognitivnye narusheniya kak multidistsiplinarnaya problema [Light cognitive impairments as multidisciplinary problem]. Nevrologiya, neyropsikhiatriya, psikhosomatika – Neurology, Neuropsychiatry, Psychosomatics, (2), 5-10 [in Russian].
Katunina, E.A. (2011). Kognitivnye narusheniya pri khronicheskoy nedostatochnosti mozgovogo krovoоbrashcheniya [Cognitive disorders in chronic cerebral circulation insufficiency]. Consilium Medicum, (1), 9-12 [in Russian].
Damulin, I.V. (2006). Legkie cognitivnye narusheniya [Light cognitive disorders]. Consilium Medicum, 8 (8), 80-85 [in Russian].
Voznesenskaya, T.G. (2012). Depressiya pri tserebrovaskulyarnykh zabolevaniyakh [Depression in cerebral vascular diseases]. Nevrologiya, Neyropsikhiatriya, Psikhosomatika – Neurology, Neuropsychiatry, Psychosomatics, (2), 9-12 [in Russian].
Kerola, T., Kettunen, R., & Nieminen, T. (2011). The complex interplay of cardiovascular system and cognition: how to predict dementia in the elderly? International Journal of Cardiology, 150 (2), 123-129.
Sharp, S. I., Aarsland, D., Day, S., Sonnesyn, H., Alzheimer's Society Vascular Dementia Systematic Review Group, & Ballard, C. (2011). Hypertension is a potential risk factor for vascular dementia: systematic review. International Journal of Geriatric Psychiatry, 26 (7), 661-669.
