КЛІНІЧНІ АСПЕКТИ ХРОНІЧНОГО ПАНКРЕАТИТУ В ПОЄДНАННІ ІЗ ВІРУСНИМ ГЕПАТИТОМ С
DOI:
https://doi.org/10.11603/1811-2471.2019.v0.i2.10371Ключові слова:
хронічний панкреатит, вірусний гепатит С, копрограма, структурний стан підшлункової залози, клінічний перебігАнотація
У статті проаналізовані особливості поєднаного перебігу хронічного панкреатиту із вірусним гепатитом С. Проведені дослідження показали негативний вплив супутнього вірусного гепатиту С на перебіг хронічного панкреатиту, що виражався більш значно вираженими клінічними патологічними ознаками, порівняно із групою ізольованого хронічного панкреатиту.
В останні роки збільшилась увага до інфекційного чинника, вплив якого може призвести до розвитку запального процесу в підшлунковій залозі. Значне поширення вірусного гепатиту С серед населення, різноманітність його позапечінкових проявів обумовлюють актуальність проблеми. Недостатність розробки питань первинної та вторинної профілактики хронічного панкреатиту мотивує до глибшого вивчення механізму його розвитку на тлі вірусного гепатиту С.
Мета – вивчити клінічний перебіг хронічного панкреатиту у хворих із супутнім вірусним гепатитом С.
Матеріал і методи. Обстежено 57 хворих на хронічний панкреатит із супутнім вірусним гепатитом С. Групу порівняння склали 20 осіб, хворих на хронічний панкреатит. Для встановлення клінічного діагнозу хронічного панкреатиту та вірусного гепатиту С усі хворі були обстежені згідно із протоколами МОЗ України (накази № 638 МОЗ України від 10.09.2014 р. та № 729 МОЗ України від 18.07.2016 р.). Діагноз хронічного панкреатиту та вірусного гепатиту С верифікували на підставі даних анамнезу захворювання, клінічних проявів і результатів лабораторно-інструментальних досліджень. Загальноклінічні й біохімічні обстеження проводили хворим на хронічний панкреатит у фазі загострення та нестійкої ремісії, хворим на вірусний гепатит С – у фазі стійкої ремісії.
Результати. У клінічному перебігу хронічного панкреатиту із супутнім вірусним гепатитом С провідне місце займали больовий, диспепсичний синдроми та порушення випорожнення. Вони були більш значно виражені, ніж у групі порівняння (вірогідна відмінність стосовно показників групи ізольованого хронічного панкреатиту (p<0,05)). У хворих на хронічний панкреатит із супутнім вірусним гепатитом С виявили анемію легкого ступеня, зниження рівня альбуміну в крові, гіпербілірубінемію, гіперхолестеринемію, підвищення рівнів АЛТ та АСТ, амілази крові та діастази сечі (p<0,05). У хворих на хронічний панкреатит із супутнім вірусним гепатитом С сумарний рівень копрограми у балах склав (5,20±0,82), а в хворих на хронічний панкреатит – (3,10±0,32); було виявлено значно гірші рівні показників, більш виражений запальний синдром і дисбактеріоз. У двох досліджуваних групах переважала стеаторея II типу. Глибина структурних змін у підшлунковій залозі за даними УЗД у групі хворих на хронічний панкреатит із супутнім вірусним гепатитом С становила (2,56±1,10) балів, що відповідає процесу середнього ступеня тяжкості, у групі ізольованого хронічного панкреатиту – (1,90±0,60) балів.
Висновки. За оцінкою даних дослідження встановлено негативний вплив супутнього вірусного гепатиту С на клінічний перебіг хронічного панкреатиту.
Посилання
Pasieshvili, L.M., & Zazdravnov, A.A. (2001). Rol virusnoy infektsii v porazhenii podzheludochnoy zhelezy u bolnykh ishemicheskoy boleznyu serdtsa [The role of viral infection in pancreatic lesions in patients with coronary heart disease]. Vrachebnaya praktika – Medical Practice, 4, 43-45 [in Russian].
Gubergrits, N.B. (2015). Sovremennyye vozmozhnosti lecheniya sochetaniya khronicheskogo gepatita i khronicheskogo pankreatita toksicheskoy etiologii [Modern possibilities of treatment of a combination of chronic hepatitis and chronic pancreatitis of toxic etiology]. Uchastkovyy vrach – District Doctor, 6, 23-25 [in Russian].
Reshetilov, Yu.I., Tokarenko, A.I., Dmitrieva, S.N., Kuznetsova, L.F., Surmilo, N.N., Protsenko, N.N., Klavdieva, E.Yu., & Kremzer, A.A. (2002). Infektsii i ikh mesto sredi drugikh prichin vozniknoveniya pankreatita [Infections and their place among other causes of pancreatitis]. Suchasna hastroenterolohiia – Modern Gastroenterology, 2 (8), 24-29 [in Russian].
Havryliuk, A.O. (2015). Naslidky khronichnykh virusnykh hepatytiv B, C ta B+C [Consequences of chronic viral hepatitis B, C and B + C]. Klinichna ta eksperymentalna patolohiia – Clinical and Experimental Pathology, 4, 203-208 [in Ukrainian].
Lapasov, S.Kh. (2017). Diagnostika, lecheniye i profilaktika khronicheskogo gepatita C v usloviyakh pervichnogo zvena meditsinskoy pomoshchi (obzor literatury) [Diagnosis, treatment and prevention of chronic hepatitis C in primary care (literature review)]. Zdobutky klinichnoi i eksperymentalnoi medytsyny – Achievements of Clinical and Experimental Medicine, 2 (30), 13-21 [in Russian].
El-Serag H., Engels E. A., Landgren O., Chiao E., Henderson L., Amaratunge H. C., Giordano T.P. (2009). Risk of hepatobiliary and pancreatic cancers following hepatitis C virus infection. Hepatology, 49 (1), 116-123. DOI: [10.1002/hep.22606].
Mashko, O.P. (2016). Vzaiemozviazky imunolohichnykh ta kliniko-morfolohichnykh pokaznykiv u khvorykh na khronichnyi hepatyt C zalezhno vid naiavnosti zmishanoi kriohlobulinemii [Interconnection of immunological and clinical morphological parameters in patients with chronic hepatitis C depending on the presence of mixed cryoglobulinemia]. Aktualnaya infektologiya – Actual Infectology, 2 (11), 171-175 [in Ukrainian].
