КОМПЛЕКСНЕ ЛІКУВАННЯ АРТЕРІАЛЬНОЇ ГІПЕРТЕНЗІЇ У ПОЄДНАННІ З ІШЕМІЧНОЮ ХВОРОБОЮ ТА ПОРУШЕННЯМИ СЕРЦЕВОГО РИТМУ

Автор(и)

  • S. O. Sheiko ДЗ «Дніпропетровська медична академія МОЗ України»
  • N. O. Kolb ДЗ «Дніпропетровська медична академія МОЗ України»

DOI:

https://doi.org/10.11603/1811-2471.2019.v0.i1.10072

Ключові слова:

артеріальна гіпертензія, ішемічна хвороба серця, порушення серцевого ритму, фруктозо-1,6-дифосфат

Анотація

У комплексному лікуванні АГ у поєднанні з хронічною ІХС найдоцільніше застосувати засоби, які мають сприятливий вплив на перебіг обох захворювань: знижувати рівень АТ, запобігати ішемії та стенокардії, інфаркту міокарда та інсульту, зменшувати ймовірність смерті, покращувати якість життя хворих. Але лікування коморбідних пацієнтів з АГ, ІХС та порушеннями серцевого ритму на тлі гіпофосфатемії в даний час залишається не до кінця визначеним.

Мета – вивчення клінічної ефективності комплексного лікування пацієнтів похилого віку з артері­альною гіпертензією (АГ) в поєднанні з ішемічною хворобою серця (IХС) та порушеннями серцевого ритму на тлі гіпофосфатемії.

Матеріал і методи. Проаналізовано лікування 353 пацієнтів віком (71,2±4,5) року з АГ та ІХС, які отримували базисну терапію. Із них у 97 (50 жінок і 47 чоловіків) хворих з АГ, ІХС, порушеннями серцевого ритму та гіпо­фосфатемією зберігалися нестабільний перебіг АГ та серцево-больові напади. В основну групу включено 48 паці­єн­тів (25 жінок і 23 чоловіки), які приймали фіксовану комбінацію бісопрололу фумарату (5 мг) з амлодипіном (5 мг) і D-фруктозо-1,6-дифосфат. У групу порівняння увійшли 49 хворих (24 жінки і 25 чоловіків), у лікувальний комплекс яких D-фруктозо-1,6-дифосфат не додавали. Проведено загальноклінічне обстеження, визначення електро­літів крові, електрокардіографію (ЕКГ), добове моніторування ЕКГ та артеріального тиску (АТ). Гіпофос­фатемію діагностували при рівні фосфору у с <0,9/>. ироватці крові <0,9 ммоль/л.

Результати. Після лікування кількість нападів стенокардії реєстрували в 2,25 раза рідше (1,07±0,03 проти 2,41±1,05), подій депресії сегмента ST достовірно менше у хворих основної групи, порівняно з такими в групі порівняння (2,13±0,04 проти 4,2±0,06). Фібриляцію передсердь діагностували у 4 (8,3 %) хворих основної та у 7 (14,2 %) – групи порівняння, суправентрикулярну екстрасистолію – у 8 (16,6 %) хворих основної і у 10 (20,4 %) пацієнтів групи порівняння, шлуночкові аритмії – у 3 (6,25 %) хворих основної групи та у 10 (20,4 %) хворих – групи порівняння. Небезпечних для життя шлуночкових порушень ритму після лікування в основній групі не зареєст­ровано в жодному випадку.

Висновки. Застосування комплексної терапії при АГ з ІХС, порушеннями серцевого ритму і гіпофосфатемією зі включенням в лікувальний комплекс D-фруктозо-1,6-дифосфату забезпечує істотний антиішемічний ефект, приводить до зменшення (в 2,25 раза) частоти нападів стенокардії, подій суправентрикулярної екстрасистолії, пароксизмів фібриляції передсердь, запобігає виникненню небезпечних для життя шлуночкових порушень ритму.

Посилання

Kovalenko, V.M., Lutai, M.І., Sirenko, Yu.M. & Sychov, O.S. (2016). Sertsevo-sudynni zakhvoriuvannia. Klasyfikatsiia, standarty diahnostyky ta likuvannia [Сardiovascular diseases. Classification, standard diagnostics and treatment]. Kyiv [in Ukrainian].

Sirenko, Yu.N., & Rekovets, O.L. (2018). Attento – no­voye slovo v lecheniyi arterialnoy gipertenzii [Attento – a new word in the treatment of arterial hypertension]. Arterialnaya gipertenziya – Аrterial Hypertension, 1 (57), 9-14 [in Russian].

Kovalenko, V.M., & Kornatskyi V.M. (2017). Problemy zdorovia i tryvalosti zhyttia v suchasnykh umovakh: posibnyk [Problems of health and life expectancy in modern conditions: manual]. [in Ukrainain].

Syvolap, V., Kurilets, L., Matsalaieva, V., & Dobrovolska, N. (2017). Zalezhnist elektrychnoi ektopichnoi aktyvnosti sertsia vid nadmirnoi vahy tila u khvorykh na hipertonichnu khvorobu v poiednanni z ishemichnoiu khvoroboiu sertsia (za danymy dobovoho monitoruvannia EKH) [The dependence of the ectopic electrical activity of the heart on the excess body weight in patients with essential hypertension in combination with ischemic heart disease (according to the daily ECG monitoring)]. Patolohiia – Pathology, 14, 1 (39). doi: 10.14739/2310-1237.2017.1.97795 [in Ukrainian].

Sirenko, Yu., Rekovets, O., Kushnir, S., Torbas, O., Havrylenko, T., & Ryzhkova, N. (2017). Optymizatsiia likuvannia patsiientiv z arterialnoiu hipertenziieiu ta suputnoiu ishemichnoiu khvoroboiu sertsia iz zastosuvanniam Tryzy­pinu (meldoniiu) [Optimizing the treatment of patients with arterial hypertension and concomitant coronary heart disease using Trizipin (meldonium)]. Arterialna hupertenziia – Aerterial Hypertension, 1 (51), 31-43. doi: 10.22141/2224-1485.1.51.2017.96249 [in Ukrainian].

Federspiel, C., Itenov, T., Thormar, K., Liu, K., & Bestle, M. (2018). Hypophosphatemia and duration of respiratory failure and mortality in critically ill patients. Acta Anaesthesiologica Scandinavica, 62 (8), 1098-1104. doi: 10.1111/aas.13136

Brotfain, E., Schwartz, A., Boniel, A., Koyfman, L., Boyko, M., Kutz, R., & Klein, M. (2016). Clinical outcome of critically ill patients with thrombocytopenia and hypophosphatemia in the early stage of sepsis. Anethesoil. Intensive Ther., 48 (5), 294-299. doi: 10.5603/ait.a2016.0053

Federspiel C., Itenov T.S., Thormar K., & Bestle M.H. (2015). Limited evidence for monitoring and treatment of hypophosphataemia in critically ill patients. Ugeskr Laeger, 177 (50).

Shajahan, A., Ajith Kumar, J., Gireesh Kumar, K., Sreekrishnan, T., & Jismy, K. (2015). Managing hypophosphatemia in critically ill patients: a report on an under-diagnosed electrolyte anomaly. Journal of Clinical Pharmacy and Therapeutics, 40 (3), 353-354. doi: 10.1111/jcpt.12264

Sychev, O. S. (2018). Narusheniye ritma serdtsa: nai­boleye aktualnyye voprosy klinicheskoy praktiki [Heart rhythm disorder: the most pressing issues of clinical practice]. Ukr. Med. Chasopys – Ukr. Medical Chronicle. Retrieved from: https://www.umj.com.ua/article/127748/narushenie-ritma-serdtsa-naibolee-aktualnye-voprosy-klinicheskoj-praktiki [in Russian].

ESH/ESC. (2013). Guidelines for the management of arterial hypertension. European Heart Journal, 34 (28), 2159 to 2219 Doi:10.1093/eurheartj/eht151

Williams, В., Bryan, W., Giuseppe, М., & Wilko, S. (2018). ESC/ESH Guidelines for the management of arterial hypertension. European Heart Journal, 39 (33), 3021-3104.

(2013). Combination pharmacotherapy to prevent car­diovascular disease: present status and challenges. European Heart Journal, 35 (6), 353-364. doi: 10.1093/eurheartj/eht407

Skrypnyk, I.M., Dubrovinska, T.V., & Liulka, N.O. (2017). Vplyv preparatu Ezafosfina na perebih sertsevoi nedostatnosti u pisliainfarktnyi period [Influence of the drug Esafosfina on the course of heart failure in patients in postinfarction period]. Ukr. med. chasopys – Ukrainian Medical Chronicle. Retrieved from: https://www.umj.com.ua/article/105015/vpliv-preparatu-ezafosfina-na-perebig-sertsevoyi-nedostatnosti-u-pislyainfarktnij-period [in Ukrainian].

##submission.downloads##

Опубліковано

2019-04-25

Як цитувати

Sheiko, S. O., & Kolb, N. O. (2019). КОМПЛЕКСНЕ ЛІКУВАННЯ АРТЕРІАЛЬНОЇ ГІПЕРТЕНЗІЇ У ПОЄДНАННІ З ІШЕМІЧНОЮ ХВОРОБОЮ ТА ПОРУШЕННЯМИ СЕРЦЕВОГО РИТМУ. Здобутки клінічної і експериментальної медицини, (1), 182–189. https://doi.org/10.11603/1811-2471.2019.v0.i1.10072

Номер

Розділ

Оригінальні дослідження