ОСОБЛИВОСТІ РЕМОДЕЛЮВАННЯ ЗВИВИСТИХ АРТЕРІЙ ЕНДОМЕТРІЯ ПРИ ФОРМУВАННІ СУДИННОГО КОМПОНЕНТА ФІБРОВАСКУЛЯРНОГО ЯДРА ПОЛІПІВ У ЖІНОК РЕПРОДУКТИВНОГО ВІКУ

  • G. M. Chornenka ДВНЗ «Тернопільський державний медичний університет імені І. Я. Горбачевського МОЗ України»
Ключові слова: ремоделювання ендометрія, ангіогенез, поліп ендометрія, фіброваскулярне ядро поліпа, звивисті артерії, репродуктивний вік

Анотація

Питанням ремоделювання ендометрія та його складових в останні роки приділяється все більше уваги. Функціональний шар матки має унікальну властивість – фізіологічний ангіогенез, який залежить від гормональної циклічності жіночого організму. Зміни ендометрія загалом та його судинного компонента зокрема вивчені не достатньо. Потребує уваги питання ремоделювання звивистих артерій функціонального шару матки за умов впливу додаткових зовнішніх факторів.

Мета – на основі патоморфологічного аналізу архівних препаратів ендометрія жінок репродуктивного віку із застосуванням додаткових гістохімічних методик визначити структурні особливості судинного компонента та фіброваскулярного ядра поліпів ендометрія.

Матеріал і методи. Досліджували 55 біопсійних архівних препаратів ендометрія жінок репродуктивного віку: 43 препарати поліпів ендометрія, 12 – фізіологічного ендометрія. Проводили стандартне фарбування гематоксиліном та еозином, а також використовували додаткові гістохімічні методи фарбування: резорцин-фуксином за Хартом, пікрофусцином за Ван Гізон та трихромним методом Масона.

Результати. Серед 43 випадків поліпів ендометрія виявлено 15 випадків залозистих поліпів, 26 – залозисто-стромальних. Клінічно у 33 пацієнток діагностовано непліддя, 10 жінок були фертильними. Для контролю відібрали 12 зразків нормального функціонального ендометрія: по 6 випадків у фазах проліферації та секреції.

Гістохімічні методи забарвлення дозволили визначити особливості будови фіброваскулярного ядра поліпів ендометрія – наявність осередків великих товстостінних судин, які часто розташовуються ланцюжками у вигляді «доріжки». Встановлено, що до складу ендометріальної залози в нормі входять клітини епітелію та циркулярно розташовані навколо них волокнисті елементи сполучної тканини, які візуалізуються при використанні додаткових гістохімічних фарбувань. Наші дослідження показали, що у нормі в спіральних артеріях волокнисті елементи відсутні, а за умов ремоделювання ендометрія у вигляді його поліпозної трансформації волокнисті елементи є обов'язковим елементом артерій. Додаткові зовнішні фактори (такі, як хронічне запалення тощо) сприяють прогресуючій васкуляризації поліпів. Остання проявляється не лише сформованим фіброваскулярним ядром поліпа, а й феноменом капіляризації поліпів.

Висновки. Наявність фіброваскулярного ядра в поліпах ендометрія є проявом судинного ремоделювання, яке полягає в появі сформованих артерій із еластично-колагеновим каркасом. Скупчення судин характерні для фіброваскулярної ніжки поліпа і, разом з більш вираженим волокнистим характером строми, можуть бути цінною диференційно-діагностичною ознакою, що відрізняє поліп від фонової тканини ендометрія при його невеликих розмірах. Описана васкуляризація є вирішальною для прогресуючого росту поліпа та його можливої малігнізації. Застосування додаткових гістохімічних методів дозволяє полегшити диференційну діагностику поліпа як від різних видів гіперплазій, так і від нормального ендометрія.

Посилання

Indraccolo, U., Di Iorio, R., & Matteo, M. (2013). The pathogenesis of endometrial polyps: а systematic semi-quantitative revive. European Journal of Gynaecological Oncology, XXXIV (1), 5-22.

Klynyshkova, T.V., Frolova, N.B., & Mozgovoy, S.I. (2011). Klinicheskoe znachenye kompleksnoy otsenki retseptornogo statusa endometriya pri endometrialnykh polipakh [The clinical significance of a comprehensive assessment of the endometrial receptor status in endometrial polyps]. Akusherstvo i ginekologiya – Obstetrics and Gynecology, 3, 37-41 [in Russian].

Kozyreva, E.V., & Davydyan, L.Yu. (2015). Rol faktorov rosta v patogeneze besplodiya i nevynashyvaniya beremennosti [The role of growth factors in the pathogenesis of infertility and miscarriage]. Sovremennye problemy nauki i obrazovaniya – Modern Problems of Science and Education, 4 [in Russian].

Kuzyk, Yu.I., & Chornenka, H.M. (2018). Hiperplastychni protsesy endometriia u zhinok iz bezplidnistiu: zistavlennia rezultativ ultrasonohrafichnykh ta patomor­folohichnykh doslidzhen endometriia [Hyperplastic processes of endometrium in women with infertility: reproduction of ultrasonographies and pathologic dosimeto­logy]. Zdorovye zhenshchiny – Woman's Health, 7 (133), 129-133 [in Ukrainian].

Zakharova, N.B., Durnov, D.A., & Mykhailov, V.Yu. (2011). Diagnosticheskoye znachenye issledovaniya faktora rosta endoteliya sosudov v syvorotke krovi [The diagnostic value of the study of vascular endothelial growth factor in blood serum]. Fundamentalnye issledovaniya – Fundamental Researches, 11, 215-220 [in Russian].

Hannan, N.J., Paiva, P., Hannan, N.J., & Meehan, K.L. (2011). Analysis of fertility-related soluble mediators in human uterine fluid identifies VEGF as a key regulator of embryo implantation. Endocrinology, 152, 4948-4956.

Carmeliet, P. (2003). Angiogenesis in health and disease. Nat. Med., 9, 653-660. doi: 10.1038/nm0603–653.

Burlev, V.A., Yliasova, N.A., & Shyshkanova, O.A. (2006). Tsyklicheskiy angiogenez eutopicheskogo endomet­riya [Cyclic angiogenesis of eutopic endometrium]. Problemy reproduktsyy – Problems of Reproduction, 6, 22-30 [in Russian].

Lutsenko, S.V., Kyselev, S.M., & Feldman, N.B. (2004). Molekulyarnye mekhanizmy angiogeneza v fiziologicheskikh i patologicheskykh protsessakh [Molecular mechanisms of angiogenesis in physiological and pathological processes]. Paltsev, M.A. (Ed.). Vvedenye v molekulyarnuyu meditsynu – Introduction in Molecular Medicine. Moscow: OAO “Meditsyna” [in Russian].

Dubyna, M.V. (1999). Vliyanye deksametazona na funktsyonalnye svoystva mikrososudov u krys s limfosarkomoy Plyssa [Effect of dexamethasone on the functional properties of microvessels in rats with Pliss lymphosarcoma]. Vopr. Onkologii – Issues of Oncology, 45, 655-669 [in Russian].

Tsaltas, J., Rogers, P. A., Gargett, V.C., & Healy, D.L. (1998). Excessive angiogenesis: a new theory for endo­metriosis. Current Obst. Gynaecol., 8, 186-188.

Binder, N.K., Evans, J., & Gardner, D.K. (2014). Endometrial signals improve embryo outcome: functional role of vascular endothelial growth factor isoforms on embryo development and implantation in mice. Hum. Reprod., 29 (10), 2278-2286.

Chornenka, H.M., & Kuzyk, Yu.I. (2018). Polipozna transformatsiia endometriia: osoblyvosti diahnostyky v zhinok iz nepliddiam [Polypositive transformation of endometrium: features of diagnosis in women with infertility]. Aktualni pytannia pediatrii akusherstva ta hinekolohii – Actual Issues of Pediatrics of Obstetrics and Gynecology, 3, 94-99 [in Ukrainian].

Kuznetsova, I.V., Zemlina, N.S., Rashydov, T.N., & Kovalenko, M.A. (2015). Problema tonkogo endometriya i vozmozhnye puti ee resheniya [The problem of thin endomet­rium and possible ways of its solution]. Effektivnaya farmakoterapiya – Effective Pharmacotherapy, 1, 15-25 [in Russian].

Spryndzhuk, M.V. (2010). Angyogenez [Angioge­nesis]. Morfologiya – Morphology, IV (2), 4-13 [in Russian].

Опубліковано
2019-04-25
Як цитувати
Chornenka, G. M. (2019). ОСОБЛИВОСТІ РЕМОДЕЛЮВАННЯ ЗВИВИСТИХ АРТЕРІЙ ЕНДОМЕТРІЯ ПРИ ФОРМУВАННІ СУДИННОГО КОМПОНЕНТА ФІБРОВАСКУЛЯРНОГО ЯДРА ПОЛІПІВ У ЖІНОК РЕПРОДУКТИВНОГО ВІКУ. Здобутки клінічної і експериментальної медицини, (1), 166-172. https://doi.org/10.11603/1811-2471.2019.v0.i1.10070
Номер
Розділ
Оригінальні дослідження