ДОБОВИЙ ПРОФІЛЬ АРТЕРІАЛЬНОГО ТИСКУ ТА КОГНІТИВНІ ПОРУШЕННЯ

  • V. A. Skybchyk Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького
  • O. S. Peleshko КП «Центральна міська лікарня Червоноградської міської ради»
Ключові слова: гіпертонічна хвороба, когнітивні порушення, добовий профіль артеріального тиску

Анотація

Взаємозв'язок між підвищеним артеріальним тиском (АТ) та когнітивними порушеннями (КП) привертає особливу увагу протягом останніх десятиліть. На сьогодні немає достатньо даних щодо впливу добового профілю АТ на когнітивні функції.

Мета – вивчити стан когнітивних функцій у хворих з гіпертонічною хворобою (ГХ) залежно від особливостей добового профілю АТ.

Матеріал і методи. Обстежено 45 хворих із ГХ ІІ–ІІІ стадій, 2–3 ступенів (середній систолічний та діастолічний АТ становив (169±9) та (96±7) відповідно) та залежно від результатів добового моніторування АТ поділено на три групи: перша група – dipper (n=20), друга – nondipper (n=14), третя – hyper-dipper (n=11). Для вивчення когнітивних функцій застосовували коротку шкалу дослідження психічного статусу (MMSE).

Результати. Серед пацієнтів групи dipper когнітивні порушення виявлено у 70 % випадків, серед пацієнтів групи nondipper – у 93 % випадків, у групі hyper-dipper когнітивні розлади спостерігали в 100 % випадків. У структурі когнітивних порушень серед пацієнтів групи dipper та nondipper переважали легкі когнітивні порушення, тоді як у групі hyper-dipper частіше діагностували помірні когнітивні порушення. У пацієнтів hyper-dipper відзначали достовірно гірші показники когнітивних функцій за шкалою MMSE порівняно з пацієнтами dipper ((25,9±1,3) та (26,8±2,7) відповідно, p<0,05).

Висновки. Когнітивні порушення було виявлено у трьох групах хворих із ГХ, проте достовірно нижчі показники когнітивних функцій мали місце у хворих з надмірним нічним зниженням АТ (hyper-dipper), також у них частіше виявляли помірні когнітивні порушення.

Посилання

Knopman, D., Boland, L.L., Mosley, T., Howard, G., Liao, D., Szklo, M., Mcgovern, P., & Folsom, A.R. (2001). Cardiovascular risk factors and cognitive decline in middle-aged adults. Atherosclerosis Risk in Communities (ARIC) Study Investigators. Neurology, 56(1), 42-48. DOI: https://doi.org/10.1212/WNL.56.1.42

Reijmer, Y.D., van den Berg, E., Dekker, J.M., Nijpels, G., Stehouwer, C.D., Kappelle, L.J., & Biessels, G.J. (2012). Development of vascular risk factors over 15 years in relation to cognition: the Hoorn Study. J. Am. Geriatr. Soc., 60 (8), 1426-1433.

Ronnemaa, E., Zethelius, B., Lannfelt, L., & Kilander, L. (2011). Vascular risk factors and dementia: 40-year follow-up of a populationbased cohort. Dement. Geriatr. Cogn. Disord., 31 (6), 460-466.

Kilander, L., Niman, N., & Boberg, M. (2005). Vzaimosvyaz arterialnoy gipertenzii s kognitivnymi narusheniyami: Rezultaty 20-letnego nablyudeniya 999 patsiyentov [Relationship of hypertension with cognitive impairment: Results of 20 years of follow-up of 999 patients]. Obzory klinicheskoy kardiologii – Clinical Cardiology Reviews, 2, 37-49 [in Russian].

Cicconetti, P., Ciotti, V., Tafaro, L., Priami, C., Chiarotti, F., Costarella, M., … & Cacciafesta, M. (2004). Event_related brain potentials in elderly dippers and nondippers with recently diagnosed hypertension. Hypertens. Res., 8, 581-588.

Kanemaru, A., Kanemaru, K., & Kuwajma, I. (2001). The effects of short-term blood pressure variability and nighttime blood pressure levels on cognitive function. Hypertens. Res., 24, 19-24.

Опубліковано
2019-04-25
Як цитувати
Skybchyk, V. A., & Peleshko, O. S. (2019). ДОБОВИЙ ПРОФІЛЬ АРТЕРІАЛЬНОГО ТИСКУ ТА КОГНІТИВНІ ПОРУШЕННЯ. Здобутки клінічної і експериментальної медицини, (1), 129-131. https://doi.org/10.11603/1811-2471.2019.v0.i1.10063
Номер
Розділ
Оригінальні дослідження