ОСОБЛИВОСТІ ХОЛІНЕРГІЧНОЇ РЕГУЛЯЦІЇ СЕРЦЯ ЩУРІВ РІЗНОЇ СТАТІ ПРИ ПОШКОДЖЕННІ МІОКАРДА ДЕКСАМЕТАЗОНОМ ТА ЗАСТОСУВАННІ L-КАРНІТИНУ ДЛЯ КОРЕКЦІЇ ДАНОГО СТАНУ
DOI:
https://doi.org/10.11603/1811-2471.2019.v0.i1.10060Ключові слова:
дексаметазон, L-карнітин, пошкодження міокарда, блукаючий нерв, інтенсивність брадикардії, ацетилхолінАнотація
Глюкокортикоїди часто використовуються у лікуванні хронічних запальних захворювань, проте їх тривале застосування супроводжується розвитком ускладнень. Одним із таких ускладнень є пошкодження міокарда, а пошук нових засобів кардіопротекції передбачає вплив на різноманітні ланки патогенезу, в тому числі й на фізіологічні механізми, що забезпечують природну протекцію. Холінергічна ланка регуляції діяльності серця автономною нервовою системою здатна забезпечити такий захист серцю, і пошук речовин, що модулюють активність даної ланки, зумовлює актуальність даного дослідження.
Мета – оцінити інтенсивність брадикардії при введенні в яремну вену ацетилхоліну та електричному подразненні периферійного відрізка блукаючого нерва електричним струмом за умов пошкодження серця дексаметазоном, а також дії L-карнітину у тварин різної статі.
Матеріал і методи. Експерименти виконано на 48 статевозрілих білих безпородних щурах різної статі, яких було поділено на 4 групи. Інтенсивність брадикардії вивчали за допомогою електрокардіографії на комп'ютерному комплексі «КардіоЛаб СЕ» та електричного стимулятора «ЭСЛ-2».
Результати. У тварин різної статі по-різному змінюється реакція серця на подразнення блукаючого нерва залежно від дії досліджуваних лікарських засобів. У самців інтактної групи інтенсивність брадикардії вища в 1,6 раза порівняно із самками. За умов дії на організм тварин L-карнітину досліджуваний показник був вищий у самців у 3,3 раза, ніж у самок. Застосування лише дексаметазону спричинило інтенсивнішу реакцію у самців порівняно із самками на 35 %, а комбінації дексаметазону та L-карнітину – на 15 %.
Висновки. Дексаметазон (у дозі 350 мкг/кг маси тварини per os) подібно діє на холінореактивність синусового вузла серця щурів різної статі – зменшує чутливість холінорецепторів. На фоні дії дексаметазону холінореактивність синусового вузла тварин різної статі при впливі L-карнітину (в дозі 200 мг/кг маси тварини per os) змінюється по різному: у самок чутливість холінорецепторів різко знижується при компенсаторному зростанні інтенсивності вивільнення нейромедіатора у пресинаптичну щілину; у самців чутливість холінорецепторів залишається низькою при помірному зменшенні інтенсивності вивільнення ацетилхоліну.
Посилання
Lutay, M.I., Parkhomenko, A.N., & Lysenko, A.F. (2013). Mezhdunarodnyy registr CLARIFY bolnykh so stabilnoy ishemicheskoy boleznyu serdtsa v Ukraine: Osobennosti, problemy, perspektivy. Ukr. Kardiol. Zhurn. – Ukrainian Cardiology Journal, 3, 13-21 [in Russian].
Kopple, J.D. (2002). L-carnitine ameliorates gentamicin-induced renal injury in rats. Nephrology Dialysis Transplantation,17 (12), 2122-2131.
Ferrari, R., Merli, E., Cicchitelli, G., Mele, D., Fucili, A., & Ceconi, C. (2004). Therapeutic Effects of l-Carnitine and Propionyl-l-carnitine on Cardiovascular Diseases: A Review. Annals of the New York Academy of Sciences,1033 (1), 79-91.
Noordali, H., Loudon, B.L., Frenneaux, M.P., & Madhani, M. (2018). Cardiac metabolism — A promising therapeutic target for heart failure. Pharmacology & Therapeutics, 182, 95-114.
Ringseis, R., Keller, J., & Eder, K. (2011). Role of carnitine in the regulation of glucose homeostasis and insulin sensitivity: Evidence from in vivo and in vitro studies with carnitine supplementation and carnitine deficiency. European Journal of Nutrition, 51 (1), 1-18.
Astashkyn, E.Y., & Hlezer, M.H. (2016). L-karnitina na oksydativnyy stress pri serdechnososudystykh zabolevanyyakh [The effect of L-carnitine on oxidative stress in cardiovascular diseases]. Meditsynskyy Sovet – Medical Board, 10, 104-110 [in Russian].
Bai, Y.Y., Sun, L., Liu, J. H., & Sun, R. T. (2009). L-Carnitine and cardiovascular disease: From basic science to clinical application. Cardiology,114, 1s, 128.
Dinicolantonio, J.J., Lavie, C.J., Fares, H., Menezes, A.R., & Okeefe, J.H. (2013). L-Carnitine in the secondary prevention of cardiovascular disease: systematic review and meta-analysis. Mayo Clinic Proceedings, 88 (6), 544-551.
Roy, S.G., De, P., Mukherjee, D., Chander, V., Konar, A., Bandyopadhyay, D., & Bandyopadhyay, A. (2009). Excess of glucocorticoid induces cardiac dysfunction via activating angiotensin II pathway. Cellular Physiology and Biochemistry, 24 (1-2), 1-10.
