ОСОБЛИВОСТІ КЛІНІЧНОГО ПЕРЕБІГУ СТАБІЛЬНОЇ ІШЕМІЧНОЇ ХВОРОБИ СЕРЦЯ В ПОЄДНАННІ ІЗ НЕГОСПІТАЛЬНОЮ ПНЕВМОНІЄЮ У ХВОРИХ ПОХИЛОГО ВІКУ – В ФОКУСІ СТАТИНИ
DOI:
https://doi.org/10.11603/1811-2471.2019.v0.i1.10054Ключові слова:
стабільна ішемічна хвороба серця, негоспітальна пневмонія, ремоделювання серця, розувастатинАнотація
Стабільна ішемічна хвороба серця залишається надзвичайно актуальною медико-соціальною проблемою, що обумовлено високим рівнем захворюваності та смертності.
Мета – визначити особливості клінічного перебігу, функціональної та структурно-геометричної перебудови лівих відділів серця у хворих на стабільну ІХС (СІХС) в поєднанні із нетяжкою негоспітальною пневмонією (НП) та ефективність комплексного лікування з додатковим включенням до традиційного протокольного лікування препарату Розувастатин, в добовій дозі 40 мг на ніч, на термін перебування в стаціонарі, та надалі – амбулаторно протягом 6 місяців.
Матеріал і методи. У дослідження було включено 77 пацієнтів, старших 65 років. Хворі були поділені на 3 групи: в 1 увійшли хворі на СІХС із супутньою НП (n=32), у 2 – хворі з ізольованою НП (n=27), в 3 – 18 хворих із ізольованою СІХС, які перебували на лікуванні в терапевтичному відділенні КЗ «ЦЛ Комунарського району» м. Запоріжжя, впродовж 2017 року. Середній вік хворих складав (66,2±7,1) років. Чоловіків було 42, жінок – 35. Усім пацієнтам проведено загальноклінічне обстеження згідно з вітчизняними рекомендаціями. Додатково хворим була проведена ехокардіографія в М- та В-режимах. Діагноз СІХС встановлювали на підставі наказу МОЗ України № 152 від 02.03.2016 р., діагноз НП – згідно з наказом МОЗ України (№ 128 від 19.03.2007 р.). Хворі на СІХС, як із поєднаним перебігом (СІХС+НП), так і з ізольованою СІХС, отримували лікування згідно з «Протоколом надання медичної допомоги хворим з ішемічною хворобою серця: стабільною стенокардією напруження» (наказ МОЗ України № 152 від 02.03.2016 р.), хворі на НП – згідно з «Протоколом надання медичної допомоги хворим на НП дорослим особам» (наказ України № 128 від 19.03.2007 р.).
До госпіталізації всі хворі з СІХС отримували, згідно з протоколом, статини (розувастатин) в дозі 10–20 мг. Беручи до уваги плейотропну протизапальну дію статинів і їхню здатність поліпшувати функції зовнішнього дихання за рахунок зростання показників ОФВ, ФЖЄЛ, хворим 1 і 2 груп на фоні призначення традиційної терапії НП та СІХС ми призначали розувастатин у добовій дозі 40 мг 1 раз на добу на ніч. Пацієнтам 3 групи дозу статинів, яку хворі приймали раніше, не змінювали.
Результати. За об'єктивними, лабораторними та інструментальними даними встановлено, що НП сприяє погіршенню клінічного перебігу СІХС: вірогідно вищими на 23,4 % (р<0,05) були частота серцевих скорочень (ЧСС), на 10,1 % – частота дихальних рухів (ЧДР) (р<0,05); виявлено зниження сатурації кисню на 2,7 % (р<0,05), підвищення показників ШОЕ на 13,7 %, лейкоцитозу – на 26,0 % і показників імунозапальної активації – СРП – на 9,6 % (р<0,05), порівняно із пацієнтами 3 групи (СІХС без НП). Функція зовнішнього дихання (ФЗД) у пацієнтів 1 групи була незначно порушена, в основному за рестриктивним типом. Хворі 1 групи, яким додатково призначали розувастатин у добовій дозі 40 мг, вже через 10–12 днів відмічали позитивну динаміку: поліпшення загального стану та показників крові. Скоротився також термін перебування цих хворих у стаціонарі – до (14,2±1,1) днів проти (16,62±1,0) (р<0,05) у хворих з ізольованою СІХС, що одержували тільки традиційне лікування. Вплив призначеного комплексного лікування на прогноз СІХС після перенесеної НП вивчався сімейним лікарем амбулаторно впродовж 6 місяців потому.
Висновки. Аналіз результатів дослідження: загальний стан хворих обох груп, показники лабораторних та інструментальних досліджень, вказують на негативний вплив НП на перебіг СІХС у хворих похилого віку, на відміну від хворих з ізольованою СІХС. Комплексне ж протокольне лікування хворих з коморбідним перебігом СІХС із супутньою НП з додатковим призначенням препарату Розувастатин (40 мг на добу на ніч) у період стаціонарного лікування, – сприяє швидшому одужанню хворих від НП. Продовження ж прийому розувастатину хворими на СІХС після перенесеної НП ще протягом півроку, в тій же самій дозі, вказує на його позитивний вплив на стан кардіогемодинаміки та обумовлює більш сприятливий перебіг захворювання і покращення якості життя хворих, про що свідчить відсутність повторних госпіталізацій серед 32 хворих на СІХС, що перенесли НП, впродовж всього терміну спостереження.
Посилання
Didenko, D.V. (2017). Osoblyvosti remodeliuvannia livykh ta pravykh viddiliv sertsia patsiientiv iz poiednanym perebihom ishemichnoi khvoroby sertsia ta khronichnoho obstruktyvnoho zakhvoriuvannia lehen [Features of remodeling of the left and right heart departments of patients with a combined course of coronary heart disease and chronic obstructive pulmonary disease]. Zdobutky klinichnoi i eksperymentalnoi medytsyny – Achievements of Clinical and Experimental Medicine, 3 (31), 57-64 [in Ukrainian].
Krakhmalova, E.O. (2011). Ekhokardiofrafiya v otsenke narusheniy gemodinamiky u bolnykh s negospitalnoy pnevmoniey [Echocardiography in the assessment of hemodynamic disorders in patients with non-hospital pneumonia]. Visnyk morfolohii – Bulletin of Morphology, 3 (17), 555-558 [in Russian].
Kuznetsova, L.F., Bohoslav, T.V., & Reshetylov, Yu.I. (2014). Ratsyonalnaya strategiya vedeniya patsiyentov s vnebolnichnoy pnevmoniyey v pozhylom i starcheskom vozraste [Rational management strategy for patients with community-acquired pneumonia in the elderly and senile patients]. Zaporozhskiy meditsynskiy zhurnal – Zaporizhzhia Medical Journal, 2 (83), 36-38 [in Russian].
Kurilets, L.O. (2010). Osoblyvosti tsentralnoi hemodinamiky ta funktsii zovnishnoho dykhannia u khvorykh na nehospitalnu pnevmoniiu 3 i 4 hrupy iz suputnioiu IKhS [Features of central hemodynamics and external respiration functions in patients with community-acquired pneumonia of groups 3 and 4 with concomitant coronary artery disease]. Zaporizkyi medychnyi zhurnal – Zaporizhzhia Medical Journal, 12 (3), 21-23 [in Ukrainian].
Lebedinskaya, M.N., & Bereznyakov, V.I. (2012). Vnebolnichnaya pnevmoniya u bolnykh s khronicheskoy serdechnoy nedostatochnostyu: trudnosti diagnostiky: nauchnyy obzor [Community-acquired pneumonia in patients with chronic heart failure: diagnostic difficulties: a scientific review]. Bolezni i antibiotiky – Diseases and Antibiotics, 1, 5-28 [in Russian].
Pertseva, T.O., Kozlov, R.S., Symonov, S.S., & Dmytrychenko, V.V. (2011). Nehospitalna pnevmoniia: standarty diahnostyky, suchasna antybakterialna terapiia [Untreated pneumonia: diagnostic standards, modern antibiotic therapy]. Ukrainskyi medychnyi chasopys – Ukrainian Medical Bulletin, 6 (86) [in Ukrainian].
Chuchalyn, A.H. (2015). Pnevmoniya: aktualnaya problema XXI veka [Pneumonia: an actual problem of the XXI century]. Pulmonologiya – Pulmonology, 2, 133-142 [in Russian].
Sanchis-Gomar, F., Perez-Quilis, C., & Leischik, R. (2016). Epidemiology of coronary heart disease and acute coronary syndrome. Ann. Med., 49 (13), 256-260.
Corrales-Medina, V.F., Musher, D.M., & Wells, G.A. (2012). Cardiac complications in patients with community-acquired pneumonia. Incidents, timing, risk factors, and association with short-term mortality. Circulation, 125, 773-781.
Townsend, N., Wilson, L., & Bhatnager, P. (2016). Cardiovascular disease in Europe Epidemiological update 2016. Eur. Heart J. Retrieved from: htth:// dx.doi.org/ 10. 1093/eurheartj/ ehw334.
