СТАН КИСЛОТНО-ОСНОВНОЇ РІВНОВАГИ ТА ВʼЯЗКОСТІ КРОВІ У ЩУРІВ ПРИ ГОСТРОМУ І ХРОНІЧНОМУ ОТРУЄННІ АЦЕТИЛСАЛІЦИЛОВОЮ КИСЛОТОЮ ТА ЇХ ВПЛИВ НА СТРУКТУРНУ ОРГАНІЗАЦІЮ ПЕЧІНКИ І НИРОК

Автор(и)

  • M. P. Klantsa ДВНЗ «Тернопільський державний медичний університет імені І. Я. Горбачевського МОЗ України»
  • I. Ye. Herasymiuk ДВНЗ «Тернопільський державний медичний університет імені І. Я. Горбачевського МОЗ України»
  • A. G. Korytskyy ДВНЗ «Тернопільський державний медичний університет імені І. Я. Горбачевського МОЗ України»

DOI:

https://doi.org/10.11603/1811-2471.2019.v0.i1.10051

Ключові слова:

ацетилсаліцилова кислота, ацидоз, вʼязкість, печінка, нирки, дистрофія

Анотація

Оптимальний рівень кислотно-лужної рівноваги є однією з вагомих складових, що формують гомеостаз організму. Відомо також, що метаболічний ацидоз може розвиватися при передозуванні саліцилових препаратів.

Мета – встановити рівень ацидозу та вʼязкості крові у щурів при гострому і хронічному отруєнні ацетил­саліциловою кислотою та їх вплив на морфологічний стан печінки і нирок.

Матеріал і методи. Експерименти проведено на білих лабораторних щурах, яким моделювали гостре і хро­нічне отруєння ацетилсаліциловою кислотою. Дослідження проводили з використанням функціональних (вимірю­вання рН і вʼязкості крові), гістологічних і статистичних методик.

Результати. Встановлено, що гостре отруєння ацетилсаліциловою кислотою у щурів супроводжується суттєвим зниженням рН і вʼязкості крові, що призводить до виражених розладів органного кровообігу, які про­являються у вигляді застійного венозного повнокровʼя, капіляростазів з реактивною висхідною вазоконстрикцією.

У процесі хронічного отруєння ацетилсаліциловою кислотою через 1 добу експерименту також спостерігалася тенденція до зниження досліджуваних показників крові, проте ступінь її вираження був значно меншим, порівняно із гострим отруєнням. Через 3 доби від початку хронічної інтоксикації відбувалася стабілізація показників і навіть часткова компенсація рН. Проте згодом рівень рН знову продовжував прогресивно знижуватися, не сягаючи, однак, рівня, що був до гострого отруєння. На відміну від цього, вʼязкість крові, навпаки, набувала тенденції до зростання.

Виявлені тривалі розлади органного кровотоку призводили до дистрофічних змін тканин печінки і нирок, які можуть бути причиною розвитку печінкової та ниркової недостатності.

Висновки. 1. Гостре отруєння великими дозами ацетилсаліцилової кислоти призводить до суттєвого зростан­ня рівня ацидозу з одночасним відчутним зниженням вʼязкості крові, які можуть бути важливими ланками пато­генезу розвитку несумісних з життям розладів гемодинаміки.

2. Хронічне отруєння ацетилсаліциловою кислотою також призводить до поступового розвитку ацидозу, ступінь якого менш виражений, ніж при гострому отруєнні, і впливає на динаміку вʼязкості крові.

3. Розлади органного кровотоку, які виникають при хронічному отруєнні ацетилсаліциловою кислотою, менш виражені, ніж при гострому отруєнні, і призводять до дистрофічних змін у печінці й нирках, які можуть бути причиною розвитку печінкової та ниркової недостатності.

Посилання

Kamyshnikov, V.S. (2000). Spravochnik po kliniko-biokhimicheskoy laboratornoy diagnostike [Handbook of clinical and biochemical laboratory diagnostics]. Minsk: MEDpress-inform [in Russian].

Lysenko, O.V. (2016). Kyslotno-osnovnyi stan orhanizmu yak diahnostycnyi, prohnostycnyi, patohenetycnyi marker formuvannia klitynnoho rezervu pry patolohichnykh stanakh [Acid-base state of the body as a diagnostic, prognostic, nosotropic marker of forming of cellular reserve in case of pathological conditions]. Zb. nauk. prats spivrobit. NMAPO imeni P.L. Supyka – Collection of Scientific Works of P.L. Shupyk NMAPE workers, 25, 623-629 [in Ukrainian].

Alfonsova, E.V., & Zabrodina, L.A. (2013). Strukturnaya organizatsiya miokarda pri metabolicheskom atsi­doze [The structural organization of heart in metabolic acidosis]. Kubanskiy nauchnyy meditsinskiy vestnik – Kuban Scientific Medical Herald, 1 (136), 27-30 [in Russian].

Alfonsova, E.V. (2013). Vliyaniye eksperimentalnogo laktat-atsidoza na gemostaz i morfologiyu pecheni [Influence of experimental lactate acidosis on hemostasis and morphology of the hepar]. Fundamentalnyye issledovaniya – Fundamental Research, 7 (121), 417-422 [in Russian].

Perederiy, V.G., & Khmelevskiy, Yu.V. (1998). Klini­cheskaya otsenka biokhimicheskikh pokazateley pri zabo­levaniyakh vnutrennikh organov [Clinical evaluation of biochemical parameters in diseases of internal organs]. Kyiv: Zdorovia [in Russian].

Temple, A.R. (1981). Acute and chronic effects of aspirin toxicity and their treatment. Archives of Internal Medicine, 141, 364-369.

Chyka, P.A., Erdman, A.R., Christianson, G., Wax, P.M., Booze, L.L., Manoguerra, A.S., & Troutman, W.G. (2007). Salicylate poisoning: an evidence-based consensus guideline for out-of-hospital management. Clinical Toxicology Philadelphia, 45 (2), 95-131.

Alfonsov, V.V., & Alfonsova, E.V. (2010). Strukaturnaya organizatsiya limfaticheskikh uzlov razlichnykh regio­nov pri eksperimentalnom laktat-atsidoze [The influence of experimental lactate acidosis on the structural organization of lymphatic nodes]. Kubanskiy nauchnyy meditsinskiy vestnik – Kuban Scientific Medical Herald, 7, 8-13 [in Russian].

Behmanech, S., Behmanech, S., & Kempski, O. (2000). Mechanisms of endothelial cell swelling from lactoacidosis studied in vitro. Am. J. Physiol. Heart Circ. Physiol, 4, 1512-1517.

Viktorov, O.P. (2008). Atsetylsalitsylova kyslota ta klopidohrel: ratsionalnist kombinovanoi farmakoterapii [Acetylsalicylic acid and clopidogrel: the rationality of combined pharmacotherapy]. Meditsina neotlozhnykh so­s­toyaniy – Emergency Medicine, (4), 39-44 [in Ukrainian].

Kordiiak, O.Y. (2011). Morfolohichna otsinka vplyvu metabolichnoho atsydozu ta yoho medykamentoznoi korektsii na stan sudyn mikrotsyrkuliatornoho rusla yasen shchuriv [Morphological evaluation of the influence of metabolic acidosis and its drug correction for the state of vessels of the microcirculatory gland of rats]. Ukrainskyi morfolohichnyi almanakh – Ukrainian Morphological Almanac, 9 (3), 13-14 [in Ukrainian].

Alfonsova E.V. (2012). Funktsionalnaya morfolo­giya selezenki pri respiratornom atsidoze [The functional morphology of spleen at the respiratory acidosis]. Sovremennyye problemy nauki i obrazovaniya – Modern Problems of Science and Education, 2, 1-8 [in Russian].

Ivanova, L.M., & Myronenko, T.V. (2013). Rol pere­kysnoho okyslennia lipidiv ta antyoksydantnoho zakhystu v patohenezi syndromu podraznenoho kyshechnyka u spoluchenni z hipertonichnoiu khvoroboiu [The role of systems of lipid peroxidation and antioxidant defence in patients with irritable bowel syndrome combined with arterial hypertension]. Ukr. zh. klinichnoi ta laboratornoi medytsyny – Journal of Clinical and Experimental Medical Research, 4, 76-78 [in Ukrainian].

Guliyeva, A.V. (2013). Opredeleniye lineynykh i obyem­nykh parametrov serdtsa u donoshennykh novorozhdennykh v neonatalnom periode pri gipoksicheskom ishemi­cheskom porazhenii TsNS [Determination of linear and volumetric cardiac parameters in full-term newborns in neonatal period with hypoxic ischemic involvement of CNS]. Ukr. zh. klinichnoi ta laboratornoi medytsyny – Ukrainian Journal of Clinical and Laboratory Medicine, 4, 108-112 [in Russian].

##submission.downloads##

Опубліковано

2019-04-23

Як цитувати

Klantsa, M. P., Herasymiuk, I. Y., & Korytskyy, A. G. (2019). СТАН КИСЛОТНО-ОСНОВНОЇ РІВНОВАГИ ТА ВʼЯЗКОСТІ КРОВІ У ЩУРІВ ПРИ ГОСТРОМУ І ХРОНІЧНОМУ ОТРУЄННІ АЦЕТИЛСАЛІЦИЛОВОЮ КИСЛОТОЮ ТА ЇХ ВПЛИВ НА СТРУКТУРНУ ОРГАНІЗАЦІЮ ПЕЧІНКИ І НИРОК. Здобутки клінічної і експериментальної медицини, (1), 68–73. https://doi.org/10.11603/1811-2471.2019.v0.i1.10051

Номер

Розділ

Оригінальні дослідження