МЕХАНІЗМИ АДАПТАЦІЇ ДО ІММОБІЛІЗАЦІЙНОГО СТРЕСУ В НИЗЬКОСТІЙКИХ ДО ГІПОКСІЇ ЩУРІВ РІЗНОЇ СТАТІ
DOI:
https://doi.org/10.11603/1811-2471.2019.v0.i1.10048Ключові слова:
іммобілізаційний стрес, щури, резистентність до гіпоксії, антиоксидантна система, кардіоінтервалографіяАнотація
Гіпоксія є одним із провідних факторів розвитку багатьох хвороб. Гіподинамія також призводить до розвитку захворювань серцево-судинної системи. Визначення механізмів, які забезпечують пристосування до малорухомого способу життя в осіб із різною реактивністю, може сприяти розробці індивідуальних методів профілактики і корекції виявлених порушень.
Мета – визначити показники антиоксидантної системи та стан автономної нервової системи у щурів різної статі з низькою стійкістю до гіпоксії при іммобілізаційному стресі.
Матеріал і методи. Стрес моделювали 4 рази годинною іммобілізацією щурів спинкою донизу з інтервалом 24 години. У серці визначали активність супероксиддисмутази (СОД), каталази, концентрацію відновленого глутатіону, активність глутатіонпероксидази (ГП), глутатіонредуктази (ГР), у крові – пероксидазну активність. Тваринам проводили кардіоінтервалографію.
Результати. В інтактних щурів-самців порівняно із самицями спостерігається більша активність антиоксидантів. При стресі відмічено зростання СОД і каталази, зменшення пероксидазної активності крові у тварин незалежно від статі. Виявлені зміни активності ферментів були достовірно більшими у самиць. При стресі відмічено зростання відновленого глутатіону, зменшення ГП і ГР, у самиць – зниження відновленого глутатіону, збільшення ГП і ГР. При проведенні кардіоінтервалографії виявлено, що в інтактних самців більші адренергічні впливи на серце. При стресі зменшуються симпатичні впливи у всіх щурів, у самців зменшуються регуляторні впливи на серце, а в самиць збільшується виділення адреналіну гуморальними каналами.
Висновки. В інтактних низькостійких до гіпоксії щурів-самців порівняно із самицями більша активність антиоксидантів, що може бути зумовлено вищим рівнем обмінних процесів у серці. Інтервальна іммобілізація низькостійких до гіпоксії щурів призводить до активації антиоксидантів, що більше виражено у самиць. В інтактних самців переважають адренергічні впливи на серце. Інтервальна іммобілізація низькостійких до гіпоксії щурів призводить до зниження тонусу симпатичного відділу автономної нервової системи, що має кисеньзберігаючий ефект, спричинює зниження регуляторних механізмів на серце тільки у самців.
Посилання
Berezovskiy, V.A. (1978). Gipoksiya i individualnye osobennosti reaktivnosti [Hypoxia and individual peculiarities of reactivity]. Kyiv: Naukova dumka [in Russian].
Kruhlikova, H.O. & Shtutman, I.M. (1976). Hlutationperoksydazna ta hlutationreduktazna aktyvnist pechinky shchuriv pislia vvedennia selenitu natriiu [Glutathionperoxidase and glutathionreductase activity of rats liver after the introduction of selenite of sodium]. Ukrainskyi biokhimichnyi zhurnal – Ukrainian Biochemical Journal, 2, 227-233 [in Ukrainian].
Kulynskyy, V.I. & Olkhovskyy, I.A. (1992). Dve adaptatsionnie strategii v neblagopriyatnykh usloviyakh: rezistentnaya i tolerantnaya. Rol gormonov i retseptorov [Two adaptation strategies in adverse conditions: resistant and tolerant. The role of hormones and receptors]. Uspekhi sovremennoy biologii – Advances of Modern Biology, 112, 697-711 [in Russian].
Koroliuk, M.A., Ivanova. L.I., Mayorova, I.G., & Tokarev, V.E. (1988). Metod opredeleniya aktivnosti katalazy [Method for determination of catalase activity]. Laboratornoye delo – Laboratory Work, 1, 16-19 [in Russian].
Popov, T. & Neikovska, L. (1971). Metod opredeleniya peroksidaznoy aktivnosti krovi [Method for determination of blood peroxidase activity] Gigiena i sanitariya – Hygiene and Sanitation, 10, 89-93 [in Russian].
Rakytianskyi, V.M., & Yefimov, V.H. (2010). Peroksydazna ta katalazna aktyvnist krovi u holshtynskoi khudoby za dii hidrohumatu i mikroelementiv [Peroxidase and catalase activity of blood in Holstein cattle for the effects of hydrogum and microelements]. Naukovyi visnyk LNUVMBT imeni S.Z. Hzhytskoho – Scientific Herald of LNUWMBT named after S.Z. Hzhytskyi, 12, 250-255 [in Ukrainian].
Chevary, S., Chaba, Y., & Sokey, Y. (1985). Rol superoksiddysmutazy v okislitelnykh protsessakh kletki i metod opredeleniya ee v biologicheskikh materialakh [The role of superoxide dismutase in the oxidative processes of the cell and the method for its determination in biological materials]. Laboratornoye delo – Laboratory Work, 11, 678-681 [in Russian].
Pimple, P., Shah, A.J., Rooks, C., Bremner, J.D., Nye, J., Ibeanu, I., Raggi P., & Vaccarino, V. (2015). Angina and mental stress-induced myocardial ischemia. J. Psychosom. Res. 78 (5), 433-437.
Crea, F., Battipaglia, I., & Andreotti, F. (2015). Sex differences in mechanisms, presentation and management of ischaemic heart disease. Atherosclerosis, 241 (1), 157-168.
Rodin, R., Bonanno, G.A., Rahman, N., Kouri, N.A., Bryant, R.A., Marmar, C.R., & Brown, A.D. (2016). Expressive flexibility in combat veterans with posttraumatic stress disorder and depression. J. Affect. Disord., 207, 236-241.
Kötter, T. & Niebuhr, F. (2016). Resource-oriented coaching for reduction of examination-related stress in medical students: an exploratory randomized controlled trial. Adv. Med. Educ. Pract., 7, 497-504.
Moffat, J.A., Armstrong, P.W., & Marks, G.S. (1982). Investigations into the role of sulfhydryl groups in the mechanism of action of the nitrates. Canadian Journal of Physiology and Pharmacology, 60 (10), 1261-1266.
