СУЧАСНІ ПІДХОДИ ДО ДІЄТОТЕРАПІЇ ПРИ ГІПЕРТОНІЧНІЙ ХВОРОБІ

  • G. H. Khasanova Ташкентська медична академія, Республика Узбекистан
  • N. Kh. Tukhtaeva Ташкентська медична академія, Республика Узбекистан
  • B. M. Saidov Ташкентська медична академія, Республика Узбекистан
  • I. V. Zhulkevych ДВНЗ “Тернопільський державний медичний університет імені І. Я. Горбачевського”
Ключові слова: гіпертонічна хвороба, серцево-судинна система, Всесвітня організація охорони здоров’я (ВООЗ), харчовий раціон, дієтотерапія, середземноморська дієта, DASH-дієта, кверцетин

Анотація

У статті показано особливості дієтотерапії при гіпертонічній хворобі, наведено рекомендації Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ), провідних європейських нутриціологів і кардіологів щодо цього захворювання.

Мета дослідження – ознайомитися з особливостями харчування при гіпертонічній хворобі. Проаналізувати відомі публікації щодо харчування і дієтотерапії при гіпертензії. А також порекомендувати зміни способу життя для профілактики й лікування гіпертонічної хвороби. Серцево-судинні хвороби займають одне з провідних місць серед захворюваності й залишаються однією з важливих причин смертності в економічно розвинених країнах. Однією із найсерйозніших проблем здоров’я сьогодення є артеріальна гіпертензія, провідний фактор ризику інфаркту міокарда та інсульту, а також причиною інвалідності та смерті серед людей працездатного віку. Експерти ВООЗ із 12 найбільших країн світу зауважили, що близько 20 % дорослого населення планети страждає від високого кров’яного тиску, гіпертензія “молодшає” в останні десятиліття. У зв’язку з цим, за даними дослідників, тиск знижується у 19 % хлопчиків і 16 % дівчаток. Тому проблеми подальшого удосконалення лікування і профілактики артеріальної гіпертензії є надзвичайно актуальними і стали предметом численних досліджень, зокрема в галузі дієтології і дієтотерапії. У даний час основними чинниками харчового ризику для гіпертонічної хвороби є надмірне споживання натрію, насичених жирних кислот, надмірне та калорійне харчування тощо. У статті наведено рекомендації щодо зміни способу життя для профілактики і лікування гіпертензії. Надмірне харчування перевантаження шлунка їжею, вміст великої кількості солей, затримка води в організмі, і як результат підвищений тиск, призводять до збільшення кількості серцево-судинних захворювань. У даному огляді літератури описано і досліджено харчові особливості різних країн світу, вивчено вплив дієтотерапії та наведено рекомендації для поліпшення здоров’я населення: обмеження споживання натрію (не більше 5 г/добу); зменшення загальної кількості рідини (до 1–1,2 л на добу); адекватне вживання калію (у вигляді свіжих фруктів і овочів); споживання достатньої кількості кальцію, магнію та інших мінералів; харчових волокон; збагачення свого раціону морепродуктами; схуднення (середземноморська дієта з помірним вживанням червоного вина); скорочення або повна відмова від споживання продуктів, багатих на кофеїн; виробів із борошна, напівфабрикатів тощо; підвищення фізичної активності (ходьба і біг на свіжому повітрі, плавання, їзда на велосипеді, вправи на велотренажері).

Висновки. Правильне харчування при гіпертензії є одним з важливих способів нормалізації функцій серця і кровоносних судин, тим самим покращуючи якість життя, не призводячи до фатальних результатів. Харчування повинно сприяти збереженню здоров'я, задовольняти потреби організму в поживних речовинах, калоріях, а також вітаміни і мінеральні елементи.

Посилання

Caraka-samhita. (2001). Agniveśa`s treatise. In: Caraka and Drdhabala eds. Varanasi: Chaukambha Orientalia, 1, p. 544.

Baranovsky, A.Yu. (Ed.) (2012). Dietetics. 4th edition. Moscow, p. 1024.

Gurvich, M.M., & Lyashchenko, Y.N. (2009). Medical nutrition: a complete guide. Moscow, p. 800.

Kobalava, J.D. (2008). Heart Disease: a guide for physicians. Moscow: Medical Information Agency (MIA), p. 800.

Kopylova, O. (2016). Pressure. Advice and recommendations of leading doctors. Moscow, p. 106.

Larionova, Z.G. (2012). Development and evaluation of the effectiveness of diet therapy in children and adolescents with hypertension: candidates thesis. Moscow, p. 125

Saidov, B.M. (1972). Hypertensive studies of biological properties of sodium glutamate as a food additive: candidates thesis. Moscow, p. 120.

Chazov, E.I., & Belenkov, Y.N. (2015). Rational pharmacotherapy: hands. for practicing physicians. Moscow: Litterra, p. 1013.

Arai, Y., Watanabe, S., & Kimira, M. (2000). Dietary Intakes of Flavonols, Flavones and Isoflavones by Japanese Women and the Inverse Correlation Between Quercetin Intake and Plasma LDL Cholesterol Concentration. J. Nutr., 130, 2243-2250.

Carollo, C., Lo Presti, R., & Caimi, G. (2007). Wine consumption and renal diseases: New perspectives. Nutrition, 23, 7-8, 598-602. https://doi.org/10.1016/j.nut.2007.04.012

Hollmann, P.C., & Katan, M.B. (2015). Dietary Flavonoids: Intake, Health Effects and Bioavailability. Food Chem Toxicol, 37, 937-942.

Mayer, B., Kalus, U., & Grigorov, A. (2011). Effects of an Onion Olive Oil Maceration Product Containing Essential Ingredients of the Mediterranean Diet on Blood Pressureand Blood Fluidity. Arzneimittelforschung, 51, 104-111.

Srinath Reddy, K., & Katan, M.B. (2014). Nutrition and the Prevention of Hypertension and Cardiovascular Diseases. Public Health Nutr, 7, 167-186.

WHO (2005). Diet, Nutrition and Prevention of Chronic Disease. Report of joint WHO. FAO Expert Consultation. Technical Report Series No 916. WHO, Geneva. Switzerland, p. 110-121.

Tarrega, A., Quiles, A., Morell, P., Fiszman, S., & Hernando, I. (2017). Importance of consumer perceptions in fiber-enriched food products. A case study with sponge cakes. Food Funct, 8, 574. DOI:10.1039/C6FO01022A

Ruan, Yu., Huang, Y., Zhang, Q., Qin, Sh., Du, X., & Sun, Y. (2018). Association between dietary patterns and hypertension among Han and multi-ethnic population in southwest China. BMC Public Health, 18, 11106. DOI: 10.1186/s12889-018-6003-7.

Vaynshteyn, S.G., Zhulkevich, I.V., Petropavlovskiy, G.A., & Kotelnikova, N.Ye. (1987). Zashchitnyye svoystva mikro-kristallicheskoy tsellyulozy pri eksperimentalnom sakharnom diabete u krys [The protective properties of microcrystalline cellulose in experimental diabetes mellitus in rats]. Byull. eksperrim. Biologii i meditsiny – Bulletin of Experimental Biology and Medicine, 2, 167-168 [in Russian].

Vainstein, S.G., Zhulkevich, I.V., Dubkin, M.S., & Cherno, N.K. (1987). Pischevye volokna kak modifikatory gomeostaza u bolnykh sakharnym diabetom. [Food fibers as modifiers of homeostasis in patients with diabetes mellitus]. Terapevticheskiy arkhiv – Therapeutic archive, 11, 29-31 [in Russian].

Vainshtein, S.G., Masik, A.M., & Zhulkevich, I.V. (1988). Pishchevye volokna - nekotorye itogi i perspektivy issledovanii [Food fiber - research results and outlook]. Voprosy pitaniia – Nutrition issues, 6, 8-12 [in Russian].

Zhulkevich, I.V., Vainshtein, S.G. (1987). Metodika splanirovannogo klinicheskogo dietologicheskogo eksperimenta s programmoi obrabotki rezultatov na mikro-EVM tipa "Elektronika BZ-34". [Methodology of a planned clinical dietetic experiment with a program for processing the results on the Elektronika BZ-34 microcomputer]. Voprosy pitaniia – Nutrition issues, 2, 24-26 [in Russian].

[Electronic resource]. Retrieved from: http://esu.com.ua/search_articles.php?id=32883

Опубліковано
2019-04-10
Як цитувати
Khasanova, G. H., Tukhtaeva, N. K., Saidov, B. M., & Zhulkevych, I. V. (2019). СУЧАСНІ ПІДХОДИ ДО ДІЄТОТЕРАПІЇ ПРИ ГІПЕРТОНІЧНІЙ ХВОРОБІ. Вісник наукових досліджень, (1), 11-14. https://doi.org/10.11603/2415-8798.2019.1.9964
Номер
Розділ
ОГЛЯДИ ТА ВЛАСНІ ДОСЛІДЖЕННЯ