КЛІНІЧНИЙ ВИПАДОК РОЗВИТКУ ІНФАРКТУ МІОКАРДА ЯК НАСЛІДОК КОРОНАРИТУ ТА АНЕМІЇ

  • M. I. Shved ДВНЗ “Тернопільський державний медичний університет імені І. Я. Горбачевського”
  • N. М. Kovbasa ДВНЗ “Тернопільський державний медичний університет імені І. Я. Горбачевського”
  • O. L. Sydorenko ДВНЗ “Тернопільський державний медичний університет імені І. Я. Горбачевського”
  • O. L. Pavlyk ДВНЗ “Тернопільський державний медичний університет імені І. Я. Горбачевського”
  • N. A. Golovach ДВНЗ “Тернопільський державний медичний університет імені І. Я. Горбачевського”
Ключові слова: клінічний випадок, гострий коронарний синдром, коронарит, диференційна діагностика, лікування

Анотація

У клінічній практиці бувають випадки розвитку гострого коронарного синдрому без наявності вінцевого атеросклерозу. Додатковою причиною його розвитку може бути запальне ураження вінцевої артерії (коронарит), який часто перебігає під маскою більш поширених захворювань, що відтерміновує встановлення правильного діагнозу та своєчасне призначення патогенетичної терапії.

Мета дослідження – підвищити обізнаність лікарів щодо алгоритму проведення диференційної діагностики з метою своєчасного встановлення діагнозу та проведення адекватного лікування інфаркту міокарда унаслідок коронариту при системному васкуліті.

Матеріали та методи. Системний аналіз, бібліосемантика та аналіз випадку захворювання конкретного пацієнта з інфарктом міокарда на тлі коронариту та тяжкої залізодефіцитної анемії. Пошук джерел здійснювали за допомогою науково-статистичної бази даних медичної інформації: PubMed-NCBI, CyberLeninka.

Результати досліджень та їх обговорення. Аналіз бібліосемантики клінічних проявів системних васкулітів та власних клінічних спостережень свідчить про можливість розвитку в таких пацієнтів імунозапального ураження вінцевих артерій, що перебігає під клінічною маскою гострого коронарного синдрому. Відсутність реципрокності інфарктоподібних електрокардіографічних змін та збереження зубця S у відведеннях з елевацією сегмента ST, коли початок хвороби проявляється на тлі інтоксикаційного синдрому та запальних змін за даними клініко-лабораторних показників, при поліорганному (системному) ураженні внутрішніх органів необхідно запідозрити нетромботичний генез коронарних порушень і обґрунтовує доцільність проведення коронароангіографії, яка є основним диференційно-діагностичним критерієм між гострим коронарним синдромом та коронаритом.

Висновки. Наявність інфарктоподібних електрокардіографічних змін в пацієнтів, у яких початок хвороби проявляється на тлі інтоксикаційного синдрому та запальних змін за даними клініко-лабораторних показників при поліорганному (системному) ураженні внутрішніх органів, необхідно запідозрити запальний генез розвитку ушкодження/некрозу міокарда (коронарит) і для підтвердження/виключення діагнозу варто провести коронароангіографію. Рання діагностика та своєчасне призначення адекватної патогенетичної терапії фонового захворювання та коронариту дозволяють досягти швидкого клінічного ефекту і попередити розвиток життєво небезпечних ускладнень.

Посилання

Vostokova, А., Hrunyna, Е., & Klemenov, А. (2014). Infarkt miokarda kak ishod bolezni Kavasaki u molodogo patsienta [Myocardial infarction as an outcome of Kawasaki disease in a young patient ]. Zemskiy Vrach – Zemsky Doctor, 3-4 (24), 51-54 [in Russian].

Endo, M., Tomizawa, Y., Nishida, H., Aomi, S., Nakazawa, M., & Tsurumi, Y. (2003). Angiographic findings and surgical treatments of coronary artery involvement in Takayasu arteritis. The Journal Of Thoracic And Cardiovascular Surgery, 125 (3), 570-577. doi: 10.1067/mtc.2003.39.

Strizhakov, L., Krivosheev, O., Semenkova, E., & Kogan, E. (2019). Kardiologicheskie aspekty sistemnykh vaskulitov [Cardiac aspects of systemic vasculitis]. Consilium Medicum Ukraina. Retrieved from http://www.consilium-medicum.com.ua/issues/1/42/345/ [in Russian].

Knockaert, D. (2007). Cardiac involvement in systemic inflammatory diseases. European Heart Journal, 28 (15), 1797-1804. doi: 10.1093/eurheartj/ehm193.

Sunderkötter, C., Zelger, B., Chen, K., Requena, L., Piette, ‎., & Carlson, J. (2018). Nomenclature of Cutaneous Vasculitis. Arthritis & Rheumatology, 70 (2), 171-184. doi: 10.1002/art.40375.

Mukhtyar, C., Guillevin, L., Cid, M., Dasgupta, B., de Groot, K., & Gross, W. (2009). EULAR recommendations for the management of primary small and medium vessel vasculitis. Annals Of The Rheumatic Diseases, 68 (3), 310-317.

doi: 10.1136/ard.2008.088096.

Gillebert, C., Vandeyk, K., Troost, E., Gewillig, M., & Budts, W. (2010). Mid-term outcome of patients with Kawasaki disease, single-centre experience. Acta Cardiologica, 65 (3), 291-295. doi: 10.2143/ac.65.3.2050344.

Опубліковано
2019-04-10
Як цитувати
Shved, M. I., KovbasaN. М., Sydorenko, O. L., Pavlyk, O. L., & Golovach, N. A. (2019). КЛІНІЧНИЙ ВИПАДОК РОЗВИТКУ ІНФАРКТУ МІОКАРДА ЯК НАСЛІДОК КОРОНАРИТУ ТА АНЕМІЇ. Вісник наукових досліджень, (1), 145-150. https://doi.org/10.11603/2415-8798.2019.1.9962
Номер
Розділ
ОБМІН ДОСВІДОМ