МРТ-ДОСЛІДЖЕННЯ ЛАТЕРАЛЬНОЇ ГРУПИ ЗВ’ЯЗОК НАДП’ЯТКОВО-ГОМІЛКОВОГО СУГЛОБА ТА ДИСТАЛЬНОГО МІЖГОМІЛКОВОГО СИНДЕСМОЗУ В ОСІБ МОЛОДОГО ВІКУ

  • Yu. O. Grubar Тернопільський державний медичний університет імені І.Я. Горбачевського
  • I. Ya. Kuziv ДВНЗ “Тернопільський державний медичний університет імені І. Я. Горбачевського”
  • O. V. Kuziv Медичний центр «ГЕМО МЕДИКА ТЕРНОПІЛЬ»
Ключові слова: надп’ятково-гомілковий суглоб, ушкодження зв’язок, дистальний міжгомілковой синдесмоз, анатомія, магніто-резонасна томографія, травма

Анотація

Надп’ятково-гомілковий суглоб серед суглобів нижньої кінцівки травмується найчастіше. Вважають, що ушкоджуються його зв’язки в 1 людини на 10 000 мешканців на день. Найчастіше виникають ушкодження бічних зв’язок надп’ятково-гомілкового суглоба, що становить близько 95 % усіх його травм, разом з тим, як переломи кісточок виникають приблизно у 15 % випадків. Ушкодження зв’язок дистального міжгомілкового синдесмозу більшості випадків відбувається при переломах кісточок типу В та С (згідно з класифікацією Асоціації остеосинтезу (АО)). Оцінка ступеня ушкодження зв’язок базується на результатах клінічного обстеження, сонографії, рентгенографії, а в деяких випадках – КТ- та МРТ-дослідженнях. Збільшення роздільної здатності апаратів МРТ, удосконалення методики проведення досліджень відновлює інтерес до вивчення незмінених структур суглобів, у тому числі надп’ятково-гомілкового в різних вікових групах.

Мета дослідження – продемонструвати можливості високопольної (1,5 тесла) магнітно-резонансної томографії у діагностиці незмінених латеральних колатеральних зв’язок та дистального міжгомілкового синдесмозу в людей молодого віку.

Матеріали і методи. У дослідженні взяли участь 12 добровольців молодого віку, з них ‒ 8 чоловіків і 4 жінки. Середній вік обстежуваних становив (19,3±2,16) року. Дослідження проводили на високопольному 1,5 тесловому магнітно-резонансному томографі “Siemens Magnetom Аvanto”.

Результати досліджень та їх обговорення. Передню надп’ятково-малогомілкову і задню надп’ятково-малогомілкову зв’язки було виявлено у 100 % досліджень надп’ятково-гомілкового суглоба в аксіальній площині. Задню надп’ятково-малогомілкову зв’язку було ідентифіковано в усіх дослідженнях у фронтальній площині. П’ятково-малогомілкову зв’язку було виявлено в 67 % в аксіальній та 83 % у корональній площинах. Передню і заднью міжгомілкові зв’язки синдесмозу, як правило, було добре видно на двох або більше послідовних аксіальних і фронтальних зображеннях. Міжкісткову зв’язку спостерігали у 75 % випадків і складалася з більше ніж двох пучків волокон.

Висновки. Ділянка надпʼятково-гомілкового суглоба – це складний топографо-анатомічний об’єкт. Зображення, отримані при магнітно-резонансній томографії даної ділянки, мають багато особливостей. Вивчення даних МРТ-дослідження зв’язок надпʼятково-гомілкового суглоба в осіб молодого віку, в яких відсутній травматичний анамнез, дозволяє сформувати категорію їх візуальної норми з диференційною метою.

Посилання

Karpinskiy, M.Yu., Kachur, O.Yu., Tyazhelov, A.A., & Goncharova, L.D. (2010). Modelirovaniye osteosinteza bertsovykh kostey pri povrezhdeniyakh mezhbertsovogo sindesmoza, sokhranyayushchego yego fiziologicheskuyu podvizhnost [Simulation of osteosynthesis of the tibia bones in case of injuries of the tibia syndesmosis, preserving its physiological mobility]. Zaporozhskii medtsinskii zhurnal – Zaporozhsky medical journal, 12, 4, 140-143 [in Ukrainian].

Matokin, O.V. (2003). Likuvannia perelomiv dystalnoho viddilu kistok homilky metodom zovnishnoho cherezkistkovoho osteosyntezu [Treatment of fractures of the distal part of the tibia by the method of external percutaneous osteosynthesis]. Candidatis thesis: «Travmatolohyya y ortopedyya». Kharkiv, p. 20 [in Ukrainian].

Bartonicek, J. (2003). Anatomy of the tibiofibular syndesmosis and its clinical relevance. Surg. Radiol. Anat, 25, 379-386.

Clanton, T.O., & Porter, D.A. (1997). Primary care of foot and ankle injuries in the athlete. Clin. Sports. Med. Jul., 16 (3), 435-466.

Golanó, P., Vega, J., de Leeuw, P.A., Malagelada, F., Manzanares, M.C., Götzens, V., & van Dijk, C.N. (2016). Anatomy of the ankle ligaments: a pictorial essay. Knee Surg Sports Traumatol Arthrosc, 24 (4), 944-956.

Kaplan, L.D., Jost, P.W., Honkamp, N., Norwig, J., West, R., & Bradley, J.P. (2011). Incidence and variance of foot and ankle injuries in elite college football players. Am J Orthop (Belle Mead NJ), 40 (1), 40-44.

Hunt, K.J. (2013). Syndesmosis injuries. Curr. Rev. Musculoskelet Med. Dec., 6 (4), 304-312.

Kortekangas, T.H., Pakarinen, H.J., Savola, O., Niinimäki, J., Lepojärvi, S., Ohtonen, P., … & Ristiniemi, J. (2014). Syndesmotic fixation in supination-external rotation ankle fractures: a prospective randomized study. Foot Ankle Int. Oct., 35 (10), 988-995.

Mak, M.F., Gartner, L., & Pearce, C.J. (2013). Management of syndesmosis injuries in the elite athlete. Foot Ankle Clin. N. Am., 18 (2), 195-214.

Ngai, S.S., Tafur, M., Chang, E.Y., & Chung, C.B. (2016). Magnetic Resonance Imaging of Ankle Ligaments. Can. Assoc. Radiol. J., 67 (1), 60-68.

Sipahioglu, S., Zehir, S., & Isikan, E. (2017). Weber C ankle fractures with tibiofibular diastasis : syndesmosis-only fixation. Acta Ortop. Bras. May-Jun, 25 (3), 67-70.

Опубліковано
2019-04-10
Як цитувати
Grubar, Y. O., Kuziv, I. Y., & Kuziv, O. V. (2019). МРТ-ДОСЛІДЖЕННЯ ЛАТЕРАЛЬНОЇ ГРУПИ ЗВ’ЯЗОК НАДП’ЯТКОВО-ГОМІЛКОВОГО СУГЛОБА ТА ДИСТАЛЬНОГО МІЖГОМІЛКОВОГО СИНДЕСМОЗУ В ОСІБ МОЛОДОГО ВІКУ. Вісник наукових досліджень, (1), 56-62. https://doi.org/10.11603/2415-8798.2019.1.9961
Номер
Розділ
ХІРУРГІЯ