МРТ-ДОСЛІДЖЕННЯ ЛАТЕРАЛЬНОЇ ГРУПИ ЗВ’ЯЗОК НАДП’ЯТКОВО-ГОМІЛКОВОГО СУГЛОБА ТА ДИСТАЛЬНОГО МІЖГОМІЛКОВОГО СИНДЕСМОЗУ В ОСІБ МОЛОДОГО ВІКУ
DOI:
https://doi.org/10.11603/2415-8798.2019.1.9961Ключові слова:
надп’ятково-гомілковий суглоб, ушкодження зв’язок, дистальний міжгомілковой синдесмоз, анатомія, магніто-резонасна томографія, травмаАнотація
Надп’ятково-гомілковий суглоб серед суглобів нижньої кінцівки травмується найчастіше. Вважають, що ушкоджуються його зв’язки в 1 людини на 10 000 мешканців на день. Найчастіше виникають ушкодження бічних зв’язок надп’ятково-гомілкового суглоба, що становить близько 95 % усіх його травм, разом з тим, як переломи кісточок виникають приблизно у 15 % випадків. Ушкодження зв’язок дистального міжгомілкового синдесмозу більшості випадків відбувається при переломах кісточок типу В та С (згідно з класифікацією Асоціації остеосинтезу (АО)). Оцінка ступеня ушкодження зв’язок базується на результатах клінічного обстеження, сонографії, рентгенографії, а в деяких випадках – КТ- та МРТ-дослідженнях. Збільшення роздільної здатності апаратів МРТ, удосконалення методики проведення досліджень відновлює інтерес до вивчення незмінених структур суглобів, у тому числі надп’ятково-гомілкового в різних вікових групах.
Мета дослідження – продемонструвати можливості високопольної (1,5 тесла) магнітно-резонансної томографії у діагностиці незмінених латеральних колатеральних зв’язок та дистального міжгомілкового синдесмозу в людей молодого віку.
Матеріали і методи. У дослідженні взяли участь 12 добровольців молодого віку, з них ‒ 8 чоловіків і 4 жінки. Середній вік обстежуваних становив (19,3±2,16) року. Дослідження проводили на високопольному 1,5 тесловому магнітно-резонансному томографі “Siemens Magnetom Аvanto”.
Результати досліджень та їх обговорення. Передню надп’ятково-малогомілкову і задню надп’ятково-малогомілкову зв’язки було виявлено у 100 % досліджень надп’ятково-гомілкового суглоба в аксіальній площині. Задню надп’ятково-малогомілкову зв’язку було ідентифіковано в усіх дослідженнях у фронтальній площині. П’ятково-малогомілкову зв’язку було виявлено в 67 % в аксіальній та 83 % у корональній площинах. Передню і заднью міжгомілкові зв’язки синдесмозу, як правило, було добре видно на двох або більше послідовних аксіальних і фронтальних зображеннях. Міжкісткову зв’язку спостерігали у 75 % випадків і складалася з більше ніж двох пучків волокон.
Висновки. Ділянка надпʼятково-гомілкового суглоба – це складний топографо-анатомічний об’єкт. Зображення, отримані при магнітно-резонансній томографії даної ділянки, мають багато особливостей. Вивчення даних МРТ-дослідження зв’язок надпʼятково-гомілкового суглоба в осіб молодого віку, в яких відсутній травматичний анамнез, дозволяє сформувати категорію їх візуальної норми з диференційною метою.
Посилання
Karpinskiy, M.Yu., Kachur, O.Yu., Tyazhelov, A.A., & Goncharova, L.D. (2010). Modelirovaniye osteosinteza bertsovykh kostey pri povrezhdeniyakh mezhbertsovogo sindesmoza, sokhranyayushchego yego fiziologicheskuyu podvizhnost [Simulation of osteosynthesis of the tibia bones in case of injuries of the tibia syndesmosis, preserving its physiological mobility]. Zaporozhskii medtsinskii zhurnal – Zaporozhsky medical journal, 12, 4, 140-143 [in Ukrainian].
Matokin, O.V. (2003). Likuvannia perelomiv dystalnoho viddilu kistok homilky metodom zovnishnoho cherezkistkovoho osteosyntezu [Treatment of fractures of the distal part of the tibia by the method of external percutaneous osteosynthesis]. Candidatis thesis: «Travmatolohyya y ortopedyya». Kharkiv, p. 20 [in Ukrainian].
Bartonicek, J. (2003). Anatomy of the tibiofibular syndesmosis and its clinical relevance. Surg. Radiol. Anat, 25, 379-386.
Clanton, T.O., & Porter, D.A. (1997). Primary care of foot and ankle injuries in the athlete. Clin. Sports. Med. Jul., 16 (3), 435-466.
Golanó, P., Vega, J., de Leeuw, P.A., Malagelada, F., Manzanares, M.C., Götzens, V., & van Dijk, C.N. (2016). Anatomy of the ankle ligaments: a pictorial essay. Knee Surg Sports Traumatol Arthrosc, 24 (4), 944-956.
Kaplan, L.D., Jost, P.W., Honkamp, N., Norwig, J., West, R., & Bradley, J.P. (2011). Incidence and variance of foot and ankle injuries in elite college football players. Am J Orthop (Belle Mead NJ), 40 (1), 40-44.
Hunt, K.J. (2013). Syndesmosis injuries. Curr. Rev. Musculoskelet Med. Dec., 6 (4), 304-312.
Kortekangas, T.H., Pakarinen, H.J., Savola, O., Niinimäki, J., Lepojärvi, S., Ohtonen, P., … & Ristiniemi, J. (2014). Syndesmotic fixation in supination-external rotation ankle fractures: a prospective randomized study. Foot Ankle Int. Oct., 35 (10), 988-995.
Mak, M.F., Gartner, L., & Pearce, C.J. (2013). Management of syndesmosis injuries in the elite athlete. Foot Ankle Clin. N. Am., 18 (2), 195-214.
Ngai, S.S., Tafur, M., Chang, E.Y., & Chung, C.B. (2016). Magnetic Resonance Imaging of Ankle Ligaments. Can. Assoc. Radiol. J., 67 (1), 60-68.
Sipahioglu, S., Zehir, S., & Isikan, E. (2017). Weber C ankle fractures with tibiofibular diastasis : syndesmosis-only fixation. Acta Ortop. Bras. May-Jun, 25 (3), 67-70.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).