ВИРАЖЕННЯ АПОПТИЧНИХ РЕАКЦІЙ У ПАЦІЄНТІВ З ІШЕМІЧНОЮ ХВОРОБОЮ СЕРЦЯ ПРИ АОРТОКОРОНАРНОМУ ШУНТУВАННІ В УМОВАХ ШТУЧНОГО КРОВООБІГУ ЗАЛЕЖНО ВІД СХЕМИ АНЕСТЕЗІОЛОГІЧНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ
DOI:
https://doi.org/10.11603/2415-8798.2019.1.9959Ключові слова:
аортокоронарне шунтування, штучний кровообіг, ішемічна хвороба серця, апоптозАнотація
За даними досліджень, частота летальності серед пацієнтів похилого та старечого віку після проведення аортокоронарного шунтування складає від 3 до 11 %, разом з тим, як ускладнення виникають у 30–40 % випадках. Одним із найчастіших порушень, яке можна спостерігати в ранній післяопераційний період, та яке безпосередньо загрожує життю пацієнтів, є післяопераційна кардіальна дисфункція. Важливу роль у її патогенезі займає зростання загибелі кардіоміоцитів шляхом апоптозу.
Мета дослідження – вивчити вираження впливу на апоптичні реакції різних схем анестезіологічного забезпечення у пацієнтів з ішемічною хворою серця (ІХС) при аортокоронарному шунтуванні (АКШ) в умовах штучного кровообігу.
Матеріали і методи. У дослідження включено 20 пацієнтів з ІХС, яким виконували АКШ-3 в умовах штучного кровообігу. Середній вік хворих склав (68,5±4,1) року. Чоловіків було 70,0 %, жінок – 30,0 %. Залежно від схеми анестезіологічного забезпечення, усіх пацієнтів поділили на 2 групи: перша (10 осіб) – із використанням в якості гіпнотика “Cевофлуран”; друга групи (10 осіб) – із застосуванням засобу “Пропофол”. Локальний захист міокарда – штучна елeктричнa фібриляція. Зразки біоптату міокарда забирали з вушка правого передсердя. Гістологічні зрізи використовували для проведення імуногістохімічних досліджень із застосуванням первинних антитіл проти білків ВAX, Bcl-2 та каспази – 3 (DAKO).
Результати досліджень та їх обговорення. При схемі анестезіологічного забезпечення із застосуванням севофлурану як гіпнотика, експресія антиапоптичного гена Вcl-2 виявлялась у 5 разів (р=0,003) вищою, порівняно з аналогічними значеннями, отриманими від пацієнтів, де використовували пропофол. Експресія проапоптичних генів Срр-32 і ВАХ в групі з анестезією севофлураном була у 3 (р=0,032) і 2 разів (р=0,011) відповідно, достовірно меншою, порівняно з показниками при використанні пропофолу.
Висновки. За рахунок підвищення експресії антиапоптичного гена Вcl-2 і зниження експресії проапоптичних генів Срр-32 і ВАХ, севофлуран достовірно менше, порівняно з пропофолом, впливає на активацію апоптозу, внаслідок чого зменшується вірогідність програмованої клітинної загибелі міокардіоцитів.
Посилання
Manji, R.A., Arora, R.C., Singal, R.K., Hiebert, B., Moon, M.C., Freed, D.H., & Menkis, A.H. (2016). Long-term outcome and predictors of noninstitutionalized survival subsequent to prolonged intensive care unit stay after cardiac surgical procedures. Ann Thorac Surg, 101, 56-63.
Lomivorotov, V.V., Efremov, S.M., Kirov, M.Y., Fominskiy, E.V., & Karaskov, A.M. (2017). Low-cardiac-output syndrome after cardiac surgery. Journal of Cardiothoracic and Vascular Anesthesia, 31, 291-308.
Czabotar, P.E., Lessene, G., Strasser, A., & Adams, J.M. (2014). Control of apoptosis by the BCL-2 protein family: implications for physiology and therapy. Nat Rev Mol Cell Biol, 15, 49-63.
Ha, J.H., Shin, J.S., Yoon, M.K., Lee, M.S., He, F., Bae, K.H., … & Chi, S.W. (2013). Dual-site interactions of p53 protein transactivation domain with anti-apoptotic Bcl-2 family proteins reveal a highly convergent mechanism of divergent p53 pathways. J Biol Chem, 288, 7387-7398.
Goldar, S., Khaniani, M.S., Derakhshan, S.M., & Baradarn, B. (2015). Molecular mechanisms of apoptosis and roles in cancer development and treatment. Asian Pac. J. Cancer Prev, 16, 2129-2144.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).