НІЧНИЙ СОН У ВІДДАЛЕНОМУ ПЕРІОДІ ВИБУХОВОЇ ЗАКРИТОЇ ЧЕРЕПНО-МОЗКОВОЇ ТРАВМИ

  • V. O. Korshnyak ДУ “Інститут неврології, психіатрії та наркології НАМН України”, м. Харків
  • Yu. V. Bovt ДУ “Інститут неврології, психіатрії та наркології НАМН України”, м. Харків
  • L. P. Zabrodina ДУ “Інститут неврології, психіатрії та наркології НАМН України”, м. Харків
Ключові слова: закрита черепно-мозкова травма, вибухова хвиля, порушення нічного сну, полісомнографія, наслідки, сон, дослідження, стадії сну

Анотація

Віддалений період легкої бойової закритої черепно-мозкової травми (ЗЧМТ) синдромологічно проявляється цефалічним, вертигінозним, астеноневротичним синдромами, вегетативними порушеннями, а також порушеннями циклу “сон–
неспання”. Від дії вибухових пристроїв 80–90 % військовослужбовців отримують ураження центральної нервової системи різного ступеня тяжкості.

Мета дослідження – вивчити організацію нічного сну в пацієнтів із віддаленими наслідками вибухової ЗЧМТ, що сприяє своєчасному проведенню ефективних терапевтичних заходів, спрямованих на зменшення ризику інвалідизації та покращення якості життя.

Матеріали і методи. Проведено аналіз суб’єктивної та об’єктивної оцінок нічного сну в 28 чоловіків із віддаленими наслідками вибухової ЗЧМТ, середній вік яких склав 37 років.

Результати досліджень та їх обговорення. При суб’єктивній оцінці сну пацієнти відзначали виражені пре-, інтра- і постсомнічні порушення, наявність у 50 % випадків епізодів – повної відсутності нічного сну. Відмічена дисоціація між суб’єктивною і об’єктивною оцінками нічного сну. За даними полісомнографії виявлено, що порушення сну були помірно вираженими і стосувалися достовірних змін в організації повільнохвильового сну, що характеризувались активацією механізмів реалізації стадії С2 і зменшенням представлення дельта-сну.

Висновки. Необхідно проводити у даній категорії пацієнтів полісомнографічне дослідження для підбору адекватної терапії та мінімізації ускладнень у відновному посттравматичному періоді.

Біографії авторів

V. O. Korshnyak, ДУ “Інститут неврології, психіатрії та наркології НАМН України”, м. Харків

Коршняк Володимир Олексійович, доктор медичних наук, провідний науковий співробітник відділу нейропсихокібернетики, ДУ «Інститут неврології, психіатрії та наркології НАМН України», м. Харків; +38(050)4015544, korshnyak.doc@gmail.com, korshnyak.doc@inpn.org.ua

Yu. V. Bovt, ДУ “Інститут неврології, психіатрії та наркології НАМН України”, м. Харків

Бовт Юлія Вікторівна, кандидат медичних наук, провідний науковий співробітник відділу нейропсихокібернетики, ДУ «Інститут неврології, психіатрії та наркології НАМН України», м. Харків; +38(066)2527848, inpn_bovt@ukr.net

L. P. Zabrodina, ДУ “Інститут неврології, психіатрії та наркології НАМН України”, м. Харків

Забродіна Людмила Петрівна, кандидат біологічних наук, науковий керівник відділу нейропсихокібернетики, ДУ «Інститут неврології, псіхіатрії та наркології НАМН України», м. Харків; +38(067)1570950, inpn_zabrodina@ukr.net

Посилання

Karpov, S.M., Bakhadova, E.M., Apaguni, A.E., & Kaloyev, A.D. (2014). Otdalennyye posledstviya minno-vzryvnogo raneniya, kak faktor psikhonevrologicheskikh narusheniy [The remote effects of mine-explosive wounds as a factor in neuropsychiatric disorders]. Vestnik novykh meditsinskikh tekhnologiy – Bulletin of new medical technologies, 21, 3, 100-103 [in Russian].

Bakhadova, E.M., Karpov, S.M., Apaguni, A.E., Karpova, Ye.N., Apaguni, V.V., & Kaloyev, A.D. (2014). Otdalonnyye posledstviya minno-vzryvnoy travmy na neyrofiziologicheskoye sostoyaniye golovnogo mozga [Remote effects of mine blast injury on the neurophysiological state of the brain]. Fundamentalnyye issledovaniya – Basic Research, 2, 28-33 [in Russian].

McAllister, T.W., & Arciniegas, D. (2002). Evaluation and treatment of postconcussive symptoms. Neurorehabilitaition, 17, 265-283.

Wickwire, E.M., Williams, S.G., Roth, T., Capaldi, V.F., Jaffe, M., Moline, M., … & Lettieri, C.J. (2016). Sleep, sleep disorders, and mild traumatic brain injury. What we know and what we need to know: findings from a National Working Group. Neurotherapeutics, 13 (2), 403-417.

Viola-Saltzman, M., & Musleh, C. (2016). Traumatic brain injury-induced sleep disorders. Neuropsychiatr Dis Treat, 12, 339-348.

Rao, V., Koliatsos, V., Ahmed, F., Lyketsos, C., & Kortte, K. (2015). Neuropsychiatric disturbances associated with traumatic brain injury: a practical approach to evaluation and management. Semin Neurol, 35 (1), 64–82.

Shekleton, J.A., Parcell, D.L., Redman, J.R., Phipps-Nelson, J., Ponsford, J.L., & Rajaratnam, S.M. (2010). Sleep disturbance and melatonin levels following traumatic brain injury. Neurology, 74 (21), 1732-1738.

Baumann, C.R., Werth, E., Stocker, R., Ludwig, S., & Bassetti, C.L. (2007). Sleep-wake disturbances 6 months after traumatic brain injury: a prospective study. Brain, 130, 1873-1883.

Mollayeva, T., Mollayeva, S., & Colantonio, A. (2016). The risk of sleep disorder among persons with mild traumatic brain injury. Curr Neurol Neurosci Rep, 16 (6), 55.

Parcell, D.L., Ponsford, J.L., Redman, J.R., & Rajaratnam, S.M. (2008). Poor sleep quality and changes in objectively recorded sleep after traumatic brain injury: a preliminary study. Arch. Phys. Med. Rehabil, 89 (5), 843-850.

Lavigne, G., Khoury, S., Chauny, J.M., & Desautels, A. (2015). Pain and sleep in post-concussion/mild traumatic brain injury. Pain, 156 (Suppl 1), 75-85.

Chaput, G., Giguère, J.F., Chauny, J.M., Denis, R., & Lavigne, G. (2009). Relationship among subjective sleep complaints, headaches, and mood alterations following a mild traumatic brain injury. Sleep Med, 10 (7), 713-716.

Minen, M.T., Boubour, A., Walia, H., & Barr, W. (2016). Post-concussive syndrome: a focus on post-traumatic headache and related cognitive, psychiatric, and sleep issues. Curr Neurol Neurosci Rep, 16 (11), 100.

Hou, L., Han, X., Sheng, P., Tong, W., Li, Z., & Xu, D. (2013). Risk factors associated with sleep disturbance following traumatic brain injury: clinical findings and questionnaire based study. PLoS One, 8 (10), Е76087.

Jaramillo, C.A., Eapen, B.C., McGeary, C.A., McGeary, D.D., Robinson, J., Amuan, M, & Pugh, M.J. (2016). A cohort study examining headaches among veterans of Iraq and Afghanistan wars: associations with traumatic brain injury, PTSD, and depression. Headache, 56 (3), 528-539.

Farrell-Carnahan, L., Barnett, S., Lamberty, G., Hammond, F.M., Kretzmer, T.S., Franke, L.M., … & Nakase-Richardson, R. (2015). Insomnia symptoms and behavioural health symptoms in veterans 1 year after traumatic brain injury. Brain Inj, 29 (12), 1400-1408.

Bryan, C.J. (2013). Repetitive traumatic brain injury (or concussion) increases severity of sleep disturbance among deployed military personnel. Sleep, 36 (6), 941-946.

Holster, J.L., Bryan, C.J., Heron, E.A., & Seegmiller, R.A. (2017). Traumatic brain injury, sleep, and mental health: a longitudinal study of air force personnel pre- and post-deployment to Iraq. J Head Trauma Rehabil, 32 (1), 25-33.

Mathias, J.L., & Alvaro, P.K. (2012). Prevalence of sleep disturbances, disorders, and problems following traumatic brain injury: a meta-analysis. Sleep Med, 13 (7), 898-905.

Nakase-Richardson, R., Sherer, M., Barnett, S.D., Yablon, S.A., Evans, C.C., Kretzmer, T., ... & Modarres, M. (2013). Prospective evaluation of the nature, course, and impact of acute sleep abnormality after traumatic brain injury. Arch Phys Med Rehabil., 94 (5), 875-882.

Chan, L.G., & Feinstein, A. (2015). Persistent sleep disturbances independently predict poorer functional and social outcomes 1 year after mild traumatic brain injury. Head Trauma Rehabil, 30 (6), 67-75.

Ouellet, M.C., Beaulieu-Bonneau, S., & Morin, C.M. (2006). Insomnia in patients with traumatic brain injury: frequency, characteristics, and risk factors. J Head Trauma Rehabil, 21 (3), 199-212.

Zeitzer, J.M., Friedman, L., & O'Hara, R. (2009). Insomnia in the context of traumatic brain injury. J Rehabil Res Dev, 46 (6), 827-836.

Kempf, J., Werth, E., Kaiser, P.R., Bassetti, C.L., & Baumann, C.R. (2010). Sleep-wake disturbances 3 years after traumatic brain injury. J Neurol Neurosurg Psychiatry, 81 (12), 14021405.

Albrecht, M.A., Masters, C.L., Ames, D., & Foster, J.K. (2016). AIBL Research Group. Impact of mild head injury on neuropsychological performance in healthy older adults: longitudinal assessment in the AIBL cohort. Front Aging Neurosci, 8, 105.

Gaudet, C.E., & Weyandt, L.L. (2017). Immediate post-concussion and cognitive testing (ImPACT): a systematic review of the prevalence and assessment of invalid performance. Clin Neuropsychol, 31 (1), 43-58.

Martindale, S.L., Morissette, S.B., Rowland, J.A., & Dolan, S.L. (2017). Sleep quality affects cognitive functioning in returning combat veterans beyond combat exposure, PTSD, and mild TBI history. Neuropsychology, 31 (1), 93-104.

Lau, B.C., Collins, M.W., & Lovell, M.R. (2011). Sensitivity and specificity of subacute computerized neurocognitive testing and symptom evaluation in predicting outcomes after sports-related concussion. Am J Sports Med., 39 (6), 1209-1216.

Sufrinko, A., Pearce, K., Elbin, R.J., Covassin, T., Johnson, E., Collins, M., & Kontos, A.P. (2015). The effect of preinjury sleep difficulties on neurocognitive impairment and symptoms after sport-related concussion. Am J Sports Med., 43 (4), 830-838.

Singh, K., Morse, A.M., Tkachenko, N., & Kothare, S.V. (2016). Sleep disorders associated with traumatic brain injury-a review. Pediatr Neurol, 60, 30-36.

Опубліковано
2019-04-10
Як цитувати
Korshnyak, V. O., Bovt, Y. V., & Zabrodina, L. P. (2019). НІЧНИЙ СОН У ВІДДАЛЕНОМУ ПЕРІОДІ ВИБУХОВОЇ ЗАКРИТОЇ ЧЕРЕПНО-МОЗКОВОЇ ТРАВМИ. Вісник наукових досліджень, (1), 73-78. https://doi.org/10.11603/2415-8798.2019.1.9957
Номер
Розділ
ХІРУРГІЯ