ЕНДОТЕЛІАЛЬНА ДИСФУНКЦІЯ ТА ЇЇ КОРЕКЦІЯ У ХВОРИХ НА ГОСТРИЙ ІНФАРКТ МІОКАРДА В ПОЄДНАННІ З НЕАЛКОГОЛЬНИМ СТЕАТОГЕПАТИТОМ

Автор(и)

  • L. V. Tsuhlevich ДВНЗ «Тернопільський медичний університет ім. І. Я. Горбачевського МОЗ України», 46001, м. Тернопіль, Україна

DOI:

https://doi.org/10.11603/2415-8798.2019.1.9873

Ключові слова:

інфаркт міокарда, неалкогольний стеатогепатит, ендотеліальна дисфункція, L-аргінін, L-карнітин

Анотація

Причиною розвитку гострого коронарного синдрому (ГКС) та інфаркту міокарда (ІМ) вважають розрив атероматозної бляшки й утворення в коронарній артерії тромбу, який і спричиняє прогресуючий стеноз. Разом із тим, останнім часом обговорюють і такі патогенетичні чинники, як дисліпідемія, системне низькоінтенсивне запалення, пероксидний стрес і порушення ендотеліальної функції, що лежать в основі порушення енергетичного метаболізму та ішемічного ушкодження кардіоміоцитів. Вказаний патогенетичний механізм розвитку ГКС(ІМ) передбачає можливість медикаментозного впливу на ці патологічні процеси метаболічної та цитопротекторної терапії.

Мета дослідження – удосконалити існуючі лікувальні програми ГКС(ІМ) у поєднанні з неалкогольним стеатогепатитом (НАСГ) шляхом диференційованого підходу до терапії залежно від наявності або відсутності порушень функціонального стану печінки.

Матеріали і методи. У дослідження відібрано 95 хворих на гострий інфаркт міокарда, яких залежно від виявлених порушень функціонального стану печінки, поділили на 2 групи: основну дослідну групу склали 53 пацієнтів із ГКС(ІМ) в поєднанні з НАСГ та порушеннями функціонального стану печінки; контрольну групу – 42 хворих на ГКС(ІМ), у яких не було діагностовано функціональну недостатність печінки (ФНП). 32 пацієнтів основної та 22 контрольної груп отримували стандартне лікування інфаркту міокарда згідно з Уніфікованими протоколами МОЗ України. Ще 21 хворий основної групи та 20 контрольної отримали модифіковане лікування з додатковим включенням 4,2 г L-аргініну та 2,0 г L-карнітину (препарат “Тіворель”, Юрія-Фарм, Україна) в формі розчину для інфузій по 100 мл один раз на добу курсом 5 днів внутрішньовенно.

Результати досліджень та їх обговорення. У хворих на ІМ із порушеннями функціонального стану печінки основне захворювання перебігало з різними ускладненнями у 42 осіб (79,2 %): епістенокардитичний перикардит був у 21 (39,8 %) (в конт­рольній групі – у 8 (19 %) хворих); порушення ритму або провідності, що проявлялися пароксизмальними тахіаритміями, транзиторними атріовентрикулярними блокадами і блокадами ніжок пучка Гіса, екстрасистолічною аритмією наявні у  35,5 % пацієнтів основної групи (в контрольній – у 21,4 %); аневризма лівого шлуночка – у 15,9 % хворих, в контрольній – лише у 4 (9,5 %). Одночасно у хворих основної та контрольної груп спостерігали порушення систолічної та діастолічної функцій лівого шлуночка (більш значна при коморбідній патології фракція викиду (ФВ)=(42,12±1,13) %), ніж в контрольній (ФВ)=(48,23±1,16) %), що були тісно пов’язані з більш вираженими процеси ремоделювання лівого шлуночка в гострому періоді інфаркту міокарда у пацієнтів основної групи. Порушення функціонального стану печінки у хворих на ІМ на початку лікування проявлялися наявністю синдрому цитолізу, внутрішньопечінкового холестазу та порушеннями ліпідного та білкового синтезу. Одночасно виявлено суттєві зміни у показниках ендотеліальної функції судин у хворих на ГКС(ІМ), що стало обґрунтуванням для включення в комплексну терапію коморбідних хворих курсу L-аргініну та L-карнітину. Комплексне лікування хворих на ІМ в поєднанні з НАСГ і порушеннями функціонального стану печінки із включеням L-аргініну та L-карнітину сприяло відновленню енергозабезпечення скоротливості міокарда, ендотеліальної функції судин, антиоксидантного захисту організму та зменшенню клініко-лабораторних проявів цитолітичного і холестатичного синдромів, що в результаті забезпечувало більш сприятливий перебіг даної коморбідної патології.

Висновки. У хворих на інфаркт міокарда в поєднанні з неалкогольним стеатогепатитом виникають взаємообтяжувальні порушення центральної та периферичної гемодинамік, ендотеліальної функції судин та порушення ліпідно-білковосинтезуючої, дезінтоксика­ційної, енергозабезпечувальної функцій печінки, що суттєво погіршує клінічний перебіг основного патологічного процесу, додатково посилює порушення систолічної і діастолічної функцій серця та сприяє більш частому розвитку ускладнень ГКС(ІМ). Включення в комплексну програму лікування хворих на ГКС(ІМ) L-аргініну та L-карнітину сприяє відновленню ендотелальної функції судин, антиоксидантного захисту організму та підвищує енергозабезпеченість кардіоміоцитів, що супроводжується покращенням скоротливої ​​функції міокарда і зменшенням клініко-лабораторних проявів цитолітичного і холестатичного синдромів у цих хворих.

Посилання

Batushkin, V.V. (2017). Tsytoprotektsiia pry hostromu infarkti miokarda pislia vidkryttia infarkt-zalezhnoi arterii: novi horyzonty [Cytoprotection in acute myocardial infarction after the discovery of a heart attack-dependent artery: new horizons]. Liky Ukrainy – Medicine of Ukraine, 8 (214), 33-40 [in Ukrainian].

Kondakov, I.L. & Yakovenko, A.F. (2000). Sposoby morfo-funktsionalnoho doslidzhennia stanu endoteliiu. Metodychni rekomendatsii [Methods of morpho-functional study of the state of the endothelium. Methodical recommendations]. Kharkiv, p. 18 [in Ukrainian].

Parkhomenko, O.M., Kozhukhov, S.N., & Lutay, Ya.M. (2016). Obhruntuvannia i dyzain bahatotsentrovoho randomizovanoho doslidzhennia PROTEKT – vyvchennia efektyvnosti ta bezpeky zastosuvannia kvertsetynu u patsiientiv z hostrym infarktom miokarda [Justification and design of multicenter randomized trial PROTECT - study of the efficacy and safety of quercetin in patients with acute myocardial infarction]. Ukrayinskyi kardiolohichnyi zhurnal – Ukrainian Cardiology Magazine, 3, 31-36. [in Ukrainian].

Selyuk, M.M., Kozachok, M.M., Lovkin, I.M., & Selyuk, O.V. (2017). Vybir optymalnoi kombinatsii metabolichnykh preparativ dlia likuvannia patsiientiv z kardiovaskuliarnoiu patolohiieiu [The choice of the optimal combination of metabolic drugs for the treatment of patients with cardiovascular disease]. Semeynaya medytsyna – Family medicine, 2 (70), 60-64 [in Ukrainian].

MHU (2014). Unifikovanyi klinichnyi protokol ekstrenoi, pervynnoi, vtorynnoi ta tretynnoi medychnoi dopomohy “Hostryi koronarnyi syndrom z elevatsiieiu sehmenta ST” [Unified clinical protocol of emergency, primary, secondary and tertiary medical care “Acute coronary syndrome with elevation of segment ST”]. MOZ Ukrainy, p. 78 [in Ukrainian].

Shved, M.I. & Prokopovych, O.A. (2011). Likuvannia khvorykh na infarkt miokarda z porushenniamy funktsionalnoho stanu pechinky [Treatment of patients with myocardial infarction with violations of the functional state of the liver]. Halytskyi likarskyi visnyk – Galician Medicinal Journal, 2, 130-134 [in Ukrainian].

Astashkin, E.I. & Glezer, M.G. (2012). Role of L-carnitine in energy metabolism cardiomyocytes and treatment of diseases of cardiovascular system. Cardiology and cardiovascular surgery, 6 (2), 58-65.

DiNicolantonio, J.J., Lavie, C.J., Fares, H., Menezes, A.R., & O'Keefe, J.H. (2013). L-Carnitine in the Secondary Prevention of Cardiovascular Disease: Systematic Revien and Meta-analysis. Mayo Foundation for Medical Education and Research. Mayo Clin. Proc., 1-8.

Celermajer, D.S. (1997). Endothelial dysfunction: does it matter? Is it relevant? J. Am.Coll.Cardiol, 30, 325-333.

Colonna, P., & Iliceto, S. (2000). Myocardial infarction and left ventricular remodeling: results of the CEDIM trial. Am. Heart J., 139 (2, pt 3), 124-130.

Haynts, W.G., & Webb, D.J. (2008). Endothelin as a regulator of cardiovascular function in health and disease. J. of Hypertension. 16. 1081-1098.

George, J., Shmuel, S.B., Roth, A., Herz, I., Izraelov, S., Deutsch, V., … & Miller, H. (2004). L-arginine attenuates lymphocyte activation and antioxidized LDL antibody levels in patients undergoing angioplasty. Atherosclerosis, 174, 323-327.

Ibanez, B., James, S., Agewall, S., Antunes, M.J., Bucciarelli-Ducci, Ch., Bueno, H., … & Widimský, P. (2018). 2017 ESC Guidelines for the management of acute myocardial infarction in patients presenting with ST-segment elevation: The Task Force for the management of acute myocardial infarction in patients presenting with ST-segment elevation. Eur Heart J., 2, 119-177.

Opie, L.H. (1997). Role of carnitine in fatti acid metabolism of normal and ischemic myocardium. Am. Heart J., 97 (3), 375-388.

Rizzon, P., Biasko, G., Di Biase, M., Boscia, F., Rizzo, U., Minafra, F., … & Bagiella, E. (1989). High doses of L-carnitine in acute myocardial infarction: metabolic and antiarrhythmic effects. Eur. Heart J., 10 (6), 502-508.

Shug, A.L., Thomsen, J.H., Folts, J.D., Bittar, N., Klein, M.I., Koke, J.R., & Huth, P.J. (1998). Changes in tissue levels of carnitine and other metabolites during myocardial ischemia and anoxia. Arch. Biochem. Biophys, 187 (1), 25-33.

Hicks, J.J., Montes-Cortes, D.H., Cruz-Dominguez, M.P., Medina-Santillan, R., & Olivares-Corichi, I.M. (2007). Antioxidants decrease reperfusion induced arrhythmias in myocardial infarction with ST-elevation. Frontiersin Bioscience, 12, 2029-2037.

Kwo, P.Y., Cohen, S.M., & Lim, J.K. (2016). ACG Practice Guideline: Evaluation of Abnormal Liver Chemistries. Am. J. Gastroenterol advance online publication, 20 Dec., 1-18. DOI: 10.1038/ajg.2016.517

##submission.downloads##

Опубліковано

2019-04-17

Як цитувати

Tsuhlevich, L. V. (2019). ЕНДОТЕЛІАЛЬНА ДИСФУНКЦІЯ ТА ЇЇ КОРЕКЦІЯ У ХВОРИХ НА ГОСТРИЙ ІНФАРКТ МІОКАРДА В ПОЄДНАННІ З НЕАЛКОГОЛЬНИМ СТЕАТОГЕПАТИТОМ. Вісник наукових досліджень, (1), 39–44. https://doi.org/10.11603/2415-8798.2019.1.9873

Номер

Розділ

ВНУТРІШНІ ХВОРОБИ