ОПТИМІЗАЦІЯ КОМПЛЕКСНОЇ ПРЕГРАВІДАРНОЇ ПІДГОТОВКИ ТА ПРОТОКОЛІВ КОНТРОЛЬОВАНОЇ СТИМУЛЯЦІЇ ОВУЛЯЦІЇ В ПАЦІЄНТОК ІЗ СИНДРОМОМ ПОЛІКІСТОЗНИХ ЯЄЧНИКІВ У ПРОГРАМАХ ДОПОМІЖНИХ РЕПРОДУКТИВНИХ ТЕХНОЛОГІЙ

  • S. V. Khmil ДВНЗ “Тернопільський державний медичний університет імені І. Я. Горбачевського” Медичний центр “Клініка професора С. Хміля”, м. Тернопіль
  • M. S. Khmil ДВНЗ “Тернопільський державний медичний університет імені І. Я. Горбачевського” Медичний центр “Клініка професора С. Хміля”, м. Тернопіль
Ключові слова: синдром полікістозних яєчників, безпліддя, контрольована стимуляція овуляції, якість ооцитів, FT-500 plus, інозитол, вітамін D

Анотація

Безпліддя є однією із актуальних проблем  сучасної вітчизняної та зарубіжної медицин, незважаючи на успіхи, досягнуті у репродуктивній медицині в останні десятиліття. Це питання має не тільки медичне, а й соціально-економічне значення, тому що призводить до погіршення демографічної ситуації у країні. Частота безпліддя в нашій країні складає 15–20 % від загальної популяції подружніх пар. При цьому необхідно відмітити, що у 40 % подружніх пар воно триває від 5 до 25 років, а 30–35 % потребують використання допоміжних репродуктивних технологій (ДРТ). Причинами росту безпліддя є погіршення стану репродуктивного здоров’я населення, збільшення частоти ендометріозу, фіброміоми матки, кіст та кістом  яєчників, ендокринних порушень, запальних захворювань органів малого таза, широке використання контрацептивів, відтермінування народження першої дитини, а також велику роль відіграє погіршення екологічної та економічної ситуації у країні. Необхідно відмітити, що синдром полікістозних яєчників (СПКЯ) робить значний внесок у проблему безпліддя. Полісиндромне захворювання є однією з найпоширеніших ендокринологічних патологій у жінок репродуктивного віку. За даними літератури, СПКЯ діагностують майже у 50 % жінок із порушеннями менструальної та овуляторної функцій та більше ніж в 40 % є причиною ановуляторного безпліддя.

Мета дослідження – підвищити ефективність лікування безпліддя шляхом використання прегравідарної терапії у пацієнток із синдромом полікістозних яєчників перед проведенням контрольованої стимуляції овуляції в протоколах допоміжних репродуктивних технологій (ДРТ).

Матеріали і методи. Під спостереженням перебувало 150 жінок із діагнозом СПКЯ. Пацієнток поділили на 2 групи. Першу групу склали 72 жінки, котрі щодня протягом 2–3 місяців перед стимуляцією овуляції, та за протоколом контрольованої  овуляторної стимуляції (КОС), приймали фолієву кислоту (400 мкг). Другу групу складали 78 пацієнток із безпліддям при СПКЯ, які аналогічно отримували комбіновану терапію вітамінного комплексу “FT-500 plus” та препарат вітаміну D3 “Аквадетрим”. В обох групах здійснювали стимуляцію суперовуляції за допомогою рекомбінантного гонадотропіну коріфолітропіну-альфа – “ЕЛОНВА”. На 5–7 дні протоколу призначали щоденно антагоніст-ГнРГ (ант-ГнРГ) “Оргалутран” по 0,25 мг. На 8 день від введення ЕЛОНВИ продовжили стимуляцію рекомбінантним фолікулостимулюючим гормоном (р-ФСГ) “Пурегон” до кінцевого дозрівання ооцитів, у якості тригера використовували агоніст-ГнРГ  (а-ГнРГ) “Диферелін”. За допомогою ультразвукового дослідження вимірювали розміри яєчників, діагностували наявність патологічних утворень, оцінювали стан фолікулярного апарату.

Результати досліджень та їх обговорення. На основі проведених досліджень було встановлено, що у пацієнток, яким застосовували комплексну прегравідарну підготовку перед протоколом контрольованої овуляторної стимуляції (КОС) із поєднанням препаратів “FT-500 Plus” (“Інозитол”, “Фолієва кислота’, “Глутатіон”, “Лютеїн”, цинк, вітамін С, вітамін Е, селен) та вітамін D3 “Аквадетрин” у програмах ДРТ, спостерігали істотно вищі показники якості отриманих ооцитів, нижчу частоту незрілих та дегенеративних клітин, вищий відсоток дроблення та вихід бластоцист. Застосування в якості тригера овуляції агоніста-ГнРГ знижує прояви синдрому гіперстимуляції яєчників (СГЯ).

Висновки. Застосування у комбінації препаратів  вітамінного комплексу в пацієнток із безпліддям при СПКЯ дозволяє отримати ооцити кращої якості, знизити відсоток незрілих та дегенеративних яйцеклітин, збільшити частоту настання вагітності. Використання короткого протоколу КОС з ант-ГнРГ та тригером овуляції а-ГнРГ у даній групі пацієнток є фізіологічним та знижує ризик розвитку ускладнень.

Посилання

Grodnitskaya, Ye.E., & Kurtser, M.A. (2015). Defitsit vitamina D u zhenshchin s sindromom polikistoznykh yaichnikov [Vitamin D deficiency in women with polycystic ovary syndrome]. Problemy reproduktsii – Problems reproduction, 21 (5), 38-42 [in Russian].

Gromova, O.A., Torshin, I.Yu., Limanova, O.A., Gromov, A.N., & Grishina, T.R. (2013). Sistematicheskiy analiz molekulyarno-fiziologicheskikh effektov mio-inozitola – dannyye molekulyarnoy biologii, eksperementalnoy i klinicheskoy meditsiny [Systematic analysis of the molecular and physiological effects of myo-inositol - the data of molecular biology, experimental and clinical medicine]. Effektivnaya farmakoterapiya v akusherstve i ginekologii – Effective pharmacotherapy in obstetrics and gynecology, 8, 37-43 [in Russian].

Kamenov, Z., Kolarov, G., Gatva, A., Karlomano, Dzh., & Dzhenatstsani, A.D. (2015). Induktsiya ovulyatsii mio-inozitolom, otdelno i v sochetanii s tsitratom klomifena pri sindrome polikistoznykh yaichnikov s insulino rezistentnostyu. Ginekologicheskaya yendokrinologiya – Gynecological endocrinology, 31, 2, 131–138 [in Russian].

Lesovska, S.H. (2017). Stan vprovadzhennia dopomizhnykh reproduktyvnykh tekhnolohii v Ukraini [The state of introduction of auxiliary reproductive technologies in Ukraine]. Slovo o zdorovye Vypusk – The word about healthy, 8, [in Russian].

Mozhinskaya, Yu.V., Belik, S.N., Podgornyy, I.V., & Yevdokimova, Ye.G. (2016). Vozmozhnosti ispolzovaniia vitamina D3 v lechenii besplodiya, obuslovlennogo sindromom polikistoznykh yaichnikov [Possibilities of using vitamin D3 in the treatment of infertility caused by polycystic ovary syndrome]. Molodoy uchenyy – Young Scientist, 18, 1, 58-60 [in Russian].

Nakaz Ministerstva okhorony zdorovia Ukrainy vid 09.09.2013 r. Pro zatverdzhennia Poriadku zastosuvannia dopomizhnykh reproduktyvnykh tekhnolohii v Ukraini – Order of the Ministry of Health of Ukraine dated 09.09.2013. On Approval of the Procedure for the Use of Assisted Reproductive Technologies in Ukraine.

Nakaz Ministerstva okhorony zdorovia Ukrainy vid 29.11.2013 r. № 1030/102 Pro udoskonalennia systemy planuvannia simi ta okhorony reproduktyvnoho zdorovia v Ukraini.

Podzolkova, N.M., & Koloda, Yu.A. (2016). Sovremennyye predstavleniya o sindrome polikistoznykh yaichnikov [Modern ideas about polycystic ovary syndrome]. Farmateka – Farmateka, 3, 8-15.

Tatarchuk, T.F., Bulavenko, O.V., Kapshuk, I.M., & Tarnopolska, V.O. (2015). Nedostatnist vitaminu D v henezi porushen reproduktyvnoho zdorovia [Vitamin D deficiency in the genesis of reproductive health disorders]. Ukrainskyi medychnyi chasopys – Ukrainian Medical Journal, 5 (109), 56-60 [in Ukrainian].

Shenkin, A. (2006). Micronutrients in health and disease. Postgrad Med J, 82, 559-567. doi: 10.1136/pgmj.2006.047670

Angioni, S. (2004). Correlation of ovarian stromal hypertrophy to hyperandrogenism and insulin resistance in young women with PCOS. Presented at the 11-th World Congress of Gynecological Endocrinology Florence, 1 (18), 163-164.

D’Anna, R., DiBenedetto, V., Rizzo, P., Raffone, E., Interdonato, M.L., Corrado, F., & Di Benedetto, A. (2012). Myo-inositolmaypreventgestationaldiabetesin PCOS women. Gynecol. Endocrinol, 28, 6, 440-442.

Gardner, D.K., Lane, M., Stevens, J., Schlenker, T., & Schoolcraft, W.B. (2000). Blastocysts core affects implantation and pregnancy outcome: towards a single blastocyst transfer. Fertil Steril, 6, 1155-1158.

Thomas, D.R. (2006). Vitamins in aging, health, and longevity. Clinical Interventions in Aging, 1 (1), 81-91.

Garg, D., & Tal, R. (2016). Inositol Treatmentand ART OutcomesinWomenwith PCOS. International Journal of Endocrinology, p. 9. Article ID1979654.

De Leo, V., La Marca, A., Cappelli, V., Stendardi, A., Focarelli, R., Musacchio, M.C., & Piomboni, P. (2012). Evaluation of the treatment with D-chiro-inositol on levels of oxidative stress in pcos patients. Minerva Ginecol, 64, 6, 531-538.

Lazzaroni-Tealdi1, E., Barad, D.H., Albertini1, D.F., Yu, Yao, Kushnir, V.A., Russell H., … & Gleicher, N. (2015). Oocyte Scoring Enhances Embryo-Scoringin Predicting Pregnancy Chanceswith IVF Where It Counts Most. Plos One, 2, 1-13. DOI:10.1371/journal.

Barthelmess, E.K., & Naz, R.K. (2015). Polycystic ovary syndrome: current status and future perspective. Front Biosci (Elite Ed). Author manuscript, p. 1-23.

Grant, W.B., Wimalawansa, S.J., Holick, M.F., Cannell, J.J., Pludowski, P., Lappe, J.M., … & May, P. (2015). Emphasizing the health benefits of vitamin D for those with neuro developmental disorders and intellectual disabilities. Nutrients, 7, 1538-1564.

Irani, M., & Merhi, Z. (2014). Role of vitamin D in ovarian physiology and its implication in reproduction: a systematic review. Fertil Steril, 102 (2), 460-468.

Ishchenko, A.I., Agadzhanyan, E.S., Ishchenko, A.A., Gorbenko, O.Yu. (2015). Sovremennyye podkhody v lechenii sindroma Shteyna-Leventalya [Modern approaches to the treatment of Stein-Levenal syndrome]. Arkhiv akusherstva i ginekologii im. V.F. Snegireva – V.F. Snegirev Archive of obstetrics and gynecology, 2 (4), 20-25 [in Russian].

Hilger, J., Friedel, A., Herr, R., Rausch, T., Roos, F., Wahl, D.A., … & Hoffmann, K. (2014). A systematic review of vitamin D status in populations worldwide. Br J Nutr, 14, 111 (1), 23-45.

Kim, J.J., Choi, Y.M., Chae, S.J., Hwang, K.R., Yoon, S.H., Kim, M.J., … & Kim, J.G. (2014). Vitamin D deficiency in women with polycystic ovary syndrome. Clin Exp Reprod Med., 41 (2), 80-85.

Lizneva, D., Walker, W., Brakta, S., Gavrilova-Jordan, L., Azzis, R., & Suturina, L. (2016). Criteria, prevalence, and phenotypes of polycystic ovary syndrome. Fertil. Steril., 106 (6), 1510-1520.

Practice Committee of American Society for Reproductive Medicine (2012). Definitions of infertility and recurrent pregnancy loss: a committee opinion. Fertility and Sterility, 99 (1), 63-63. doi:10.1016/j.fertnstert. 2012.09.023.

Rotterdam ESHRE/ASRM-Sponsored Consensus Workshop Group (2004). Revised 2003 consensus on diagnostic criteria and long-term health risks related to polycystic ovary syndrome. Hum. Reprod., 19 (1), 41-47.

Roupa, Z., Polikandrioti, M., & Sotiropoulou, P. (2009). Causes of infertility in women at reproductive age. Health Science Journal, 3, 2, 80-87.

Tehrani, H., Mostajeran, F., & Shahsavari, S. (2014). The effect of calcium and Vitamin D supplementation on menstrual cycle, body mass index and hyperandrogenism state of women with polycystic ovarian syndrome: A clinical trial study. J Res. Med. Sci., 19, 875-880.

Unfer, V., Carlomagno, G., Dante, G., & Facchinetti, F. (2012). Effects of myoinositol in women with PCOS: a systematic review of randomized controlled trials. Gynecol. Endocrinol, 28, 7, 509-515.

Youssef, M.A., Van der Veen, F., Al-Inany, H.G., Mochtar, M.H., Griesinger, G., Nagi Mohesen, M., … & van Wely, M. (2014). Gonadotropin-releasing hormone agonist versus HCG for oocyte triggering in antagonist-assisted reproductive technology. Cochrane Database of Systematic Reviews, 10, 1-73.

Опубліковано
2019-02-05
Як цитувати
Khmil, S. V., & Khmil, M. S. (2019). ОПТИМІЗАЦІЯ КОМПЛЕКСНОЇ ПРЕГРАВІДАРНОЇ ПІДГОТОВКИ ТА ПРОТОКОЛІВ КОНТРОЛЬОВАНОЇ СТИМУЛЯЦІЇ ОВУЛЯЦІЇ В ПАЦІЄНТОК ІЗ СИНДРОМОМ ПОЛІКІСТОЗНИХ ЯЄЧНИКІВ У ПРОГРАМАХ ДОПОМІЖНИХ РЕПРОДУКТИВНИХ ТЕХНОЛОГІЙ. Вісник наукових досліджень, (4), 108-113. https://doi.org/10.11603/2415-8798.2018.4.9815
Номер
Розділ
АКУШЕРСТВО ТА ГІНЕКОЛОГІЯ