ДИНАМІКА ФУНКЦІОНАЛЬНОГО СТАНУ НИРОК У РАННІЙ ПЕРІОД ПІСЛЯ НАНЕСЕННЯ СКЕЛЕТНОЇ ТРАВМИ РІЗНОЇ ТЯЖКОСТІ, УСКЛАДНЕНОЇ КРОВОВТРАТОЮ

  • V. V. Kovalev ДВНЗ “Тернопільський державний медичний університет імені І. Я. Горбачевського”
  • D. V. Popovych ДВНЗ “Тернопільський державний медичний університет імені І. Я. Горбачевського”
Ключові слова: скелетна травма, крововтрата, функція нирок

Анотація

В умовах сьогодення актуальною проблемою стало зростання частоти терористичних атак і локальних збройних конфліктів. За цих умов відмічають значну частоту гострої крововтрати і механічних ушкоджень кінцівок, які у 80–90 % випадків є основною причиною загибелі постраждалих і поранених. Своєчасне і правильне накладання артеріального джгута сприяє значному виживанню поранених за умов масивної зовнішньої кровотечі з кінцівок, однак не позбавляє подальших системних порушень, які зумовлені тяжкістю крововтрати та завданих травм кісток скелета.

Мета дослідження – з’ясувати динаміку функціонального стану нирок у ранній період після нанесення скелетної травми різної тяжкості, ускладненої крововтратою.

Матеріали і методи. Експерименти виконано на 60 нелінійних білих щурах-самцях масою 180–200 г, які перебували на стандартному раціоні віварію. Усіх тварин поділили на 4 групи: контрольну (6 тварин) та три дослідні (по 18 тварин). У контрольній групі щурів тільки вводили в наркоз (тіопентал-натрію, 40 мг×кг-1). У першій дослідній групі під тіопенентал-натрієвим знеболюванням моделювали скелетну травму шляхом нанесення дозованого удару по стегну, що спричиняло закритий перелом, у другій – додатково моделювали крововтрату 20–22 % ОЦК із введенням аутокрові у порожнину живота із розрахунку 0,5 мл на 100 г маси тварини. У третій групі додатково ламали суміжне стегно. Через 1; 3 і 7 діб у дослідних тварин визначали функціональний стан нирок методом водного навантаження. Визначали діурез. Після двогодинного забору сечі під тіопентал-натрієвим знеболюванням щурів виводили з експерименту методом тотального кровопускання із серця. У сечі й сироватці крові визначали концентрацію креатиніну. Розраховували швидкість клубочкової фільтрації (ШКФ) та екскрецію креатиніну.

Результати досліджень та їх обговорення. Під впливом скелетної травми (закритий перелом стегна) в гострий період (1 доба) і період ранніх проявів травматичної хвороби (3–7 доби) у травмованих щурів істотно знижується діурез, ШКФ та екскреція креатиніну. Виявлені порушення досягали максимуму через 3 доби й до 7 доби поліпшувалися, не досягаючи величин контрольної групи, що вказувало на посилення у нирці процесів саногенезу. Додаткова крововтрата з одночасним моделювання гематоми в черевній порожнині сприяла істотному погіршенню досліджуваних показників: значно зменшувався діурез, ШКФ креатиніну. В основі виявлених порушень з одного боку лежить зниження в нирці ефективного фільтраційного тиску, з іншого – сукупність компенсаторних реакцій у відповідь на гостру крововтрату, що спрямовані на затримку води й іонів натрію, що в результаті знижує діурез. Однак найбільші порушення виникали під час одночасного перелому суміжного стегна. У цьому випадку провідну роль відігравали системні порушення, зумовлені тяжкою травмою, зокрема чинники, які формували системну відповідь організму на запалення. Отримані результати націлюють на те, що нирка відіграє ключову роль у процесах гомеостатичного регулювання за умов тяжкої травми, що вимагає нових підходів до корекції системних порушень за умов тяжкої скелетної травми, спрямованих на посилення механізмів саногенезу.

Висновки. За умов ізольованої скелетної травми (перелом стегнової кістки), порівняно з контрольною групою, до 3 доби істотно знижується діурез, сповільнюється швидкість клубочкової фільтрації та екскреція креатиніну. До 7 доби функція нирок покращується, однак досліджувані показники не досягають рівня контрольної групи. Додаткова крововтрата (20–22 % об’єму циркулюючої крові) та моделювання гематоми у черевній порожнині (0,5 мл на 100 г маси тварини) на тлі закритого перелому стегна супроводжується поглибленням порушення функціонального стану нирки, що проявляється більшим зниженням діурезу, швидкості клубочкової фільтрації та екскреції креатиніну, ніж ізольований перелом стегна. Показники досягають максимуму через 3 доби й залишаються на такому ж рівні до 7 доби. За умов перелому обох стегон, крововтрати та моделювання гематоми у черевній порожнині порушення функціонального стану нирок з 1 до 7 діб поглиблюються й через 7 діб істотно перевищують інші дослідні групи, в яких моделювали ізольований перелом стегна чи додатково крововтрату та гематому в черевній порожнині.

Посилання

Global Terrorism Index. Retrieved from: http://economicsandpeace.org/wp-content/uploads/2015/11/2015-Global-Terrorism-Index-Report.pdf

Elster, E.A., Butler, F.K., & Rasmussen, T.E. (2013). Implications of Combat Casualty Care for Mass Casualty Events. JAMA, 310 (5), 475-476.

Efficacy of Prehospital Application of Tourniquets and Hemostatic Dressings To Control Traumatic External Hemorrhage. Retrieved from: https://www.ems.gov/pdf/research/Studies-and-Reports.pdf

Borys, R.M. (2013). Morfolohichni i biokhimichni zminy vnutrishnikh orhaniv pry eksperymentalnii kranioskeletnii travmi : monohrafiia [Morphological and biochemical changes of internal organs in the experimental cranioscheletal trauma: monograph]. Ternopil: Ukrmedknyha, p. 142 [in Ukrainian].

Kovalov, V.V., & Popovych, D.V. (2018). Vplyv skeletnoi travmy riznoi tiazhkosti, uskladnenoi krovovtratoiu, na antyoksydantno-prooksydantnyi balans kirkovoho sharu nyrky [Influence of skeletal trauma of different severity, complicated by blood loss, on the antioxidant-prooxidant balance of the cortical layer of the kidney]. Zdobutky klinichnoi i eksperymentalnoi medytsyny – Achievements of clinical and experimental medicine, 2, 170-175 [in Ukrainian].

Kovalov, V.V. (2018). Osoblyvosti antyoksydantno-prooksydantnoho balansu mozkovoho sharu nyrky pid vplyvom skeletnoyi travmy riznoyi tyazhkosti, uskladnenoyi krovovtratoyu [Features of antioxidant-prooxidant balance of the kidney's brain under the influence of skeletal trauma of various severity, complicated by blood loss]. Aktualni problemy transportnoi medytsyny: navkolyshnye seredovyshche; profesiyne zdorovia; patolohiia – Actual problems of transport medicine: the environment; professional health pathology, 4, 140-148 [in Ukrainian].

Volotovska, N.V. (2011). Dynamika pokaznykiv vilnoradykalnoho okyslennia i antyoksydantnoho zakhystu tkanyn pechinky v umovakh politravmy [Dynamics of indicators of free radical oxidation and antioxidant protection of liver tissues under the conditions of polytrauma]. Medychna khimiya – Medical chemistry, 13, 4 (49), 224 [in Ukrainian].

Rohovyi, Yu.Ye. (2012). Patofiziolohiia hepatorenalnoho syndromu na poliurychnii stadii sulemovoi nefropatii [Pathophysiology of hepatorenal syndrome at polyuric stage of sulmephic nephropathy]. Chernivtsi: Misto, p. 200 [in Ukrainian].

Mkhoyan, G.G., Ter-Pogosyan, Z.R., Yegunyan, M.A., Oganesyan, A.O. (2008). Otsenka vyrazhennosti tsitokinemii kak prognosticheskiy kriteriy razvitiya sistemnogo vospaleniya pri politravme [Assessment of severity of cytokinemia as a prognostic criterion for the development of systemic inflammation in polytrauma]. Meditsinskiy Vestnik Erebuni – Erebuni Medical Herald, 35, 3, 8-9 [in Russian].

Merlyev, D.I. (2013). Patohenetychni osoblyvosti dysfunktsii nyrok v umovakh skeletnoi, cherepno-mozkovoi travm ta yikh poiednannia [Pathogenetic features of kidney dysfunction in conditions of skeletal, craniocerebral trauma and their combination]. Zdobutky klinichnoi i eksperymentalnoi medytsyny – Achievements of clinical and experimental medicine, 2, 265-266 [in Ukrainian].

Ataman, O.V. (2012). Patofiziolohiia : v 2 t. T. 1. Zahalna patolohiia : pidruchnyk dlia stud. vyshch. med. navch. zakl. [Pathophysiology: in 2 vols, vol. 1. General pathology: a textbook for the students of higher medical schools]. Vinnytsya: Nova knyha, p. 510-525 [in Ukrainian].

Dzyuba, D.A., Malysh, I.R., & Zgrzheblovskaya, L.V. (2008). Pokazateli aktivatsii apoptoza v techenii politravmy tyazheloy stepeni [Apoptosis activation indices in the course of severe trauma]. Ukr. zhurn. ekstremalnoi medytsyny imeni H.O. Mozhayeva. – Ukr journ Extreme Medicine named of Mozhaev H.O., 9, 1, 53-58 [in Ukrainian].

Popovych, H.B. (2008). Rol faktoru nekrozu pukhlyn-alfa v patohenezi ushkodzhennia tretioi funktsionalnoi dilianky pechinkovoi chastochky ta proksymalnoho kanaltsia za hostroi hemichnoyi hipoksii [The role of tumor-alpha necrosis factor in the pathogenesis of damage to the third functional area of the liver lobe and proximal tubule in acute gemic hypoxia]. Bukovynskyi medychnyi visnyk – Bukovinsky medical bulletin, 12, 3, 66-69 [in Ukrainian].

Kalinkin, O.G. (2013). Travmaticheskaya bolezn [Traumatic disease]. Travma – Injury, 14, 3 Retrieved from: http://www.mif-ua.com/archive/article/36559 [in Russian].

Опубліковано
2019-02-01
Номер
Розділ
ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНІ ДОСЛІДЖЕННЯ