СТРАТЕГІЯ ТА ПРИНЦИПИ ТЕРАПІЇ ПАЦІЄНТІВ ІЗ ШИЗОФРЕНІЄЮ І КОМОРБІДНИМИ СЕРЦЕВО-СУДИННИМИ ЗАХВОРЮВАННЯМИ

  • Ye. V. Opryа Одеський національний медичний університет
Ключові слова: шизофренія, серцево-судинні захворювання, антипсихотична терапія, психотерапія, психоосвіта, контроль симптому, контроль стресу

Анотація

Коморбідність психічних розладів із соматичною патологією являє собою одну з провідних та надскладних проблем сучасної психіатричної практики, зокрема в питаннях терапії. Шизофренія є одним із найрозповсюдженіших психічних розладів, що характеризується високою частотою поєднання з соматичною патологією, наявність якої відмічають майже у кожного другого хворого на шизофренію.

Мета дослідження – на основі комплексного аналізу клініко-психопатологічних особливостей шизофренії, що поєднана із серцево-судинними захворюваннями, розробити стратегію та принципи її терапії.

Матеріали і методи. В якості методів дослідження використовували: клініко-психопатологічний метод, який доповнювали застосуванням клінічної рейтингової шкали позитивної та негативної симптоматик (Positive and Negative Syndrome Scale – PANSS) для оцінки психопатологічних проявів; а також психодіагностичний метод із застосуванням модифікованого варіанта методики Дембо–Рубінштейна для визначення особливостей самооцінки загального стану здоров’я та окремо психічного й фізичного здоров’я; адаптованого варіанта методики SUMD (The Scale to Assess Unawareness of Mental Disorder) для оцінки рівня “інсайту” психічної хвороби; та короткого опитувальника сприйняття хвороби (КОCХ, BIPQ) в адаптації В. М. Ялтонського; шкали особистісного та соціального функціонування (Personal and Social Performance Scale (PSP)) та короткої форми опитувальника про стан здоров’я (The 36-Item Short Form Survey (SF-36) для оцінки якості життя обстежених хворих.

Результати досліджень та їх обговорення. У дослідженні обстежено 100 хворих на шизофренію (F20), з яких 50 осіб із наявністю хронічної серцево-судинної патології склали основну групу дослідження, 50 пацієнтів без хронічного соматичного обтяження контрольну. До основної групи залучали пацієнтів із шизофренією і серцево-судинними захворюваннями (ССЗ) тривалістю не менше 3-х років, які на момент дослідження були компенсовані. Пацієнти з постінсультними та постінфарктними станами в дослідження не брали. В структурі серцево-судинної патології хворих основної групи переважали: ішемічна хвороба серця – 64 % та гіпертонічна хвороба – 52 %, також були представлені порушення серцевого ритму – 14 %, кардіоміопатії – 6 %, вади серця (4 %) та варикозне розширення судин (4 %). У більшості випадків спостерігали коморбідність декількох серцево-судинних захворювань одночасно.

Висновки. Виділено та описано провідні стратегічні завдання та тактику терапії хворих, що включали: купірування антипсихотичної симптоматики з урахуванням специфіки соматичного стану; опанування навичок контролю соматичного симптому та стресу, а також підвищення соціальної компетентності та соціально-особистісного функціонування пацієнтів. Урахування соматичного стану осіб із коморбідними серцево-судинними захворюваннями дозволяє підвищити рівень їх соціальної компетентності.

Біографія автора

Ye. V. Opryа, Одеський національний медичний університет

ОПРЯ Євген Васильович, доцент кафедри психіатрії та наркології  Одеського національного медичного університету, Одеса, Україна

Посилання

Cohen, A. (2017). Addressing comorbidity between mental disorders and major noncommunicable diseases. WHO. Background technical report to support implementation of the WHO European Mental Health Action Plan 2013–2020 and the WHO European Action Plan for the Prevention and Control of Noncommunicable Diseases 2016–2025. p. 44. Retrieved from: http://www.euro.who.int/ru/publications/abstracts/addressing-comorbidity-between-mental-disorders-and-major-noncommunicable-diseases-2017

Tandon, R. (2013). Medical comorbidities of schizophrenia. Digest of Psychiatry, 42, 3, 51-55.

Castle, D.J., Buckley, P.F., & Gaughran, F.P. (2017). Physical Health and Schizophrenia. Oxford University Press, p. 136.

Mosolov, S.N. (2001). Shkaly psikhometricheskoy otsenki simptomatiki shizofrenii i kontseptsiya pozitivnykh i negativnykh rasstroystv [Scales of psychometric assessment of schizophrenia symptoms and the concept of positive and negative disorders]. Moskov, p. 238 [in Russian].

Yanshin, P.V. (2007). Klinicheskaya psikhodiagnostika lichnosti. Uch.-metod. posob. 2-ye izd., ispr. [Clinical psychodiagnostics of personality. Manual (2-nd edn. redon]. Sankt-Peterburg: Rech, p. 320 [in Russian].

Abramov, V.A., Osokina, O.I., Studzinskiy, O.G., & Ushenin, S.G. (2011). Diahnostyka ta psykhoterapevtychna korektsiia porushennia usvidomlennia psykhichnoi khvoroby na rannikh stadiiakh shizofrenii (metodychni rekomendatsii) [Diagnostics and psychotherapeutic correction of the disorder of mental disorders in the early stages of schizophrenia (methodical recommendations)]. Kyiv, p. 29 [in Ukrainian].

Yaltonskiy, V.M., Yaltonskaya, A.V., Sirota, N.A., & Moskovchenko, D.V. (2017). Psikhometricheskiye kharakteristiki russkoyazychnoy versii kratkogo oprosnika vospriyatiya bolezni [sychometric characteristics of the Russian version of the brief questionnaire of the perception of the disease]. Psikhologicheskiye issledovaniya – Psychological research, 10, 51, 1. URL: http://psystudy.ru

Morosini, P.L., Magliano, L., Brambilla, L., Ugolini, S., & Pioli, R. (2000). Development, reliability and acceptability of a new version of the DSM-IV Social and Occupational Functioning Assessment Scale (SOFAS) to assess routine social functioning. Acta Psychiatrica Scandinavica, 101, 323-329.

Ware, J.E., Kosinski, M., & Keller, S.D. (1994). SF-36 Physical and Mental Health Summary Scales: A User’s Manual. The Health Institute, New England Medical Center. Boston, Mass, p. 238.

Опубліковано
2019-02-01
Як цитувати
OpryаY. V. (2019). СТРАТЕГІЯ ТА ПРИНЦИПИ ТЕРАПІЇ ПАЦІЄНТІВ ІЗ ШИЗОФРЕНІЄЮ І КОМОРБІДНИМИ СЕРЦЕВО-СУДИННИМИ ЗАХВОРЮВАННЯМИ. Вісник наукових досліджень, (4), 141-144. https://doi.org/10.11603/2415-8798.2018.4.9800
Номер
Розділ
НЕВРОЛОГІЯ ТА ПСИХІАТРІЯ