СТРАТЕГІЯ ТА ПРИНЦИПИ ТЕРАПІЇ ПАЦІЄНТІВ ІЗ ШИЗОФРЕНІЄЮ І КОМОРБІДНИМИ СЕРЦЕВО-СУДИННИМИ ЗАХВОРЮВАННЯМИ
DOI:
https://doi.org/10.11603/2415-8798.2018.4.9800Ключові слова:
шизофренія, серцево-судинні захворювання, антипсихотична терапія, психотерапія, психоосвіта, контроль симптому, контроль стресуАнотація
Коморбідність психічних розладів із соматичною патологією являє собою одну з провідних та надскладних проблем сучасної психіатричної практики, зокрема в питаннях терапії. Шизофренія є одним із найрозповсюдженіших психічних розладів, що характеризується високою частотою поєднання з соматичною патологією, наявність якої відмічають майже у кожного другого хворого на шизофренію.
Мета дослідження – на основі комплексного аналізу клініко-психопатологічних особливостей шизофренії, що поєднана із серцево-судинними захворюваннями, розробити стратегію та принципи її терапії.
Матеріали і методи. В якості методів дослідження використовували: клініко-психопатологічний метод, який доповнювали застосуванням клінічної рейтингової шкали позитивної та негативної симптоматик (Positive and Negative Syndrome Scale – PANSS) для оцінки психопатологічних проявів; а також психодіагностичний метод із застосуванням модифікованого варіанта методики Дембо–Рубінштейна для визначення особливостей самооцінки загального стану здоров’я та окремо психічного й фізичного здоров’я; адаптованого варіанта методики SUMD (The Scale to Assess Unawareness of Mental Disorder) для оцінки рівня “інсайту” психічної хвороби; та короткого опитувальника сприйняття хвороби (КОCХ, BIPQ) в адаптації В. М. Ялтонського; шкали особистісного та соціального функціонування (Personal and Social Performance Scale (PSP)) та короткої форми опитувальника про стан здоров’я (The 36-Item Short Form Survey (SF-36) для оцінки якості життя обстежених хворих.
Результати досліджень та їх обговорення. У дослідженні обстежено 100 хворих на шизофренію (F20), з яких 50 осіб із наявністю хронічної серцево-судинної патології склали основну групу дослідження, 50 пацієнтів без хронічного соматичного обтяження контрольну. До основної групи залучали пацієнтів із шизофренією і серцево-судинними захворюваннями (ССЗ) тривалістю не менше 3-х років, які на момент дослідження були компенсовані. Пацієнти з постінсультними та постінфарктними станами в дослідження не брали. В структурі серцево-судинної патології хворих основної групи переважали: ішемічна хвороба серця – 64 % та гіпертонічна хвороба – 52 %, також були представлені порушення серцевого ритму – 14 %, кардіоміопатії – 6 %, вади серця (4 %) та варикозне розширення судин (4 %). У більшості випадків спостерігали коморбідність декількох серцево-судинних захворювань одночасно.
Висновки. Виділено та описано провідні стратегічні завдання та тактику терапії хворих, що включали: купірування антипсихотичної симптоматики з урахуванням специфіки соматичного стану; опанування навичок контролю соматичного симптому та стресу, а також підвищення соціальної компетентності та соціально-особистісного функціонування пацієнтів. Урахування соматичного стану осіб із коморбідними серцево-судинними захворюваннями дозволяє підвищити рівень їх соціальної компетентності.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).