ЛІКУВАННЯ ДІАБЕТИЧНОГО КЕТОАЦИДОЗУ ПІД КОНТРОЛЕМ ДИНАМІКИ ГАЗІВ КРОВІ ТА КИСЛОТНО-ЛУЖНОЇ РІВНОВАГИ

  • Z. P. Nіzhinskaya-Astapenko Вінницький національний медичний університет імені М. І. Пирогова
  • M. V. Vlasenko Вінницький національний медичний університет імені М. І. Пирогова
Ключові слова: цукровий діабет, лікування кетоацидозу, газовий склад крові, кислотно-лужний баланс, антигіпоксанти

Анотація

Згідно з протоколами лікування діабетичного кетоацидозу (ДКА) визначення газового складу артеріальної крові є обов’язковим методом лабораторного обстеження хворих. Саме за їх динамічними змінами можливо найшвидше оцінити ефективність лікування. Використання антигіпоксантів у комплексному лікуванні метаболічних енцефалопатій оцінили фахівці при різних критичних патологічних станах.

Мета дослідження – вивчити газообмінні порушення при діабетичному кетоацидозі та динаміку їх у процесі базового лікування із додаванням антигіпоксантів.

Матеріали і методи. Із 55 хворих з діабетичним кетоацидозом віком від 9 до 65 років (середній вік становив (31,58±17,18) року) після підписання інформованої згоди на обстеження та лікування відібрано 38 чоловік, яким паралельно визначали газовий склад венозної та артеріальної крові апаратом “Еаsy Blood Gas” (США, 2008) при госпіталізації та через добу проведення патогенетичного лікування. Одна група хворих із 19 осіб (група А) отримувала базову патогенетичну терапію, інша (група В з клінічно вираженим пригніченням нервової системи) – додатково внутрішньовенно краплинно розчин депротеїнізованого гемодеривату з крові телят чи розчину янтарної кислоти в поєднанні з вітамінами. Отримані результати були статистично оброблені з застосуванням програми Statistica 6.1 StatSoft, 1995. Визначали медіану, мінімальне значення, максимальне значення, міжквартильний розмах від 25 до 75 %. Достовірність різниці значень між незалежними кількісними величинами в парних вибірках визначали за допомогою U-критерію Манна–Уїтні. Критичний рівень значущості – 0,05.

Результати досліджень та їх обговорення. Показники венозної крові при госпіталізації: напруга кисню 29,00 мм рт. ст. у групі А, 45 мм рт. ст. в групі В, напруга вуглекислого газу – 30,80 мм рт. ст. у групі А, 26,10 мм рт. ст – в групі В, загального вмісту вуглекислого газу – 13,00 ммоль/л у групі А, 8,20 ммоль/л в групі. Ці показники статистично достовірно відрізнялись (р<0,05). Показники кислотно-лужної рівноваги, у свою чергу, при результативно статистично недостовірній різниці рН крові між групами відрізнялись статистично достовірно за рівнем бікарбонату крові та стандартного бікарбонату. Медіана цих параметрів відповідно склала 4,10 ммоль/л; 12,85 ммоль/л в групі А, 7,30 ммоль/л; 7,30 ммоль/л – у групі В. Також відрізнялись групи хворих зі статистично достовірною різницею (р<0,05) респіраторним коефіцієнтом (Ме=2,73:1,50;5,07 у групі А, Ме=1,65:1,02;2,34 у групі В). А показники артеріальної крові при госпіталізації різнились у гупах лише за респіраторним ко­ефіцієнтом (Ме=0,06:0,03;0,11 у групі А, Ме=0,31:0,08;1,27 в групі В). Через добу після проведеного лікування склад артеріальної крові статистично достовірно не відрізнявся у групах. А у венозній крові був статистично достовірно відмінним (р<0,05) за наступними параметрами: напруга кисню в мм рт. ст. (Ме=30,00:21,00;47,00 у групі А, Ме=43,00:36,00;55,00 в групі В), напруга вуглекислого газу в мм рт. ст. (Ме=37,20:31,80;47,30 у групі А, Ме=30,30:25,40;36,80 в групі В), вміст загального кисню в мг/дл (Ме=11,20:5,80;16,30 у групі А, Ме=16,60:14,10;18,10 у групі В).

Висновки. Включення антигіпоксантів до комплексного лікування діабетичного кетоацидозу вплинуло більшою мірою на показники газообмінних порушеннь венозної крові. Зважаючи на вищевикладені результати дослідження газів крові, вплив антигіпоксантів базувався на розчинені форми кисню та вуглекислого газу, не впливаючи на газоподібні фракції цих газів, рівень яких більше залежить від вентиляції та кровообігу. Очевидним стало поліпшення засвоєння кисню тканинами на тлі проведення терапії критичного стану та швидкої компенсації кислотно-лужної рівноваги, більш швидке усунення ацидозу порівняно з компенсацією гіпоксії тканин на тлі гіпероксії крові.

Біографія автора

M. V. Vlasenko, Вінницький національний медичний університет імені М. І. Пирогова

Для кореспонденції : Ніжинська-Астапенко Зоріна Петрівна, асистент кафедри ендокринології з курсом післядипломної освіти, Вінницький національний медичний університет ім. М. І . Пирогова, вул. Пирогова, 56, м. Вінниця, 21018, Україна, факс(0432)53-17-35; e-mail:; контактний тел.: +38(067)773 24

 

Посилання

Dedov, I.I., Shestakova, M.V., Mayorov, A.Yu., Vikulova, O.K., Galstyan, G.R., Kuraeva, T.L., ... & Suhareva, O.Yu. (2017). Algoritmy spetsializirovannoy meditsinskoy pomoshchi bolnym sakharnym diabetom [Algorithms for specialized medical care for patients with diabetes]. Sakharnyi diabet – Diabetes, 1S [in Russian].

Zaharov, V.V., & Sosina, V.B. (2010). Vozmozhnosti antigipoksantov v lechenii umerennykh kognitivnykh narusheniy u bolnykh sakharnym diabetom [Possibilities of antihypoxic drugs in the treatment of moderate cognitive impairment in patients with diabetes mellitus]. Lechaschiy vrach – The attending physician, (3), 87-91 [in Russian].

Zelinska, N.B. (2016). Diabetychnyi ketoatsydoz [Diabetic ketoacidosis]. Ukrainskyi zhurnal dytiachoi endokrynolohii – Ukrainian Journal of Pediatric Endocrinology, 3, 71-75 [in Ukrainian].

Markevich, P.S., Danilenko, S.V., & Yankin, A.V. (2010). Rol preparata “Tsitoflavin” v klinicheskoy praktike [The role of the drug “Cytoflavin” in clinical practice]. Acta Biomedica Scientifica, 3, 109-113 [in Russian].

Piradov, M.A., Tanashyan, M.M., Domashenko, M.A., Sergeev, D.V., & Maksimova, M.Yu. (2015). Neyroprotektsiya pri tserebrovaskulyarnykh zabolevaniyah: poisk zhizni na Marse ili perspektivnoe napravlenie lecheniya? Chast 1. Ostryie narusheniya mozgovogo krovoobrascheniya [Neuroprotection in cerebrovascular diseases: a search for life on Mars or a promising direction of treatment? Part 1. Acute disorders of cerebral circulation]. Annaly klinicheskoy i eksperimentalnoy nevrologii – Annals of Clinical and Experimental Neurology, 9 (1) [in Russian].

Pshenisnov, K.V., & Aleksandrovich, Yu.S. (2014). Primenenie rastvorov suktsinata v kompleksnoy intensivnoy terapii diabeticheskogo ketoatsidoza u detey (sluchay iz praktiki) [Application of solutions of succinate in complex intensive therapy of diabetic ketoacidosis for children (case for practice]. Neotlozhnaya meditsina – Emergency Medicine, 2, 32-36 [in Russian].

Sedinkin, V.A., Kligunenko, E.N. (2006). Neyroprotektsiya v intensivnoy terapii diabeticheskogo ketoatsidoza [Neuroprotection in the intensive care of diabetic ketoacidosis]. Meditsina neotlozhnyih sostoyaniy – Emergency Medicine, 5, 4, 89-95 [in Russian].

Usenko, L.V., & Tsarev, A.V. (2016). Sovremennyie vozmozhnosti energoprotektsii pri kriticheskih sostoyaniyah [Current energy protection opportunities in critical conditions]. Meditsina neotlozhnyih sostoyaniy – Emergency Medicine, 4 (75) [in Russian].

Shishkova, V.N. (2007). Perspektivy primeneniya preparata Aktovegin u patsientov s metabolicheskim sindromom i prediabetom. Sovremennyie predstavleniya o narusheniyah uglevodnogo obmena [Prospects for the use of the drug Actovegin in patients with metabolic syndrome and prediabetes. Modern concepts of carbohydrate metabolism disorders]. RMZh – RMJ, 15 (27), 2066 [in Russian].

Barone, B., Rodacki, M., Cenci, M.C.P., Zajdenverg, L., Milech, A., & Oliveira, J.E.P.D. (2007). Diabetic ketoacidosis in adults: update of an old complication.

Bilan, N., Behbahan, A.G., & Khosroshahi, A.J. (2008). Validity of venous blood gas analysis for diagnosis of acid-base imbalance in children admitted to pediatric intensive care unit. World Journal of Pediatrics, 4 (2), 114-117.

Desai, D., Mehta, D., Mathias, P., Menon, G., & Schubart, U.K. (2018). “Health Care Utilization and Burden of Diabetic Ketoacidosis in the US Over the Past Decade: A Nationwide Analysis”. Diabetes care, dc171379 URL: https://doi.org/10.2337/dc17-1379

Edge, J.A., Jakes, R.W., Roy, Y., Hawkins, M., Winter, D., Ford-Adams, M. E., ... & Dunger, D.B. (2006). The UK case–control study of cerebral oedema complicating diabetic ketoacidosis in children. Diabetologia, 49 (9), 2002-2009.

Glaser, N., Barnett, P., McCaslin, I., Nelson, D., Trainor, J., Louie, J., ... & Kuppermann, N. (2001). Risk factors for cerebral edema in children with diabetic ketoacidosis. New England Journal of Medicine, 344 (4), 264-269.

Herrington, W.G., Nye, H.J., Hammersley, M.S., & Watkinson, P.J. (2012). Are arterial and venous samples clinically equivalent for the estimation of pH, serum bicarbonate and potassium concentration in critically ill patients? Diabetic Medicine, 29 (1), 32-35. DOI:10,1111 / j.1464-5491.2011.03390.x

Hsia, D.S., Tarai, S.G., Alimi, A., Coss‐Bu, J.A., & Haymond, M.W. (2015). Fluid management in pediatric patients with DKA and rates of suspected clinical cerebral edema. Pediatric diabetes, 16 (5), 338-344. DOI:10,1111 / pedi.12268

Kuppermann, N., Ghetti, S., Schunk, J.E., Stoner, M.J., Rewers, A., McManemy, J.K., ... & Quayle, K.S. (2018). Clinical Trial of Fluid Infusion Rates for Pediatric Diabetic Ketoacidosis. New England Journal of Medicine, 378 (24), 2275-2287.

Mohammed, H.M., & Abdelatief, D.A. (2016). Easy blood gas analysis: Implications for nursing. Egyptian Journal of Chest Diseases and Tuberculosis, 65 (1), 369-376.

Mohan, N., & Karunanithi, K. (2015). Can Venous Blood Gases Replace Arterial Blood Gases in Diabetic Ketoacidosis/Renal Failure Induced Metabolic Acidosis?. Universal Journal of Medical Science, 3 (3), 65-69.

Nyenwe, E.A., & Kitabchi, A.E. (2016). The evolution of diabetic ketoacidosis: an update of its etiology, pathogenesis and management. Metabolism, 65 (4), 507-521.

Regmi, A., Konstantinov, N.K., Agaba, E.I., Rohrscheib, M., Dorin, R.I., & Tzamaloukas, A.H. (2014). Respiratory failure in the course of treatment of diabetic ketoacidosis. Clinical Diabetes, 32 (1), 28-31.

Skitch, S.A., & Valani, R. (2015). Treatment of pediatric diabetic ketoacidosis in Canada: a review of treatment protocols from Canadian pediatric emergency departments. Canadian Journal of Emergency Medicine, 17 (6), 656-661.

Taghizadieh, A., Pouraghaei, M., Moharamzadeh, P., Ala, A., Rahmani, F., & Sofiani, K.B. (2016). Comparison of end-tidal carbon dioxide and arterial blood bicarbonate levels in patients with metabolic acidosis referred to emergency medicine. Journal of cardiovascular and thoracic research, 8 (3), 98.

Verma, A.K., & Roach, P. (2010). The interpretation of arterial blood gases. Aust Prescr, 33 (4), 124-129.

Watts, W., & Edge, J. A. (2014). How can cerebral edema during treatment of diabetic ketoacidosis be avoided?. Pediatric diabetes, 15(4), 271-276.

White, P. C., & Dickson, B. A. (2013). Low morbidity and mortality in children with diabetic ketoacidosis treated with isotonic fluids. The Journal of pediatrics, 163(3), 761-766. DOI: 10,1016 / j.jpeds.2013.02.005

Wolfsdorf, J., Craig, M. E., Daneman, D., Dunger, D., Edge, J., Lee, W., ... & Hanas, R. (2009). Diabetic ketoacidosis in children and adolescents with diabetes. Pediatric diabetes, 10, 118-133. DOI: 10.1111/j.1399-5448.2009.00569.x

Опубліковано
2019-01-31
Як цитувати
Nіzhinskaya-AstapenkoZ. P., & Vlasenko, M. V. (2019). ЛІКУВАННЯ ДІАБЕТИЧНОГО КЕТОАЦИДОЗУ ПІД КОНТРОЛЕМ ДИНАМІКИ ГАЗІВ КРОВІ ТА КИСЛОТНО-ЛУЖНОЇ РІВНОВАГИ. Вісник наукових досліджень, (4), 47-54. https://doi.org/10.11603/2415-8798.2018.4.9795
Номер
Розділ
ВНУТРІШНІ ХВОРОБИ