РОЛЬ КЛІНІКО-ПСИХОПАТОЛОГІЧНИХ ФАКТОРІВ У ПРОГНОЗІ ПЕРЕБІГУ ДЕПРЕСИВНИХ РОЗЛАДІВ

  • V. Y. Fedchenko ДУ “Інститут неврології, психіатрії та наркології НАМН України”, м. Харків
Ключові слова: депресивні розлади, прогностичні фактори, тяжкість перебігу, вихід розладу

Анотація

В сучасних умовах особливої актуальності набуває визначення факторів прогнозу формування, перебігу та виходу депресивних розладів, що дозволить розробити персоніфіковані підходи до терапії і сприятиме не лише зменшенню чисельності форм із затяжним та хронічним перебігом, але й зниженню соціально-економічних наслідків цих розладів для суспільства.

Мета дослідження – вивчити вплив клініко-психопатологічних факторів на прогноз тяжкості перебігу та виходу депресивних розладів.

Матеріали і методи. Для аналізу отриманих даних застосовували методи описової статистики та метод множинного регресійного аналізу за процедурою покрокового включення. Параметри оцінки перебігу депресивних розладів з урахуванням клініко-психопатологічних факторів у рамках даного дослідження включали: тяжкість депресивного розладу (за шкалою CGI – S); вихід депресивного розладу (за шкалою CGI – I).

Результати досліджень та їх обговорення. Клініко-психопатологічними факторами сприятливого прогнозу тяжкості депресивного розладу є: критичність до свого стану, соціальна та професійна реалізованість (відсутність порушень у сфері робота та діяльність), самоповага (відсутність почуття провини за власну неспроможність), адекватне сприйняття мікросоціального оточення (відсутність параноїдних симптомів у вигляді недовірливого ставлення до навколишніх та очікування осуду), суб’єктивне збереження здатності отримувати задоволення від життя. В якості факторів несприятливого прогнозу тяжкості депресивного розладу виступають: ендогенна ініціальна маніфестація захворювання (відсутність в анамнезі провокуючих факторів психічної травматизації), загальмованість, суїцидальні наміри, рання інсомнія, втрата у масі, почуття провини, параноїдні симптоми у вигляді недовірливого ставлення до навколишніх та очікування осуду, зниження критичності до свого стану, порушення у сфері соціально-професійної реалізації, суб’єктивне відчуття занепокоєння, ідеї самоприниження (відчуття себе гіршим за інших). Сприятливий прогноз виходу депресивного розладу визначають: редукція почуття провини, іпохондричних розладів, обсесивно-компульсивних симптомів у вигляді нав’язливих думок щодо власної неспроможності та відсутності перспектив, загальмованості при відновленні соціально-професійного функціонування та критичності до власного стану. В якості факторів несприятливого прогнозу виходу депресивного розладу виступають: збереження в структурі клінічної симптоматики іпохондричних розладів, тривоги, обсесивно-компульсивних симптомів у вигляді нав’язливих думок щодо власної неспроможності та відсутності перспектив, почуття провини.

Висновки. Результати представленого дослідження доводять, що особливості клінічної структури розладу, суб’єктивне сприйняття пацієнтами свого стану, фактор ініціальної маніфестації захворювання впливають на формування тяжкості депресивного розладу, його вихід і можуть використовуватись в якості факторів прогнозу та специфічних мішеней лікувально-реабілітаційних заходів.

Посилання

Maruta, N.O., & Zhupanova, D.O. (2016). Kliniko-psykholohichni osoblyvosti xvorykh na depresiiu z riznym rivnem medykamentoznoho komplaiensu (diagnostyka i korekciia) [Clinico-psychological peculiarities of patients with depression with different levels of drug complications (diagnosis and correction)]. Ukrayinskyi visnyk psykhonevrolohii – Ukrainian Bulletin of Psychoneurology, 24, 1 (86), 5-11 [in Ukrainian].

Cuijpers, P., Karyotaki, E., Reijnders, M., Purgato, M., & Barbui, C. (2018). Psychotherapies for depression in low- and middle-income countries: a meta-analysis. World Psychiatry, 17, 1, 90-101.

Dold, M., Bartova, L., Souery, D., Mendlewicz, J., ... Kasper, S. (2017). The relation between major depressive disorder and comorbid generalized anxiety disorder – results from a European multicenter, cross-sectional survey. European Neuropsychopharmacology, 27, 4, S799–S800.

Gkolia, I., Galanopoulos, A., Michopoulos, I., Douzenis, A., Kontis, D., Oikonomidis, N., Papalexi, E., & Zervas, I. (2017). Functional recovery in patients with major depressive disorder (MDD) – the role of cognitive symptoms in real life clinical practice. European Neuropsychopharmacology, 27, 4, S862.

Serra-Blasco M., Aguilar E., Vicent-Gil M., & Navarra-Ventura, G. (2017). The effect of cognition in the well-being of patients with major depression. European Neuropsychopharmacology, 27, 4, S790.

Опубліковано
2019-01-31
Як цитувати
Fedchenko, V. Y. (2019). РОЛЬ КЛІНІКО-ПСИХОПАТОЛОГІЧНИХ ФАКТОРІВ У ПРОГНОЗІ ПЕРЕБІГУ ДЕПРЕСИВНИХ РОЗЛАДІВ. Вісник наукових досліджень, (4), 129-134. https://doi.org/10.11603/2415-8798.2018.4.9794
Номер
Розділ
НЕВРОЛОГІЯ ТА ПСИХІАТРІЯ