ІНТРАСИНДРОМАЛЬНА ФЕНОМЕНОЛОГІЯ ЕНДОГЕННИХ ДЕПРЕСИВНИХ РОЗЛАДІВ В АСПЕКТІ КЛІНІЧНОГО ПАТОМОРФОЗУ

  • O. O. Belov Вінницький національний медичний університет імені М. І. Пирогова
  • N. G. Pshuk Вінницький національний медичний університет імені М. І. Пирогова
Ключові слова: ендогенні депресивні розлади, патоморфоз, клінічна феноменологія

Анотація

Проблема феноменологічного патоморфозу депресивних розладів є однією з актуальних проблем сучасної клінічної психіатрії.

Мета дослідження – вивчити особливості клінічного патоморфозу депресивних розладів ендогенного генезу в порівняльному аспекті.

Матеріали і методи. Вивчено медичну документацію 236 пацієнтів із ендогенними депресивними розладами, які зверталися за медичною допомогою у 1971–1995 рр., і клінічно обстежено 189 осіб із депресивними розладами ендогенного генезу, що зверталися за медичною допомогою у 2015–2018 рр.

Результати досліджень та їх обговорення. Встановлено, що клінічний патоморфоз депресивних розладів на сучасному етапі характеризується збільшенням поширеності астенічної симптоматики (79,9 % проти 67,4 %, р<0,01), нездатності концентруватися і приймати рішення (71,4 % проти 61,0 %, р<0,05), тривожної симптоматики (81,0 % проти 73,7 %, р<0,05), песимізму (80,4 % проти 79,2 %, р<0,05), суїцидальних думок (70,4 % проти 60,2 %, р<0,05), гастроінтестинальної симптоматики (60,3 % проти 51,7 %, р<0,05), інсомнічних проявів (93,1 % проти 81,8 %, р<0,01), зменшенням проявів ангедонії (76,2 % проти 84,3 %, р<0,05) і заниженої самооцінки (80,5 % проти 73,0 %, р<0,05). Виявлено, що інтрасиндромологічна структура депресивних розладів на сучасному етапі характеризується зменшенням поширеності вітальної депресії (з 56,8 % до 42,9 %, р<0,05) та анестетичної депресії (з 25,8 % до 18,0 %, р<0,05) при збільшенні поширеності апатичних депресій (24,3 % проти 17,4 %, р<0,05), наявністю тривожно-фобічних та іпохондричних включень (56,1 % проти 47,5 %, р<0,05), інсомнічних порушень у вигляді пресомнічних, інтрасомнічних, постсомнічних проявів із переважанням останніх (93,1 % проти 81,8 %, р<0,01), вегето-соматичних розладів та соматизованих проявів у вигляді гетерогенних поліморфних сенестопатій (77,8 % проти 68,2 %, р<0,05), сенесто-алгічного синдрому (11,6 % проти 6,4 %, р<0,05), а також астенічної депресії (79,9 % проти 66,9 %, р<0,01), ажитованої депресії (38,6 % проти 30,1 %, р<0,05) та депресії зі стрибками ідей (28,0 % проти 20,8 %, р<0,05).

Висновки. Основою сучасного клінічного патоморфозу депресивних розладів є зміни інтрасиндромальної структури через переважання апатичних та тривожних депресій при зменшенні вітальних та анестетичних її форм. Вивчення сумарної констеляції симптомів дисомнічного регістру демонструє переважання постсомнічних проявів із домінуванням обсесивно-фобічних роздумів та ідей меншовартості. Виявлені закономірності патоморфозу повинні враховуватися при розробці диференційованих лікувальних, реабілітаційних та профілактичних заходів.

Посилання

Cleare, А., Pariante, C.M., & Young, A.H. (2015). Evidence-based guidelines for treating depressive disorders with antidepressants: a revision of the 2008 British Association for Psychopharmacology guidelines. Journal of Psychopharmacology, 29 (5), 459-525.

Fekadu, N., Shibeshi, W., & Engidawork, E. (2017). Major depressive disorder: pathophysiology and clinical management. Journal of Depression and Anxiety, 6 (1), 255-257.

Maruta, N.A., & Semykina, E.E. (2007). Novye vozmozhnosti terapii depressivnykh rasstroistv [New treatment options for depressive disorders]. Ukrainskii visnyk psychonevrolohii – Ukrainian Bulettin of Psychoneurology, 26, 3 (52), 89-94 [in Ukrainian].

Al-Harbi, K.S. (2012). Treatment-resistant depression: therapeutic trends, challenges, and future directions. Patient Preference and Adherence, 6, 369-388.

Pototska, I.S., & Gryshina, O.V. (2018). Suitsydalna nalashtovanist yak proiav samoruinivnoi povedinky u robitnyts komerciinoho seksu [Suicidal attitude as a manifestation of self-destructive behavior in workers of commercial sex]. Psychological Journal, 4 (14), 138-148 [in Ukrainian].

Pshuk, N.G., Stukan, L.V., & Kaminska, A.O. (2018). Introducing system of psychotherapeutic intervention for family caregivers of patients with endogenous mental disorders. Wiadomosci Lekarskie, 71 (5), 980-985.

Pshuk, N.G., & Kaminska, A.O. (2017). Koncepty kommunikatyvnoho resursu u khvorykh na recurentnyi depresyvnyi rozlad ta ikh referentnykh rodychiv [Concepts of communicative resource in patients with recurrent depressive disorder and their reference relatives]. Visnyk socialnoi hihieny ta orhanizacii okhorony zdorovia Ukrainy – Bulletin of Social Hygiene and Health Protection Organization of Ukraine, 2 (72), 33-38 [in Ukrainian]. DOI: https://doi.org/10.11603/1681-2786.2017.2.8105

Skrypnikov, A.M., Gerasimenko, L.O., & Gryn, K.V. (2016). Vikovyi patomorfoz recurrentnych depressivnych rozladiv [Age pathomorphosis recurrent depressive disorders]. Svit mediciny ta biologii [The World of Medicine and Biology], 4 (58), 64-66 [in Ukrainian].

Pidkoritov, V.C., & Serikova, O.I. (2008). Suchasna kliniko-typolohichna struktura depresyvnykh epizodiv bipoliarnoho afektyvnoho rozladu [Current of clinical-typological structure of depressive episodes of bipolar affective disorder]. Zhurnal psikhiatrii i meditsinskoy psihologii – Journal of Psychiatry and Medical Psychology, 3 (20), 5-9 [in Ukrainian].

Korostelev, V.I. (2016). Osobennosti patogeneza, kliniki i techeniya involycionnoi i endogennoi depressii [Features of pathogenesis, clinic and course of involutional and endogenous depression]. Vestnik Baltiiskogo universiteta im. Canta – Bulletin of Baltic Kant University, 2, 33-39 [in Russian].

Опубліковано
2019-01-31
Як цитувати
Belov, O. O., & Pshuk, N. G. (2019). ІНТРАСИНДРОМАЛЬНА ФЕНОМЕНОЛОГІЯ ЕНДОГЕННИХ ДЕПРЕСИВНИХ РОЗЛАДІВ В АСПЕКТІ КЛІНІЧНОГО ПАТОМОРФОЗУ. Вісник наукових досліджень, (4), 119-123. https://doi.org/10.11603/2415-8798.2018.4.9792
Номер
Розділ
НЕВРОЛОГІЯ ТА ПСИХІАТРІЯ