ВИКОРИСТАННЯ КОМБІНОВАНОГО ГЕПАТОПРОТЕКТОРА “ЛЕСФАЛЬ ВІТ” ДЛЯ КОМПЛЕКСНОГО ЛІКУВАННЯ ТА ПРОФІЛАКТИКИ ТОКСИЧНОГО ГЕПАТИТУ В ПАЦІЄНТІВ ІЗ ЛІМФОПРОЛІФЕРАТИВНИМИ ЗАХВОРЮВАННЯМИ

  • O. Ye. Samogalska ДВНЗ “Тернопільський державний медичний університет імені І. Я. Горбачевського”
  • Z. P. Mandzii ДВНЗ “Тернопільський державний медичний університет імені І. Я. Горбачевського”
  • H. H. Kmita ДВНЗ “Тернопільський державний медичний університет імені І. Я. Горбачевського”
  • I. M. Markiv ДВНЗ “Тернопільський державний медичний університет імені І. Я. Горбачевського”
  • V. F. Tyurina ДВНЗ “Тернопільський державний медичний університет імені І. Я. Горбачевського”
  • L. V. Radetska ДВНЗ “Тернопільський державний медичний університет імені І. Я. Горбачевського”
  • L. T. Kramar ДВНЗ “Тернопільський державний медичний університет імені І. Я. Горбачевського”
  • A. V. Khomitska ДВНЗ “Тернопільський державний медичний університет імені І. Я. Горбачевського”
  • R. Y. Vybyrana ДВНЗ “Тернопільський державний медичний університет імені І. Я. Горбачевського”
  • L. M. Skakun ДВНЗ “Тернопільський державний медичний університет імені І. Я. Горбачевського”
Ключові слова: препарат “Лесфаль Віт”, лейкемія, токсичний гепатит, гемобластоз, лікування

Анотація

За даними сучасних епідеміологічних і статистичних досліджень, останнім часом в Україні відмічено збільшення зростання частоти захворюваності на хронічну патологію печінки. Перебіг супроводжується виснаженням системи антиоксидантного захисту, на тлі чого розвивається хронічна інтоксикація з метаболічними порушеннями, які негативно впливають на функціональний стан печінки.

Мета дослідження – вивчити ефективність застосування комбінованого гепатопротектора “Лесфаль Віт” у складі комплексної терапії у хворих на гемобластози.

Матеріали і методи. Під нашим спостереженням перебувало 29 пацієнтів із лімфопроліферативними захворюваннями (5 – із гострими лімфобластними лейкеміями, 15 – із хронічними лімфоїдними лейкеміями, 9 – з неходжкінськими лімфомами: 6 – з неходжкінськими лімфомами з малих лімфоцитів, а 3 хворих – з неходжкінськими лімфомами з великих гранулярних клітин). Вік пацієнтів був від 32 до 67 років. Середня тривалість захворювання становила 5–6 років. Усім хворим проводили ультра­звукове дослідження органів черевної порожнини (УЗД ОЧП) та біохімічні показники функції печінки, а саме, аланінамінотрансфарази (АЛТ), аспартатамінотрансферази (АСТ), білірубіну, лужної фосфатази, тимолової та сулемової проб.

Результати досліджень та їх обговорення. Окрім скарг основного захворювання (а це загальна слабість, недомагання, тяжкість у нижніх кінцівках, головокружіння), пацієнтів турбували тяжкість та відчуття розпирання у правому підребер’ї, нудота. Інколи шкіра та слизові оболонки набували жовтяничності. При УЗД ОЧП у 22 хворих спостерігали збільшення розмірів печінки. У середньому вона була збільшена як за рахунок правої частки, так і лівої. У 19 пацієнтів спостерігали підвищення АЛТ та АСТ, в 11 хворих також підвищився білірубін через непряму фракцію. Активність процесу переважно відповідала середньому 58,7 % та вираженому 21,3 % ступеням. У процесі отримання як моно-, так і поліхіміотерапії активність вираження токсичного впливу на стан функції гепатоцитів посилювалася, на що вказували печінкові проби. Так, показники АЛТ та АСТ підвищувалися, також було збільшення лужної фосфатази, білірубіну через непряму фракцію. У 5 хворих на гемобластоз спостерігали жовтяничність шкіри та склер.

Висновки. На основі комплексного лікування із застосуванням препарату “Лесфаль Віт” відмічали позитивну динаміку клінічного перебігу основного захворювання, що проявлалася поліпшенням самопочуття, загального стану, зникненням тяжкості в правому підребер’ї. Аналіз показників функціональних проб печінки під впливом терапії показав зниження активності запального процесу в гепатоцитах, на що вказували АЛТ, АСТ, білірубін, лужна фосфатаза. У хворих із мінімальною та середньою активністю ці показники повертались до нормальних величин. У пацієнтів із вираженою активністю дані показники зменшувались. Також встановлено позитивний вплив препарату на білковий метаболізм, про що свідчить підвищення загального білка сироватки крові.

Посилання

Ivashkina V.T. (Ed.) (2002). Bolezni pecheni i zholchevyvodiashchikh putei [Diseases of the liver and biliary tract]. Moskva, p. 432 [in Russian].

Horodetskiy, B.M. (1998). Oslozhneniya protivoopukholevoy terapii [Complications of antitumor therapy]. Gematologiia i transfusiologiia – Hematology and transfusiology, 1, 11-15 [in Russian].

Kan, V.K. (1997). Kholestaz: novoe v patogeneze, diagnostike i lechenii [Cholestasis: new in pathogenesis, diagnosis and treatment]. Rossiyskiy zhurnal gastroenterologii, gepatologii – Russian Journal of Gastroenterology, Hepatology, 3, 25-29 [in Russian].

Volkova, M.A. (Ed.) (2011). Klinicheskaya onkogematologiya [Clinical oncohematology]. Moskov: Meditsina, p. 572 [in Russian].

Maier, K.P. (2004). Gepatit i posledstviya gepatita: prakticheskoe rukovodstvo [Hepatitis and the consequences of hepatitis: a practical guide]. Moskov, p. 720 [in Russian].

Exadaktylos, P., Reiss, T., Schobess, R., Hommann, M., Höhne, S., & Beck, A. (1994). Acute hepatotoxicity with intermediate-dose methotrexate in children with leukemia and non-Hodgkins lymphoma. Klin. Padiatr., 206 (4). 315-318.

Fowler, R., & Imrie, K. (2001). Thalidomide-associated hepatitis: a case report. Am. J. Hematol., 66 (4), 300-302.

Frezza, M., & Terpin, M. (1992). The use of S-adenosyl-L-methiorline in the treatment of cholestatic disorders. A meta-analysis of clinical trials. Drug Invest., 4 (Suppl. 4), 101-108.

Hoebe, K.H., Witkamp, R.F., Fink-Gremmels J., Van Miert, A.S., & Monshouwer, M. (2001). Direct cell-to-cell contact between Kupfer cells and hepatocytes augments endotoxin-induced hepatic injury. Am. J. Physiol. Gastrointest. Liver Physiol., 280 (4), G720-728.

Jansen, P.L., & Van der Lelie, H. (1994). Intrahepatic cholestasis and biliary cirrhosis associated with extrahepatic Hodgkin’s disease. Neth. J. Med., 44 (3), 99-102.

Vina, J. (Ed.) (1990). Glutathione Metabolism and Phisiological Functions Boston, p. 378.

Levis, J.H., & Schiff, E. (1998). Methotrexat-induced chronic liver injury: guidelines for detection and prevention. Am. J. Gastroenterol., 83, 1337.

Laidlaw, S.T., Reilly, J.T., & Suarna, S.K. (1995). Fatal hepatotoxicity associated with 6-mercaptopurine therapy. Postgrad Med. J., 71 (849), 639.

Santini, D., Vincenzi, B., Picardi, A., Gentilucci, U.V., Esposito, V., … & Tonini, G. (2003). S-adenosylmethionine (AdoMet) supplementation for treatment of chemotherapy-induced liver injury. Anticancer Res., 23 (6D), 5173-5179.

Wang, L., Gloves, J., Hepburn, M., & Bowen, D.T. (2000). Glutathione-S-transferase enzyme expression in hema¬topoietic cell lines implies a differential protective role for TI, and AI isoenzymes in erythroid and for MI in lymphoid lineages. Haematologica, 85 (6), 573-579.

Опубліковано
2019-01-31
Як цитувати
Samogalska, O. Y., Mandzii, Z. P., Kmita, H. H., Markiv, I. M., Tyurina, V. F., Radetska, L. V., Kramar, L. T., Khomitska, A. V., Vybyrana, R. Y., & Skakun, L. M. (2019). ВИКОРИСТАННЯ КОМБІНОВАНОГО ГЕПАТОПРОТЕКТОРА “ЛЕСФАЛЬ ВІТ” ДЛЯ КОМПЛЕКСНОГО ЛІКУВАННЯ ТА ПРОФІЛАКТИКИ ТОКСИЧНОГО ГЕПАТИТУ В ПАЦІЄНТІВ ІЗ ЛІМФОПРОЛІФЕРАТИВНИМИ ЗАХВОРЮВАННЯМИ. Вісник наукових досліджень, (4), 33-37. https://doi.org/10.11603/2415-8798.2018.4.9790
Номер
Розділ
ВНУТРІШНІ ХВОРОБИ