ЗМІНИ КОГНІТИВНОЇ СФЕРИ У ПАЦІЄНТІВ У ВІДНОВНОМУ ТА РЕЗИДУАЛЬНОМУ ПЕРІОДАХ АНЕВРИЗМАЛЬНОГО СУБАРАХНОЇДАЛЬНОГО КРОВОВИЛИВУ

  • K. V. Duve ДВНЗ “Тернопільський державний медичний університет імені І. Я. Горбачевського”
  • T. S. Mishchenko ДВНЗ “Тернопільський державний медичний університет імені І. Я. Горбачевського”
  • S. I. Shkrobot ДВНЗ “Тернопільський державний медичний університет імені І. Я. Горбачевського”
Ключові слова: наслідки субарахноїдального крововиливу, аневризма, когнітивний дефіцит, MoCA-тест, індекс Бартела, модифікована шкала Ренкіна

Анотація

Аневризмальний субарахноїдальний крововилив (аСАК) характеризується високою летальністю (від 32 до 67 %), значною частотою неврологічних ускладнень, суттєвою інвалідністю пацієнтів та зниженням якості життя. Статистичні дані свідчать, що зміни у когнітивній сфері хворих після перенесеного аСАК поглиблюються при наявності у них депресії, тривоги та порушення сну.

Мета дослідження – оцінити зміни когнітивної сфери пацієнтів, які перенесли аСАК залежно від віку, статі, тяжкості крововиливу в гострому періоді (шкала Hunt-Hess), клініко-анатомічної форми перенесеного крововиливу, локалізації аневризми та методу її оперативного виключення.

Матеріали і методи. Обстежено 114 пацієнтів у віці від 22 до 59 років, з них – 74 чоловіки та 40 жінок. Оцінку когнітивного функціонування проводили з використанням Монреальського Когнітивного Тесту (MoCA). Ступінь функціонального відновлення та інвалідизації визначали відповідно до модифікованої шкали Ренкіна. Для оцінки активності повсякденної життєдіяльності використовували індекс Бартела. Стан психоемоційної сфери оцінювали, застосовуючи Госпітальну шкалу тривожності й депресії (HADS).

Результати досліджень та їх обговорення. Когнітивні розлади різного ступеня вираження було виявлено у 85,96 %: легке когнітивне зниження – у 43,86 %, помірне – в 23,69 %, деменцію – 18,42 %. З-поміж усіх рубрик шкали найбільших змін зазнали функції зорово-конструктивних навичок, мови та пам’яті. Пацієнти, у яких діагностували депресію, демонстрували нижчі показники шкали MoCA (r=-0,325; p=0,001). Встановлено кореляційну залежність між результатом MoCA-тесту та ступенем тяжкості у гострому періоді (за шкалою Hunt-Hess) – (r=-0,310; p=0,001), а також індексом Бартела – (r=0,305; p=0,001). Не було встановлено достовірної різниці у результатах MoCA-тесту в групах пацієнтів, яких поділили за віком, статтю, локалізацією аневризми та методом її оперативного виключення. Проте відмічено достовірно (p<0,01) нижчі показники MoCA-тесту в пацієнтів із субарахноїдально-паренхіматозно-вентрикулярним крововиливом ((19,09±1,83) бала), порівняно з групою хворих, які перенесли субарахноїдальний крововилив ((22,84±0,43) бала).

Висновки. Середній бал за шкалою MoCA становив (21,71±0,37) бала, що відповідає помірному когнітивному зниженню. Згідно з отриманими даними з-поміж усіх рубрик найбільших змін зазнали функції зорово-конструктивних навичок, мови та пам’яті (p<0,05).

Посилання

MacGrory, B., Vu, L., Cutting, S., Marcolini, E., Gottschalk, C., & Greer, D. (2018), Distinguishing Characteristics of Headache in Nontraumatic Subarachnoid Hemorrhage. Headache: The Journal of Head and Face Pain, 58, 364-370. doi:10.1111/head.13218

Hop, J.W., Rinkel, G.J., Algra, A., & van Gijn, J. (1997). Case-fatality rates and functional outcome after subarachnoid hemorrhage: A systematic review. Stroke, 28, 660-664.

Dzyak, L.A., Zorin, N.A., Mitrofanov, K.V., & Cherednichenko, Yu.V. (2010). Anatomogemodinamicheskiye osobennosti arteriovenoznykh malformatsiy, oslozhnennykh vnutricherepnymi krovoizliyaniyami. Mezhdunarodnyy nevrologicheskiy zhurnal – International Neurological Journal, 8, 93-97 [in Russian].

Pegoli, M., Mandrekar, J., Rabinstein A.A., Lanzino, G. (2015). Predictors of excellent functional outcome in aneurysmal subarachnoid hemorrhage. Journal of neurosurgery, 122, 2, 414-418.

Pfefferkorn, T., Ebrahimi, C., Ottomeyer, C., Fesl, G., Bender, A., Straube, A., … & Schichor, C. (2017). Long-term neurological outcome and quality of life after World Federation of Neurosurgical Societies Grades IV and V Aneurysmal Subarachnoid Hemorrhage in an Interdisciplinary Treatment Concept. Neurosurgery, 80, 6, 967-974.

Grasso, G., Alafaci, C., & Macdonald, R.L. (2017). Management of aneurysmal subarachnoid hemorrhage: State of the art and future perspectives. Surgical Neurology International, 8, 11. doi:10.4103/2152-7806.198738.

Xiong, L., Reijmer, Y.D., Charidimou, A., Cordonnier, C., & Viswanathan, A. (2016). Intracerebral hemorrhage and cognitive impairment. Biochimica et Biophysica Acta (BBA)-Molecular Basis of Disease, 1862, 5, 939-944.

Orbo M., Waterloo, K., Egge, A., & Isaksen, J. (2008). Predictors for cognitive impairment one year after surgery for aneurysmal subarachnoid hemorrhage. Journal of neurology, 255, 11, 1770-1776.

Sheldon, S., Macdonald, R.L., Cusimano, M., Spears, J., & Schweizer, TA. (2013). Long-term consequences of subarachnoid hemorrhage: examining working memory. Journal of the neurological sciences, 332, 1-2, 145-147.

Al-Khindi, T., Macdonald, R.L., & Schweizer, T.A. (2010). Cognitive and functional outcome after aneurysmal subarachnoid hemorrhage. Stroke, 41, 8, e519-e536.

Scott, R.B., Eccles, F., Molyneux, A.J., Kerr, R.S., Rothwell, P.M., & Carpenter, K. (2010). Improved cognitive outcomes with endovascular coiling of ruptured intracranial aneurysms: neuropsychological outcomes from the International Subarachnoid Aneurysm Trial (ISAT). Stroke, 41, 8, 1743-1747.

Опубліковано
2019-01-31
Номер
Розділ
НЕВРОЛОГІЯ ТА ПСИХІАТРІЯ