ОСОБЛИВОСТІ РЕМОДЕЛЮВАННЯ ПІДСЛИЗОВИХ ЗАЛОЗ ДВАНАДЦЯТИПАЛОЇ КИШКИ В УМОВАХ ПОСТРЕЗЕКЦІЙНОЇ ПОРТАЛЬНОЇ ГІПЕРТЕНЗІЇ

  • A. H. Shulgay ДВНЗ “Тернопільський державний медичний університет імені І. Я. Горбачевського”
  • L. V. Tatarchuk ДВНЗ “Тернопільський державний медичний університет імені І. Я. Горбачевського”
  • M. S. Hnatjuk ДВНЗ “Тернопільський державний медичний університет імені І. Я. Горбачевського”
Ключові слова: резекція печінки, підслизові залози дванадцятипалої кишки, мукоцити, морфометрія

Анотація

Відомо, що видалення великих об’ємів печінки призводить до пострезекційної портальної гіпертензії, яка ускладнюється кровотечами з варикозно розширених вен стравоходу, шлунка, прямої кишки, асцитом, спленомегалією, вторинним гіперспленізмом, паренхіматозною жовтяницею та портосистемною енцефалопатією. Пострезекційна портальна гіпертензія призводить до структурної перебудови органів басейну ворітної печінкової вени, а також ремоделювання їх структур. Гемодинамічні розлади при гіпертензії у системі ворітної печінкової вени ускладнюються вираженими морфологічними змінами в оболонках дванадцятипалої кишки, при яких особливості ремоделювання її підслизових залоз вивчено недостатньо.

Мета дослідження – вивчити особливості ремоделювання підслизових залоз дванадцятипалої кишки в умовах пострезекційної портальної гіпертензії.

Матеріали і методи. Дослідження проведено на 45 лабораторних статевозрілих білих щурах-самцях, яких поділили на 3 групи: перша група нараховувала 15 інтактних практично здорових тварин, друга – 15 щурів після резекції лівої бокової частки – 31,5 % паренхіми печінки, третя –15 щурів після видалення правої та лівої бокових часток печінки (58,1 %). Евтаназію дослідних тварин здійснювали кровопусканням в умовах тіопентал-натрієвого наркозу через місяць від початку досліду. Із дванадцятипалої кишки виготовляли гістологічні мікропрепарати. Морфометрично визначали діаметр підслизових залоз дванадцятипалої кишки, висоту мукоцитів підслизових залоз, діаметр їх ядер, ядерно-цитоплазматичні відношення в мукоцитах та відносний об’єм ушкоджених мукоцитів. Кількісні показники обробляли статистично.

Результати досліджень та їх обговорення. Результати аналізу отриманих даних встановили, що через місяць після резекції 31,5 % паренхіми печінки більшість структур підслизових залоз дванадцятипалої кишки не змінювалася. Відносний об’єм ушкоджених мукоцитів підслизових залоз дванадцятипалої кишки при цьому статистично достовірно (р<0,001) зріс у 1,5 раза. У дослідних тварин при видаленні 58,1 % паренхіми печінки при розтині очеревинної порожнини спостерігали розширення печінкової ворітної вени, повнокров’я і розширення брижових вен та видимого венозного русла тонкої та товстої кишок, асцит, спленомегалію, що підтверджувало наявність пострезекційної портальної гіпертензії. Через місяць після резекції 58,1 % паренхіми печінки досліджувані морфометричні параметри суттєво змінювалися. Так, діаметр підслизових залоз дванадцятипалої кишки статистично достовірно (р<0,001) зріс на 25,9 %. Висота мукоцитів підслизових залоз дванадцятипалої кишки у даних експериментальних умовах із високим ступенем статистично достовірної різниці (р<0,001) зменшилася на 12,1 %, порівняно з аналогічним контрольним кількісним морфологічним показником, а діаметр їх ядер – на 7,3 %. Нерівномірні диспропорційні зміни просторових характеристик ядра та цитоплазми мукоцитів призводили до виражених порушень ядерно-цитоплазматичних відношень у цих клітинах. При цьому вказаний морфометричний параметр статистично достовірно (р<0,01) збільшився на 11,1 %. Виявлені зміни ядерно-цитоплазматичних відношень свідчили про порушення структурного клітинного гомеостазу. Відносний об’єм ушкоджених мукоцитів підслизових залоз дванадцятипалої кишки через місяць після видалення 58,1 % паренхіми печінки з вираженою статистично достовірною різницею (р<0,001) зріс у 9,7 раза.

Висновки. Резекція великих об’ємів паренхіми печінки призводить до пострезекційної портальної гіпертензії та вираженої структурної перебудови підслизових залоз дванадцятипалої кишки, яке підтверджується змінами їх топографії, порушенням клітинного структурного гомеостазу мукоцитів та вираженим зростанням відносного об’єму їх ушкоджень, інфільтративними та склеротичними процесами, що істотно погіршує функціональну морфологію залоз та посилює дисфункцію досліджуваного органа.

Посилання

Avtadnilov, G.G. (2002). Osnovyi kolichestvennoy patologicheskoy anatomii [The Basis of Quantitative Pathological Anatomy]. Moscow: Medicyna [in Russian].

Vishnievskii, V.A., Yefanov, M.G., & Kazakov, I.V. (2012). Segmentarnyye rezektsyy, otdalyennyye rezultaty pry zlokachestvennykh opukholyakh pyecheni [Segmentar resections, long-term results in malignant liver tumors]. Ukr. Zhurnal Khirurgii – Ukr. J. Surgery, 1 (16), 5-15 [in Ukrainian].

Hnatjuk, M.S., Tatarchuk, L.V., & Jasinovskyy, O.B. (2016). Morphometrychna octinka osoblyvostey remodeliuvania struktur dvanadtsiatypaloi kyshky pry resekcii riznych obiemiv pechinky [Morphometric evaluation of the features of remodeling of duodenal structures during resection of different volumes of the liver]. Naukovyi visnyk Uzhhorodskoho universytetu. Seriia “Medycyna” – Scientific herald of Uzhgorod University. Series "Medicine", 1 (49), 3-5 [in Ukrainian].

(2003). Zahalni etychni pryntsypy eksperymentiv na tvarynakh [General ethical principles of experiments on animals]. Endokrynolohiia – Endocrinology, 8, 1, 142-145 [in Ukrainian].

Lapach, S.N., Gubenko, A.V., & Babich, P.N. (2001). Statistichieskiie metody v medico-biologicheskikh issledovaniyakh. Excell [Statistical methods in medicobiological investigations. Excell]. Kyiv: Morion [in Ukrainian].

Pylypko, I.V. (2015). Syndrom portalnoy hypertenzii ta mechanizmy yoho rozvytku [Syndrom portal hypertension and mechanism it development]. Visnyk naukovyi doslidgen – Bulletin of Scientific Research, 4, 7-10 [in Ukrainian].

Sarkisov, D.S. (1998). Strukturnyie osnovy adaptatsyi i kompensatsyi narushennykh funktsyi [Structural basis adaptation and compensation damage function]. Moscow: Meditsina [in Russian].

Sorochinnikov, A.G., & Dorosievich, A.Ye. (2007). Gistologichieskaya i mikroskopicheskaya tiekhnika [Histological and microscopic equipments]. Moscow: Meditsyna [in Russian].

Fiodorov, V.D., Vishnievskiy, V.A., & Nazarienko, N.A. (2007). Osnovnyi oslozhnieniya obshyrnykh rezekcyi pecheni i puti ikh preduprezhdeniya [The main complications of extensive liver resections and ways to prevent them]. Biull. Sibirskoi mieditsyny – Bull. Siberian medicine, 4, 16-24 [in Russian].

Reddy, S.S., & Civan, J.M. (2016). From Child-Pugh to Model for End-Stage Liver Discase: Deciding Who Needs a Liver Transplant. Med. Clin. Noth. Am., 100 (3), 449-464.

Опубліковано
2018-12-13
Номер
Розділ
ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНІ ДОСЛІДЖЕННЯ