КЛЮЧОВІ ОСОБЛИВОСТІ АНАМНЕЗУ ХВОРИХ ІЗ ПОСТТРАВМАТИЧНИМИ ПОСТКОМАТОЗНИМИ ТРИВАЛИМИ РОЗЛАДАМИ СВІДОМОСТІ

  • O. V. Kulyk Науково-практичний центр нейрореабілітації “Нодус”, м. Бровари
Ключові слова: клінічні форми черепно-мозкової травми, ДТП, дифузне аксональне пошкодження, забій головного мозку, кома, посткоматозні порушення свідомості

Анотація

Проблематика черепно-мозкового травматизму й надалі набуває як медичної, так і соціальної значущості через високі показники інвалідизації та летальності. Нагальною потребою є подальше вивчення причин, епідеміології та клінічних варіантів тяжкої черепно-мозкової травми (ЧМТ), наслідками якої є не лише неврологічні розлади, когнітивні чи психологічні дисфункції, а й тривалі розлади свідомості. Тому продовження пошуку нових можливостей ефективного лікування та виходжування хворих із тривалими розладами свідомості після тяжкої ЧМТ не втрачає своєї актуальності.

Мета дослідження – проаналізувати ключові анамнестичні фактори та вивчити взаємозв’язок між причинами, клінічними варіантами тяжкої ЧМТ, глибиною коми та синдромами посткоматозного порушення свідомості.

Матеріали і методи. В основу роботи покладено результати діагностики, реабілітації та відновного лікування 220-ти хворих із постткоматозними тривалими розладами свідомості після тяжкої ЧМТ. Опис клініко-неврологічної картини посткоматозного порушення свідомості у пацієнтів після тяжкої ЧМТ проводили залежно від клінічної форми її тяжкості й глибини травматичної церебральної коми, що мали різну за виразністю і подібну за семіотикою (ознаками) неврологічну симптоматику, проте на момент включення хворого в дослідження, а потім у ході реабілітаційного лікування, в основному визначали стадію відновлення посткоматозного розладу свідомості.

Результати досліджень та їх обговорення. Головну увагу приділено анамнестичним даним щодо клінічної форми ЧМТ та рівня глибини травматичної коми як ключових факторів впливу на розвиток тривалих посткоматозних порушень свідомості у пацієнтів, яким і надалі застосовували методи медичної (фізичної) реабілітації. Розкрито причини травматизму, проаналізовано варіанти поєднання клінічних форм тяжкої ЧМТ у пацієнтів із посткоматозними порушеннями свідомості, досліджено залежності між ними. У дослідженні акцентується увага на тому, що у більшості травмованих хворих помірна кома (кома І) була проявом тяжкого забою головного мозку, поєднаного зі стисненням головного мозку субдуральною, епідуральною гематомою, фрагментами стисненого перелому кісток склепіння черепа. Навіть при дифузному аксональному пошкодженні (ДАП) незначно переважали пацієнти, яким діагностовано кому І. разом з тим, глибока кома, незважаючи на відмінні числові значення кількості пацієнтів, у яких її виявлено, мала аналогічну закономірність залежності від поєднаних клінічних форм тяжкої ЧМТ і тому так само часто спостерігалася саме при тяжкому забої головного мозку, поєднаному зі стисненням головного мозку вищеописаними чинниками, залишаючи на другому місці забої головного мозку з лінійними переломами кісток склепіння та основи черепа (з епідуральними нашаруваннями крові). І зовсім відмінна ситуація з термінальною (позамежовою) комою, яку діагностовано більшості пацієнтів, була проявом ізольованого ДАП і його варіантами в поєднанні зі стисненням головного мозку епідуральною гематомою та фрагментами стисненого.

Висновки. Саме тяжкі забої головного мозку зі стисненням його різними окремими факторами є найчастішими органічними субстратами посткоматозного порушення свідомості, незалежно чи була діагностована кома І, чи кома ІІ, якщо її тривалість становила більше 10 діб. Ізольоване чи поєднане ДАП у більшості випадків, порівняно з іншими клінічними формами тяжкої ЧМТ, мало симптоматику коми ІІІ. І якщо додати дорожньо-транспортну пригоду (ДТП), як головну причину ДАП, то кома ІІІ, як прояв крайнього ступеня тяжкості ЧМТ, була найтиповішою для такого виду травмування, яке, у свою чергу, призвело до того, що більшість хворих, яка вийшла з коми ІІІ, все одно залишилась у вегетативному стані, незважаючи навіть на тривале інтенсивне відновне лікування та реабілітацію.

Біографія автора

O. V. Kulyk, Науково-практичний центр нейрореабілітації “Нодус”, м. Бровари
 

Посилання

Arzhanov, N.I. Nazarov, V.M., Kovaleva, T.S., & Homenok V.V. (1995). Nekotoryye osobennosti ognestrelnykh cherepno-mozgovykh raneniy mirnogo vremeni [Some features of gunshot craniocereberal wounds of peace time]. Tezisi dokladov I sezda neyrokhirurgov Rossiyskoy Federatsii – Absracts of papers from the 1st congress of neurosurgeons of the Russian Federation. Ekaterinburg, рр. 27-28. [in Russian].

Babichenko, E.I., Skulovich, S.Z., & Fain, B.M. (1995). Ognestrelnyye cherepno-mozgovyye raneniya mirnogo vremeni [Fire craniocereberal wounds of peace time]. Tezisi dokladov I sezda neyrohirurgov Rossijskoy Federatsii – Absracts of papers from the 1st congress of neurosurgeons of the Russian Federation. Ekaterinburg, р. 29 [in Russian].

Bersnev, V.P., & Shukri, A.A. (2008). Cherepno-mozgovaya travma po materialam Tsentralnoy bolnitsy goroda Adena [Craniocereberal trauma on materials of the Central hospital of Aden]. Vestnik khirurgii im. I.I. Grekova – Bulletin of surgery by I.I. Grekov, 167, 75-77 [in Russian].

Bicadze, A.N. (1991). Kliniko-patogeneticheskoe obosnovanie i terapevticheskie aspekty otdalennykh posledstvii cherepno-mozgovykh travm [Сlinik-patogenetic justification and therapeutic aspects of the remote consequences of craniocereberal injuries]. Extanded abstract of candidates thesis. Leningrad [in Russian].

Vasnev, S.A. (2001). Statіstіka: uchebnoe posobie [Statіstіks: training manual]. Moscow: MHUP [in Russian].

Voloshin, P.V. & Shogam, I.I. (1990). Nevrologicheskie aspekty periodizatsii cherepno-mozgovoy travmy [Neurologic aspects of a periodization of a craniocereberal trauma]. Voprosy neyrokhirurgii – Neurosurgery Questions, 6, 25-27 [in Russian].

Gitkina, L.S, Opeshkevich, F.V., & Klimovich, A.M. (1993). Etapy reabilitatsii i mediko-sotsialnaya ekspertiza bolnyih s cherepno-mozgovoi travmoy : metodicheskie rekomendatsii [Stages of rehabilitation and medico-social examination of patients with a cranial-cerebral injury: methodical recommendations]. Minsk [in Russian].

Gorodnik, H.A. (2010). Prognozirovanie iskhoda krayne tyazheloy cherepno-mozgovoy travmy. Diagnostika smerti mozga [Forecasting of an outcome of extremely severe craniocereberal injury. Diagnostics of death of a brain]. Travma – Trauma, 11 (1), 20-30 [in Russian].

Gorodnik, H.A., Chernyi, V.Y., & Lazareva, E.V. (2008). Diagnostika smerti mozga u neyrohirurgicheskih bolnyih [Diagnostics of death of a brain at neurosurgical patients]. Materialyi IV zizdu neyrokhirurhiv Ukrainy – Proceedings from the 4th congress of neurosurgeons of Ukraine. Dnipropetrovsk, р. 186 [in Russian].

Huk, A.P. (2013). Epidemiolohiia cherepno-mozkovoi travmy v Ukraini [Epidemiology of craniocerebral trauma in Ukraine]. Materialy V zizdu neyrokhirurhiv Ukrainy – Proceedings from the 5th congress of neurosurgeons of Ukraine. Uzhhorod, р. 38 [in Ukrainian].

Gusev, E.I., Konovalov, A.I., & Burd, S. (2000). Nevrologiya i neyrohirurgiya [Neurology and neurosurgery]. Moscow [in Russian].

Dziak, L.A., & Zozulia, O.A. (2016). Poetapnaya model prognoza ishodov tyazheloy cherepno-mozgovoy travmy [Stage forecasting model of outcomes of a severe craniocereberal injury]. Medytsyna nevidkladnykh staniv – Emergency medicine, 4 (75), 79-82 [in Russian].

Dobrohotova, T.A. (1994). Ishodi cherepno-mozgovoy travmy. Neyrotravmatologiya : spravochnik [Traumatic brain injury outcomes. Neurotraumatology : the reference book]. A.N. Konovalova, A.B. Lihtermana, A.A. Potapova (Ed.). Moscow: IPC «Vazer-Ferro» [in Russian].

Draljuk, N.S. & Konev, V.K. (1995). Ognestrelnyie raneniya cherepa mirnogo vremeni [Gunshot wounds of a skull of peace time]. Absracts of papers from the 1st congress of neurosurgeons of the Russian Federation, Ekaterinburg, р. 47 [in Russian].

Elskyi, V.N., Kardash, A.M., & Horodnyk, H.A. (2004). Patofiziologiya, diagnostika i intensivnaya terapiya tyazheloy cherepno-mozgovoy travmyi [A pathophysiology, diagnostics and an intensive care of a severe craniocereberal injury]. V.Y. Chernij (Ed.). Donetsk [in Russian].

Zharikova, E.V. & Ioffe, Ju.S. (1995). Diagnostika i lechenie ognestrelnyih raneniy mirnogo vremeni [Diagnostics and treatment of gunshot wounds of peace time]. Tezisy dokladov I sezda neyrohirurgov Rossiyskoy Federatsii – Absracts of papers from the 1st congress of neurosurgeons of the Russian Federation Ekaterinburg, р. 50 [in Russian].

Zaitsev, O.S. & Carenko, S.V. (2012). Neyroreanimatologiya. Vykhod iz komy (terapiya postkomatoznykh sostoyaniy) [Neuro-reanimatology. Exit from coma (treatment of post-comatose conditions)]. Moscow: Lytass, рр. 7-27 [in Russian].

Zaitsev, O.S. & Carenko, S.V. (2012). Neyroreanimatologiya. Vykhod iz komy (terapiya postkomatoznyih sostoyaniy) [Neuro-reanimatology. Exit from coma (treatment of post-comatose conditions)]. Moscow: Lytass, рр. 24-25 [in Russian].

Irger, I.M. (1982). Cherepno-mozgovaya travma. Bolezni nervnoy sistemy : rukovodstvo dlya vrachey [Craniocereberal trauma. Diseases of a nervous system : the management for doctors]. Moscow 2, 44-69 [in Russian].

Kazinec, L.S. (2001). O nekotoryh formalnykh priyemah indeksnogo analiza [About some formal receptions of the index analysis]. Statistika – Statistiks,12, 27-30 [in Russian].

Karimov, R.H., Danilov. V.I, & Pankova V.P. (2006). Epidemiologicheskie aspekty svoyevremennosti okazaniya meditsinskoy pomoshchi postradavshym s cherepno-mozgovoy travmoy [Epidemiological aspects of timeliness of delivery of health care to victims with a craniocereberal trauma]. Nevrologicheskij vestnik – The Neurologic buletin, 1-2, 43-48 [in Russian].

Dubovskoy, N.G. (Eds.) (2002). Klassifikatsiya bolezney nervnoy sistemy [Classification of diseases nervous systems]. Moscow [in Russian].

Kulyk, O.V., & Tretiakova, A.I. (2016). Otsinka informatyvnosti neirofiziolohichnykh metodiv diahnostyky stanu sensomotornoi systemy khvorykh u pidhostromu periodi tiazhkoi cherepno-mozkovoi travmy [Estimation of informativeness of neurophysiological methods of diagnostics of a state of sensorimotor system of patients in the subacute period of severe craniocerebral trauma]. Ukrainskyi nevrolohichnyi zhurnal – Ukrainian Neurosurgical Journal, 1, 67-72 [in Ukrainian].

Kurako, Ju.L. & Voljanskij, V.E. (1980). O sindromah vosstanovitelnogo i rezidualnogo perioda travmaticheskoy bolezni golovnogo mozga [About syndromes of the recovery and residual period of a traumatic disease of a brain]. Vrachebnoe delo – Medical business, 2, 7-92 [in Russian].

Lihterman, L.B. (1990). Printsipy sovremennoy periodizatsii cherepno-mozgovoy travmy [Principles of a modern periodization of a craniocereberal trauma]. Voprosy neyrohirurgii – Neurosurgery Questions, 6, 13-16 [in Russian].

Meshherjakov, S. (2017). Prognozirovanie ishodov tyazheloy cherepno-mozgovoy travmy u detey [Forecasting of outcomes of a severe craniocereberal injury at children]. Candidates thesis. Moscow [in Russian].

Mihajlenko, A.A., Dyskin, D.E., & Bicadze, A.N. (1993). Kliniko-patogeneticheskie varianty otdalyonnykh posledstviy zakrytoy travmy golovnogo mozga [Clinikal-patogenetical options of the remote consequences of the closed brain injury]. Zhurnal nevropatologii i psihiatrii im. S.S. Korsakova – The Journal of neuropathology and psychiatry of S.S. Korsakov, 1, 39-42 [in Russian].

Nikiforov, A.S. Konovalov, A.N., & Gusev, E.I. (2004). Klinicheskaya nevrologiya [Clinical neurology]. Moscow [in Russian].

Odinak, M.M. & Emeljanov, A.Ju. (1998). Klassifikatsiya i klinicheskie proyavleniya posledstviy cherepno-mozgovykh travm [Classification and clinical manifestations of consequences of craniocereberal injuries]. Voenno-meditsinskiy zhurnal – Military-medical journal, 1, 46-51 [in Russian].

Pedachenko, Ye.H. (2013). Suchasni pidkhody ta innovatsiini tekhnolohii v likuvanni cherepno-mozkovoi travmy [Modern approaches and innovative technologies in the treatment of craniocerebral trauma]. Materialy V zizdu neirokhirurhiv Ukrainy – Proceedings from the 5th congress of neurosurgeons of Ukraine. Uzhhorod, рр. 52-53 [in Ukrainian].

Pedachenko, Ye.H., Shlapak, I.P., Huk, A.P., & Pylypenko, M.M. (2007). Cherepno-mozkova travma : suchasni pryntsypy nevidkladnoi dopomohy [Craniocerebral trauma: modern principles of emergency care]. Kyiv : Varta [in Ukrainian].

Polishhuk, N.E. & Rasskazov, S.Yu. (2000). Unifikatsiya obema diagnostiki i meditsinskoy pomoschi bolnyim s cherepno-mozgovoy travmoy [Unification of volume of diagnostics and medical care by the patient with a craniocereberal trauma]. Ukraіnskyу neуrokhirurhichnyу zhurnal – Ukrainian Neurosurgical Journal, 1 (9), 73-77 [in Russian].

Potapov, A.A. Shaginjan, G.G., & Eolchnjan, S.A. (1995). Khirurgicheskoe lechenie bolnykh s pronikayushchimi ognestrelnymi cherepno-mozgovymi raneniyami [Surgical treatment of patients with the getting gunshot craniocereberal wounds]. Tezisyi dokladov I sezda neyrokhirurgov Rossiyskoy Federatsii – Absracts of papers from the 1st congress of neurosurgeons of the Russian Federation. Ekaterinburg. (рр. 94-95) [in Russian].

Arbatskaja, Ju.D. (Eds.) (1981). Rukovodstvo po vrachebno-trudovoi ekspertize [The guide to a medical-labor examination]. Moscow [in Russian].

Smychek, V.B. & Ponomareva, E.N. (2012). Sovremennaya klassifikatsiya cherepno-mozgovoy travmy [Modern classification of a craniocereberal trauma]. Medicinskie novosti – Medical news, 1, 17-22 [in Russian].

Korobov, M.V., & Pomnikov, V.G. (Eds.) (2003). Spravochnik po mediko-sotsialnoi ekspertize i reabilitatsii [Handbook of medical and social expertise and rehabilitation]. Sankt-Peterburg [in Russian].

Herasymenko, S.S., Holovach, A.V., & Yerina A.M. (2000). Statіstіka [Statistics]. S.S. Herasymenkо (Ed.). Kyiv : KNEU [in Ukrainian].

Orlov, V.K., Farhat, F.A., & Averochkyn, A.Y. (2002). Tyazhelaya cherepno-mozgovaya travma : struktura oslozhneniy i letalnosti [Severe craniocereberal injury: structure of complications and lethality]. Materialy III sezda neyrokhirurgov Rossii – Proceedings of the 3rd congress of neurosurgeons of the Russia. Sankt-Peterburg. (рр. 54-55) [in Russian].

Feskov, A.Je., & Nikonov, V.V. (2002). Prakticheskoe znachenie prognozirovaniya pri politravme [Practical value of forecasting at a polytrauma]. Problemy viiskovoi okhorony zdorovia : zbirnyk naukovykh prats Ukrainskoi viiskovo-medychnoi akademii – Problems of military health : a collection of scientific works of the Ukrainian military medical academy. Kyiv. (рр. 93-98) [in Russian].

Hvisjuk, N.I., Ryndenko, V.G., Zajcev, A.E., & Bojko, V.V. (2003). Sostoyanie okazaniya pomoschi postradavshim s politravmoy (problemnyie voprosyi i perspektivyi razvitiya) [Condition of assistance to victims with a polytrauma (problematic issues and the prospects of development)]. Politravma. Neotlozhnaya meditsinskaya pomosch : sbornik statey Harkovskoy gorodskoy klinicheskoy bolnitsy skoroy neotlozhnoy meditsinskoy pomoschi im. prof. A.I. Meschaninova – Politravma. Emergency medical service : the collection of articles of the Kharkiv city hospital of fast emergency medical service of the prof. A.I. Meshchaninov. Harkiv. (рр. 97-101) [in Russian].

Chernij, V.I., Kardash, A.M., & Gorodnik, G. A. (2003). Printsipy i metody diagnostiki i intensivnoy terapii tyazheloy cherepno-mozgovoy travmy [Principles and diagnostic methods and intensive care of a severe craniocereberal injury]. Donetsk [in Russian].

Chernij, V.I., Shevchenko A.I., Horodnyk H.A. (2000). Holovnyi mozok pry terminalnomu stani [The brain at the terminal state]. Donetsk : Nauka i osvita [in Ukrainian].

Chmelev, B.C. & Gurov, A.N. (2007). Ekonomicheskie posledstviya tyazhelogo sochetannogo cherepno-mozgovogo travmatizma i organizatsiya ekstrennoy neyrokhirurgicheskoy pomoschi postradavshim v Moskovskoy oblasti [Economic consequences of the heavy combined craniocereberal traumatism and organization of the emergency neurosurgical help to victims in the Moscow region]. Problemy upravleniya zdravoohraneniem – Problems of management of health care, 3, 51-57 [in Russian].

Chobulov, A., & Nurhanov, B. (2000). Ognestrelnyie ranenie cherepa i golovnogo mozga [Fire wound of a skull and brain]. Dushanbe [in Russian].

Shaginjan, G.G. (2000). Diagnostika i kompleksnoe lechenie oslozhneniy i posledstviy ognestrelnykh cherepno-mozgovykh raneniy mirnogo vremeni [Diagnostics to complex treatment of complications and consequences of gunshot craniocereberal wounds of peace time]. Doctors thesis. Moscow [in Russian].

Adams, J.H., Graham, D I., & Murray, L.S. (1982). Diffuse axonal injury due to nonmissile head injury in humans : an analysis of 45 cases. Ann. Neurol., 12, 557-563.

Adams, J.H. Doyle, D., & Ford, I. (1989). Diffuse axonal injury : definition, diagnosis and grading. Histopathology, 15, 40-59.

Adams, J.H., Graham, D.I., & Jennett B. (2000). The neuropathology of the vegetative state after acute brain insult. Brain, 123, 1327-1338.

Plum, F., & Posner, J.B. (1985). The Diagnosis of Stupor and Coma. Philadelphia : Davis F.A. Company.

Опубліковано
2018-10-29
Номер
Розділ
НЕВРОЛОГІЯ ТА ПСИХІАТРІЯ