ЕФЕКТИВНІСТЬ УРАТОЗНИЖУВАЛЬНОЇ ТЕРАПІЇ ІЗ ЗАСТОСУВАННЯМ АЛОПУРИНОЛУ ТА ФЕБУКСОСТАТУ У ХВОРИХ НА ПОДАГРУ

  • I. V. Orlova Вінницький національний медичний університет імені М. І. Пирогова
  • M. A. Stanislavchuk Вінницький національний медичний університет імені М. І. Пирогова
Ключові слова: подагра, ефективність лікування, алопуринол, фебуксостат

Анотація

Подагра є найбільшим захворюванням суглобів із різним спектром клінічної маніфестації. Окрім рецидивного гострого артриту, підшкірних тофусів і хронічного болю, вона значно впливає на рівень захворюваності та передчасної смертності як коморбідна патологія.

Мета дослідження – оцінити ефективність уратознижувальної терапії (УЗТ) із застосуванням алопуринолу та фебуксостату у хворих на подагру.

Матеріали і методи. У дослідженні взяли участь 110 хворих на подагру (100 % чоловіків, середній вік – (52,6±9,6) року). Серед обстежених 37 осіб із наявністю тофусів. З метою зниження сироваткового вмісту сечової кислоти (СК) хворі застосовували фебуксостат чи алопуринол. Ефективність лікування оцінювали через 24 тижні.

Результати досліджень та їх обговорення. Під впливом УЗТ відмічали позитивну динаміку клініко-лабораторних показників, однак у пацієнтів із наявністю тофусів вона була менш вираженою. У хворих, які використовували в якості УЗТ фебуксостат, відмічали кращу динаміку таких показників, як частоту загострень подагричного артриту протягом останнього року, сироватковий рівень СК, активність захворювання за GAS, інтенсивність болю за ВАШ. А також вірогідність досягнути цільових рівнів СК у пацієнтів, які отримують фебуксостат, є утричі вищою (OR=3,52; 95% ДІ 1,46; 8,45), ніж у пацієнтів, що застосовують алопуринол.

Висновки. Застосування фебуксостату для уратознижувальної терапії дозволяє швидше досягти цільових рівнів сечової кислоти та регресу артрологічного статусу.

Біографія автора

I. V. Orlova, Вінницький національний медичний університет імені М. І. Пирогова
 

Посилання

Roddy, E., & Choi, H.K. (2014). Epidemiology of gout. Rheumatic Disease Clinics, 40 (2), 155-175.

Kuo, C.F., Grainge, M.J., Mallen, C., Zhang, W., & Doherty, M. (2016). Comorbidities in patients with gout prior to and following diagnosis: case-control study. Annals of the rheumatic diseases, 75 (1), 210-217.

Richette, P., Doherty, M., Pascual, E., Barskova, V., Becce, F., Castaneda-Sanabria, J., ... & Lioté, F. (2017). 2016 updated EULAR evidence-based recommendations for the management of gout. Annals of the rheumatic diseases, 76 (1), 29-42.

Khanna, D., Fitzgerald, J.D., Khanna, P.P., Bae, S., Singh, M.K., Neogi, T., ... & Kaldas, M. (2013). 2012 American College of Rheumatology guidelines for management of gout. Part 1: systematic nonpharmacologic and pharmacologic therapeutic approaches to hyperuricemia. Arthritis care & research, 64 (10), 1431-1446.

Khanna, D., Khanna, P.P., Fitzgerald, J.D., Singh, M.K., Bae, S., Neogi, T., ... & Kaldas, M. (2013). 2012 American College of Rheumatology guidelines for management of gout. Part 2: therapy and antiinflammatory prophylaxis of acute gouty arthritis. Arthritis care & research, 64 (10), 1447-1461.

Juraschek, S.P., Kovell, L.C., Miller, E.R., & Gelber A.C. (2015). Gout, Urate-Lowering Therapy, and Uric Acid Levels Among Adults in the United States. Arthritis care & research, 67, 588-592.

Neogi, T., Jansen, T.L., Dalbeth, N., Fransen, J., Schumacher, H.R., Berendsen, D., … & Taylor, W.J. (2015). 2015 gout classification criteria: an American College of Rheumatology/European League Against Rheumatism collaborative initiative. Arthritis & rheumatology, 67 (10), 2557-2568.

Scirè, C.A., Carrara, G., Viroli, C., Cimmino, M.A., Taylor, W.J., Manara, M. … & Minisola, G. (2016). Development and first validation of a disease activity score for gout. Arthritis care & research, 68 (10), 1530-1537.

Cutolo, M., Cimmino, M.A., & Perez-Ruiz, F. (2017). Potency on lowering serum uric acid in gout patients: a pooled analysis of registrative studies comparing febuxostat vs. allopurinol. Eur Rev Med Pharmacol Sci, 21 (18), 4186-4195.

Опубліковано
2018-10-18
Номер
Розділ
ВНУТРІШНІ ХВОРОБИ