КОМПЛЕКСНА СИСТЕМА РЕАБІЛІТАЦІЇ ДЕПРЕСИВНИХ РОЗЛАДІВ

  • V. Y. Fedchenko ДУ “Інститут неврології, психіатрії та наркології НАМН України”, м. Харків
Ключові слова: депресивні розлади, реабілітаційні заходи, когнітивно-поведінкова терапія

Анотація

Згідно з сучасними поглядами на депресивні розлади, метою реабілітації необхідно вважати попередження рецидивів, досягнення та підтримання найможливішого рівня соціального функціонування для конкретного пацієнта, що передбачає після досягнення ремісії продовження терапії, в тому числі з урахуванням резидуальної симптоматики.

Мета дослідження – розробити комплексну диференційовану систему реабілітації депресивних розладів з урахуванням клініко-психопатологічних та патопсихологічних особливостей їх перебігу та стандартів терапії.

Матеріали і методи. Обстежили 122 пацієнтів із депресивними розладами. Із загальної кількості обстежених 40 осіб були із депресивними епізодами (F 32.0, 32.1, 32.2), 44 – із рекурентними депресивні розладами (F 33.0, 33.1, 33.2), 38 пацієнтів – із дистимією (F 34.1). Діагноз депресивних розладів було встановлено з урахуванням критеріїв МКХ-10. Для проведення дослідження використовували клініко-психопатологічний, психометричний (шкалу Гамільтона (HDRS), шкалу депресій центра епідеміологічних досліджень (CES-D)), психодіагностичний (методику E. Heim для визначення провідних копінг-стратегій, методику “Семантичний диференціал часу”, “Тест самоактуалізації”) методи.

Результати досліджень та їх обговорення. Система заходів реабілітації включала медико-психіатричну, психотерапевтичну та соціальну складову й охоплювала стабілізувальний та профілактичний етапи терапії. Медико-психіатрична складова реабілітації включала в себе психофармакотерапію, спрямовану на стабілізацію стану хворих, купірування виражених поведінкових порушень, призначення препарату тривалої терапії. Основними завданнями психотерапевтичної складової реабілітації були: запобігти інвалідизації, розпаду сім’ї, розриву соціальних зв’язків, зберегти соціальне функціонування пацієнта, допомогти в подоланні почуття провини, безнадійності, неприязні. Психосоціальна складова реабілітації була спрямована на удосконалення соціальних навичок пацієнта, розширення кола сприйняття і міжособистісного спілкування (вироблення адекватних форм поведінки, тренування спілкування і підвищення впевненості в собі). Найефективнішими методами для цієї категорії хворих були групова когнітивно-поведінкова психотерапія, група взаємодопомоги й арт-терапія. При виборі технік когнітивно-поведінкової терапії застосовувався диференційований підхід, що спирався на виділення мішеней психотерапевтичного впливу окремо для депресивних епізодів, рекурентних депресивних розладів та дистимії залежно від вираженості та комбінації порушень у специфічних проблемних зонах.

Висновки. Застосування комплексної диференційованої системи реабілітаційних заходів у роботі з пацієнтами з депресивними розладами, які базуються на урахуванні особливостей перебігу сучасних депресивних розладів та спираються на стандарти терапії, дає можливість підвищити ефективність надання допомоги для цієї категорії пацієнтів.

Біографія автора

V. Y. Fedchenko, ДУ “Інститут неврології, психіатрії та наркології НАМН України”, м. Харків
 

Посилання

Maruta, N.A. (2013). Vosstanovlenye socyalnogo funkcyonyrovanyya – osnovnaya cel terapyy depressyy [The rehabilitation of social functioning is the main goal of depression therapy]. NejroNEWS., 8 (53), 16-19 [in Russian].

Matsunaga, M., Okamoto, Y., Suzuki, S., Kinoshita, A., Yoshimura, S., Yoshino, A., … & Yamawaki, S. (2010). Psychosocial functioning in patients with treatment-resistant depression after group cognitive behavioral therapy. BMC Psychiatry. doi:10.1186/1471-244X-10-22.

Gupta, M. (2011). Understanding treatment-resistant depression : the complicated relationships among neurocognition, symptoms, and functioning : A thesis submitted to Department of Psychology in conformity with the requirements for the degree of Masters of Science. Queen’s University, Kingston, Canada, p. 60.

WHO. (2014). Nakaz no 1003 accessed 25 grudnia 2014. Unifikovanyi klinichnyi protokol pervynnoi, vtorynnoi (specializovanoi) ta tretynnoi (vysokospecializovanoi) medychnoi dopomogy. Depresiia (lehki, pomirni, tiazhki depresyvni epizody bez somatychnoho syndromu abo z somatychnym syndromom, rekurentnyi depresyvnyi rozlad, dystymiia), [Order no 1003 accessed 25 december 2014. Unified clinical protocol of primary, secondary (specialized) and tertiary (highly specialized) medical aid. Depression (mild, moderate, severe depressive episodes without somatic syndrome or with somatic syndrome, recurrent depressive disorder, dystymia)].

Godard, J., Baruch, P., Grondin, S., & Lafleur, M.F. (2012). Psychosocial and neurocognitive functioning in unipolar and bipolar depression : a 12-month prospective study. Psychiatry Res., 196, 1, 145-153.

De Silva, M.J., Cooper, S., Li, H.L., Lund, C., & Patel, V. (2013). Effect of psychosocial interventions on social functioning in depression and schizophrenia: meta-analysis. British Journal of Psychiatry., 202, 253-260.

Опубліковано
2018-10-29
Номер
Розділ
НЕВРОЛОГІЯ ТА ПСИХІАТРІЯ