МОЖЛИВОСТІ ПОКРАЩЕННЯ КРОВОПОСТАЧАННЯ ЕНДОМЕТРІЯ У ЖІНОК ЗІ ЗНИЖЕНИМ ОВАРІАЛЬНИМ РЕЗЕРВОМ

  • T. A. Prodan Медичний центр “Мати та дитина”, м. Київ
Ключові слова: доплерометрія, ендометрій, безпліддя, оваріальний резерв, скретчинг

Анотація

На межі ХХ–ХХІ ст. у клінічну практику було введено високоефективні допоміжні репродуктивні технології (ДРТ), що дозволило різко підвищити ефективність подолання безпліддя, незалежно від його причин. Методи допоміжних репродуктивних технологій (ДРТ) є найефективнішими в подоланні різних форм чоловічого і жіночого безпліддя.

Мета дослідження – вивчити ефективність скретчингу ендометрія для покращення його кровопостачання у жінок зі зниженим оваріальним резервом та невдалими спробами екстракорпорального запліднення (ЕКЗ) в анамнезі.

Матеріали і методи. Обстежено 120 пацієнток репродуктивного віку з безпліддям зі зниженим оваріальним резервом та невдалими спробами ЕКЗ в анамнезі. Усіх жінок поділили на 2 групи: основну (група О, n=60) та порівняння (група П, n=60). У кожній групі були 2 підгрупи: підгрупи 1 включали пацієнток зі зниженим оваріальним резервом у зв’язку з оперативними втручаннями на яєчниках в минулому (О1 та П1) та підгрупи 2 – з генетично зниженим оваріальним резервом (О2 та П2). Усім жінкам на 7–8 дні менструального циклу, що передував кріоембріопереносу, виконували діагностичну гістероскопію з біопсією ендометрія. Жінкам основної групи під час втручання проводили скретчинг ендометрія. З метою визначення стану кровопостачання ендометрія проводили ехографію органів малого таза в динаміці двох циклів (попереднього до кріоембріотрансферу та в лікувальному циклі) на 7; 14 та 21 дні. Дослідження включало двовимірну ехографію, тривимірну ехографію і тривимірну енергетичну доплерографію.

Результати досліджень та їх обговорення. За отриманими двними об’єм ендометрія збільшувався в динаміці лікувального циклу, причому це зростання було статистично значуще, порівняно з попереднім циклом в основній групі ((2,85±0,06) см3, порівняно з (2,69±0,05) см3 у підгрупі О1, та (2,88±0,03) см3 порівняно з (2,74±0,06) см3 в підгрупі О2, p<0,05). На 21-й день було відмічено подальшу тенденцію до його збільшення лише у жінок з оперованими яєчниками та проведеним скретчингом ендометрія в попередньому циклі ((2,81±0,07) см3 порівняно з (2,53±0,11) см3, p<0,05). Визначення індексу васкуляризації на 21-й день циклу ЕТ показало його подальше зростання в групі О як порівняно з попереднім циклом, так і в динаміці: (33,85±1,17) % порівняно з (27,33±2,25) % в попередньому циклі у підгрупі О1; (33,56±1,36) % та (26,43±2,17) % відповідно в підгрупі О2 (p<0,05). У групі П індекс васкуляризації (VI) суттєво не змінювався. Васкуляризаційно-потоковий індекс у пацієнток підгрупи О1 на 7-й день циклу ембріотрансферу був вірогідно вище за аналогічний в підгрупах О2, П1 та П2 ((1,83±0,04) порівняно з (1,14±0,02), (1,18±0,03) та (0,91±0,04), p<0,05). На 21-й день циклу ЕТ він залишався вірогідно вище за такий у попередньому циклі в обох підгрупах групи О (p<0,05) без суттєвих змін у групі П (p>0,05).

Висновки. Проведене дослідження показало, що виконання скретчингу ендометрія в циклі, що передував ембріотрансферу, покращує його кровопостачання у жінок зі зниженим оваріальним резервом та невдалими спробами ЕКЗ у минулому.

Посилання

Sudoma, I.A., Zadorozhnaya, T.D., & Berestovoy, O.A. (2004). Endometrialnyye naturalnyye killery u patsientok s neudachami implantatsii v tsyklah ekstrakorporalnogo oplodotvoreniya [Endometrial natural killers in patients with failure of implantation in cycles of in vitro fertilization]. Zdorove zhenschiny – Woman Health, 17, 1, 82-86 [in Russian].

Chayka, V.K., Chayka, A.V., Nosenko, E.N., Suslikova, L.V., Gyulmamedova, I.D., Doroshenko, V.E., … & Saenko, A.I. (2011). Retseptivnost endometriya u patsientok s besplodiem [Endometrial receptivity in patients with infertility]. Donetsk: Izdatelstvo Noulidzh, Donetskoe otdelenie [in Russian].

Romanova, N.V., Smolnikova, V.Yu., & Kuzmichev, L.N. (2010). Povtornyye neudachi implantatsii i primenenie PGD dlya optimizatsii programm VRT (obzor literatury) [Repeated implantation failure and the use of PGD to optimize ART (review) programs]. Probl. Reproduktsii – Problems of reproduction, 1, 63-67 [in Russian].

Levi Setti, P.E., Colombo, G.V., Savasi, V., Bulletti, C., Albani, E., & Ferrazzi, E. (2004). Implantation failure in assisted reproduction technology and a critical approach to treatment. Ann N Y Acad Sci,1034,184-199.

Afanasova, E.A. (2014). Informativnyye i prognosticheskie sotsialno-ekonomicheskie faktoryi riska ostrogo endometrita [Informative and prognostic socio-economic risk factors for acute endometritis] Izvestiya Yugo-Zapadnogo gosudarstvennogo universiteta. Ser. Upravlenie, vyichislitelnaya tehnika, informatika. Meditsinskoe priborostroenie – News of the South-Western State University. Ser. Management, computer facilities, informatics. Medical instrument making, 4, 63-69 [in Russian].

Gyulmamedova, I.D. (2008). Problemyi implantatsii v programme IVF [Problems of implantation in the IVF program] Novosti meditsinskoy farmatsii. Ginekologiya – News of Medical Pharmacy. Gynecology, 253,17-27 [in Russian].

Zdanovskiy, V.M., & Buravchenko, N.B. (2010). Rezultaty primeneniya vspomogatelnyih reproduktivnyih tehnologiy u besplodnyih patsientok s patologiey endometriya [Results of the use of assisted reproductive technologies in infertile patients with endometrial pathology] Rossiyskiy Vestnik Akushera-Ginekologa – Russian Bulletin of the Obstetrician-Gynecologist. 2,39-42 [in Russian].

Dekel, N., Gnainsky, Y., Granot, I., & Mor, G. (2010). Inflammation and implantation. American Journal of Reproductive Immunology, 63, 17-21.

Khrouf, M., Ben Smail, S., Ben Meftah, M., & Zhioua, A. (2012). Are endometrial thickness and pattern at day 6 of stimulation predictive of success in IVF cycles? Hum Reprod. 25, 110-118.

Miwa, I., Tamura, H., Takasaki, A., Takasaki, A., Yamagata, Y., Shimamura, K., & Sugino, N. (2009). Pathophysiologic features of “thin” endometrium. Fertil Steril. 91, 998-1004

Saveleva, G.M., Kasyanova, G.V., Dronova, M.A., & Karachunskaya, E.M. (2014). Vspomogatelnyie reproduktivnyie tehnologii: perinatalnyie ishodyi i sostoyanie detey [Auxiliary reproductive technologies: perinatal outcomes and the condition of children]. Problemyi reproduktsii – Problems of reproduction. 20, 6, 35-39 [in Russian].

Bugerenko, E.Yu. (2012). Pregravidarnaya podgotovka patsientok s otyagoschennyim akusherskim anamnezom [Preprogrammed preparation of patients with a history of obstetric anamnesis]. Vopr ginekol akush perinatol – Questions of gynecology obstetrics perinatology, 3, 18-24 [in Russian].

Lee, A., Sator, M., Kratochwil, A., Deutinger, J., Vytiska-Binsdorfer, E., & Bernaschek G. (1997). Endometrial volume change during spontaneous menstrual cycles: volumetry by transvaginal three-dimensional ultrasound. Fertil Steril, 68, 831-835.

Raine-Fenning, N.J., Campbell, B.K., Clewes, J.S., Kendall, N.R., & Johnson, I.R. (2004). Defining endometrial growth during the menstrual cycle with three-dimensional ultrasound. BJOG, 111 (9), 944-949.

Nastri, C.O., Ferriani, R.A., Raine-Fenning, N., & Martins, W.P. (2013). Endometrial scratching performed in the non-transfer cycle and outcome of assisted reproduction: a randomized controlled trial. Ultrasound Obstet Gynecol, 42, 375-382.

Nastri, C.O., Gibreel, A., Raine-Fenning, N., Maheshwari, A., Ferriani, R.A., Bhattacharya, S., & Martins, W.P. (2012). Endometrial injury in women undergoing assisted reproductive techniques. Cochrane Database Syst Rev., 7, CD009517.

Potdar, N., Gelbaya, T., & Nardo, L.G. (2012). Endometrial injury to overcome recurrent embryo implantation failure: a systematic review and meta-analysis. Reprod Biomed Online, 25, 561-571.

Опубліковано
2018-10-18
Номер
Розділ
АКУШЕРСТВО ТА ГІНЕКОЛОГІЯ