МОЖЛИВОСТІ ПОКРАЩЕННЯ КРОВОПОСТАЧАННЯ ЕНДОМЕТРІЯ У ЖІНОК ЗІ ЗНИЖЕНИМ ОВАРІАЛЬНИМ РЕЗЕРВОМ

Анотація

На межі ХХ–ХХІ ст. у клінічну практику було введено високоефективні допоміжні репродуктивні технології (ДРТ), що дозволило різко підвищити ефективність подолання безпліддя, незалежно від його причин. Методи допоміжних репродуктивних технологій (ДРТ) є найефективнішими в подоланні різних форм чоловічого і жіночого безпліддя.

Мета дослідження – вивчити ефективність скретчингу ендометрія для покращення його кровопостачання у жінок зі зниженим оваріальним резервом та невдалими спробами екстракорпорального запліднення (ЕКЗ) в анамнезі.

Матеріали і методи. Обстежено 120 пацієнток репродуктивного віку з безпліддям зі зниженим оваріальним резервом та невдалими спробами ЕКЗ в анамнезі. Усіх жінок поділили на 2 групи: основну (група О, n=60) та порівняння (група П, n=60). У кожній групі були 2 підгрупи: підгрупи 1 включали пацієнток зі зниженим оваріальним резервом у зв’язку з оперативними втручаннями на яєчниках в минулому (О1 та П1) та підгрупи 2 – з генетично зниженим оваріальним резервом (О2 та П2). Усім жінкам на 7–8 дні менструального циклу, що передував кріоембріопереносу, виконували діагностичну гістероскопію з біопсією ендометрія. Жінкам основної групи під час втручання проводили скретчинг ендометрія. З метою визначення стану кровопостачання ендометрія проводили ехографію органів малого таза в динаміці двох циклів (попереднього до кріоембріотрансферу та в лікувальному циклі) на 7; 14 та 21 дні. Дослідження включало двовимірну ехографію, тривимірну ехографію і тривимірну енергетичну доплерографію.

Результати досліджень та їх обговорення. За отриманими двними об’єм ендометрія збільшувався в динаміці лікувального циклу, причому це зростання було статистично значуще, порівняно з попереднім циклом в основній групі ((2,85±0,06) см³, порівняно з (2,69±0,05) см³ у підгрупі О1, та (2,88±0,03) см³ порівняно з (2,74±0,06) см³ в підгрупі О2, p<0,05). На 21-й день було відмічено подальшу тенденцію до його збільшення лише у жінок з оперованими яєчниками та проведеним скретчингом ендометрія в попередньому циклі ((2,81±0,07) см³ порівняно з (2,53±0,11) см³, p<0,05). Визначення індексу васкуляризації на 21-й день циклу ЕТ показало його подальше зростання в групі О як порівняно з попереднім циклом, так і в динаміці: (33,85±1,17) % порівняно з (27,33±2,25) % в попередньому циклі у підгрупі О1; (33,56±1,36) % та (26,43±2,17) % відповідно в підгрупі О2 (p<0,05). У групі П індекс васкуляризації (VI) суттєво не змінювався. Васкуляризаційно-потоковий індекс у пацієнток підгрупи О1 на 7-й день циклу ембріотрансферу був вірогідно вище за аналогічний в підгрупах О2, П1 та П2 ((1,83±0,04) порівняно з (1,14±0,02), (1,18±0,03) та (0,91±0,04), p<0,05). На 21-й день циклу ЕТ він залишався вірогідно вище за такий у попередньому циклі в обох підгрупах групи О (p<0,05) без суттєвих змін у групі П (p>0,05).

Висновки. Проведене дослідження показало, що виконання скретчингу ендометрія в циклі, що передував ембріотрансферу, покращує його кровопостачання у жінок зі зниженим оваріальним резервом та невдалими спробами ЕКЗ у минулому.