ВПЛИВ АТОРВАСТАТИНУ НА РІВЕНЬ ОМЕНТИНУ-1 ТА ІНСУЛІНОРЕЗИСТЕНТНІСТЬ У ПАЦІЄНТІВ З ІШЕМІЧНОЮ ХВОРОБОЮ СЕРЦЯ ТА ОЖИРІННЯМ

  • T. А. Maksymets Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького
Ключові слова: ожиріння, адипокіни, оментин-1, інсулінорезистентність, індекс НОМА, ішемічна хвороба серця

Анотація

Жирова тканина є потужним ендокринним органом, що синтезує значну кількість біологічно активних речовин – адипокінів. Унаслідок адипокінової дисфункції виникає спектр захворювань, пов’язаних з ожирінням, а саме, ішемічна хвороба серця (ІХС), цукровий діабет, гіпертензія та онкологія. Провідну роль у патогенезі кардіометаболічних ускладнень у пацієнтів з ожирінням відіграє гіперінсулінемія та інсулінорезистентність, які запускають патологічний каскад реакцій, що призводить до серцево-судинних захворювань, а оментин-1 має антиатерогенну дію та здатний модифікувати периферичні ефекти інсуліну.

Мета дослідження – проаналізувати зміни концентрації оментину-1 та стану інсулінорезистеності у пацієнтів з ішемічною хворобою (ІХС) та ожирінням під час лікування аторвастатином.

Матеріали і методи. Було обстежено 55 пацієнтів з ожирінням, яким проводили загальноклінічні обстеження, досліджували ліпіди крові, рівень сечової кислоти та печінкових ензимів, визначали глікований гемоглобін, глюкозу, інсулін із розрахунком індексу НОМА та концентрацію оментину-1. Хворих поділили на 2 групи: перша група – 20 пацієнтів з ожирінням, котрі не мали ІХС та не приймали аторвастатин, друга – хворі на ІХС та ожиріння, які приймали аторвастатин. Для другої групи проводили визначення цих показників у динаміці через 12 місяців.

Результати досліджень та їх обговорення. У групі пацієнтів з ІХС та ожирінням, які приймали аторвастатин, були достовірно нижчі рівні ліпідів, проте концентрація глюкози натще, сечової кислоти та печінкових ферментів була вища, ніж в осіб, котрі його не приймали. Через 12 місяців у хворих на ІХС та ожиріння спостерігали зростання оментину-1 в сироватці крові паралельно зі збільшенням рівня інсуліну та зниженням чутливості тканин до нього.

Висновки. Прийом аторвастатину в пацієнтів з ішемічною хворобою серця та тлі ожиріння супроводжується підвищенням концентрації інсуліну, посиленням інсулінорезистентності та зростанням рівня оментину-1.

Посилання

Smekal, A., & Vaclavik, J. (2017). Adipokines and cardiovascular disease : A comprehensive revie. Biomed Pap Med Fac Univ Palacky Olomouc Czech Repub., 161 (1), 31-40.

Watanabe, K., Watanabe, R., Konii, H., Shirai, R., Sato, K., Matsuyama, T.A., … & Watanabe, T. (2016). Counteractive effects of omentin-1 against atherogenesis. Cardiovasc Res, 110 (1), 118-128.

Misiura, K.V., & Kravchun, P.P. (2017). Tsyrkuliatornyi omentyn u osib iz riznoiu masoiu tila – kryterii metabolichnoho ryzyku [Circulatory omentin in people with different body mass - a criterion for metabolic risk]. Klinichna endokrynolohiia ta endokrynna khirurhiia – Clinical endocrinology and endocrine surgery, 3, 60-68 [in Ukrainian].

Chen, Q., Shang, X., Yuan, M., Liang, L., & Zhong, X. (2017). Effect of atorvastatin on serum omentin-1 in patients with coronary artery disease. Coron Artery Dis, 28 (1), 44-51.

Опубліковано
2018-10-16
Номер
Розділ
ВНУТРІШНІ ХВОРОБИ