ОСОБЛИВОСТІ ПЕРЕБІГУ ГІПЕРТОНІЧНОЇ ХВОРОБИ У ЖІНОК ПОСТМЕНОПАУЗАЛЬНОГО ПЕРІОДУ З ПОРУШЕННЯМИ МІНЕРАЛЬНОЇ ЩІЛЬНОСТІ КІСТКОВОЇ ТКАНИНИ ТА ДИСЛІПІДЕМІЄЮ

  • N. I. Yarema ДВНЗ “Тернопільський державний медичний університет імені І. Я. Горбачевського”
  • N. V. Pasiechko ДВНЗ “Тернопільський державний медичний університет імені І. Я. Горбачевського”
  • L. V. Radetska ДВНЗ “Тернопільський державний медичний університет імені І. Я. Горбачевського”
  • I. P. Savchenko ДВНЗ “Тернопільський державний медичний університет імені І. Я. Горбачевського”
  • A. O. Bob ДВНЗ “Тернопільський державний медичний університет імені І. Я. Горбачевського”
  • I. V. Smachylo ДВНЗ “Тернопільський державний медичний університет імені І. Я. Горбачевського”
  • M. Ye. Gavryliuk ДВНЗ “Тернопільський державний медичний університет імені І. Я. Горбачевського”
  • L. V. Naumova ДВНЗ “Тернопільський державний медичний університет імені І. Я. Горбачевського”
  • A. I. Homitska ДВНЗ “Тернопільський державний медичний університет імені І. Я. Горбачевського”
  • T. I. Krytskyi ДВНЗ “Тернопільський державний медичний університет імені І. Я. Горбачевського”
  • O. I. Kotsyuba ДВНЗ “Тернопільський державний медичний університет імені І. Я. Горбачевського”
DOI: https://doi.org/10.11603/2415-8798.2018.3.9252
Ключові слова: гіпертонічна хвороба, постменопауза, мінеральна щільність кісток, дисліпідемія

Анотація

Актуальність проблеми зумовлена виявленням зв’язку порушень ліпідного і мінерального обміну із зростанням ризику смертності у пацієнтів із серцево-судинними захворюваннями.

Мета дослідження – вивчити особливості мінеральної щільності кісткової тканини, ліпідного спектра та пероксидного окиснення ліпідів та активності антиоксидантної системи у жінок із гіпертонічною хворобою в постменопаузальному періоді.

Матеріали і методи. Обстежено 193 пацієнтки із гіпертонічною хворобою ІІ стадії віком від 45 до 62 років. До першої (основної) групи увійшло 137 пацієнток (70,9 %) у постменопаузальному періоді, другу (групу порівняння) склали 56 (29,1 %) жінок зі збереженою менструальною функцією. Контрольну групу становили 30 здорових жінок, з яких 19 (63,3 %) були у постменопаузальному періоді та 11 (36,7 %) – зі збереженою менструальною функцією. Усім обстеженим було проведено двофотонну рентгенівську денситометрію, дослідження ліпідного спектра і показників ліпопероксидації.

Результати досліджень та їх обговорення. У пацієнток постменопаузального періоду із гіпертонічною хворобою показники мінеральної щільності кісткової тканини достовірно нижчі, порівняно з контрольною групою жінок без артеріальної гіпертензії, відповідно на 11,3 (p<0,05) і на 14,4 % (p<0,05), що може бути зумовлено негативним впливом саме артеріальної гіпертензії на кісткову тканину. В пацієнток із гіпертонічною хворобою у постменопаузальному періоді виявлено кореляційну залежність між коефіцієнтом атерогенності й тривалістю менопаузи (r=0,40, p<0,01), а також обернену кореляційну залежність між ко­ефіцієнтом атерогенності й віком настання менопаузи (r=-0,27, p<0,01). При збільшенні тривалості менопаузи виявлено більш високі показники процесів ліпопероксидації із одночасним зниженням активності антиоксидантних ферментів.

Висновки. Незалежними предикторами прогресування остеопорозу в пацієнток із гіпертонічною хворобою є давність артеріальної гіпертензії, а також сам факт настання менопаузи і тривалість постменопаузального періоду. Чим раніше настає менопауза у жінок із гіпертонічною хворобою, тим швидше прогресує атерогенність ліпідів плазми крові, з достовірно вищими показниками ліпопероксидації і зниженням антиоксидантного захисту.

Посилання

Yarema, N.I. (2008). Esentsialna hipertenziia u zhinok u period postmenopauzy: osoblyvosti kaltsiievoho obminu ta stanu mineralnoi shchilnosti kistkovoi tkanyny [Essential hypertension in postmenopausal women: peculiarities of calcium metabolism and bone mineral density state]. Ukrainskyi kardiolohichnyi zhurnal – Ukrainian Cardiology Journal, 4, 53-56 [in Ukrainian].

Herber-Gast, G.C.M., Brown, W.J., & Mishra, G.D. (2015). Hot flushes and night sweats are associated with coronary heart disease risk in midlife: a longitudinal. BJOG: An international Journal of Obstetrics and Gynaecology, 122 (11), 1560-1567.

Jamshed, N., Ozair, F.F., Aggarwal, P., & Ekka, M. (2014). Alzheimer disease in post-menopausal women: Intervene in the critical window period. Journal of Mid-Life Health, 5 (1), 38-40.

Kim, J.-M., Kim, T.-H., Lee, H.-H., Lee, S.H., & Wang, T. (2014). Postmenopausal Hypertension and Sodium Sensivity. J. Menopausal Med., 20 (1), 1-6.

Goodman, N.F., Cobin, R.H., & Ginzburg, S.B. (2011). American Association of Clinical Endocrynologists Medical Guidelines for Clinical Practice for the Diagnosis and Treatment of Menopause: executive summary of recommendations. Endocr. Pract., 17 (6), 949-954.

Robac-Cholubek, D., Wdowiak, A., Makara-Studzinska, M., & Karzchynska, E. (2014). Perception and degree of acceptance of menopause-related changes in various spheres of life by postmenopausal women. Annals of Agricultural and Environmental Medicine, 21 (3), 666-669.

Tsuda, K., Nishio, I., & Masuyama, Y. (2016). Bone mineral density in women with essential hypertension. Am. J. Hypertens., 14, 704-707.

Uyama, O., Yoshimoto, Y., Yamamoto, Y., & Kawai, A. (2017). Bone changes and carotid atherosclerosis in postmenopausal women. Stroke, 28, 1730-1732.

Опубліковано
2018-10-29
Як цитувати
Yarema, N., Pasiechko, N., Radetska, L., Savchenko, I., Bob, A., Smachylo, I., Gavryliuk, M., Naumova, L., Homitska, A., Krytskyi, T., & Kotsyuba, O. (2018). ОСОБЛИВОСТІ ПЕРЕБІГУ ГІПЕРТОНІЧНОЇ ХВОРОБИ У ЖІНОК ПОСТМЕНОПАУЗАЛЬНОГО ПЕРІОДУ З ПОРУШЕННЯМИ МІНЕРАЛЬНОЇ ЩІЛЬНОСТІ КІСТКОВОЇ ТКАНИНИ ТА ДИСЛІПІДЕМІЄЮ. Вісник наукових досліджень, (3), 53-57. https://doi.org/10.11603/2415-8798.2018.3.9252
Номер
№ 3 (2018)
Розділ
ВНУТРІШНІ ХВОРОБИ

Авторське право (c) 2018 Вісник наукових досліджень

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:

  1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі. Результат пошуку зображень за запитом "CC-BY logo"            
  2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
  3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).