ДОСЛІДЖЕННЯ ВИМОГ ДО ІНСТРУМЕНТА ДЛЯ ОТРИМАННЯ ЕЛЕКТРОЗВАРНОГО З’ЄДНАННЯ СТІНОК КИШЕЧНИКА В ЕКСПЕРИМЕНТІ

  • S. S. Podpriatov Київський міський центр електрозварювальної хірургії та новітніх технологій Київська міська клінічна лікарня № 1 Національна медична академія післядипломної освіти імені П. Л. Шупика
  • S. E. Podpryatov Київський міський центр електрозварювальної хірургії та новітніх технологій Київська міська клінічна лікарня № 1 Інститут електрозварювання імені Є. О. Патона НАН України
  • S. G. Gichka Національний медичний університет імені О. О. Богомольця
  • A. V. Makarov Національна медична академія післядипломної освіти імені П. Л. Шупика
  • G. S. Marinsky Інститут електрозварювання імені Є. О. Патона НАН України
  • V. A. Tkachenko Інститут електрозварювання імені Є. О. Патона НАН України
  • O. V. Chernets Інститут електрозварювання імені Є. О. Патона НАН України
  • D. V. Tarnavsky Національний університет біоресурсів і природокористування України
  • K. G. Lopatkina Інститут електрозварювання імені Є. О. Патона НАН України
DOI: https://doi.org/10.11603/2415-8798.2018.3.9243
Ключові слова: електрозварювання, анастомоз, кишка, інструмент, електроди, тиск, тканина

Анотація

Створення електрозварного міжкишкового анастомозу є очікуваною новою технологією. Упровадження результатів досліджень у спеціалізованому інструменті вимагає попереднього вивчення змін у місці електрозварювання.

Мета досліджень – на основі стендових досліджень із прототипом спеціалізованого інструмента установити вимоги до інструментів для створення електрозварного з’єднання в міжкишковому анастомозі для клінічних випробувань.

Матеріали і методи. В умовах гострого експерименту на свині та лабораторних досліджень на органокомплексах виконали 98 серій досліджень із лінійними та циркулярними електродами. Джерелом електрозварювальних імпульсів були адаптовані клінічні апарати ЕК-300М1 та ЕКВЗ-300 “Патонмед”. Тиск втрати герметичності порівнювали з тиском, який визначали ми раніше, для скобкового анастомозу – (24,2±3,2) мм рт. ст.

Результати досліджень та їх обговорення. Моделювали розташування кишки в циркулярному анастомозі та стискали електродами в діапазоні від 2,0 до 3,0 Н/мм2. Застосовували напругу до 140 В, струм – до 5 А. У 32,4 % спостережень виявлено ділянки від 1/3 до 1/4 довжини кола, із менш щільним з’єднанням, або розрізали струмом. Середня міцність анастомозу в дослідженні склала (36,2±12,3) мм рт. ст., діапазон міцності нещільних ділянок – 12–34 мм рт. ст. При тиску 3,0 Н/мм2 розподіл ефектів електрозварного струму в тканинах був рівномірним.

Висновки. Розміри електродів, величина та межі стиснення тканини, функціональний стан стінки кишки, відведення пари та фіксація від розмикання є чинниками стабільної щільності тканини між електродами, перебігу електрозварного струму та досягнення характеристик електрозварного міжкишкового з’єднання, прийнятних для клінічного впровадження.

Біографія автора

S. S. Podpriatov, Київський міський центр електрозварювальної хірургії та новітніх технологій Київська міська клінічна лікарня № 1 Національна медична академія післядипломної освіти імені П. Л. Шупика

лікар-хірург-проктолог

Посилання

Davis, B. & Rivadeneira, D.E. (2013). Complications of colorectal anastomoses: leaks, strictures, and bleeding. Surg Clin North Am., 93 (1), 61-87. DOI: 10.1016/j.suc.2012.09.014.

Slesser, A.A., Pellino, G., Shariq, O., Cocker, D., Kontovounisios, C., Rasheed, S. & Tekkis, P.P. (2016). Compression versus hand-sewn and stapled anastomosis in colorectal surgery: a systematic review and meta-analysis of randomized controlled trials. Tech Coloproctol, 20 (10), 667-676. DOI: 10.1007/s10151-016-1521

Vakalopoulos, K.A., Daams, F., Wu, Z., Timmermans, L., Jeekel, J.J., Kleinrensink, G.J., … & Lange, J.F. (2012). Tissue adhesives in gastrointestinal anastomosis: a systematic review. Journal of Surgical Research, 180, 2, 290-300. DOI: 10.1016/j.jss.2012.12.043.

Neutzling, C.B., Lustosa, S.A.S., Proenca, I.M., da Silva, E.M.K., & Matos, D. (2012). Stapled versus handsewn methods for colorectal anastomosis surgery. In Matos, D. (Ed.) Cochrane Database Syst Rev., 2. DOI: 10.1002/14651858.CD003144.pub2.

Beard, J.D., Nicholson, M.L., Sayers, R.D., Lloyd, D., & Everson, N.W. (1990). Intraoperative air testing of colorectal anastomoses: a prospective, randomized trial. Br J Surg. 77 (10), 1095-1097. DOI: 10.1002/bjs.1800771006

Ho, Y.-H. & Ashour, M.A.T. (2010). Techniques for colorectal anastomosis. World J Gastroenterol, 7, 16 (13), 1610-1621. DOI: 10.3748/wjg.v16.i13.1610

Muratore, A., Mellano, A., Tarantino, G., Marsanic, P., De Simone, M. & Di Benedetto, F. (2014). Radiofrequency vessel-sealing system versus the clamp-crushing technique in liver transection: results of a prospective randomized study on 100 consecutive patients. HPB: The Official Journal of the International Hepato Pancreato Biliary Association, 16 (8), 707-712. DOI:10.1111/hpb.12207.

Linchevskyy, O., Makarov, A. & Hetman, V. (2010). Lung sealing using the tissue-welding technology in spontaneous pneumothorax. European Journal of Cardio-thoracic Surgery, 37, 1126-1128. DOI: 10.1016/j.ejcts.2009.11.01.

Dean, D.A., Ramanathan, T., Machado, D. & Sundararajan, R. (2008). Electrical Impedance Spectroscopy Study of Biological Tissues. Journal of electrostatics, 66 (3-4), 165-177. DOI:10.1016/j.elstat.2007.11.005.

Holmer, C., Winter, H., Kröger, M., Nagel, A., Jaenicke, A., Lauster, R., … & Ritz, J.P. (2011). Bipolar radiofrequency-induced thermofusion of intestinal anastomoses -feasibility of a new anastomosis technique in porcine and rat colon. Langenbecks Arch Surg., 396 (4), 529-533. DOI: 10.1007/s00423-011-0756-0

Опубліковано
2018-10-12
Як цитувати
Podpriatov, S. S., Podpryatov, S. E., Gichka, S. G., Makarov, A. V., Marinsky, G. S., Tkachenko, V. A., Chernets, O. V., Tarnavsky, D. V., & Lopatkina, K. G. (2018). ДОСЛІДЖЕННЯ ВИМОГ ДО ІНСТРУМЕНТА ДЛЯ ОТРИМАННЯ ЕЛЕКТРОЗВАРНОГО З’ЄДНАННЯ СТІНОК КИШЕЧНИКА В ЕКСПЕРИМЕНТІ. Вісник наукових досліджень, (3), 106-109. https://doi.org/10.11603/2415-8798.2018.3.9243
Номер
№ 3 (2018)
Розділ
ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНІ ДОСЛІДЖЕННЯ

Авторське право (c) 2018 Вісник наукових досліджень

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:

  1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі. Результат пошуку зображень за запитом "CC-BY logo"            
  2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
  3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).