МУЗИЧНИЙ СЛУХ У ПАЦІЄНТІВ ІЗ ПАРАНОЇДНОЮ ШИЗОФРЕНІЄЮ ТА ШИЗОАФЕКТИВНИМ РОЗЛАДОМ: МЕТОДИКА ВИЗНАЧЕННЯ ТА РЕЗУЛЬТАТИ

  • N. V. Kostyuchenko Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького https://orcid.org/0000-0002-5076-7600
  • O. O. Filts Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького
Ключові слова: методика, музичний слух, шизофренія, шизоафективний розлад

Анотація

У роботі наведено методику діагностики музичного слуху та результати його визначення у пацієнтів із параноїдною шизофренією та шизоафективним розладом порівняно зі здоровими особами.

Мета дослідження – науково обґрунтувати важливість та ефективність методики діагностики музичного слуху в пацієнтів із параноїдною шизофренією та шизоафективним розладом.

Матеріали і методи. У роботі досліджували музичний слух у 160 осіб віком від 18 до 35 років, з яких 40 пацієнтів із параноїдною шизофренію (F20), 40 – із шизоафективним розладом (F25), які проходили лікування у третьому клінічному відділенні КЗ “Львівська обласна клінічна психіатрична лікарня” за період 2015–2017 рр. та 80 здорових осіб. Лабораторну діагностику музичного слуху проводили на основі адаптованої методики Дж. Айот. Загальний лабораторний діагностичний тест складався із семи субтестів, кожен з яких було спрямовано на виявлення якості сприйняття музики.

Результати досліджень та їх обговорення. Порівняння психоакустичних властивостей поміж здоровими та хворими особами показало достовірну (р<0,05) різницю у цих групах не тільки в цілому, але й за статтю. Найбільша кількість осіб обох статей мала розвинутий музичний слух серед пацієнтів із шизоафективним розладом – (80,00±6,32) % ((92,86±6,88) % чоловіків та (73,08±8,70) % жінок із цією патологією). У групі пацієнтів із параноїдною шизофренією була найменша частка осіб із розвиненим музичним слухом – (30,00±7,25) % ((33,33±8,21) % чоловіків та (14,29±13,23) % жінок цієї групи). У контрольній групі здорових осіб частка людей із розвиненим музичним слухом становила (66,25±5,29) % ((59,26±9,46) % чоловіків та (69,81±6,31) % жінок).

Висновки. Дане дослідження показує доцільність визначення музичних здібностей у пацієнтів із психопатологічними станами, так званого ендогенного спектра, що дозволить розширити прогностично-діагностичні перспективи в психіатричній практиці.

Посилання

Poluboyarina, I.I. (2011). Vplyv spadkovosti na rozvytok muzychnoi obdarovanosti [Effect of heredity on the development of musical giftedness]. Naukovyy visnyk Uzhhorodskoho natsionalnoho universytetu – Scientific Bulletin of Uzhgorod National University, (22), 125-127 [in Ukrainian].

Kirnarskaya, D.K. (2004). Muzykalnye sposobnosty [Musical abilities]. Moskva : Talanty XI stoletiya, p. 493 [in Russian].

Nikolaeva, G.S. (2013). Metody diahnostyky muzychnykh zdibnostey uchniv u dytiachykh muzychnykh shkolakh [Methods of diagnosing musical abilities of students in children's music schools]. Pedahohichnyi ta psykholohichnyi dosvid: Osvita ta rozvytok obdarovanoi osobystosti – Pedagogical and psychological experience e: Education and development of gifted personality, 7, 80-82. Retrieved from: file:///C:/Users/User/Downloads/Otros_2013_7_21.pdf [in Ukrainian].

Gregersen, P.K., & Kowalsky, E. (2018). Absolute Pitch and Synesthesia [Absolute Pitch and Synesthesia]. Northwell Health. Retrieved from : https://www.feinsteininstitute.org/robert-s-boas-center-for-genomics-and-human-genetics/projects/genetics-and-epidemiology-of-absolute-pitch-and-related-cognitive-traits/.

Peretz, I., Blood, A.J., Penhune, V., & Zatorre, R. (2001). Cortical deafness to dissonance. Brain, 124, 928-940.

Ayotte, J., Peretz, I., & Hyde, K. (2002). Congenital amusia : A group study of adults afflicted with a musicspecific disorder. Brain, 125 (2), 238-251. Retrieved from : https://doi.org/10.1093/brain/awf028.

Mikheeva, L. (1984). Muzykalnyy slovar v rasskazakh [The musical dictionary in stories]. Moskva : Sovetskiy kompozitor, p. 168 [in Russian].

Peretz, I., Cummings, S., & Dubé, M.P. (2007). The Genetics of Congenital Amusia (Tone Deafness): A Family-Aggregation Study. Am J Hum Genet, 81 (3), 582-588. Retrieved from : https://www.ncbi.nlm.nih.gov/pmc/articles/PMC1950825/.

Yurynets, Z., Yurynets, R., & Gutor, T. (2017). Game theory model for the development of optimal strategy towards innovative products manufacturing at the enterprise. Investment Management and Financial Innovations, 15 (3), 285-294.

Опубліковано
2018-10-12
Номер
Розділ
НЕВРОЛОГІЯ ТА ПСИХІАТРІЯ