ЕФЕКТИВНІСТЬ ЗАСТОСУВАННЯ ПРЕГРАВІДАРНОЇ ПІДГОТОВКИ У ПАЦІЄНТОК ІЗ СИНДРОМОМ ПОЛІКІСТОЗНИХ ЯЄЧНИКІВ В ПРОГРАМАХ ДОПОМІЖНИХ РЕПРОДУКТИВНИХ ТЕХНОЛОГІЙ ПРИ ЗАСТОСУВАННІ ПРОТОКОЛІВ КОНТРОЛЬОВАНОЇ ОВАРІАЛЬНОЇ СТИМУЛЯЦІЇ З АНТАГОНІСТАМИ ТА ТРИГЕРОМ АГОНІСТОМ

Автор(и)

  • S. V. Khmil ДВНЗ "Тернопільський державний медичний університет імені І.Я.Горбачевського МОЗ України"
  • M. S. Khmil ДВНЗ "Тернопільський державний медичний університет імені І.Я.Горбачевського МОЗ України"

DOI:

https://doi.org/10.11603/2415-8798.2017.4.8436

Ключові слова:

синдром полікістозних яєчників, безпліддя, контрольована стимуляція овуляції, якість яйцеклітин, FT-500 Plus, інозитом, вітамін D3.

Анотація

Синдром полікістозних яєчників (СПКЯ) – полісиндромне захворювання, що часто асоціюється з безпліддям, і є найчастішою патологією у жінок репродуктивного віку як в Україні, так і за кордоном. За даними літератури, СПКЯ діагностують майже у 50 % жінок із порушеннями менструальної та овуляторної функцій, та у 40 % пацієнток, які страждають від ендокринного безпліддя.

Мета дослідження – оцінити ефективність прегравідарної терапії перед проведенням контрольованої стимуляції овуляції в протоколах ЕКЗ у пацієнток із СПКЯ.

Матеріали і методи. Рандомізоване клініко-лабораторне дослідження було проведено серед 146 жінок із верифікованим діагнозом СПКЯ та наступними характеристиками: вік 29,8 (25–38) років, ІМТ – (27,2±4,9) кг/м², АМГ – 6,3 ng/ml (4,1–11,6 ng/ml). Тривалість безпліддя – від 2 до 19 років у середньому (6,8±0,5) року. Первинне безпліддя було у 102 пацієнток (69,9 %), а вторинне – в 44 жінок (30,1 %). Середній вік жінок, у яких починалось менархе, складав (14,1±0,3) року, в усіх жінок цикл був не регулярним, у 118 жінок (80,8 %) менструальний цикл тривав від 30 до 150 днів. Обстеження та лікування проводили відповідно до наказу Міністерства охорони здоров’я України № 787 від 09.09.2013р. “Про затвердження Порядку застосування допоміжних репродуктивних технологій в Україні” та наказу Міністерства охорони здоров’я України від 29.11.2013р. № 1030/102 “Про удосконалення системи планування сім’ї та охорони репродуктивного здоров’я в Україні”. Перед програмою ДРТ було проведено збір даних щодо попереднього обстеження та лікування подружніх пар із подальшим обов’язковим стандартним протоколом обстеження (ОСПО).

Результати досліджень та їх обговорення. У статті показано ефективність терапії за допомогою препаратів “FT-500 Plus” (інозитол, фолієва кислота, глутатіон, лютеїн, цинк, вітамін С, вітамін Е, селен) та “Аквадетрин” вітаміну D3 в пацієнток із безпліддям при синдромі полікістозних яєчників (СПКЯ) перед проведенням контрольованої стимуляції овуляції (КОС) в протоколі екстракорпорального запліднення. Стимуляцію здійснювали при рекомбінантному гонадотропіні корифолітропіні-альфа “ЕЛ ОНВА” на 5–7 дні після протоколу залежно від реакції яєчників. Коли розмір фолікула досягав 14–15 мм, призначали щоденно антагоніст ГнРГ “Оргалутран” по 0,25 мг. На 8 день від введення препарату “ЕЛ ОНВА” продовжили стимуляцію рекомбінантним ФСГ “Пурегон” до кінцевого дозрівання ооцитів (3 фолікули>17 мм), в якості тригера використовували агоніст релізинг-гормону “Диферелін”. Забір ооцитів здійснювали через 36 год від введення тригера овуляції із подальшою вітрифікацією ембріонів на 5–6 доби (стадія бластоцисти).

Висновки. Отримані результати показали, що у пацієнток, які отримували прегравідарну терапію, сумарний коефіцієнт ефективності отриманих ооцитів, ступінь їх зрілості, частота запліднення, дроблення, вихід бластоцист та, відповідно, настання вагітності були вищими порівняно з контрольною групою.

Біографія автора

S. V. Khmil, ДВНЗ "Тернопільський державний медичний університет імені І.Я.Горбачевського МОЗ України"

 

Посилання

Goncharov, N.P. (1996). Androgeny : lektsiya [Androgens: lecture]. Problemy endokrinologii – Problems of endocrinology, 4, 28-31 [in Russian].

Nazarenko, T.A. (2005). Sindrom polikistoznykh yaichnikov. Sovremennyye podkhody k diagnostike i lecheniyu besplodiya [Syndrome of polycystic ovaries. Modern approaches to diagnosis and treatment of infertility]. M. : MED press-inform, 207 p. [in Russian].

(2002). Population Reference Bureau World population data sheet of the population reference bureau: demographic data and estimates for the countries and regions of the world. Washington, DC : Population Reference Bureau, 548 p.

Guriyev, T.D. (2010). Sindrom polikistoznykh yaichnikov [Polycystic Ovary Syndrome]. Akusherstvo, Ginekologiya, Reproduktsiya – Ausherstvo, Gynecology, Reproduction, (4), 2, 10-15 [in Russian].

Angioni, S. (2004). Correlation of ovarian stromal hypertrophy to hyperandrogenism and insulin resistance in young women with PCOS. Presented at the 11-th World Congress of Gynecological Endocrinology Florence, (18), 1, 163-164.

Sobolev, Ye.L., Zlatima, Ye.A. & Potin, V.V. (2006). Agonisty gonadotropin-ripizing gormona v sochetanii s nizkodozirovannymi estrogen-gestagennymi oralnymi kontratseptivami v terapii SPKYA [Gonadotropin-releasing hormone agonists in combination with low-dose estrogen-progestational oral contraceptives in PCOS therapy]. Akusherstvo i ginekologiya – Obstetrics and Gynecology, 1, 25-31 [in Russian].

Carmіna, E. & Lobo, R.A. (1997). Gonadotropin-relezing hormone agonist therapy for hirsutizm as effective as high dose cyproterone acetate but results in a longer remission. Ibid, (12), 4, 663-666.

Chebotnikova, T.V. & Kholodova, Zh.L. (Eds.) Dedova, I.I. & Chebotnikova, T.V.,. (2008). Sindrom polikistoznykh yaichnikov : uchebno-metod. posob [Polycystic ovary syndrome: the teaching method. manuel]. M., 53 p. [in Russian].

Chunla, H., Lin, Zh., Wagner Robb, S. & Ezeamama, A.E. (2015). Review and Meta-Analysis. Nutrients, 7, 4555-4577. doi:10.3390/nu7064555

Podzolkova, N.M. & Koloda, Yu.A. (2016.). Sovremennyye predstavleniya o sindrome polikistoznykh yaichnikov [Modern ideas about the syndrome of polycystic ovaries]. Farmateka – Pharmateka, 3, 8-15 [in Russian].

Tatarchuk, T.F., Bulavenko, O.V., Kapshuk, I.M. & Tarnopolska, V.O. (2015). Nedostatnist vitaminu D v henezi porushen reproduktyvnoho zdorovia [Vitamin D deficiency in the genesis of reproductive health disorders]. Ukrayinskyi medychnyi chasopys – Ukrainian Medical Journal, 5 (109), 56-60 [in Ukrainian].

Tehrani, H., Mostajeran, F. & Shahsavari, S. (2014.). The effect of calcium and Vitamin D supplementation on menstrual cycle, body mass index and hyperandrogenism state of women with polycystic ovarian syndrome: A clinical trial study. J Res Med Sci., 19, 875-880.

Irani, M. & Merhi, Z. (2014.). Role of vitamin D in ovarian physiology and its implication in reproduction: a systematic review. Fertil Steril, 102 (2), 460-468.

Grodnitskaya, Ye.E. & Kurtser, M.A. (2015). Defitsit vitamina D u zhenshchin s sindromom polikistoznykh yaichnikov [Vitamin D Deficiency in Women with Polycystic Ovary Syndrome]. Problemy reproduktsii – Reproduction Problems, 21 (5), 38-42 [in Rusian].

Garg, D. & Tal, R. (2016). Inositol Treatment and ART Outcomes in Women with PCOS. International Journal of Endocrinology, 9. ID1979654

Gromova, O.A., Torshin, I.Yu. & Limanova, O.A. (2013). Sistematicheskiy analiz molekulyarno-fiziologicheskikh effektov mio-inozitla – dannyye molekulyarnoy biologii, eksperemental'noy i klinicheskoy meditsiny [Systematic analysis of molecular-physiological effects of myo-inositol - data from molecular biology, experimental and clinical medicine]. Effektivnaya farmakoterapiya v akusherstve i ginekologii – Effective pharmacotherapy in obstetrics and gynecology, 8, 37-43 [in Russian].

Pro zatverdzhennia Poriadku zastosuvannia dopomizhnykh reproduktyvnykh tekhnolohii v Ukrayini : nakaz Ministerstva okhorony zdorovia Ukrainy vid 09.09.2013 r. № 1030/102 [On Approval of the Procedure for the Use of Assisted Reproductive Technologies in Ukraine: Order of the Ministry of Health of Ukraine dated 09.09.2013. No. 1030/102].

Pro udoskonalennia systemy planuvannia simi ta okhorony reproduktyvnoho zdorovia v Ukraini : nakaz Ministerstva okhorony zdorovia Ukrayiny vid 29.11.2013r. № 1030/102 [On the improvement of the family planning and reproductive health system in Ukraine: the Order of the Ministry of Health of Ukraine dated 11/29/2013. No. 1030/102].

Rienzi, L., Vajta, G. & Ubaldi, F. (2011). Predictive value of oocyte morphology in human IVF: a systematic review of the literature. Human Reprodn Update, 17 (1), 34-45.

Lazzaroni-Tealdi, E. & Barad, D.H. (2015). Oocyte Scoring Enhances Embryo-Scoring in Predicting Pregnancy Chances with IVF Where It Counts Most. PLOS ONE, 2, 1-13. DOI:10.1371

Gardner, D.K., Phil, D. & Lane, M. (2000). Blastocyst score affects implantation and pregnancy outcome: towards a single blastocyst transfer. Fertility and Sterilityt, 6, 1155-1158.

Mafm, Y., Van der Veen, F. & Al-Inany, H.G. (2014). Gonadotropin-releasing hormone agonist versus HCG for oocyte triggering in antagonist-assisted reproductive technology. Cochrane Database of Systematic Reviews, 10, 1-73.

##submission.downloads##

Опубліковано

2018-01-13

Як цитувати

Khmil, S. V., & Khmil, M. S. (2018). ЕФЕКТИВНІСТЬ ЗАСТОСУВАННЯ ПРЕГРАВІДАРНОЇ ПІДГОТОВКИ У ПАЦІЄНТОК ІЗ СИНДРОМОМ ПОЛІКІСТОЗНИХ ЯЄЧНИКІВ В ПРОГРАМАХ ДОПОМІЖНИХ РЕПРОДУКТИВНИХ ТЕХНОЛОГІЙ ПРИ ЗАСТОСУВАННІ ПРОТОКОЛІВ КОНТРОЛЬОВАНОЇ ОВАРІАЛЬНОЇ СТИМУЛЯЦІЇ З АНТАГОНІСТАМИ ТА ТРИГЕРОМ АГОНІСТОМ. Вісник наукових досліджень, (4). https://doi.org/10.11603/2415-8798.2017.4.8436

Номер

Розділ

АКУШЕРСТВО ТА ГІНЕКОЛОГІЯ