ЕФЕКТИВНІСТЬ ЗАСТОСУВАННЯ ПРЕГРАВІДАРНОЇ ПІДГОТОВКИ У ПАЦІЄНТОК ІЗ СИНДРОМОМ ПОЛІКІСТОЗНИХ ЯЄЧНИКІВ В ПРОГРАМАХ ДОПОМІЖНИХ РЕПРОДУКТИВНИХ ТЕХНОЛОГІЙ ПРИ ЗАСТОСУВАННІ ПРОТОКОЛІВ КОНТРОЛЬОВАНОЇ ОВАРІАЛЬНОЇ СТИМУЛЯЦІЇ З АНТАГОНІСТАМИ ТА ТРИГЕРОМ АГОНІСТОМ
DOI:
https://doi.org/10.11603/2415-8798.2017.4.8436Ключові слова:
синдром полікістозних яєчників, безпліддя, контрольована стимуляція овуляції, якість яйцеклітин, FT-500 Plus, інозитом, вітамін D3.Анотація
Синдром полікістозних яєчників (СПКЯ) – полісиндромне захворювання, що часто асоціюється з безпліддям, і є найчастішою патологією у жінок репродуктивного віку як в Україні, так і за кордоном. За даними літератури, СПКЯ діагностують майже у 50 % жінок із порушеннями менструальної та овуляторної функцій, та у 40 % пацієнток, які страждають від ендокринного безпліддя.
Мета дослідження – оцінити ефективність прегравідарної терапії перед проведенням контрольованої стимуляції овуляції в протоколах ЕКЗ у пацієнток із СПКЯ.
Матеріали і методи. Рандомізоване клініко-лабораторне дослідження було проведено серед 146 жінок із верифікованим діагнозом СПКЯ та наступними характеристиками: вік 29,8 (25–38) років, ІМТ – (27,2±4,9) кг/м², АМГ – 6,3 ng/ml (4,1–11,6 ng/ml). Тривалість безпліддя – від 2 до 19 років у середньому (6,8±0,5) року. Первинне безпліддя було у 102 пацієнток (69,9 %), а вторинне – в 44 жінок (30,1 %). Середній вік жінок, у яких починалось менархе, складав (14,1±0,3) року, в усіх жінок цикл був не регулярним, у 118 жінок (80,8 %) менструальний цикл тривав від 30 до 150 днів. Обстеження та лікування проводили відповідно до наказу Міністерства охорони здоров’я України № 787 від 09.09.2013р. “Про затвердження Порядку застосування допоміжних репродуктивних технологій в Україні” та наказу Міністерства охорони здоров’я України від 29.11.2013р. № 1030/102 “Про удосконалення системи планування сім’ї та охорони репродуктивного здоров’я в Україні”. Перед програмою ДРТ було проведено збір даних щодо попереднього обстеження та лікування подружніх пар із подальшим обов’язковим стандартним протоколом обстеження (ОСПО).
Результати досліджень та їх обговорення. У статті показано ефективність терапії за допомогою препаратів “FT-500 Plus” (інозитол, фолієва кислота, глутатіон, лютеїн, цинк, вітамін С, вітамін Е, селен) та “Аквадетрин” вітаміну D3 в пацієнток із безпліддям при синдромі полікістозних яєчників (СПКЯ) перед проведенням контрольованої стимуляції овуляції (КОС) в протоколі екстракорпорального запліднення. Стимуляцію здійснювали при рекомбінантному гонадотропіні корифолітропіні-альфа “ЕЛ ОНВА” на 5–7 дні після протоколу залежно від реакції яєчників. Коли розмір фолікула досягав 14–15 мм, призначали щоденно антагоніст ГнРГ “Оргалутран” по 0,25 мг. На 8 день від введення препарату “ЕЛ ОНВА” продовжили стимуляцію рекомбінантним ФСГ “Пурегон” до кінцевого дозрівання ооцитів (3 фолікули>17 мм), в якості тригера використовували агоніст релізинг-гормону “Диферелін”. Забір ооцитів здійснювали через 36 год від введення тригера овуляції із подальшою вітрифікацією ембріонів на 5–6 доби (стадія бластоцисти).
Висновки. Отримані результати показали, що у пацієнток, які отримували прегравідарну терапію, сумарний коефіцієнт ефективності отриманих ооцитів, ступінь їх зрілості, частота запліднення, дроблення, вихід бластоцист та, відповідно, настання вагітності були вищими порівняно з контрольною групою.
Посилання
Goncharov, N.P. (1996). Androgeny : lektsiya [Androgens: lecture]. Problemy endokrinologii – Problems of endocrinology, 4, 28-31 [in Russian].
Nazarenko, T.A. (2005). Sindrom polikistoznykh yaichnikov. Sovremennyye podkhody k diagnostike i lecheniyu besplodiya [Syndrome of polycystic ovaries. Modern approaches to diagnosis and treatment of infertility]. M. : MED press-inform, 207 p. [in Russian].
(2002). Population Reference Bureau World population data sheet of the population reference bureau: demographic data and estimates for the countries and regions of the world. Washington, DC : Population Reference Bureau, 548 p.
Guriyev, T.D. (2010). Sindrom polikistoznykh yaichnikov [Polycystic Ovary Syndrome]. Akusherstvo, Ginekologiya, Reproduktsiya – Ausherstvo, Gynecology, Reproduction, (4), 2, 10-15 [in Russian].
Angioni, S. (2004). Correlation of ovarian stromal hypertrophy to hyperandrogenism and insulin resistance in young women with PCOS. Presented at the 11-th World Congress of Gynecological Endocrinology Florence, (18), 1, 163-164.
Sobolev, Ye.L., Zlatima, Ye.A. & Potin, V.V. (2006). Agonisty gonadotropin-ripizing gormona v sochetanii s nizkodozirovannymi estrogen-gestagennymi oralnymi kontratseptivami v terapii SPKYA [Gonadotropin-releasing hormone agonists in combination with low-dose estrogen-progestational oral contraceptives in PCOS therapy]. Akusherstvo i ginekologiya – Obstetrics and Gynecology, 1, 25-31 [in Russian].
Carmіna, E. & Lobo, R.A. (1997). Gonadotropin-relezing hormone agonist therapy for hirsutizm as effective as high dose cyproterone acetate but results in a longer remission. Ibid, (12), 4, 663-666.
Chebotnikova, T.V. & Kholodova, Zh.L. (Eds.) Dedova, I.I. & Chebotnikova, T.V.,. (2008). Sindrom polikistoznykh yaichnikov : uchebno-metod. posob [Polycystic ovary syndrome: the teaching method. manuel]. M., 53 p. [in Russian].
Chunla, H., Lin, Zh., Wagner Robb, S. & Ezeamama, A.E. (2015). Review and Meta-Analysis. Nutrients, 7, 4555-4577. doi:10.3390/nu7064555
Podzolkova, N.M. & Koloda, Yu.A. (2016.). Sovremennyye predstavleniya o sindrome polikistoznykh yaichnikov [Modern ideas about the syndrome of polycystic ovaries]. Farmateka – Pharmateka, 3, 8-15 [in Russian].
Tatarchuk, T.F., Bulavenko, O.V., Kapshuk, I.M. & Tarnopolska, V.O. (2015). Nedostatnist vitaminu D v henezi porushen reproduktyvnoho zdorovia [Vitamin D deficiency in the genesis of reproductive health disorders]. Ukrayinskyi medychnyi chasopys – Ukrainian Medical Journal, 5 (109), 56-60 [in Ukrainian].
Tehrani, H., Mostajeran, F. & Shahsavari, S. (2014.). The effect of calcium and Vitamin D supplementation on menstrual cycle, body mass index and hyperandrogenism state of women with polycystic ovarian syndrome: A clinical trial study. J Res Med Sci., 19, 875-880.
Irani, M. & Merhi, Z. (2014.). Role of vitamin D in ovarian physiology and its implication in reproduction: a systematic review. Fertil Steril, 102 (2), 460-468.
Grodnitskaya, Ye.E. & Kurtser, M.A. (2015). Defitsit vitamina D u zhenshchin s sindromom polikistoznykh yaichnikov [Vitamin D Deficiency in Women with Polycystic Ovary Syndrome]. Problemy reproduktsii – Reproduction Problems, 21 (5), 38-42 [in Rusian].
Garg, D. & Tal, R. (2016). Inositol Treatment and ART Outcomes in Women with PCOS. International Journal of Endocrinology, 9. ID1979654
Gromova, O.A., Torshin, I.Yu. & Limanova, O.A. (2013). Sistematicheskiy analiz molekulyarno-fiziologicheskikh effektov mio-inozitla – dannyye molekulyarnoy biologii, eksperemental'noy i klinicheskoy meditsiny [Systematic analysis of molecular-physiological effects of myo-inositol - data from molecular biology, experimental and clinical medicine]. Effektivnaya farmakoterapiya v akusherstve i ginekologii – Effective pharmacotherapy in obstetrics and gynecology, 8, 37-43 [in Russian].
Pro zatverdzhennia Poriadku zastosuvannia dopomizhnykh reproduktyvnykh tekhnolohii v Ukrayini : nakaz Ministerstva okhorony zdorovia Ukrainy vid 09.09.2013 r. № 1030/102 [On Approval of the Procedure for the Use of Assisted Reproductive Technologies in Ukraine: Order of the Ministry of Health of Ukraine dated 09.09.2013. No. 1030/102].
Pro udoskonalennia systemy planuvannia simi ta okhorony reproduktyvnoho zdorovia v Ukraini : nakaz Ministerstva okhorony zdorovia Ukrayiny vid 29.11.2013r. № 1030/102 [On the improvement of the family planning and reproductive health system in Ukraine: the Order of the Ministry of Health of Ukraine dated 11/29/2013. No. 1030/102].
Rienzi, L., Vajta, G. & Ubaldi, F. (2011). Predictive value of oocyte morphology in human IVF: a systematic review of the literature. Human Reprodn Update, 17 (1), 34-45.
Lazzaroni-Tealdi, E. & Barad, D.H. (2015). Oocyte Scoring Enhances Embryo-Scoring in Predicting Pregnancy Chances with IVF Where It Counts Most. PLOS ONE, 2, 1-13. DOI:10.1371
Gardner, D.K., Phil, D. & Lane, M. (2000). Blastocyst score affects implantation and pregnancy outcome: towards a single blastocyst transfer. Fertility and Sterilityt, 6, 1155-1158.
Mafm, Y., Van der Veen, F. & Al-Inany, H.G. (2014). Gonadotropin-releasing hormone agonist versus HCG for oocyte triggering in antagonist-assisted reproductive technology. Cochrane Database of Systematic Reviews, 10, 1-73.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
