ТОКСИЧНА ДІЯ НАНОЧАСТИНОК ОКСИДУ МАРГАНЦЮ ЗА УМОВ ГОСТРОГО ЕКСПЕРИМЕНТУ
DOI:
https://doi.org/10.11603/2415-8798.2017.4.8413Ключові слова:
наночастинки, токсичність, марганець.Анотація
Встановлено, що сполуки марганцю мають негативний вплив на живий організм, проявляючи нейротоксичний і гепатотоксичний ефекти та індукуючи оксидативний стрес. Оскільки працівники заводів із добування та переробки марганцевих руд, а також інженери-зварювальники постійно контактують із наночастинками марганцю, дослідження токсичного впливу цих наночастинок на живі організми є актуальним.
Мета дослідження – вивчити токсичність марганцю у формі наночастинок порівняно з еквівалентними дозами марганцю у формі солі при їх пероральному введенні в організм.
Матеріали і методи. Для експерименту використовували самців білих щурів лінії Вістар (3 дослідні групи по 8 особин). Тварини першої грипи були інтактними. Розчин солі марганцю та суспензію наночастинок щоденно вводили тваринам другої та третьої груп відповідно за допомогою зонда в перерахунку на разову дозу марганцю 10,9 мг/кг маси тіла. Для визначення біохімічних показників використовували набори реактивів фірм “Філісіт-Діагностика” та “СпайнЛаб”.
Результати досліджень та їх обговорення. Змодельовано отруєння за умов гострого введення суспензії per os наночастинок оксиду марганцю та розчину солі марганцю протягом 8 днів з перерахунку на сумарну дозу марганцю 87,2 мг/кг маси тіла білих щурів. Показано, що введеня марганцевмісних сполук у формі наночастинок та солі індукувало достовірні зміни біохімічних показників.
Висновки. Введення сполук марганцю індукує достовірні зміни біохімічних показників сироватки крові та гомогенатів, гепатотоксичність та нейротоксичність, а також оксидативний стрес. При введенні еквівалентних доз марганцю його токсичність у формі наносполуки вища, ніж у вигляді солі марганцю.
Посилання
Holovenko, M. YA. (2007). Nanomedytsyna: dosyahnennya ta perspektyvy rozvytku novitnikh tekhnolohiy u diahnostytsi ta likuvanni (ohlyad literatury) [Nanomedicine: Achievements and Prospects for the Development of Advanced Technologies in Diagnosis and Treatment]. Zhurnal AMN Ukrayiny, 13 (4), 4-25.
Vlizlo, V. V. (2012). Laboratorni metody doslidzhennya biolohiyi, tvarynnytstva ta veterynarnoyi medytsyny: dovidnyk. [Laboratory methods of research in biology, livestock and veterinary medicine: a guide.]. Lʹviv: Spoluch., 425-427.
Domanova, A. A. (2008). Kursova robota biolohichna rolʹ marhanku v orhanizmi lyudyny ta tvaryn [Course work the biological role of manganese in the human and animal organism.]. Chernihivsʹkyy derzhavnyy pedahohichnyy universytet im. T.H. Shevchenka, kafedra botaniky, zoolohiyi ta okhorony pryrody.
Kamyshnykov, V. S. (2003). Opredelenye soderzhanyya (aktyvnosty) tseruloplazmyna [Determination of the content (activity) of ceruloplasmin.]. Spravochnyk po kliniko-biokhimichniy laboratorniy diahnostytsi, 2, 71-79.
Chevary, S., Chaba, Y., & Sekey, Y. (1985). Rolʹ superoksyddysmutazy v okyslytelʹnykh protsessakh kletky y metod opredelenyya ee v byolohycheskykh materyalakh [The role of superoxide dismutase in the oxidative processes of the cell and the method for its determination in biological materials.]. Lab. delo, 11, 678-680.
Elder, A., Gelein, R., Silva, V., Feikert, T., Opanashuk, L., Carter, J., ... & Oberdörster, G. (2006). Translocation of inhaled ultrafine manganese oxide particles to the central nervous system. Environmental health perspectives, 114 (8), 1172.
Hamai, D., & Bondy, S. C. (2004). Oxidative basis of manganese neurotoxicity. Annals of the New York Academy of Sciences, 1012 (1), 129-141.
Horváth, E., Máté, Z., Takács, S., Pusztai, P., Sápi, A., Kónya, Z., ... & Papp, A. (2012). General and electrophysiological toxic effects of manganese in rats following subacute administration in dissolved and nanoparticle form. The Scientific World Journal, 2012.
Huang, Y. L., Tseng, W. C., & Lin, T. H. (2001). In vitro effects of metal ions (Fe2+, Mn2+, Pb2+) on sperm motility and lipid peroxidation in human semen. Journal of Toxicology and Environmental Health Part A, 62 (4), 259-267.
Hussain, S. M., Javorina, A. K., Schrand, A. M., Duhart, H. M., Ali, S. F., & Schlager, J. J. (2006). The interaction of manganese nanoparticles with PC-12 cells induces dopamine depletion. Toxicological sciences, 92 (2), 456-463.
Santos, D., Milatovic, D., Andrade, V., Batoreu, M. C., Aschner, M., & Dos Santos, A. M. (2012). The inhibitory effect of manganese on acetylcholinesterase activity enhances oxidative stress and neuroinflammation in the rat brain. Toxicology, 292 (2), 90-98.
Sárközi, L., Horváth, E., Kónya, Z., Kiricsi, I., Szalay, B., Vezér, T., & Papp, A. (2009). Subacute intratracheal exposure of rats to manganese nanoparticles: behavioral, electrophysiological, and general toxicological effects. Inhalation toxicology, 21(sup1), 83-91.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
