ХАРАКТЕРИСТИКА ЦЕРЕБРАЛЬНОГО ТОКСОПЛАЗМОЗУ У ПАЦІЄНТІВ З ВІЛ: РЕТРОСПЕКТИВНИЙ АНАЛІЗ 135 ВИПАДКІВ У ДНІПРОПЕТРОВСЬКОМУ РЕГІОНІ

Автор(и)

  • L. R. Shostakovych-Koretska 1ДЗ «Дніпропетровська медична академія МОЗ України»,
  • K. Yu. Lytvyn 1ДЗ «Дніпропетровська медична академія МОЗ України»,
  • O. О. Volikova 1ДЗ «Дніпропетровська медична академія МОЗ України»,
  • О. О. Bilokon 1ДЗ «Дніпропетровська медична академія МОЗ України»,
  • І. P. Mishkoy 2КЗ «Дніпропетровський обласний центр з профілактики та боротьби зі СНІДом»
  • Z. О. Chykarenko 1ДЗ «Дніпропетровська медична академія МОЗ України»,
  • O. A. Kushnierova 1ДЗ «Дніпропетровська медична академія МОЗ України»,
  • S. A. Halushchenko 1ДЗ «Дніпропетровська медична академія МОЗ України»,

DOI:

https://doi.org/10.11603/2415-8798.2017.4.8404

Ключові слова:

ВІЛ-інфекція, церебральний токсоплазмоз, ко-інфекція, центральна нервова система (ЦНС).

Анотація

Від 40 до 70 % хворих на ВІЛ мають неврологічні захворювання. Токсоплазмоз – одна з найчастіших причин уражень головного мозку в пацієнтів із ВІЛ, що часто призводить до летальності.

Мета дослідження – визначити та порівняти основні характеристики токсоплазмозу центральної нервової системи у ВІЛ-позитивних пацієнтів, які мали різний результат захворювання (вижили або померли внаслідок хвороби).

Матеріали і методи. Проведено ретроспективний когортний аналіз 135 випадків церебрального токсоплазмозу у ВІЛ-позитивних пацієнтів Дніпропетровського регіону за період з 2010 до 2017 року. Наявність токсоплазмозу було підтверджено виявленням ДНК Toxoplasma gondii в спинномозковій рідині, а у померлих хворих дослідженням автопсійного матеріалу. Статистичну обробку результатів дослідження проводили з використанням програм STAT IST ICA v.6.1® і SPSS. Для порівняння показників у групах хворих, які померли та які вижили, визначали відношення шансів (odds ratio – OR) з довірчим інтервалом (95 % CI).

Результати досліджень та їх обговорення. У 30 % ВІЛ-позитивних пацієнтів із захворюваннями ЦНС було діагностовано токсоплазмоз. Більшість хворих склали чоловіки – 71 (52,6 %), середній вік становив (37,79±0,64) року. Кількість летальних випадків – 29 (21,5 %). Групи пацієнтів, які вижили або померли, суттєво не відрізнялись за віком (37,47±0,72) проти (38,93±1,46) року (p>0,05) та гендерним складом (чоловіків було 53,8 % проти 48,3 % жінок). Інфікування статевим шляхом мало місце в 40,0 % випадків, через споживання ін’єкційних наркотиків (СІН) – 34,8 %, шлях інфікування був невизначений у 25,2 %. У померлих невизначений шлях інфікування склав 51,7 % проти 17,9 % (р<0,001) пацієнтів, які вижили. У 43 хворих (31,9 %) на церебральний токсоплазмоз ВІЛ-статус було визначено разом із розвитком токсоплазмозу. Частота пізнього виявлення ВІЛ (менше року до маніфестації токсоплазмозу ЦНС) у хворих, які померли, була в 6,49 раза вищою (95 % CI 2,64–15,95), порівняно з тими, які вижили. 76 (56,3 %) пацієнтів мали рівень CD4 менший 50 клітин/мм3, у тому числі серед померлих пацієнтів цей показник був у 1,5 раза вищим – 75,9 % проти 50,9 % (р<0,05) у тих, хто вижив. Медіана CD4 в період розвитку неврологічних захворювань у хворих із токсоплазмозом ЦНС склала 44,5 (IQR 21–100) клітин/мм3, з них у пацієнтів, які померли, – 33 (IQR 15–44) клітин/мм3 проти 52 (IQR 25–106) клітин/мм3 в осіб, які вижили (р<0,05). Медіана вірусного навантаження (Lg ВН) у період розвитку неврологічних симптомів склала 4,96 (IQR 1,60–5,80) копій/мл, а у пацієнтів, які померли, дорівнювала 6,20 (IQR 6,05–6,31) копій/мл і значно перевищувала аналогічний показник у тих, кого виписали з поліпшенням стану, – 4,89 (IQR 1,60–5,72) копій/мл (р<0,05). Серед клінічних симптомів найрозповсюдженішими у пацієнтів із токсоплазмозом ЦНС були: головний біль – у 86 (63,7 %) пацієнтів, запаморочення та порушення координації – у 81 (60,0 %), судоми – в 43 (31,9 %), моно- та геміпарези – у 57 (42,2 %), порушення ЧМН – у 37 (27,4 %), дизартрія – у 27 (20,0 %), когнітивні порушення – у 29 (21,5 %), порушення свідомості – у 14 (10,4 %), порушення зору – в 7 (5,2 %) випадках. У 30 (22,2 %) пацієнтів мало місце поєднання токсоплазмозу з іншими захворюваннями ЦНС. Розвиток ко-інфекції токсоплазмозу з туберкульозом у пацієнтів із летальним наслідком хвороби спостерігався у 4,5 раза частіше (95 % СI 1,42–14,29), ніж у пацієнтів, які вижили (р<0,05). Поширення вірусного інфікування Епштейна–Барр серед померлих було у 4,21 раза більшим (95 % СI 1,11–15,90) (р<0,05).

Висновки. Церебральний токсоплазмоз складає 30,0 % усієї ВІЛ-асоційованої інфекційної патології ЦНС в пацієнтів у Дніпропетровському регіоні; у 56,3 % пацієнтів токсоплазмоз діагностують на тлі глибокої імуносупресії, у 21,5 % первиннодіагностований токсоплазмоз закінчується летально. Шанси летального наслідку хвороби не залежить від статі, віку, але значно зростають при відсутності АР Т, кількості CD4 клітин/мм3 менше 50 та наявності ко-інфекцій ЦНС, найвагомішим з яких у плані ризику є туберкульоз ЦНС. Отримані результати важливі для прогнозування перебігу хвороби та виявлення можливих ризиків, для удосконалення профілактичних заходів.

Біографії авторів

L. R. Shostakovych-Koretska, 1ДЗ «Дніпропетровська медична академія МОЗ України»,

професор, д. мед. н., завідувач кафедрою інфекційних хвороб ДЗ «ДМА МОЗ України» 

K. Yu. Lytvyn, 1ДЗ «Дніпропетровська медична академія МОЗ України»,

доцент, к. мед. н., доцент кафедри інфекційних хвороб ДЗ «ДМА МОЗ України»,  тел. 0677390951.

Конфлікт інтересів: відсутній.

 

O. О. Volikova, 1ДЗ «Дніпропетровська медична академія МОЗ України»,

асистент кафедри інфекційних хвороб ДЗ «ДМА МОЗ України»

О. О. Bilokon, 1ДЗ «Дніпропетровська медична академія МОЗ України»,

клінічний ординатор кафедри інфекційних хвороб ДЗ «ДМА МОЗ України»

І. P. Mishkoy, 2КЗ «Дніпропетровський обласний центр з профілактики та боротьби зі СНІДом»

лікар-інфекціоніст, КЗ «Дніпропетровського обласного центру з профілактики та боротьби зі СНІДом»

Z. О. Chykarenko, 1ДЗ «Дніпропетровська медична академія МОЗ України»,

доцент, к. мед. н., доцент кафедри інфекційних хвороб ДЗ «ДМА МОЗ України»

O. A. Kushnierova, 1ДЗ «Дніпропетровська медична академія МОЗ України»,

асистент кафедри інфекційних хвороб ДЗ «ДМА МОЗ України»

S. A. Halushchenko, 1ДЗ «Дніпропетровська медична академія МОЗ України»,

доцент, к. мед. н., асистент кафедри інфекційних хвороб ДЗ «ДМА МОЗ України»

Посилання

Bilgrami, M., & O'Keefe, P. (2014). Neurologic diseases in HIV-infected patients. Handbook of clinical neurology, 121, 1321-1344.

Vivithanaporn, P., Heo, G., Gamble, J., Krentz, H. B., Hoke, A., Gill, M. J., & Power, C. (2010). Neurologic disease burden in treated HIV/AIDS predicts survival: а population-based study. Neurology, 75(13), 1150-1158.

Bolokadze, N., Gabunia, P., Ezugbaia, M., Gatserelia, L., & Khechiashvili, G. (2008). Neurological complications in patients with HIV/AIDS. Georgian medical news, (165), 34-38.

Portegies, P., & Berger, J. R. (2007). HIV/AIDS and the nervous system. Handbook of clinical neurology, 85, 1-2.

Tan, I. L., Smith, B. R., von Geldern, G., Mateen, F. J., & McArthur, J. C. (2012). HIV-associated opportunistic infections of the CNS. The Lancet Neurology, 11(7), 605-617.

Siddiqi, O. K., Ghebremichael, M., Dang, X., Atadzhanov, M., Kaonga, P., Khoury, M. N., & Koralnik, I. J. (2014). Molecular diagnosis of central nervous system opportunistic infections in HIV-infected Zambian adults. Clinical Infectious Diseases, 58(12), 1771-1777.

Abgrall, S., Rabaud, C., Costagliola, D., & Clinical Epidemiology Group of the French Hospital Database on HIV. (2001). Incidence and risk factors for toxoplasmic encephalitis in human immunodeficiency virus-infected patients before and during the highly active antiretroviral therapy era. Clinical Infectious Diseases, 33(10), 1747-1755.

Sacktor, N. (2002). The epidemiology of human immunodeficiency virus–associated neurological disease in the era of highly active antiretroviral therapy. Journal of neurovirology, 8.

Shostakovych-Koretska L.R., Lytvyn K.Yu., Hubar I.O., Volikova O.O., Chykarenko Z.О., Kushnierova O.A., Sheveliova O.V. (2017). Analiz zmin syrovatkovoho beta-2-mikrohlobulinu ta pokaznykiv hematolohichnoho profiliu u patsiientiv iz VIL-asotsiiovanymy nevroloholichnymy zakhvoriuvanniamy [Analysis of changes of serum beta-2-microglobulin and hematological parameters in patients with HIV-associated neurological diseases]. Visnyk naukovykh doslidzhen – Bulletin of scientific research, 3, 110-113 [in Ukrainian].

Shostakovych-Koretska L.R., Volikova O.O., Lytvyn K.Yu., Hubar I.O., Kushnierova O.A., Sheveliova O.V. (2017). HLA DRB1 polimorfizm ta ryzyk vynyknennia ko-infektsii VIL/tuberkuloz [HLA DRB1 polymorphism and risk of HIV/tuberculosis co-infection]. Medychni perspektyvy – Medical perspectives, ХХІІ(3), 81-88 [in Ukrainian].

Shostakovych-Koretska L.R., Lytvyn K.Yu., Volikova O.O., Hubar I.O., Suremenko M.S., Kushnierova O.A., Sheveliova O.V. (2017). Riven syrovatkovoho beta-2-mikrohlobulinu ta yoho zviazok z imunolohichnymy ta hematolohichnymy pokaznykamy pry prohresuvanni VIL [Serum levels of β-2-microglobulin and its relationship to immunological and hematological parameters in the progression of HIV-infection]. Infektsiini khvoroby – Infectious diseases, 3(89), 18-23. [in Ukrainian]

Berhe, T., Melkamu, Y., & Amare, A. (2012). The pattern and predictors of mortality of HIV/AIDS patients with neurologic manifestation in Ethiopia: a retrospective study. AIDS research and therapy, 9(1), 11.

Dai, L., Mahajan, S. D., Guo, C., Zhang, T., Wang, W., Li, T., ... & Li, N. (2014). Spectrum of central nervous system disorders in hospitalized HIV/AIDS patients (2009–2011) at a major HIV/AIDS referral center in Beijing, China. Journal of the neurological sciences, 342(1), 88-92.

Jowi JO, Mativo PM, Musoke SS. Clinical and laboratory characteristics of hospitalised patients with neurological manifestations of HIV/AIDS at the Nairobi hospital. East Afr Med J 2007;84:67-76.

Richards Jr, F. O., Kovacs, J. A., & Luft, B. J. (1995). Preventing toxoplasmic encephalitis in persons infected with human immunodeficiency virus. Clinical infectious diseases,21(Supplement_1), S49-S56.

Israelski, D. M., Chmiel, J. S., Poggensee, L., Phair, J. P., & Remington, J. S. (1993). Prevalence of Toxoplasma infection in a cohort of homosexual men at risk of AIDS and toxoplasmic encephalitis. JAIDS Journal of Acquired Immune Deficiency Syndromes, 6(4), 414-418.

Nissapatorn, V., Lee, C., Quek, K. F., Leong, C. L., Mahmud, R., & Abdullah, K. A. (2004). Toxoplasmosis in HIV/AIDS patients: a current situation. Japanese journal of infectious diseases, 57(4), 160-165.

Luft, B. J., Hafner, R., Korzun, A. H., Leport, C., Antoniskis, D., Bosler, E. M., ... & Morlat, P. (1993). Toxoplasmic encephalitis in patients with the acquired immunodeficiency syndrome. New England Journal of Medicine, 329(14), 995-1000.

##submission.downloads##

Опубліковано

2018-01-13

Як цитувати

Shostakovych-Koretska, L. R., Lytvyn, K. Y., Volikova O. О., Bilokon О. О., Mishkoy І. P., Chykarenko Z. О., … Halushchenko, S. A. (2018). ХАРАКТЕРИСТИКА ЦЕРЕБРАЛЬНОГО ТОКСОПЛАЗМОЗУ У ПАЦІЄНТІВ З ВІЛ: РЕТРОСПЕКТИВНИЙ АНАЛІЗ 135 ВИПАДКІВ У ДНІПРОПЕТРОВСЬКОМУ РЕГІОНІ. Вісник наукових досліджень, (4). https://doi.org/10.11603/2415-8798.2017.4.8404

Номер

Розділ

НЕВРОЛОГІЯ ТА ПСИХІАТРІЯ