ДОСЛІДЖЕННЯ АДАПТАЦІЙНИХ МОЖЛИВОСТЕЙ СЕРЦЕВО-СУДИННОЇ СИСТЕМИ У СТАРШОКЛАСНИКІВ-КІБЕРАДИКТІВ

Анотація

Адаптація дозволяє не лише пристосовуватись до значних змін середовища, а й активно перебудовувати свої фізіологічні функції, поведінку відповідно до цих змін, інколи випереджуючи їх.

Мета дослідження – вивчити адаптаційні можливості серцево-судинної системи старшокласників залежно від часу заняття за комп’ютером.

Матеріали і методи. Обстежено 60 учнів 10–11 класів віком 16–17 років (серед них 30 юнаків та 30 дівчат), використавши анкети Кімберлі Янгома, також оцінювали стан серцево-судинної системи (ССС), вегетативних центрів (індекс Кердю) та адаптаційного потенціалу.

Результати досліджень та їх обговорення. Після занять за комп’ютером у всіх обстежуваних частота серцевих скорочень збільшилася, що вказує на активацію симпатичного відділу нервової системи. Більш виражені відмінності в учнів 17 років. У контрольній групі показники частоти серцевих скорочень (ЧСС) були майже аналогічними. В юнаків 17 років після роботи за комп’ютером величина систолічного і діастолічного артеріального тиску (АТ) вища, ніж у дівчат, що статистично достовірно. Аналіз статевих відмінностей показав, що хлопці мають більшу чутливість до роботи за комп’ютером саме в 16–17 років. Систематичні заняття за комп’ютером призводять до підвищення пульсового тиску, що статистично достовірне у юнаків 17 років. Відмічено збільшення ЧСС та позитивного показника індексу Кредю в експериментальній групі як у стані спокою до роботи на комп’ютері, так і після роботи. В групі школярів, які тривалий час проводять за комп’ютером, переважає симпатичний відділ нервової системи, що викликає психоемоційний стрес. Результати показали, що учні 16 років мають індекс Робінсона від 75 до 82,9 ум. од., що свідчить про середні аеробні можливості організму старшокласників обох досліджуваних груп, лише у дівчат, які займаються тривалий час за комп’ютером, аеробні властивості організму знижуються. В обстежуваних контрольної групи адаптаційний потенціал свідчить про задовільну адаптацію, тоді як у експериментальній – напруження адаптаційного потенціалу. За результатами, в експериментальній групі серед підлітків 16 років 50 % хлопців та 78 % дівчат мають низький та нижче середнього й рівень функціонального стану ССС. Серед підлітків 17 років близько 67 % хлопців та 81 % дівчат мають низький та нижче середнього рівні функціонального стану ССС.

Висновки. У юнаків 17 років, які працюють за комп’ютером, більше 4 год упродовж дня відмічено підвищену активність симпатичного відділу нервової системи в регуляції серцевого ритму. Достовірне зниження адаптаційних можливостей системи кровообігу виявлено в юнаків у кінці пубертатного періоду, що свідчить про відносну функціональну незрілість їх адаптаційних систем. Систематична багатогодинна робота за комп’ютером призводить до зривів адаптаційних механізмів у старшокласників.