ПОРІВНЯЛЬНА КЛІНІКО-АНАМНЕСТИЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА ФАКТОРІВ РИЗИКУ ГОСТРОГО КОРОНАРНОГО СИНДРОМУ БЕЗ ЕЛЕВАЦІЇ СЕГМЕНТА ST У ЖІНОК В ПЕРИ- ТА ПОСТМЕНОПАУЗАЛЬНИЙ ПЕРІОДИ

Автор(и)

  • T. M. Solomenchuk Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького
  • V. V. Protsko Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького
  • O. V. Vosukh Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького

DOI:

https://doi.org/10.11603/2415-8798.2017.4.8311

Ключові слова:

гострий коронарний синдром, жінки, естрогенодефіцит, фактори високого серцево-судинного ризику, дисліпідемії, індекс вісцерального ожиріння, тютюнокуріння.

Анотація

Упродовж останніх десятиліть увага наукової спільноти у галузі кардіології була зосереджена в основному на групі пацієнтів чоловічої статі, незважаючи на існування істотних гендерних відмінностей при патофізіологічних механізмах розвитку серцево-судинних захворювань на ґрунті атеросклерозу, їх факторів ризику, особливостей клінічного перебігу, характерних агіографічних змін, підходів до лікування, прогнозу та вищої летальності у жінок.

Мета дослідження – провести порівняльний аналіз факторів високого серцево-судинного ризику в жінок із ГКСбпST та практично здорових, залежно від ендокринного статусу жіночих статевих гормонів.

Матеріали і методи. Обстежено 157 жінок віком від 35 до 72 років (середній вік – (56,54±0,87) року). Першу групу склали 112 жінок, хворих на ГКСбпST , віком від 39 до 72 років (середній вік – (58,52±0,99) року). Групу порівняння (друга група) – 45 практично здорових жінок у віці від 35 до 71 років (середній вік – (52,58±1,58) року). Визначали рівні жіночих статевих гормонів. Вивчали основні фактори високого серцево-судинного ризику. За типом гормонального статусу, жінок першої та другої груп поділили на підгрупи. Підгрупа ІА – 64 хворі жінки 39–72 років (середній вік – (60,77±1,16) року), ІІА – 26 практично здорових жінок 42–71 років (середній вік – (58,64±2,18) року) з гормональними ознаками постменопаузи: рівнем естрадіолу <80 пмоль/л (21,79 пг/мл) та індексом ЛГ/ФСГ<1. ІБ підгрупа – 48 хворих жінок 35–65 років (середній вік – (52,29±1,63) року), ІІБ – 19 практично здорових жінок віком 35–58 років (середній вік – (49,84±1,84) року) з рівнями естрадіолу >80 пмоль/л (21,79 пг/мл) та індексом ЛГ/ФСГ>1.

Результати досліджень та їх обговорення. У хворих жінок із постменопаузальним типом гормонального статусу (ІА) достовірно більш поширені такі традиційні фактори серцево-судинного ризику, як АГ (82,81±4,72) %, дисліпідемія, гіперхолестеринемія, гіпертригліцеридемія. Частота гіперхолестеринемії серед них у 1,3 раза достовірно перевищувала таку ж у пацієнток підгрупи ІБ (95,31±2,64) % (ІА) проти (75,00±6,25) % (ІБ)). Середній рівень ХС ЛПВГ у хворих на ГКСбпST ІБ підгрупи достовірно нижчий порівняно з підгрупою жінок ІА (1,04±0,03) Ммоль/л (ІБ) проти (1,16±0,05) Ммоль/л (ІА). Індекс вісцерального ожиріння (ІВО) найвищий у підгрупі ІА (4,74±0,51) од. (ІА) проти (3,75±0,33) од. (ІБ). Цукровий діабет (31,25±5,15) %, тютюнокуріння (54,16±7,19) % та професійно-шкідлива праця (89,58±4,41) % більше поширені у ІБ підгрупі. Серед них виявляли достовірно більшу частку осіб із підвищеними рівнями С-реактивного протеїну (СР П) і достовірно вищі приблизно на 20 % середні його значення порівняно з хворими жінками підгрупи ІА (6,40±0,53) мг/л (ІБ) проти (5,17±0,44) мг/л (ІА).

Висновки. Незалежно від гормонального статусу, в жінок, хворих на ГКСбпST є більше поширеними та вираженими основні фактори високого серцево-судинного ризику порівняно зі здоровими особами. Естрогенодефіцит у постменопаузальних жінок із ГКСбпST призводить до вищої поширеності АГ, тяжких порушень ліпідного, жирового обмінів, що збільшує ризик розвитку ГКСбпST . Причиною ГКСбпST у жінок з відносно збереженим гормональним статусом є більше поширення тютюнокуріння та впливу ксенобіотиків унаслідок тривалої професійно-шкідливої праці, цукрового діабету разом із традиційними факторами високого серцево-судинного ризику.

Біографії авторів

T. M. Solomenchuk, Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького

д-р мед. наук, професор кафедри сімейної медицини ФПДО, Львівський національний медичний університет ім. Данила Галицького, Україна, Е-mail: profsolomenchuk@ukr.net

V. V. Protsko, Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького

аспірант, асистент кафедри сімейної медицини ФПДО, Львівський національний медичний університет ім. Данила Галицького, Україна, Е-mail: Vasyl_Protsko@meta.ua

O. V. Vosukh, Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького

аспірант кафедри сімейної медицини ФПДО, Львівський національний медичний університет ім. Данила Галицького, Україна,

Посилання

Towfighi, A., Zheng, L. & Ovbiagele, B. (2009) Sex-specific trends in midlife coronary heart disease risk and prevalence. Arch Intern Med., (169), 1762-1766.

Mehta, L.S., Beckie, T.M., DeVon, H.A., Grines, C.L., Krumholz, H.M., Johnson, M.N. … Lindley, K.J. (2016). On behalf of the American Heart Association Cardiovascular Disease in Women and Special Populations Committee of the Council on Clinical Cardiology, Council on Epidemiology and Prevention, Council on Cardiovascular and Stroke Nursing, and Council on Quality of Care and Outcomes Research. Acute myocardial infarction in women: a scientific statement from the American Heart Association. Circulation, (133), 916-947.

Ossewaarde, M.E., Bots, M.L., Verbeek, A.L., Peeters, H.M., Graaf, Y., Grobbee, D.E. … Schouw, Y.T. (2005). Age at menopause, cause-specific mortality and total life expectancy. Epidemiology, (16), 556-562.

Bairey, Merz C.N., Johnson, B.D., Sharaf, B.L., Bittner, V., Berga, S. L, Braunstein, G.D. … Hodgson, T.K. (2003). Hypoestrogenemia of hypothalamic origin and coronary artery disease in premenopausal women: a report from the NHLBI-sponsored WISE study. J Am Coll Cardiol, (41), 413-419.

Harlow, S.D., Gass, M, Hall, J.E., Lobo, R., Maki, P., Rebar, R.W. … Sherman, S. for the STRAW + 10 Collaborative Group (2012). Executive summary of the Stages of Reproductive Aging Workshop + 10: addressing the unfinished agenda of staging reproductive aging. Menopause, (19), (4), 387-395.

NICE Guidelines (2015). Menopause: diagnosis and management, https://www.nice.org.uk/guidance/ ng23.

Zaremba, Ye.Kh., Hzhehotskiy, M.R. & Shatinska-Mytsyk, I.S. (2014) Menopauza: mizhdistsiplinarni aspekty [Menopause: interdisciplinary aspects]. Lviv: ART Studiya AKME, 124 [in Ukrainian].

Bokhman, Ya.V. (1989). Rukovodstvo po onkoginekologii, Rukovodstvo po onkohynekolohyy [Guidance on onkogynecology] Leningrad, Meditsina, 464 [in Russian].

Bassand, J.P., Hamm, C.W., Ardissino, D., Boersma, E., Budaj, A., Fernandez-Aviles, F. (2011). Guidelines for the diagnosis and treatment of non-ST-segment elevation acute coronary syndromes. European Heart Journal, (93), 2999-3054.

Nakaz № 164. (2016). Unifikovaniy klinichnyy protokol ekstrenoyi, pervynnoyi, vtorinnoyi (spetsializovanoyi), tretynnoyi (vysokospetsializovanoyi) medychnoyi dopomohy ta medychnoyi reabilitatsiyi: gostryy koronarnyy syndrom bez elevatsiyi sehmenta ST [Order no 164. Unified clinical protocols of emergency, primary, secondary (specialized), tertiary (highly specialized) care and rehabilitation with non – ST elevation acute coronary syndrome]. Kyiv, 78 [in Ukrainian].

Likhachev, V.K. (2012). Gormonalnaya díagnostika v praktike akushera – gínekologa: Rukovodstvo dlya vrachey [Hormonal diagnostics in the practice of obstetrician – gynecologist: Guidance for doctors]. Kyiv, 154 [in Russian].

Amato, M.C., Giordano, C., Galia, M., Criscimanna, A., Vitabile, S., Midiri, M. & Galluzzo, A. AlkaMeSy Study Group. (2010). Visceral adiposity index: a reliable indicator of visceral fat function associated with cardiometabolic risk. Diab. Care, (33), 920-922.

Moskalenko, V.F, Gulchiy, O.P. & Golubchikov, M.V (2009). Biostatystyka. Pid zahalnoiu redaktsiieiu chl.-kor. AMN Ukrainy, prof. V.F. Moskalenka [Biostatistiks. Under the general eds. of Correspondent Member of AMS of Ukraine, Prof. Moskalenko V.F.]. Knyga plyus, 184 [in Ukrainian].

Goodman, N.F., Cobin, R.H., Ginzburg, S.B., Katz, I.A. & Woode, D.E. (2011). AACE medical guidelines for clinical practice for the diagnosis and treatment of menopause. Endocr. Pract., (17), 1-25.

Barton, M. & Meyer, M.R. (2009). Postmenopausal hypertension. Mechanisms and therapy. Hypertension, (54), 11-18.

Huxley, R. & Woodward, M. (2011). Cigarette smoking as a risk factor for coronary heart disease in women compared with men: a systematic review and meta-analysis of prospective cohort studies. Lancet, (378) (9799), 1297-1300.

Polotsky, H.N. & Polotsky, A.J. (2010). Metabolic implications of menopause. Semin. Reprod. Med., (28), 426-434.

Fernandez, M.L. & Murillo, A.G. (2016). Postmenopausal women have higher hdl and decreased incidence of low hdl than premenopausal women with metabolic syndrome. Healthcare, (4), 20-30.

Franklin, R.M., Ploutz-Snyder, L. & Kanaley, J.A. (2009). Longitudinal changes in abdominal fat distribution with menopause. Metabolism, (58), 311-315.

##submission.downloads##

Опубліковано

2018-01-13

Як цитувати

Solomenchuk, T. M., Protsko, V. V., & Vosukh, O. V. (2018). ПОРІВНЯЛЬНА КЛІНІКО-АНАМНЕСТИЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА ФАКТОРІВ РИЗИКУ ГОСТРОГО КОРОНАРНОГО СИНДРОМУ БЕЗ ЕЛЕВАЦІЇ СЕГМЕНТА ST У ЖІНОК В ПЕРИ- ТА ПОСТМЕНОПАУЗАЛЬНИЙ ПЕРІОДИ. Вісник наукових досліджень, (4). https://doi.org/10.11603/2415-8798.2017.4.8311

Номер

Розділ

ВНУТРІШНІ ХВОРОБИ