ВИКОРИСТАННЯ БІОХІМІЧНИХ МАРКЕРІВ ТА КОМПЮТЕРНОЇ ТОМОГРАФІЇ У ДІАГНОСТИЦІ УРАЖЕНЬ ПЕЧІНКИ ПРИ ТУБЕРКУЛЬОЗІ ЛЕГЕНЬ
DOI:
https://doi.org/10.11603/2415-8798.2017.4.8299Ключові слова:
вперше діагностований туберкульоз легень, біохімічні маркери печінки, комп’ютерна томографія печінки.Анотація
Порушення функції печінки у хворих на туберкульоз легень зумовлені різними факторами, зокрема токсичним впливом протитуберкульозних препаратів. Виявити такі порушення можливо за допомогою біохімічних та інструментальних досліджень.
Мета дослідження – визначити біохімічні маркери печінки, а також зміни тканини печінки у хворих на вперше діагностований туберкульоз легень за допомогою комп’ютерної томографії до лікування і при виписці зі стаціонару.
Результати досліджень та їх обговорення.Для здійснення поставленої мети було обстежено 29 хворих на вперше діагностований туберкульоз легень до лікування і при виписці зі стаціонару після терапії протитуберкульозними препаратами першого ряду. Пацієнтів поділили на дві групи: перша – хворі (15 осіб), у яких при госпіталізації інтоксикаційний синдром був помірно виражений; друга – пацієнти (14 осіб), у яких при госпіталізації інтоксикаційний синдром був значно виражений. Усім хворим при прийнятті й виписці було проведено комп’ютерну томографію легень та печінки. Щільність печінки визначали у IV, VII та VIII її сегментах із визначенням одиниць Хаунсфільда за допомогою програми Radi Ant DICOM Viewer. Проведено кореляційний аналіз змін біохімічних маркерів та щільності тканини печінки в кожній групі. За результатами, отриманими до лікування, у другій групі спостерігали зворотний зв’язок високої сили між рівнями АС Т і HU (r=-0,72; -0,83; -0,64), АЛ Т і HU (r=-0,62; -0,73; -0,61). У хворих на вперше діагностований туберкульоз легень після лікування було вірогідне збільшення таких показників, як аланінамінотрансфераза, лужна фосфатаза та гамма-глутамілтранспептидаза. Тривала протитуберкульозна терапія призводить до зменшення щільності печінки, що відображається зменшенням одиниць Хаунсфільда і може бути пов’язане з розвитком жирового гепатозу печінки.
Висновки. Визначення щільності тканини печінки у хворих на вперше діагностований туберкульоз легень до лікування і при виписці зі стаціонару за допомогою комп’ютерної томографії може слугувати допоміжним методом для діагностики функціональних порушень печінки.
Посилання
Spiridonov, Ye.G., Akinchits, A.N., Kalmykova, O.P., Yegin, Ye.I., Pashchenko, A.V. & Parfenov, A.T. (2009). Vozmozhnosti kompiyuternoy tomografii v diagnostike ochagovykh porazheniy pecheni [The possibilities of computed tomography in the diagnosis of focal lesions of the liver]. Vestnik Volgogradskogo gosudarstvennogo meditsinskogo universiteta – Bulletin of Volgograd State Medical University, (31), 3, 81-85 [in Russian].
Korolyuk, I.P. & Lindenbraten, L.D. (2013). Luchevaya diagnostika. [Radiation diagnostics]. 3-ye uzd. M. : Binom [in Russian].
Polunina, T.Ye. & Mayev, I.V. (2011). Lekarstvennyye porazheniya pecheni [Medicinal lesions of the liver]. Gastroenterologiya – Gastroenterology, 2, 54 [in Russian].
Ibragimov, B.A., Altypova, A.S., Mirsaev, G.Kh. & Kamilov, F.Kh. (2016). Funktsionalinoye sostoyaniye pecheni v otdalennyye sroki katamnesticheskogo perioda u lits, perenesshikh gemorragicheskuyu likhoradku s pochechnym sindromom [Functional state of the liver in the long term of the follow-up period in persons who underwent hemorrhagic fever with renal syndrome]. Meditsinskiy vestnik Bashkortostana – Medical Bulletin of Bashkortostan, (11), 6 (66), 47-50 [in Russian].
Khomeriki, S.G. & Khomeriki, N.M (2012). Lekarstvennyye porazheniya pecheni [Medicinal lesions of the liver]. M. : Forte Print, 40 [in Russian].
Choban, V.R. (2015). Pro diahnostychnu tsinnisti chyslovykh znacheni renthenoprozorosti tkanyn v analizi kompiyuternykh tomohram [On the diagnostic value of numerical values of X-ray transparency of tissues in the analysis of computer tomogram] Khyst. 17, 240 [in Ukrainian].
R. Kumar, V. Bhatia, S. Khanal, Sreenivas, V.S. & Gupta, D. (2010). Antituberculosis therapy-induced acute liver failure: magnitude, profile, prognosis, and predictors of outcome. Hepatology, 51, 1665–1674.
Gupta, N.K. & Lewis, J.H. (2008). The use of potentially hepatotoxic drugs in patients with liver disease. Aliment. Pharmacol. Ther., 28, 1021–1041.
Okka, W.H., Diego, A.A., Giovanna, C., Joel, E.L., Matthias, W. & Claude, B.S. (2006). Fatty Liver: Imaging Patterns and Pitfalls. Radio Graphics. 26, 6, 1638–1653.
Lee, S.S., Lee, C.M., Kim, T.H., Kim, J.J., Lee, J.M. & Kim, H.J. (2016). Frequency and risk factors of drug-induced liver injury during treatment of multidrug-resistant tuberculosis. Int J Tuberc Lung Dis., (20), 6, 800–805.
Pamilo, M., Sotaniemi, E.A., Suramo, I., Lähde, S. & Arranto, A.J. (1983). Evaluation of liver steatotic and fibrous content by computerized tomography and ultrasound. Scandinavian journal of gastroenterology, (18), 6, 743–747.
Park, S.H., Kim, P.N., Kim, K.W., Lee, S.W., Yoon, S.E. … Park S.W. (2006). Macrovesicular hepatic steatosis in living liver donors: use of CT for quantitative and qualitative assessment. Radiology. (239), 1, 105–112.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
