ПРОДРОМАЛЬНИЙ ПЕРІОД ПСИХОЗУ: КЛІНІКО-ПСИХОПАТОЛОГІЧНІ ТА ПАТОПСИХОЛОГІЧНІ ЗАКОНОМІРНОСТІ ФОРМУВАННЯ, КРИТЕРІЇ ДІАГНОСТИКИ І ПРИНЦИПИ ПРОФІЛАКТИКИ

N. O. Maruta; V. S. Bilous

doi:10.11603/2415-8798.2017.4.8214

Автор(и)

N. O. Maruta ДУ «Інститут неврології, психіатрії та наркології НАМН України», м. Харків
V. S. Bilous ДВНЗ «Тернопільський державний медичний університет імені І. Я. Горбачевського МОЗ України», м. Тернопіль

DOI:

https://doi.org/10.11603/2415-8798.2017.4.8214

Ключові слова:

продромальний період психозу, параноїдна шизофренія, гострий поліморфний психотичний розлад, клініко-психопатологічні та патопсихологічні закономірності, діагностика, профілактика.

Анотація

Зміцнення психічного здоров’я населення є одним із найважливіших завдань громадської охорони здоров’я в усіх країнах світу. В цьому сенсі особливого значення надають ранньому втручанню у продромальну стадію психозу, що дозволяє запобігти розвитку патологічного процесу, зберегти соціальне функціонування і якість життя пацієнтів.

Мета дослідження – вивчити клініко-психопатологічні та патопсихологічні закономірності розвитку продромальної стадії психозу для виявлення факторів ризику формування психозу і розробки профілактичних заходів.

Матеріали і методи. Для вирішення поставлених завдань у роботі було використано такий комплекс методів дослідження: I – Клініко-психопатологічний метод. II – Психометричні методи: шкала оцінки продуктивної і негативної симптоматики PANSS; шкала суїцидального ризику (Лос-Анджелеського суїцидологічного центру); шкала продромальних симптомів SOPS; шкала визначення клініко-динамічного варіанту перебігу продромального періоду; шкала структурованого інтерв’ю для оцінки преморбідного статусу – PAS -SI. III – Психодіагностичні методики: опитувальник К. Леонгарда–Шмішека для визначення акцентуацій характеру; методика діагностики рівня соціальної фрустрованості Л. І. Вассермана у модифікації В. В. Бойко; методика оцінки інтеграційного показника якості життя. IV – Методи статистичної обробки отриманих даних з визначенням середніх величин, їх помилок, кореляційного аналізу. У процесі виконання роботи було обстежено 137 пацієнтів із вперше виявленим психозом: 65 пацієнтів (друга–третя госпіталізації) – з діагнозом параноїдної шизофренії (ПШ) (F20.0); 72 особи (перша госпіталізація) – з діагнозом гострого поліморфного психотичного розладу (ГППР) (F23.0, F23.1). Усі пацієнти були обстежені як у форматі реального часу, так і ретроспективно. Вивчення клініко-психопатологічних особливостей продромального періоду психозу (ППП) у хворих ПШ та ГППР показало, що у клініці ППП пацієнтів із ПШ переважають: розлади мислення (концептуальна дезорганізація) – в 26,2 % випадків (р<0,01); пасивно-апатична соціальна відстороненість – у 30,8 % випадків (р<0,05); соціальна ізоляція (усамітнення) – в 33,8 % випадків (р<0,01); стереотипне мислення – у 30,8 % випадків, при (р<0,05), зниження вираження емоцій – у 33,8 % випадків (р<0,05); емоційне відчуження – у 40,0 % випадків (р<0,01), підозрілість, страх переслідування (персекуторні ідеї) – у 30,8 % випадків (р<0,05). Необхідно відмітити помірний та середній ступені вираження зазначених ознак в обстежених.

Результати досліджень та їх обговорення. У хворих із ГППР у ППП переважали клініко-психопатологічні симптоми: зниження толерантності до стресу – в 43,1 % випадків (р<0,01); галюцинаторна поведінка (порушення перцепції / галюцинації) – у 26,4 % випадків (р<0,01); збудження – в 25,0 % випадків (р<0,05); тривожний стан – у 31,9 % випадків (р<0,01); напруження – в 34,7 % випадків (р<0,01); порушення уваги – у 30,6 % випадків (р<0,05); розлади сну – в 27,8 % випадків (р<0,01); неприродний вміст мислення (вигадливе мислення) – у 27,8 % випадків (р<0,01). Необхідно зазначити помірний ступінь вираження вищеперерахованих ознак. Згідно з результатами дослідження, можна констатувати, що у хворих на ПШ у ППП переважають негативні симптоми – (3,3±1,2) бала (р<0,05), тоді як у пацієнтів із ГППР у ППП частіше спостерігаються симптоми дезорганізації – (2,9±0,7) бала (р<0,05) і загальні симптоми – (2,7±1,3) бала (р<0,05).

Висновки. З урахуванням клініко-психопатологічних та патопсихологічних особливостей, виявлених у пацієнтів у ППП при ПШ та ГППР, у даному дослідженні було розроблено програму раннього втручання, що базувалася на застосуванні психофармакотерапії, психотерапії та соціально-середовищних впливів.

Біографії авторів

N. O. Maruta, ДУ «Інститут неврології, психіатрії та наркології НАМН України», м. Харків

доктор медичних наук, професор, заступник директора з науково-дослідної роботи, керівник відділу неврозів і пограничних станів ДУ «ІНПН НАМН України», м. Харків, Україна; e-mail:

V. S. Bilous, ДВНЗ «Тернопільський державний медичний університет імені І. Я. Горбачевського МОЗ України», м. Тернопіль

асистент кафедри неврології, психіатрії, наркології та медичної психології ДВНЗ «Тернопільський державний медичний університет ім. І.Я. Горбачевського МОЗ України», м. Тернопіль; e-mail:

Посилання

Antomonov, M.Yu. (2006). Matematicheskaya obrabotka i analiz mediko-biologicheskikh dannykh [Mathematical processing and analysis of medico-biological data]. K., 556 [in Russian].

Kutko, I.I., Panchenko, O. A., Linev, A.N. & Rachkauskas, G.S. (2013). Klinicheskiy metod diagnostiki na sovremennom etape razvitiya psikhiatrii [The clinical method of diagnosis at the present stage of the development of psychiatry]. Novosti meditsiny i farmatsii – News of Medicine and Pharmacy, 10 (461), 16-20 [in Russian].

Malkina-Pykh, I.G. (2005). Psikhosomatika [Psychosomatics]. Moskva : Ekspo, p. 38 [in Russian].

Maruta, N.A. (2007). Pervyy epizod psikhoza (diagnostika, lecheniye, organizatsiya pomoshchi) [The first episode of psychosis (diagnosis, treatment, organization of care)]. Ukrainskii visnyk psykhonevrolohii – Ukrainian Bulletin of Psychoneurology, (15), 1 (50), 21-25 [in Russian].

Maruta N.O., Abramov, V.A. & Osokina, O.I. (2013). Metodychnii kompleks retrospektyvnoi otsinky domanifestnoho etapu pershoho psykhotychnoho epizodu [Methodical complex of retrospective evaluation of the episode phase of the first psychotic episode]. Metodychni rekomendatsii – Methodical recommendations. Kyiv, Donetsk, 38 [in Ukrainian].

Nechiporenko, V.V. & Shamrey, V.K. (2007). Suitsidolohiya: voprosy kliniki, diagnostiki i profilaktiki [Suicidology: questions of the clinic, diagnosis and prevention]. SPb. : VMEDA, 376 [in Russian].

Ovchinnikov, B.V., Dyakonov, I.F. & Bogdanova, L.V. (2010). Psikhicheskaya predpatologiya preventivnaya diagnostika i korrektsiya [Psychological Prepathology Preventive Diagnosis and Correction]. SPb. : ELBI-SPb, 368 [in Russian].

Popadopulos, T.F. (2014). Ostryye endogennyye psikhozy [Acute endogenous psychoses]. Retrieved from: http://www.koob.ru.

Sadovnichiy, K.S., Bakumenko, K.I. & Ivanchenko, V.V. (2011). Vozmozhnosti kompleksnoy psikhofarmakoterapii v predmanifestnom periode psikhozov [Opportunities for complex psychopharmacotherapy in the pre-mystical period of psychosis]. Psikhiatriya: byt ili ne byt : materialy nauchno-prakticheskoy konferentsii – Psychiatry: To Be or Not: Materials of the Scientific and Practical Conference. Rostov na Donu, 278-282 [in Russian].

Tsuprun, V.Ye. & Storozheva, M.S. (2014). Osobennosti suitsidalnoho povedeniya bolnykh v pervom psikhoticheskom epizode [Features of suicidal behavior of patients in the first psychotic episode]. Psikhiatricheskaya sluzhba Kazakhstana i Rossii: obshchiye traditsii, perspektivy razvitiya i mezhdunarodnogo sotrudnichestva: materialy regionalnoy nauchno-prakticheskoy konferentsii s mezhdunarodnym uchastiyem – Psychiatric Service of Kazakhstan and Russia: Common Traditions, Perspectives of Development and International Cooperation: Regional scientific and practical conference with international participation. Aktobe, ZKGMU im. Marata Ospanova, 114-116 [in Russian].

Churkin, A.A. & Martyushov, A.N. (2010). Prakticheskoye rukovodstvo po primeneniyu MKB -10 v psikhiatrii i narkologii [Practical guidance on the application of ICD-10 in psychiatry and narcology]. M. : MegaPro, 132 [in Russian].

Burgess, Ph., Pirkis, J., Coombs, T. & Rosen, A. (2010). Australian Mental Health Outcomes and Classification Network «Sharing Information to Improve Outcomes». Review of Recovery Measures, 1 (01), 78.

Fusar-Poli, P. (2012). Voxel-wise meta-analysis of fMRI studies in patients at clinical high risk for psychosis. J. Psychiatry Neurosis, 37 (2), 106-112.

Kay, S.R., Fiszbein, A.& Opler, L.A. (1987). The positive and negative syndrome scale (PANSS) for schizophrenia. Schizophr. Bull., (13), 261-276.

Kobayashi, N., Tajiri, J. & Takano, M. (2011). Transient psychosis due to painless thyroiditis in a patient with anxiety disorder: a case report. J. Med. Case Reports, (5), 534.

McGorry, P. (2010). Evidence, early intervention and the tipping point. Early Interv. Psychiatry, (4), 1-3.

McGorry, P., Johanessen, J.O., Lewis, S., Birchwood, M., Malla, A. & Nordentoft, M. (2010). Early intervention in psychosis keeping faith with evidence-based health care. Psychol. Med., (40), 399-404.

Mezzich, J., Cohen, N. & Ruiperez, M. (1999). Validization an efficient quality of life index. Hamburg: 11th World Congress of Psychiatry: Psychiatry on new Thresholds, 427-428.

Morrison, P., French, P., Stewart, S.L.K., Birchwood, M. & Fowler, D. (2012). Early detection and intervention evaluation for people at risk of psychosis: multisite randomized controlled trial. BMJ., 344 (05), 2233.

Rabinowitz, J., Levine, S.Z., Brill, N. & Bromet, E.J. (2007). The Premorbid Adjustment Scale Structured Interview (PAS-SI): Preliminary findings. Schizophrenia Research, 90, 255-257.

Schrank, B., Bird, V. & Tylee, A. (2013). Conceptualizing and measuring the well-being of people with psychosis: systematic review and narrative synthesis. Soc. Sci. Med., (92), 9-21.

Tarrier, N., Kelly, J. & Maqsood, S.The (2014). cognitive behavioral prevention of suicide in psychosis: a clinical trial. Schizophr. Res., (156), 204-210.