АЛЕЛЬНИЙ ПОЛІМОРФІЗМ С-260Т ГЕНА CD14 У ДІТЕЙ ІЗ ПОВТОРНИМИ ЕПІЗОДАМИ ГОСТРОГО ОБСТРУКТИВНОГО БРОНХІТУ
DOI:
https://doi.org/10.11603/2415-8798.2017.4.8187Ключові слова:
повторні епізоди гострого обструктивного бронхіту, гострі респіраторні захворювання, діти, молекулярно-генетичний аналіз, поліморфізм генів.Анотація
У структурі захворюваності дітей віком 0–14 років хвороби органів дихання займають перше місце та складають 62,0–65, 0 %. Пильну увагу дослідники та практичні лікарі до вказаної патології прикуто як її медичною та соціальною значимістю, так і відсутністю чітких критеріїв діагностики, необхідністю диференційованого підходу до лікування та реабілітації дітей. Особливий інтерес представляють повторні обструкції нижніх дихальних шляхів у дітей унаслідок неоднорідності причин, що їх спричиняють, подібності клінічної симптоматики та обмеженої інформативності загальноприйнятих методів дослідження.
Мета дослідження – пошук молекулярно-генетичних маркерів підвищеної схильності дітей до повторних епізодів гострого обструктивного бронхіту.
Матеріали і методи. Обстежено 25 дітей у віці від 2 до 8 років із повторними епізодами гострого обструктивного бронхіту (ГОБ). Для порівняння отриманих даних дітей із повторними епізодами ГОБ було відібрано групу із 25 дітей у віці від 2 до 8 років, які хворіли на гострий бронхіт (ГБ) не частіше 1–2 разів на рік, і склали групу порівняння. Результати молекулярно-генетичного дослідження порівнювали з даними 25 осіб, які взяли методом випадкової вибірки, які увійшли до загальнопопуляційної групи контролю.
Результати досліджень та їх обговорення. Не зареєстровано достовірно вищої частоти генотипів СС, СТ та ТТ поліморфного локусу С-260Т гена CD14 у дітей із повторними епізодами гострого обструктивного бронхіту.
Висновки. Проведене дослідження показало, що генотип СС поліморфного локусу С-260Т гена CD14 зустрічається частіше в дітей із гострим бронхітом, порівняно з пацієнтами із повторними епізодами ГОБ (44,0 проти 28,0 %), хоча достовірної різниці не зафіксовано, що, на думку авторів, вимагає подальших досліджень і збільшення кількості спостережень.
Посилання
Lezhenko, G.O., Pashkova, O.Ye., & Pantyushenko, L.I. (2013). Lezhenko Ratsionalna antybakterialna terapiia zakhvoriuvan orhaniv dykhannia u ditey [Rational antibiotic therapy of respiratory diseases in children]. Zdorove rebenka – Child health, 8 (51), 33-36 [in Ukrainian].
Belhassen, М., De Blic, J. & Laforest, L. (2016). Recurrent Wheezing in Infants: A Population-Based Study. Medicine, 15 (95), 1-7.
Fedorov, Y.A., Rybakova, O.G., & Stepanov, O.G. (2017). Dyahnostyka bronkhyalnoy astmy u detey, perenesshykh epyzody ostroho obstruktyvnoho bronkhyta v doshkolnom vozdaste, po rezultatam desyatyletneho nablyudenyya [Diagnosis of asthma in children who have had episodes of acute obstructive bronchitis in preschool will be rewarded, as a result of a decade of observation]. Chelovek. Sport. Medycyna – Man Sport. Medicine, 1 (17), 28-35.
Laura, T., Piazza, М. & Piacentini, G. (2016). Recurrent wheezing in children. Translational Pediatrics, 5 (1), 31-36.
Yurceva, A. P., Fofanova, O. V., Osadecz, N. B., & Bodnar O. P.(2014). Efektyvnist zastosuvannia laferobionu u ditey iz retsydyvuiuchym bronkhoobstruktyvnym syndromom, yaki chasto khvoriyut na hostri respiratorni zakhvoriuvannia [Efficacy Laferobion in children with recurrent bronchoobstructive syndrome, which often suffer from acute respiratory infections]. Zdorove rebenka – Child health, 5 (56), 19-23 [in Ukrainian].
Zajceva, S.V., Snytko, S.Yu., & Zajceva, O.V. (2013). Terapiya ostrogo obstruktivnogo sindroma u detey s ostrymi respiratornymi zabolevaniyami [Therapy of acute obstructive syndrome in children with acute respiratory diseases]. Lechashhyj vrach – Therapist, 11, 23-27 [in Russian].
Zajceva, O. V. & Zajceva, S. V. (2008). Bronkhialnaya astma i respiratornyye infektsii u detey [Bronchial asthma and respiratory infections in children]. Vestnik pediatricheskoy farmakologii i nutritsiologii – Bulletin of Pediatric Pharmacology and Nutriciology, 1 (5), 54-60 [in Russian].
Smith, С. (2012). Nebulizers versus pressurized metered-dose inhalers in preschool children with wheezing. Canadian Family Physician Journal, 5, 528-530.
Zhukova, O. V., Kononova, S. V., & Konyushkyna, T. M. (2013). Raspredeleniye raskhodov na farmakoterapiyu ostrogo obstruktivnogo bronkhita u detey v realnoy klinicheskoy praktike s uchetom farmakoekonomicheskikh issledovaniy [Distribution of expenses for pharmacotherapy of acute obstructive bronchitis in children in real clinical practice, taking into account pharmacoeconomic studies]. Farmateka – Pharmatec, 18, 29-33 [in Russian].
Karpov, V.V., Lukashevych, M.G., Kyselev, V.V., Safronenko, L.A. & Makovkyna, E.E. (2008). Znacheniye sredovykh faktorov i adaptatsionnyye vozmozhnosti detey s povtornimi epizodami ostrogo obstruktivnogo bronkhita [The importance of environmental factors and the adaptive capabilities of children with recurrent episodes of acute obstructive bronchitis]. Voprosy sovremennoy pediatrii – Questions of modern pediatrics, 1 (7), 51-55 [in Russian].
Litonjua, А. (2016). Effect of Prenatal Supplementation With Vitamin D on Asthma or Recurrent Wheezing in Offspring by Age 3 Years. Journal of the American Medical Association, 4 (315), 363-370.
Pino-Yanes, М., Corrales, А. & Cumplido, J. (2013). Assessing the validity of asthma associations for eight candidate genes and age at diagnosis effects. PLOS One, 9, 73-78.
Zhao, L. & Bracken, М. (2011). Association of CD14 -260 (-159) C>T and asthma: a systematic review and meta-analysis. Medical Genetics, 11, 122-129.
Perin, Р., Berce, V., Potocnik, U. (2011). CD14 gene polymorphism is not associated with asthma but rather with bronchial obstruction and hyperreactivity in Slovenian children with non-atopic asthma. Respiratory Medicine, 1. 54-59.
Sydorenko, G.Y. (1986). Mediko-biologicheskiye issledovaniya v gigiyene okruzhayushchey sredy i perspektivy ikh razvitiya v dvenadtsatoy pyatiletke [Medico-biological research in environmental health and the prospects for their development in the 12th Five-Year Plan]. Gig. and san., 12, 4-7 [in Russian].
Manyatys, T., Fryz, E., & Sembruk, Z.H. (1985). Molekulyarnoye klonirovaniye: kniga [Molecular cloning: a book]. M. : Myr ; Moskva, 420 [in Russian].
Kamynskyi, L.S. (1964). Statystycheskaya obrabotka laboratornyx i klinicheskikh dannykh [Statistical processing of laboratory and clinical data: a book]. L. : Medicine, 250 [in Russian].
Borovikov, V. (2001). Statistica: iskusstvo analiza dannykh na kompyutere. Dlya professionalov: kniga [Statistica: the art of data analysis on a computer. For professionals: a book]. SPb. : Piter, 656 [in Russian].
##submission.downloads##
##submission.additionalFiles##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
